1 Специфіка, мета і завдання психологічного консультування

Психологічне консультування є особливим видом діяльності практичного психолога. На думку P. С. Нємова, Ю. Е. Альошиної, Г. С. Панка, В. М. Федорчука та ін., психологічне консультуван­ня суттєво відрізняється від індивідуальної та групової психоте­рапії, психокорекції і водночас пов'язане з усіма видами діяльно­сті практичного психолога.

Сутність психологічного консультування полягає в наданні спеціалістом-психологом на основі спеціальних професійно- наукових знань безпосередньої психологічної допомоги через створення умов, за яких клієнт відкриває (усвідомлює) нові мож­ливості у розв'язанні своїх психологічних проблем.

Психологічне консультування відрізняється від інших видів діяльності практичного психолога рядом особливостей.

Зокрема, психологічне консультування носить короткочасний і епізодичний характер особистих контактів психолога і клієнта, тоді як різні методики психотерапії розраховані на тривалий пе­ріод роботи з клієнтом.

Якщо психологічне консультування орієнтоване на допомогу клієнтові в реорганізації його міжособистісних стосунків, то пси­хотерапевтичний вплив орієнтований на розв'язання глибинних проблем особистості.

При проведенні психологічного консультування психолог- консультант дає поради клієнту, але їх практична реалізація є справою клієнта. При психотерапії ж активні дії, спрямовані на подолання проблем клієнта, здійснює психолог, а клієнт лише реагує на них, або сприймає ці впливи. При психокорекції, яка пов'язана з психологічним консультуванням, основна робота найчастіше проводиться клієнтом самостійно за відсутності пси­холога або без прямої й постійної взаємодії з ним.

Психодіагностика розглядається і як складова консультуван­ня. Психодіагностика в консультуванні спирається на результати безпосереднього спостереження за клієнтом, узагальнення отри­маних даних. Здійснюється психодіагностика на початку консу­льтування без застосування спеціальних психологічних тестів і потребує значно менше часу, ніж при психокорекції.

Метою психологічного консультування є допомога клієнтові у дослідженні власної особистості, у розумінні своїх стосунків з оточуючим світом, оцінці своїх проблем та в пошуку альтернати­вних варіантів їх подолання.

Ця мета реалізовується через розв'язування таких основних завдань (за Р.С.Нємовим) [29]:

1. Конкретизація (з'ясування) проблеми, з якою зустрівся клі­єнт. Це завдання полягає у вислуховуванні клієнта, спостережен­ні за ним. Внаслідок використання спеціальних прийомів вислу­ховування консультант приходить до висновку про те, в чому проблема клієнта.

2. Інформування клієнта про сутність проблеми, яка виникла у клієнта, про реальний ступінь її серйозності. Тобто консультант не лише аргументовано пояснює клієнту, в чому полягає його проблема, але й пояснює, чому ця проблема виникла і як її можна практично вирішувати.

3. Вивчення психологом-консультантом особистості клієнта. Таке вивчення дозволяє з'ясувати, наскільки повно і глибоко ро­зуміє клієнт свої проблеми та наскільки готовий до її розв'язування.

4. Чітке формулювання порад і рекомендацій клієнту з приво­ду того, як найкраще розв'язати проблему. При цьому врахову­ються індивідуальні особливості клієнта та специфіка розуміння проблеми психологом. Поради та рекомендації повинні бути про­стими, короткими та зрозумілими клієнту, а також придатними до виконання в реальних умовах життя клієнта та з відповідним контролем з його боку.

5. Не завжди клієнт може одразу і з розрахунком на успіх пе­рейти до реалізації порад і рекомендацій, отриманих від психоло­га. Інколи через недосвідченість та невміння клієнт припускаєть­ся помилок і потребує оперативної допомоги з боку психолога. Тому завданням психолога-консультанта є надання допомоги клієнту у вигляді додаткових практичних порад, які пропонують­ся тоді, коли він вже розпочав розв'язання проблеми.

6. Якщо з тих чи інших причин клієнт відмовляється від вико­нання порад та рекомендацій, які надає психолог, то останній не несе відповідальності за кінцевий практичний результат психоло­гічного консультування, а лише за правильність даних рекомен­дацій.

7.Навчання клієнта тому, як найкраще уникнути в майбут­ньому подібних проблем. Це, зокрема, одна із задач психопрофі­лактики. Розв'язуючи її, психолог-консультант домагається того, щоб клієнт самостійно міг попереджувати повторне виникнення подібної проблеми.

8.У ході психологічного консультування відбувається також психолого-просвітницьке інформування клієнта. Воно полягає у передачі клієнту елементарних, життєво необхідних психологіч­них знань та вмінь, оволодіння й правильне застосування яких можливе клієнтом без спеціальної психологічної підготовки.

Критерієм ефективності психологічного консультування, на думку Г. С. Абрамової, є поява в іншої людини (клієнта) нових переживань з приводу своєї проблеми [2].