4 Особливості психокорекції з дітьми

Психокорекційна робота з дітьми ґрунтується на таких основ­них принципах :

1.Єдність діагностики і корекції. Корекційній роботі передує діагностика. Діагностика сприяє уточненню діагнозу та дозволяє оцінити ефективність корекційної роботи.

2.Діяльнісний принцип корекції. Основним засобом корек- ційно-розвивального впливу є взаємодія дорослого і дитини.

3.Орієнтація на зону найближчого розвитку дитини. Корек- ційна робота з дитиною не матиме ефекту за межами зони най­ближчого розвитку.

4.Спрямованість психокорекційної роботи «зверху донизу», тобто на створення оптимальних умов для розвитку вищих пси­хічних функцій, які сприятимуть компенсації недоліків елемен­тарних психічних процесів.

5.Принцип нормативності, тобто орієнтація при проведенні корекційної роботи та при оцінці її ефективності на еталони роз­витку у певному віковому періоді.

6.Врахування системного характеру психічного розвитку. Ко- рекційна робота спрямовується на усунення причин відхилень у розвитку.

7.Принцип «заміщуючого онтогенезу». Корекційна робота повинна розпочинатися з тієї «точки», з якої почалися відхилення від оптимальної програми розвитку.

 

Таблиця З

ОПИС І ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ ПРИЙОМІВ І СПОСОБІВ ПСИХОКОРЕКЦІЇ

Способи впливу

Можливі форми

Зміст способу і типові умови застосування

Проста про­позиція

«Я пропоную Вам зробити таке...»

Використовується у ситуації, коли клієнт фактично готовий до пропонованої дії, але через власну нерішучість не може її розпочати.

Забороняється пропонувати клієнту прийняття життєво важ­ливих рішень.

Парадоксаль­на інструкція

«Пропоную Вам продовжувати те, що Ви робите»

Доведення протиріч клієнта до такої межі, коли стає очевидним їх непродуктивний характер. Деякі клієнти починають усвідомлю­вати примітивність переживань, що викликає дана ситуація. Не можна пропонувати ригідним, схильним до застрягань особистостям.

Фантазування

«Уявіть собі Вашу проблему. Опи­шіть те, що Ви відчуваєте, бачите, чуєте! Чи на цю проблему можна по­глянути інакше? Спробуйте це зро­бити. А, можливо, ми зможемо ще щось помітити в цій ситуації? Чи можна інакше пояснити поведінку в ній інших людей і свою власну пове­дінку?»

Спектр дії дуже широкий. Використовують для відтворення і аналізу травмуючих обставин, виявлення особливостей реагу­вання клієнта на психогенну ситуацію, а також для корекції по­ведінки і перенесення клієнта в подібну ситуацію. Один з осно­вних прийомів розвитку рефлексії. Формує у клієнта здатність по-різному дивитися на травмуючий фактор. Застосовувати варто постійно. Неприпустимою є оцінка ви­словлювань, дій, переживань, думок клієнта. Психолог при­ймає інтерпретації клієнта і лише хоче сказати йому, що клі­єнт дещо не врахував у своєму баченні ситуації.

Запрошення клієнта до но­вого бачення ситуації

«Оскільки ми з вами з'ясували, який психологічний ефект може мати місце в даній ситуації, то спробуйте не по­спішати з висновками, якщо зіштовх­нетеся з подібними обставинами». «Отже, якою ви бачите вашу ситуацію?»

Передбачається обов'язкове розширення знань і вмінь клієн­та з психології, на базі яких клієнту пропонується чітка ре­комендація: що психологічно доцільно робити у схожих си­туаціях, а що робити не варто.

Продовження табл. З

Способи впливу

Можливі форми

Зміст способу і типові умови застосування