3 Види психологічного консультування

Оскільки психологічного консультування потребують різні люди і звертаються за допомогою з різних проблем, то психоло­гічне консультування можна поділити на види залежно від інди­відуальних особливостей клієнтів і тих проблем, з приводу яких вони звертаються за психологічною допомогою.

Виділяють такі види психологічного консультування [34]:

—інтимно-особистісне консультування;

—сімейне консультування;

— психолого-педагогічне, психолого-управлінське консульту­вання;

—ділове консультування.

Інтимно-особистісне консультування здійснюється з проблем психологічних або поведінкових недоліків, яких хотів би позбу­тися клієнт; особистісних взаємин зі значимими людьми; з при­воду різноманітних страхів, невдач, глибокого невдоволення клі­єнта самим собою, інтимними взаєминами.

До сімейного консультування вдаються при виборі дружини чи чоловіка, з метою попередження і розв'язання конфліктів у внутрішньо сімейних відносинах та у відносинах членів сім'ї з родичами, з приводу розв'язання поточних внутрішньо сімейних проблем (розподіл обов'язків, економічні питання сім'ї тощо), до та після розлучення.

Психолого-педагогічне консультування передбачає обгово­рення консультантом і клієнтом питань навчання і виховання ді­тей, підвищення педагогічної кваліфікації дорослих, вдоскона­лення педагогічного керівництва, управління дитячими та дорослими групами.

Останній різновид консультування слід відрізняти від рекоме­ндацій, які надаються вчителям, учням, батькам, адміністрації тощо, сутність яких зводиться до того, що психолог радить вда­ватися до конкретних дій, змін поведінки, стосунків з метою впливу на інших учасників навчально-виховного процесу. На це вказують Г. С. Абрамова, М. П. Матвєєва та ін [34], [27].

Діловим називається консультування, яке пов'язане з подо­ланням людьми ділових проблем: вибору професії, вдосконален­ня і розвитку здібностей, організації праці, підвищення працезда­тності, проведення ділових переговорів.

За тривалістю співпраці психолога і клієнта розрізняють [34]:

• разову консультацію. Це консультація, тривалістю 45— 60 хв. Вона проводиться у випадках, коли клієнт звернувся до психолога з приводу проблеми, з якої йому, насамперед, потрібна допомога інших спеціалістів; коли психолог інформує клієнта з питань, які належать до його компетентності; коли клієнт звертається до психолога за підтримкою рішення, яке він збира­ється прийняти відносно певної життєвої ситуації; коли клієнт вдруге прийти не може;

• короткотермінове консультування. Триває впродовж 3—4 зустрічей. Найчастіше проводиться у випадках, коли клієнт по­требує консультації просвітницько-рекомендаційного характеру або з діагностичною метою;

• середньотермінове консультування. Впродовж 10—15 зу­стрічей здійснюється значна психокорекційна робота;

• тривале консультування. Психолог працює з клієнтом впро­довж року.

Проведення психологічного консультування висуває ряд ви­мог до психолога-консультанта. Так, зокрема, людина, яка займа­ється психологічним консультуванням, повинна мати вищу пси­хологічну освіту, достатній практичний досвід роботи в ролі психолога-консультанта, підтверджений відповідними сертифі­катами. Крім знань та вмінь, психолог-консультант повинен бути наділений рядом спеціальних особистісних якостей: любити лю­дей, бути проникливим, добрим, терплячим, відповідальним і ко­мунікабельним. Р.Мей зазначав, що головне у психолога- консультанта — це «доброзичливість і прагнення зрозуміти кліє­нта, допомогти йому побачити себе з кращого боку і усвідомити свою цінність як особистості» [28].