ЗАНЯТТЯ 2

Тема: Розвиток професійних навичок слухання і розуміння партнера[2]

Мета: формування і розвиток навичок активного слухання. Зна­йомство з основними техніками активного слухання. Хід роботи:

Вступне слово.

Ми зазвичай слухаємо не стільки іншу людину, скільки свої власні думки і почуття, які виникають у нас у відповідь на повід­омлення партнера. Ми розуміємо лише незначну частину того, що говорить партнер, тому ми часто думаємо: «А що я можу зро­бити, чим я можу йому зарадити?» або «Він сам винен!» або «І що з цього випливає?» У результаті партнер говорить про своє, а ми думаємо про своє.

Для практичного психолога і психотерапевта дуже важливо навчитися слухати партнера. Часто найкраще, що ми можемо зробити для людини — це вислухати її, зрозуміти й прийняти її такою, як вона є, не оцінюючи і не критикуючи її.

К.Роджерс у своїй статті «Кілька важливих відкриттів» писав: «Я усвідомив величезну цінність того, що я дозволяю собі розу­міти іншу людину». Однак найчастіше наша перша реакція на повідомлення іншої людини — це оцінка або осуд, але не розу­міння. У розумінні іншого є великий ризик — воно може нас змі­нити, воно загрожує нашій стабільності. А ми боїмося змін».

Вміння слухати допомагає нам самим розвиватися духовно.

«Я побачив, як я збагачуюсь, коли люди передають мені свої почуття і образи» (К.Роджерс).

Етап І. Мотиваційний

ВПРАВА 1.

Спробуйте усвідомити 5-6 якостей, які допомагають і, навпа­ки, заважають вам слухати інших людей.

Студентам пропонується зачитати виділені ними якості. Орга­нізовується обговорення.

ВПРАВА 2. Дискусія

Відбирається 5 студентів для ведення дискусії на одну з тем:

«Особистісні якості, якими повинен володіти професійний психолог (неменше п'яти)»;

«Особистісні якості, небажані у діяльності психолога»;

«Чи повинен професійний психолог залишатися психологом у будь-яку хвилину свого життя — у сім 'і, у магазині, у тролейбусі?».

Кожен з учасників дискусії може представити особисту точку зору, або точку зору команди, з якою обговорює дану проблему. Учасникам дискусії пропонується за обмежений проміжок часу (10 хв.) прийти до спільного рішення, в якому б узагальнювались основні найбільш цінні ідеї окремих учасників.

За кожною підгрупою закріплюється студент, який спостерігає за дискусією в ній.

Завершується вправа опитуванням, в якому з'ясовується сту­пінь задоволення або незадоволення кожного з учасників проце­сом і результатом дискусії. Потім виступають спостерігачі зі своїми спостереженнями про роль кожного учасника в обгово­ренні проблеми і про найконструктивніші моменти дискусії.

Група повинна прийти до такого висновку:

У діалозі необхідно розумно поєднувати активне самови­раження з активним слуханням; надмірна власна активність заважає почути іншу людину.

ВПРАВА 3. Зіпсований телефон

Серед студентів групи вибирається п'ятеро учасників. Інші студенти — спостерігачі. Ведучий повідомляє, що групі буде прочитано текст, який студенти повинні будуть передавати один одному по пам'яті, не роблячи ніяких записів і поміток. Після цього в аудиторії залишається лише один з п'ятьох обраних, а че­тверо виходять за двері. Всім, хто залишився, зачитується текст:

А ЧИ БУВ МАУГЛІ?

Образ людини, яку вигодувала тварина, але яка при цьому не втратила людських якостей, завжди приваблювала уяву. Засновників Риму Ромула і Рема, за переказами, вигодувала вовчиця. Чудовий, глибоко поетичний образ Мауглі, людини-вовченяти, створений анг­лійським письменником Редьярдом Кіплінгом, завоював симпатії мі­льйонів читачів. Бульварний роман і фільми про Тарзана — людину, яку виростили мавпи — також читали і дивилися мільйони.

Французький філософ Етьєн Кондильяк ще у 1754 році описав литовського хлопчика, який жив серед ведмедів. Цей хлопчик, коли його знайшли люди, не виявляв жодних ознак розуму, не вмів говорити і пересувався на чотирьох кінцівках. Пройшло чи­мало часу, поки він навчився розуміти людську мову і розмовля­ти, але тоді виявилося, що він нічого не може пригадати про своє минуле життя серед тварин.

Соціаліст-утопіст Сен-Сімон у 1813 році описав у «Нарисах науки про людину» Авейронського дикуна, людину-звіра, якого виростили тварини. Маловідомий абат Сіка, краще освічений у богослов'ї, ніж у фізіології, даремно намагався використати його для демонстрації божої сутності людини, а лікарі притулку для глухонімих також даремно намагалися навчити його людській мові та поведінці.

У далекому минулому діти, вигодувані тваринами, були відомі у Бельгії, Німеччині, Угорщині, Нідерландах, Ірландії й Франції. Подібних випадків зареєстровано більше тридцяти. Всі ці діти не вміли ходити на двох ногах, були наділені значною м'язовою си­лою і спритністю, швидко бігали, чудово лазили й стрибали. Зір, слух і нюх у них були добре розвинуті. Але не всі вони, навіть пі­сля тривалого навчання, змогли навчитися розмовляти.

Потім запрошується другий обраний студент. Перший перека­зує йому текст. Потім запрошується наступний і т.д., поки текст не перекаже останній -п'ятий — учасник.

Як правило, у результаті такої передачі зміст тексту значно змінюється, інколи навіть до протилежного.

Спостерігачі фіксують помилки і перекручення змісту, які до­пускаються кожним, хто переказує текст.

У ході обговорення з'ясовуються причини спотворення текс­ту: заважає глибоко зрозуміти партнера надмірна увага до дета­лей, нездатність структурувати інформацію, привнесення власної інтерпретації по ходу слухання.

Група приходить до висновку про необхідність тренувати уміння слухати.

Етап ІІ. Введення технік активного слухання

Студентам пропонується оцінити 9 технік ведення бесіди з з точки зору того. наскільки вони сприяють розумінню партнера.

Інструкція: Оцініть кожну т