1.2 Керування операціями

Керування операціями базується на методах раціональногорозподілу обмежених ресурсів так само, як і будь-яка господарськадіяльність, але в той же час операційний менеджмент допускає,що як прямі обмеження розглядаються дефіцит інформації, дефі-цит систематизованих уявлень про об'єкт і дефіцит часу на прий-няття рішень (рис. 1.2).

X

X

X

\ J /


О

Б

М

Е

Ж

Е

Н

Н

Я

 

Дефіцитінформації

Дефіцитчасу наприйняттярішення

О Г"с Г~Н ГО Т~В VА

Методи раціонального розподілу обмеженихресурсів

Обумовленийшвидкоплинністюринкових змін

Обумовлениймасштабом,глобальністю,динамізмом ринку

Рис. 1.2 Цілеспрямованість у вивченні керування операціями

Операція як управлінська проблема являє собою діалектичнуєдність двох протилежних вимог: з одного боку, форма руху (ви-користання) економічних ресурсів (має потребу в управлінсько-му впливі з погляду збереження рівноважних умов); з іншого —«рухлива» форма очікуваного результату (товару чи послуги)підпорядковується іншій системі вимог і обмежень, що задаютьсяззовні, тобто формуються споживачем, ринком.

Система обмежень є прямим відображенням внутрішніх кри-теріїв у раціональному веденні бізнесу. Таким чином керуванняопераціями припускає пошук безпечних оптимізуючих алгоритмівпобудови діяльності фірми, що забезпечували б динамічну рівно-вагу фірми і середовища. Такий перехід уможливлює застосу-вання до завдань керування базових положень «дослідження опе-рацій», де основним є пошук шляхів досягнення мети.

Стисла історична довідка щодо питання генезису дос-лідження операцій. Формування «дослідження операцій» як нау-кового напряму припадає на період Другої світової війни. У праг-ненні вирішити проблему вибору найефективніших рішень у ходіведення бойових дій у збройних силах США й Англії були ство-рені спеціальні групи вчених (в основному, математиків) для роз-робки методів кількісного оцінювання й оптимізації прийнятихкомандуванням рішень. Це був 1940 рік. Узагальнення цього дос-віду вилилося у виникнення нової галузі наукової діяльності —«дослідження операцій».

Через кілька років методи цієї науки стали використовува-тися в промисловості, підприємницькій і комерційній діяльності.Суть їх полягає в моделюванні майбутніх дій досліджуваноїорганізації (системи) із застосуванням різноманітного матема-тичного апарату: теорії імовірностей, математичної статистики,теорії ігор, математичного програмування, теорії масового об-слуговування та ін.

Характерна риса «дослідження операцій» — системний під-хід до вивчення явищ, що вимагають розгляду певних питань.

«Дослідження операцій» — це методологія залучення мате-матичних кількісних методів для об'рунтування рішень у всіх га-лузях цілеспрямованої людської діяльності. «Дослідження опе-рацій» — це математичні методи, що дають змогу визначати за-кономірності й оцінювати очікувану ефективність процесів, що про-тікають у виробничій, економічній, військовій сферах, і одержатирекомендації для об'рунтування рішення щодо керування цими про-цесами (А.І. Семененко. Підприємницька логістика,1997).

Методи дослідження операцій використовуються не тільки підчас вирішення загальних завдань керування в економіці та вироб-ництві. Вони широко застосовуються й у разі забезпечення кален-дарного планування виробництва і керування запасами, експлуа-тації і ремонту устаткування, комплектування штатів фірм чи ком-паній. Але оскільки будь-яка фірма є обмежувальною цілісною сис-темою, керування операціями має забезпечувати інтегративні такоординувальні ефекти, тобто внаслідок операційного менеджмен-ту фірми повинні презентуватися як єдине ціле. У той же час кри-терій ефективності керування обов'язково слід узгоджувати зі стра-тегією фірми (не зводячи його тільки до поточної ефективності).Тому завжди необхідно прагнути досягти компромісу між поточни-ми і стратегічними цілями організації. Вирішення цього завданняспрощується використанням операційного підходу, в основі якоголежать наступні процедури:

а)         вибір способу дій, зорієнтованого на прийняття «привабли-вого» рішення;

б)         оцінювання зисковності очікуваного результату згідно із заз-далегідь прийнятими критеріями ефективності;

в)         формування адекватної математичної моделі і процедури їїреалізації;

г)         використання сучасних обчислювальних засобів з метою ав-томатизації обчислювальних процесів.