1.3 Алгоритми керування операціями : Основи операційного менеджменту. теоритичний аспект та практичні завдання : B-ko.com : Книги для студентів

1.3 Алгоритми керування операціями

1.3.1 Сутність поняття «алгоритм керування»

Поняття алгоритм (від лат. algoritmus) трактується як су-купність дій (правил) для вирішення поставленого завдання. Цьо-му терміну дав життя узбецький математик Мухамед-ібн-Сус(арабською — аль Хорезмі).

У менеджерській практиці дефініцію «алгоритм керування»,очевидно, слід вживати для характеризування визначеної послідов-ності дій, які вибирає менеджер для розв'язання конкретної проб-леми (завдання) з метою досягнення очікуваного результату (абодосягнення поставленої мети і виконання призначення організації).

Управлінська діяльність менеджера передбачає час від часу,залежно від робочої ситуації, алгоритмізацію процесів керування.Під алгоритмізацією розуміється створення алгоритму, що здат-ний реалізувати конкретний процес (у даному випадку — управ-лінський) чи його частину.

Алгоритмізація діяльності застосовна до кожної з розгляну-тих функцій операційного менеджменту — планування, організації,мотивації, контролю, координації. У чому полягає її суть? Оче-видно, вона покликана відповісти на запитання: «Які конкретно діїменеджер має «включати» у стратегію керування операційноюсистемою під час здійснення тієї чи іншої функції?». Таким чиномалгоритм керування слід розуміти як намічену та прийняту ме-неджером послідовність методів у ході вирішення певної управ-лінської проблеми (у даному випадку — керування операціями чиопераційною системою).

На сьогоднішній день відомі різні типи алгоритмів, що мо-жуть бути використані у процесі керування операціями чи опера-ційними системами. їхня типологія включає наступні алгоритми:

о лішиний;0 циклічний;0 розгалужений;0 адаптивний.

Вибір і використання того чи іншого алгоритму визначаєтьсяступенем популярності управлінської проблеми, що виникла.Стисло подамо кожний з цих алгоритмів.

1.3.2 Лінійний алгоритм

У своїй діяльності операційному менеджеру доводиться ви-рішувати проблеми, як правило, за «знайомим» сценарієм, тоб-то процес керування операціями буде проходити за умовами,що досить часто виникають, відомі йому чи керівникові. При-чому привносити в даний процес щось нове не потрібно. Затакого роду випадків чи ситуацій ефективним у керуванні можебути лінійний алгоритм.

Суть лінійного алгоритму полягає в тому, що він відтворюєпроцес керування, який складається з ланцюжка послідовних дій.До того ж кожна з них залежить від результату попередньої, алене залежить від результатів наступних етапів (рис. 1.3).

З рис. 1.3 видно, що бажаний результат БР у плані підвищен-ня ефективності функціонування ЕФ організації чи окремого їїструктурного підрозділу досягається послідовними діями, що ма-ють різний «часовий ресурс» (t4- 15, tg- 17, tn-tn+1). Тому необ-хідно зазначити, що від періоду виникнення проблеми (t1), її ана-лізу (t2 - t3) до здійснення реакції (момент t4), як правило, прохо-дить певний час. А сам період вирішення проблеми залежить від«стратегічного набору» n-дій.

Розділ 1

Понятійний апарат операційного менеджменту

1.3.3 Циклічний алгоритм

Циклічний алгоритм практично завжди є похідним від лінійно-го, тобто за умови, що отриманий проміжний результат від прове-дених дій (дії) буде незадовільним (небажаним), виникає потребаповернутися до однієї з попередніх дій з метою поліпшення отри-маного раніше результату. Таким чином виникає деякий цикл упроцесі керування. Звідси і назва — циклічний алгоритм.

пр

о

бле

м

акт 1

акт 2

акт n

бр

еФ "

а

бр

t

t2 t,

t

t5 t„

t

t

tn+i час

Рис. 1.3 Схема лінійного алгоритму:ЕФ — ефективність функціонування; БР — бажаний результат;n — кінцеве число дій

Циклічний алгоритм може включати декілька циклів, що за-лежать від якості дій, які розпочато, рішень щодо керування опе-раціями чи операційною системою. Трапляються випадки, колидва чи більше «циклічних шляхів» повернення до «похідного» об'єд-нуються (рис. 1.4).

Найбільша небезпека в таких управлінських алгоритмах, якзазначає І.І. Бажин (Інформаційні системи менеджменту, 2000), —«це можливість «зациклювання», коли виникає «хибне коло», з

якого не вибратися в інший спосіб, аніж змінивши структуру зав-дання». У цьому випадку загальний час Т періоду вирішення про-блеми може прагнути до нескінченності, тобто до такого числа,коли вже досягнутий БР буде неефективним або потреба в ньо-му взагалі відпаде.

пр

ц

еС

вир

шення

п

р

о

б

ле

м

і

и

1.3.4 Розгалужений алгоритм

Розгалужений алгоритм керування має місце в управлінсь-ких завданнях у тих випадках, коли функції окремих структуркерування операційною системою не збігаються (рис. 1.5). Особ-ливістю цього алгоритму є те, що в нього можуть входити«рівнобіжні дії», дуже вигідні в тому, що дозволяють збільшитикількість структур і людей (менеджерів), які одночасно викону-ють поставлену задачу.

Дані алгоритми гарні і тим, що в них можуть міститисятак звані «конкуруючі дії», що дозволяють коригувати страте-гію операційної системи відповідно до кращого результату по-передніх дій.

При використанні цього алгоритму ключем є стимулювання,заохочення нових стратегічних дій (ініціатив), здійснюваних ініціа-тивними менеджерами чи командами з вірою в удачу і дуже силь-ним бажанням «везіння».

У даному алгоритмі вся стратегія (процес) керування сфор-мована із суми ініціатив (зазначимо: конкурентних), що повиннібути схвалені і захищені. Зазначене дає можливість досягтибільш вагомих результатів у підвищенні ефективності функціо-нування операційної системи на умовну величину ДЕФ. Причо-му незначне збільшення часу Т компенсується величиною, щодосягається.

1.3.5 Адаптивний алгоритм

Суть адаптивних алгоритмів полягає у тому, що в них від са-мого початку визначається тільки перший крок, перша дія (акт).У подальшому вибір кожної наступної дії залежить від результатівпопередньої дії алгоритму (рис. 1.6).

У принципі така стратегія представляється більш зисковною,оскільки схема пошуку завжди визначається на базі повної інфор-мації. Проте в адаптивних алгоритмах є і недолік, що криється внеможливості передбачити і проконтролювати витрати та термі-ни виконання проекту.

Із зазначених вище алгоритмів багато менеджерів воліютьзастосовувати саме адаптивні, оскільки вони дають змогу макси-мально використовувати творчий потенціал керівника щодо прий-няття правильних дій, хоча і з певною часткою ризику. Останнєсприяє підвищенню ефективності функціонування ЕФ організаціїза досить стислий час Т. Крім того, використання адаптивних ал-горитмів допомагає забезпечити також вибір того чи іншого сту-пеня зміни схеми пошуку й ухвалення вірного рішення.