4 Особливості психокорекції з дітьми

магниевый скраб beletage

Психокорекційна робота з дітьми ґрунтується на таких основ­них принципах :

1.Єдність діагностики і корекції. Корекційній роботі передує діагностика. Діагностика сприяє уточненню діагнозу та дозволяє оцінити ефективність корекційної роботи.

2.Діяльнісний принцип корекції. Основним засобом корек- ційно-розвивального впливу є взаємодія дорослого і дитини.

3.Орієнтація на зону найближчого розвитку дитини. Корек- ційна робота з дитиною не матиме ефекту за межами зони най­ближчого розвитку.

4.Спрямованість психокорекційної роботи «зверху донизу», тобто на створення оптимальних умов для розвитку вищих пси­хічних функцій, які сприятимуть компенсації недоліків елемен­тарних психічних процесів.

5.Принцип нормативності, тобто орієнтація при проведенні корекційної роботи та при оцінці її ефективності на еталони роз­витку у певному віковому періоді.

6.Врахування системного характеру психічного розвитку. Ко- рекційна робота спрямовується на усунення причин відхилень у розвитку.

7.Принцип «заміщуючого онтогенезу». Корекційна робота повинна розпочинатися з тієї «точки», з якої почалися відхилення від оптимальної програми розвитку.

 

Таблиця З

ОПИС І ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ ПРИЙОМІВ І СПОСОБІВ ПСИХОКОРЕКЦІЇ

Способи впливу

Можливі форми

Зміст способу і типові умови застосування

Проста про­позиція

«Я пропоную Вам зробити таке...»

Використовується у ситуації, коли клієнт фактично готовий до пропонованої дії, але через власну нерішучість не може її розпочати.

Забороняється пропонувати клієнту прийняття життєво важ­ливих рішень.

Парадоксаль­на інструкція

«Пропоную Вам продовжувати те, що Ви робите»

Доведення протиріч клієнта до такої межі, коли стає очевидним їх непродуктивний характер. Деякі клієнти починають усвідомлю­вати примітивність переживань, що викликає дана ситуація. Не можна пропонувати ригідним, схильним до застрягань особистостям.

Фантазування

«Уявіть собі Вашу проблему. Опи­шіть те, що Ви відчуваєте, бачите, чуєте! Чи на цю проблему можна по­глянути інакше? Спробуйте це зро­бити. А, можливо, ми зможемо ще щось помітити в цій ситуації? Чи можна інакше пояснити поведінку в ній інших людей і свою власну пове­дінку?»

Спектр дії дуже широкий. Використовують для відтворення і аналізу травмуючих обставин, виявлення особливостей реагу­вання клієнта на психогенну ситуацію, а також для корекції по­ведінки і перенесення клієнта в подібну ситуацію. Один з осно­вних прийомів розвитку рефлексії. Формує у клієнта здатність по-різному дивитися на травмуючий фактор. Застосовувати варто постійно. Неприпустимою є оцінка ви­словлювань, дій, переживань, думок клієнта. Психолог при­ймає інтерпретації клієнта і лише хоче сказати йому, що клі­єнт дещо не врахував у своєму баченні ситуації.

Запрошення клієнта до но­вого бачення ситуації

«Оскільки ми з вами з'ясували, який психологічний ефект може мати місце в даній ситуації, то спробуйте не по­спішати з висновками, якщо зіштовх­нетеся з подібними обставинами». «Отже, якою ви бачите вашу ситуацію?»

Передбачається обов'язкове розширення знань і вмінь клієн­та з психології, на базі яких клієнту пропонується чітка ре­комендація: що психологічно доцільно робити у схожих си­туаціях, а що робити не варто.

Продовження табл. З

Способи впливу

Можливі форми

Зміст способу і типові умови застосування

Саморозкрит­тя психолога перед клієн­том

«Ви знаєте, зі мною колись теж трап­лялося подібне... Виразно пам'ятаю ці переживання. Як зараз бачу себе в цій ситуації, свої дії, поведінку.»

Саморозкриття психолога полягає в тому, щоб максималь­но ідентифікуватися зі сприйманням клієнтом даної про­блеми.

Можна використовувати на початку інтерв'ю для встанов­лення контакту з клієнтом. На стадії пошуку альтернативних шляхів розв'язання проблеми психолог розповідає, як би він поводився у подібній ситуації, показує, як можна в цій ситу­ації діяти.

Механізм

«зворотного

зв'язку»

«Дуже добре вас розумію... Так, вам можна поспівчувати... Охоче вірю, що одразу і не знатимеш, що відпові­сти в подібній ситуації.»

Дозволяє клієнту зрозуміти, як психолог сприймає його жит­тєву ситуацію, і визначити певне емоційне ставлення психо­лога до клієнта, залежно від чіткості сигналів, які посила­ються в ході зворотного зв'язку.

Відкриті за­питання

«Хто? Де? Коли? Чому? Як? Опишіть в деталях вашу зустріч з сином після школи.»

Дозволяють отримати додаткову, відносно достовірну інфо­рмацію про проблему клієнта. Часто використовується при аналізі ситуації.

Закриті запи­тання

«Ніяк не можу зрозуміти, яку пози­цію ви займаєте: таку чи таку...» (Дається точний опис кожного варіа­нта поведінки).

Застосовують у тих випадках, коли клієнт висловлюється не­ясно, суперечливо, ухиляється від відповіді.

Повтор- переказ

«Чи правильно я зрозумів Вас? Ви говорите, що ця ситуація викликає у Вас такі ось почуття...» (Дається їх повний опис).

Дозволяє переконати клієнта, що психолог його розуміє, а також з'ясувати деякі обставини.

Психолог аналізує ситуацію, поведінку, дії, характерні пере­живання клієнта.

Закінчення табл. З

Способи впливу

Можливі форми

Зміст способу і типові умови застосування

Логічний ла­нцюжок

«Давайте спробуємо простежити ло­гіку Ваших міркувань, якими пере­живаннями можуть супроводжувати­ся події, до яких дій і вчинків вони Вас підштовхують?»

Прийом показує клієнту, чим насправді можуть бути викли­кані його переживання і дозволяє йому спрогнозувати пода­льші дії.

Використовуємо для навчання клієнта прогнозуванню, для ілюстрації помилково вибраного способу поведінки внаслі­док логічно помилкових міркувань.

Емоційне ре­зюме

«Давайте з Вами ще раз переживемо той момент. Пригадаємо всі помилки, відзначимо почуття, які могли б ви­кликати у Вас акцентовані обста­вини»

Прийом використовується для полегшення розуміння клієн­том характеру власних переживань, для вироблення навичок «бачення» власних емоцій і почуттів, вміння говорити про них.

Можна використовувати в ході всієї роботи з клієнтом.

Виплива-юче резюме

«Отже, ми прийшли з Вами до ви­сновків, які дозволяють Вам змінити характер Вашого ставлення до ситу­ації.»

Дає можливість підсумувати інтерв'ю, допомагає клієн­ту зробити узагальнення та конкретні кроки в реальному житті.

Використовують прийом, як в ході інтерв'ю на окремих ета­пах, так і в кінці його, підводячи загальний підсумок розмові.

 

8.Випереджуючий характер психокорекції. Корекційна робо­та спрямовується на формування того, чого слід досягти у най­ближчій перспективі відповідно до законів вікового розвитку і становлення індивідуальності, а не на тренування того, що вже досягнуто дитиною.

9.Принцип наступності. Кожне наступне заняття планується з врахуванням того, що досягнуто дитиною на попередньому. Як­що дитина не зуміла виконати пропоноване завдання, то на на­ступному занятті пропонують спрощений його варіант.

10. Врахування індивідуально-психологічних особливостей ди­тини, її інтересів, здібностей, соціальної ситуації розвитку.

11. Емоційна насиченість занять. Дитина повинна отримувати задоволення від психокорекційних занять.

Основні етапи психокорекції при роботі зі школярами такі:

—діагноз;

—прогноз (передбачення подальшого розвитку особистості за умови своєчасної корекції та за відсутності такої);

—створення психолого-педагогічної корекційної програми. У ній визначається мета, напрямки психокорекції, приблизна кількість занять, їх періодичність, тривалість занять; перерахо­вуються прийоми та методи, які будуть використовуватися. Обов'язковою є наявність у корекційній програмі психологіч­ної частини, яку здійснює психолог, та педагогічної, яку пси­холог розробляє з батьками, соціальними працівниками, педа­гогами тощо і здійснення якої відбувається під контролем психолога.

— виконання психокорекційної програми;

— аналіз її ефективності.

 

Запитання для самоконтролю

1. В чому полягає специфіка психодіагностичної ро­боти практичного психолога?

2. Витлумачте поняття психологічного діагнозу.

3. Які методи використовуються для психодіагнос- тичного обстеження?

4. Який принцип добору методів для проведення пси­ходіагностики?

5. Опишіть специфіку та переваги основних форм психодіагностичного обстеження.

7. Охарактеризуйте основні етапи процедури психо- діагностичного обстеження.

8. Вкажіть основні умови підвищення ефективності психодіагностичного обстеження.

9. В чому специфіка психокорекційної роботи практи­чного психолога? Яка її мета та завдання?

10. Опишіть відомі Вам прийоми та способи психоко­рекції.

11. Розкрийте сутність принципів психокорекції, що проводиться з дітьми.

12. Опишіть основні етапи психокорекції у роботі з дітьми.