4 Перспективи розвитку прикладної психології. Національна система соціально-психологічної служби

Неможливо назвати хоча б одну сферу суспільної практики, де прикладна психологія виявилась би цілком не потрібною. Скрізь, де працює і живе людина, є проблеми, пов'язані з її психікою. Водночас є такі сфери використання практичної психології, які тільки починають розвиватись. Вони становлять перспективу розбудови практичної психології на наступні кілька десятків ро­ків. До них належить царина мистецтва і культури, в якій нако­пичилось чимало психологічних проблем. Зокрема, психологіч­ної освіти вимагає підготовка фахівців відповідних видів діяль­ності: художники, мистецтвознавці, режисери, музиканти тощо. За участю психолога відбувається відбір акторів, розробка сцена­ріїв, вивчення культурних запитів громадян. З'являються при­кладні дослідження, присвячені аналізу естетичних почуттів, проблем сприймання творів мистецтва. Водночас єдиної психо­логічної служби в цій галузі не існує, участь психолога відзнача­ється непослідовністю, фрагментарністю, епізодичністю.

Недостатньо розвинена практична психологія й у сфері науки. Проблеми активізації творчої діяльності, роботи наукових колек­тивів, співпраці науковців є суттєвими для сучасного етапу роз­витку науки (24, с. 58—59).

У межах промислової психології слабо розвинені такі її на­прями, як практична психологія у сфері транспорту, зв'язку, сіль­ського господарства.

Недоліком у сучасному стані практичної психології виступає її розмежованість по різних відомствах, відсутність централізації. На цю проблему вказував ще Б. Ф. Ломов у 80 рр. XX ст., поста­вивши задачу створення єдиної психологічної служби, що стало особливо актуальним з моменту появи психологічних служб у рі­зних галузях суспільної практики.

У 1991 році при Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України створено Центр психологічної служби системи освіти. Він займався теоретичним узагальненням, вивченням зарубіжно­го досвіду діяльності відповідних служб.

У результаті його діяльності було виявлено недоліки підгото­вки практичних психологів та відомчого принципу розвитку і формування практичної психології, що ускладнює допомогу кон­кретній людині; методичну неузгодженість у діяльності відомчих структур практичної психології та порушення прав людини у процесі психодіагностики та психокорекції, необхідність спеціа­льної підготовки психологів-практиків для різних галузей, поста­влено проблему виготовлення психологічного обладнання (на­приклад, у Німеччині, Чехії, Бельгії, Франції, США, Японії є спеціальні підприємства психологічного приладобудування).

У 1992 році Комісією Верховної Ради України з питань науки і народної освіти прийнята Ухвала про створення Концепції дер­жавної системи психологічної служби.

У 1993 році ця концепція була розроблена і схвалена Кабіне­том Міністрів.

Національна система соціально-психологічної служби — це

об'єднання державних органів й організацій, що виконують практичну роботу в галузі соціальної педагогіки, прикладної пси­хології та прикладної соціології.

Основна мета Національної системи соціально-психологічної служби — забезпечення необхідних соціально-психологічних умов підвищення ефективності діяльності людини в усіх сферах суспільного життя (від політики й управління державою до сі­мейних стосунків та міжособистісних взаємодій) і водночас — підтримка розвитку і захист психічного здоров'я особистості громадян України.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте характеристику прикладної психології.

2. У чому полягає проблема відмінності прикладної та практичної психології?

3. Дайте характеристику наукової психології.

4. Як слід розуміти поняття «побутова психологія»?

5. Розкрийте взаємозв'язок наукової, практичної та по­бутової психології?

6. Якою є структура прикладної психології?

7. У чому полягає відмінність структури прикладної та наукової психології? Чим це можна пояснити?

8. Що таке Національна система соціально-психоло­гічної служби? Які основні етапи її створення?