1 Забезпечення прав людини як умова її само­вдосконалення

Необмежені можливості самовдосконалення, здатність до спі­лкування, перетворююча діяльність — основоположні якості, що роблять людину людиною — вищою істотою, яка піднімається над усім природним світом.

Найкращі людські якості є результатом виховання, суспільно­го піклування. Вони становлять основу прогресу суспільства, ін­акше — у людства немає майбутнього. Умовою розвитку особис­тості людини є захист її прав у суспільстві, які забезпечують якнайповніше виявлення нею своїх можливостей.

Права і свободи особи — спільне надбання і досягнення людської цивілізації. В переломні історичні періоди одними з перших з'являються документи про права людини, що є озна­кою зростання у більшості населення усвідомленості своїх прав, посилення прагнення до їх розширення та захисту. Зок­рема, найбільш відомі документи про права людини з'явились під час революцій:

• англійський Біль про права (1689 рік — державний перево­рот, так звана Славна революція в Англії);

• американський Біль про права (1789—1791 роки — війна за незалежність у США);

• французька Декларація прав людини і громадянина (1789 рік — французька буржуазна революція);

• російська «Декларація прав трудящого і експлуатованого народу (12 січня 1918 року — період Жовтневої революції).

У 1945 році реакцією на руйнівні наслідки ІІ Світової війни було прагнення людства не допустити повторення масштабних воєн, для чого була створена Організації Об'єднаних Націй. Од­ним з перших принципових документів ООН стала «Загальна Де­кларація прав людини», прийнята Генеральною Асамблеєю 10 грудня 1948 року [43]. Цей документ становить важливу частину правової бази практичної психології в Україні, закладені у ньому принципи виступають вихідними положеннями діяльності пси­холога.