2 Законодавча та правова база психологічної служби в галузі освіти : Практична психологія : B-ko.com : Книги для студентів

2 Законодавча та правова база психологічної служби в галузі освіти

Розглянемо законодавчі акти України, що стосуються діяльно­сті окремих складових Національної системи соціально- психологічної служби України.

Найбільш розробленим сектором системи соціально-психоло­гічної служби є психологічна служба в галузі освіти. Її діяльність регламентується, насамперед, законами «Про освіту» (травень 1991 року) та «Про загальну середню освіту України» (травень 1999 р.).

Першим законом встановлено основні принципи освіти. Реалі­зація цих принципів (особливо гуманізму та демократизму, пріо­ритетності загальнолюдських цінностей над політичними та кла­совими; гнучкості і прогностичності; єдності і наступності; без­перервності і різноманітності) вимагає обов'язкової участі пси­хологів, і не випадково в статті 8 окремо сказано про шкільну психологічну службу:

«У системі освіти діє державна психологічна служба. Психо­логічне забезпечення навчально-виховного процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи, які за своїм статусом належать до педагогічних працівників.»

Законом «Про загальну середню освіти України» визначено мету діяльності школи:

«Формування і розвиток соціально активної і гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою наукового знання про природу, людину, сус­пільство, почуттям національної самосвідомості, готової до про­фесійного самовизначення».

Як бачимо, принцип гуманізму проголошено найважливішим. Людині як вищій цінності суспільства надаються сприятливі умови для всебічного розкриття її здібностей, таланту, розвитку особистості.

Концепцією середньої загальноосвітньої школи України ви­значено мету діяльності практичного психолога:

• організація навчально-виховного процесу на основі макси­мального врахування та розвитку індивідуальних здібностей, на­хилів, обдарованості дітей;

• орієнтація виховної діяльності школи на розвиток сутнісних сил особистості, здібностей, талантів, рис, якостей, відносин.

Як система заходів на виконання Закону «Про освіту» Міністерст­вом освіти було заплановано формування цільової комплексної про­грами з практичної психології, створення Всеукраїнського та облас­них постійно діючих міжвідомчих медико-психолого-педагогічних консультацій, створення науково-методичного центру допомоги ді­тям і підліткам з відхиленнями у психічному розвитку та поведінці.

З першого вересня 1993 року діяло «Положення про психоло­гічну службу в системі освіти України», яке згодом було допов­нено і змінено. Остаточний варіант «Положення про психологі­чну службу системи освіти України», який відмінив дію поло­жень 1991, 1993 років, затверджено Наказом Міністра освіти України № 127 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.1999 року за №922/4215.

Положення «Про психологічну службу системи освіти України» (див. Додаток Е) має 5 розділів та один додаток. Дамо коротку характеристику змісту розділів.

І. Розділ «Загальні положення» складається з семи пунктів, у яких психологічна служба визначається як складова частина державної системи охорони фізичного і психічного здоров'я мо­лодих громадян України, йдеться про правову основу діяльності психологічної служби системи освіти, яка включає Конституцію України, Декларацію прав людини, Конвенцію про права дитини, закон України «Про освіту»; визначається статус працівників психологічної служби системи освіти, можливість співробітницт­ва з різними структурами; порядок введення посад практичних психологів.

У Розділі ІІ. «Основні завдання» розкриваються основні за­вдання психологічної служби в системі освіти (сприяння особистіс- ному та інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому ета­пі, створення умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку; забезпечення індивідуального під­ходу до кожної дитини на основі її психолого-педагогічного ви­вчення; профілактики і корекції відхилень в інтелектуальному і особистісному розвитку дитини); визначаються основні види діяль­ності (діагностика, корекція, реабілітація, профілактика, прогности­ка) та рівні функціонування психологічної служби (науковий, при­кладний, практичний); визначаються основні напрямки діяльності психологічної служби системи освіти (консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу; просвітни­цько-пропагандистська робота; превентивне виховання).

У Розділі ІІІ. «Структура та управління психологічною службою» визначено структуру психологічної служби системи освіти (Український науково-методичний центр практичної пси­хології та соціальної роботи; обласні, районні (міські) центри практичної психології; практичні психологи); підпорядкування, завдання та функції кожної з ланок психологічної служби, поря­док атестації практичних психологів тощо.

Розділ rV. «Зміст діяльності» розкриває повноваження кож­ної зі структурних ланок системи психологічної служби в освіті; обов'язки та права практичного психолога; тривалість робочого тижня та види роботи, передбачені в межах цього часу.

V. «Фінансування діяльності» — визначено порядок фінан­сування різних ланок структури психологічної служби в системі освіти, порядок оплати праці практичних психологів.

Додаток до пункту 1.7. встановлює нормативи чисельності прак­тичних психологів дошкільних навчальних закладів; працівників центрів практичної психології, практичних психологів професійно- технічних училищ, загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів (див. дод. Ж).

Оскільки нове положення про атестацію педагогічних праців­ників перебуває у стадії реєстрації, на сьогодні атестація практи­чних психологів здійснюється згідно з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України (наказ МО України від 20.08.1993 р. № 310, зареєстрований у Мін'юсті України 02.12.1993 р. за № 176) із змінами і доповненнями (наказ МО України від 01.12.1998 р. № 419, зареєстрований у Мін'юсті України 15.12.1998 р. за № 792/3232).

У п. 3.6 «Положення про психологічну службу системи освіти України» зазначено, що атестація практичних психологів прово­диться атестаційними комісіями, що створюються при районних (міських) центрах та методичних кабінетах, для встановлення (підтвердження) їх кваліфікаційних категорій згідно з Положен­ням про атестацію педагогічних працівників.

Листом № 1/9-388 від 27.08.2002 р. «Про проведення атестації практичних психологів (соціальних педагогів) загальноосвітніх на­вчальних закладів та центрів практичної психології і соціальної ро­боти у 2002—2003 н.р.» Міністерство освіти і науки України нага­дує, що атестація названої категорії педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та форм власності, а також методистів-психологів обласних, районних (міських) центрів практичної психології та соціальної роботи та ме­тодичних кабінетів відділів освіти у 2002—2003 н. р. відповідно до п. 6.1. Типового положення, має проводитися атестаційними комісі­ями, що створюються при відповідних органах управління психоло­гічною службою. У табл. 2 подано схему проходження атестації практичними психологами, залежно від їх місця роботи та стажу.

Таблиця 2

СХЕМА ПРОХОДЖЕННЯ АТЕСТАЦІЇ ВІДПОВІДНО ДО МІСЦЯ РОБОТИ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ

Місце роботи фахівця, що атестується

Категорія, на яку атестується

ІІ

І

Вища

Заклади освіти

Районна АК

Районна АК

Обласна АК

Районні центри, РМЦ

Обласна АК

Обласна АК

Укр. НМЦ

Обласні центри

Укр. НМЦ

Укр. НМЦ

Укр. НМЦ

Необхідний стаж роботи, педстаж (за спеціальністю)

3 (1 рік)

5 (3 роки)

8 (5 років)

Умовні позначення: АК — атестаційна комісія, НМЦ — науково-методич­ний центр, РМЦ — районні (міські) центри практичної психології.

У названих документах фіксуються посадові обов'язки, обсяг знань, вмінь практичного психолога. Розкрито кваліфікаційні ви­моги до кожної з 4-х встановлених категорій:

Вища категорія: високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, володіння ефективними формами психологічного за­безпечення навчально-виховного процесу, високі результатив­ність, якість, загальна культура, моральні якості. Стаж на посаді — не менше 8 років, при вченій ступені — 3 роки.

Спеціаліст І категорії: професійна компетентність, добре во­лодіння формами психологічного забезпечення педагогічного процесу, добра результативність та якість роботи, висока культу­ра та моральні якості. Стаж на посаді — не менше 3 років, при вченій ступені — 1 рік.

Спеціаліст ІІ категорії: достатній професіоналізм, використо­вує сучасні форми роботи, працює продуктивно, відзначається зага­льною культурою, моральними якостями. Стаж на посаді — 1 рік.

Спеціаліст: професійна компетентність, забезпечує нормати­вні рівні психологічної підтримки педагогічного процесу, задо­вольняє загальним етичним та культурним вимогам до педагогіч­них працівників.

Відповідно до п. 3.4 Типового положення атестація практич­них психологів навчальних закладів передбачає попереднє (не рі­дше одного разу на п'ять років) підвищення кваліфікації в уста­новах, акредитованих в установленому порядку на здійснення підвищення кваліфікації.

Наказом від 19 жовтня 2001 року № 691 затверджено «Поло­ження про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів» (Див. Додаток К).