ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПСИХОЛОГІЧНУ (СЛУЖБУ СИСТЕМИ ОСВІТИ УКРАЇНИ<span style='mso-bookmark:_ftnref5'>[5]<span style='mso-bookmark:_ftnref5'> : Практична психологія : B-ko.com : Книги для студентів

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПСИХОЛОГІЧНУ (СЛУЖБУ СИСТЕМИ ОСВІТИ УКРАЇНИ[5]

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Міністра освіти України № 127

ЗАРЕЄСТРОВАНО в Міністерстві юстиції України 30 грудня 1999 р. за № 922 / 4215

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Психологічна служба (далі — служба) в структурі освіти є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психі­чного здоров'я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.

1.2. Служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофі­зичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і вікових завдань навчальних закладів.

1.3. Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, за­коном України «Про освіту», чинним законодавством України та цим Положенням.

1.4. Діяльність служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами (соціальними педагогами), які мають вищу спеціальну освіту. За своїм статусом працівники служби належать до педагогічних працівників і, відповідно до чинного законодавства, кори­стуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.

1.5. Психологічна служба тісно співпрацює з органами охорони здо­ров'я, соціального захисту, сім'ї та молоді, внутрішніх справ, іншими зацікавленими відомствами, а також із громадськими і благодійними організаціями.

1.6. Це Положення регламентує загальну структуру та функції пси­хологічної служби в системі освіти України в цілому і є основою для діяльності наявної мережі служби управлінь та відділів освіти держав­них адміністрацій.

1.7. Посади практичних психологів (соціальних педагогів) уводяться в штати дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчаль­них закладів за рішеннями районних (міських) відділів освіти, управ­лінь (комітетів) професійно-технічної освіти за умови наявності спеціа­лістів з фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат навчальних закладів, згідно з нормативами чисель­ності практичних психологів (соціальних педагогів) підрозділів систе­ми освіти (додаток).

2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

2.1. Завдання психологічної служби системи освіти України поля­гають:

у сприянні повноцінному особистісному та інтелектуальному розви­тку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;

у забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини на основі її психолого-педагогічного вивчення;

у профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному та особисті- сному розвитку дитини.

2.2. Основними видами діяльності психологічної служби є: діагностика — психологічне обстеження дітей і підлітків, їхніх груп та ко­лективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку дітей та учнівсь­кої молоді, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання;

корекція — здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та індивідуальному роз­витку та поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, по­долання різних форм девіантної поведінки, формування соціально ко­рисної життєвої перспективи;

реабілітація — надання психолого-педагогічної допомоги дітям, підліткам, молоді, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адап­тації до умов навчання і життєдіяльності;

профілактика — своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобі­ганні конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі тощо;

прогностика — розробка, апробація і застосування моделей поведі­нки групи та особистості у різних умовах, проектування змісту і напря­мків індивідуального розвитку дитини, складання на цій основі життє­вих планів, визначення тенденцій розвитку груп, міжгрупових взаємин та освітньої ситуації у регіоні.

2.3. Психологічна служба системи освіти України функціонує на трьох рівнях:

науковому, на якому вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості дитини з метою розробки методів і методик професійного застосування психологічних знань в умовах сучасної школи;

прикладному, на якому здійснює соціально-психологічне забезпе­чення процесу навчання і виховання, включаючи розробку навчальних програм, підручників, професійну підготовку і підвищення кваліфікації фахівців;

практичному, на якому забезпечує безпосередню роботу психологів, соціальних педагогів у навчальних закладах.

2.4. Діяльність психологічної служби включає такі головні напрямки:

консультативно-методична допомога всім учасникам навчально- виховного процесу з питань навчання та виховання дітей і підлітків, допо­мога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності;

просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологіч­ної культури в навчальних закладах та сім'ї;

превентивне виховання (через засоби масової інформації, в ході ви­вчення шкільних предметів в рамках навчальних програм або як окре­мий предмет), метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист від психічного здоров'я, профілактика алкоголі­зму, наркоманії, СНІДу і злочинності серед неповнолітніх.

3. СТРУКТУРА ТА УПРАВЛІННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЮ СЛУЖБОЮ

3.1. Психологічна служба в системі освіти України складається з трьох основних ланок:

Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи;

обласних, районних (міських) центрів практичної психології і соціа­льної роботи або головних психологів районних (міських) методичних кабінетів;

практичних психологів, соціальних педагогів, які працюють у на­вчальних закладах.

3.2. Науково-методичне керівництво психологічною службою сис­теми освти України здійснює Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, який створюється Міністер­ством освіти України та АПН України і діє на підставі Статуту.

3.3. Обласні центри практичної психології і соціальної роботи створю­ються Міністерством освіти Автономної Республіки Крим, управліннями освіти обласних, Київської і Севастопольської міських державних адмініс­трацій і методично підпорядковуються Українському науково- методичному центру практичної психології і соціальної роботи.

3.4. Центри можуть функціонувати як структурні підрозділи інсти­тутів удосконалення вчителів або як юридичні особи.

3.5. Районні (міські) центри практичної психології та соціальної ро­боти створюються районними (міськими) відділами освіти та методич­но підпорядковуються обласним центрам.

Центри можуть функціонувати як структурні підрозділи методичних кабінетів або як юридичні особи.

Районні і міські центри створюються при наявності у навчальних за­кладах освіти району (міста) від 20 тис. і більше дітей віком до 18 років.

Якщо чисельність дітей, які відвідують дошкільні заклади або на­вчаються в загальноосвітніх школах району (міста), менша, то у мето­дичному кабінеті вводиться посада головного психолога.

Відділи освіти таких районів на паритетних засадах можуть створю­вати міжрайонні центри практичної психології і соціальної роботи.

3.6. Атестація практичних психологів (соціальних педагогів) прово­диться атестаційними комісіями, що створюються при районних (місь­ких) центрах та методичних кабінетах, для встановлення (підтверджен­ня) їх кваліфікаційних категорій згідно з Положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 20.08.93 № 310 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.12.93 за № 176.

3.7. Обласним, районним (міським) центрам в установленому по­рядку затверджується штатний розпис згідно з нормативами чисельнос­ті практичних психологів (соціальних педагогів).

3.8. Обласні, районні (міські) центри здійснюють свою діяльність відповідно до Положення або Статуту, якщо вони є юридичними осо­бами.

Обласні, районні (міські) центри (головні психологи): забезпечують діяльність психологічної служби освіти регіону згідно з державними вимогами;

надають методичну інформаційну підтримку практичним психоло­гам, соціальним педагогам;

беруть участь в організації підвищення кваліфікації спеціалістів служби, їх атестації та професійному зростанні, кадровому забезпеченні служби, сертифікації фахівців;

організовують діяльність методичних об'єднань практичних психо­логів і соціальних педагогів;

координують науково-дослідні, практичні дослідження за пріорите­тними напрямками діяльності психологічної служби;

беруть участь в оцінці, прогнозуванні та формуванні освітньої полі­тики в регіоні;

впроваджують досягнення психологічної науки та передового досвіду. Центри практичної психології і соціальної роботи (головні психоло­ги) організовують діяльність «Телефонів довіри», кабінетів корекції кризових станів, психологічних (сімейних) консультацій, профільних консультпунктів, реабілітаційних центрів залежно від соціально- психологічних потреб регіону.

4.3. Практичний психолог навчального закладу:

бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи спрямованої на забезпечення всебічного особистісного розвитку дійте і учнівської мо­лоді, збереження їх повноцінного психічного здоров'я;

проводить психолого-педагогічну діагностику готовності дитини до навчання в період її переходу з однієї вікової групи до іншої, до­помагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку дитини;

розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навча­льно-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, статевих, віко­вих особливостей різних категорій дітей;

сприяє відбору підлітками професій з урахуванням їх ціннісних орі­єнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до сві­домого життя;

здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алко­голізму і наркоманії. інших узалежнень і шкідливих звичок серед під­літків;

проводить психологічну експертизу і психолого-педагогічну корек­цію девіантної поведінки неповнолітніх;

формує психологічну культуру вихованців, учнів, педагогів, батьків, консультує з питань психології, її практичного використання в органі­зації навчально-виховного процесу.

4.4. Посада практичного психолога вводиться в дошкільних закла­дах ( у т.ч. компенсувального типу), загальноосвітніх школах та шко- лах-інтернатах усіх типів, професійно-технічних училищах згідно з но­рмативами.

4.5. Соціальний педагог навчального закладу:

здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю, трудо­вими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію з метою створення умов для всебічного розвитку дітей та підлітків;

сприяє участі вихованців у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільно корисній діяльності, виявленню задатків, обда­рувань, розкриттю здібностей, талантів, дбає про професійне самови­значення та соціальну адаптацію учнівської молоді;

залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортив­но-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації. творчі спілки, окремих громадян;

впливає на подолання особистісних, міжособистісних, внутрісімей- них конфліктів, надає потрібну консультативну психолого-педагогічну допомогу дітям і підліткам, групам соціального ризику, дітям, які по­требують піклування, тощо.

4.6. Соціальний педагог зараховується у загальноосвітні школи, школи-інтернати для дітей, які потребують особливих умов виховання. професійно-технічні училища згідно з нормативами. Соціальні педаго­ги зараховуються у ці навчальні заклади на вакантні посади практичних психологів.

4.7. Працівник психологічної служби повинен: керуватися Етичним кодексом психолога;

дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність дитини, захи­щати її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тіс­ному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;

пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологі­чних знань педагогічних працівників і батьків;

зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отри­маних у процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це може за­вдати шкоди дитині чи її оточенню;

постійно підвищувати свій професійний рівень, запобігати випадкам здійснення психодіагностичної, розвивально-корекційної. консультати­вно-методичної роботи особами, які не мають відповідної фахової під­готовки або права на таку діяльність;

знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рі­вня знань, розвитку дітей, вимоги державних стандартів до забезпечен­ня навчально-виховного процесу, основні напрямки і перспективи роз­витку освіти, психолого-педагогічної науки.

4.8. Тривалість робочого тижня практичного психолога (соціального педагога) — 40 год. Із них 20 год. відводиться для роботи у навчально­му закладі (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, батьків, вчителів, корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 год. — на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (за­нять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформ­лення висновків тощо).

5. ФІНАНСУАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

5.1. Фінансування діяльності Українсбького науково-методичного центру парктичної психології і соціальної роботи здійснюється Мініс­терством освіти України та Академєю педагогічних наук України згід­но з установчим договором.

5.2. Фінансування діяльності обласних центрів здійснюється Мініс­терством освіти Автономної Республіки Крим, управліннями освіти об­ласних, Київської і Севальстопольської міських державних адміністра­цій.

5.3. Фінансування діяльності районних (міських) центрів практичної психології і соціальної роботи (головних психологів) здійснюється ра­йонними (міськими) відділами освіти.

5.4. Оплата праці практичних психологів (соціальних педагогів), працівників центрів, головних психологів здійснюється згідно з чинним законодавством.

5.5. Працівникам психологічної служби закладів освіти виділяється окреме приміщення для проведення діагностичної, консультативної, розвивальної і корекційної роботи.

НОРМАТИВИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ

ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ; ПРАЦІВНИКІВ ЦЕНТРІВ ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ, ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ УЧИЛИЩ, ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ І-ІІІ СТУПЕНІВ1

Додаток до пункту 1.7.

Положення про психологічну службу системи освіти України

Чисельність практичних психологів (соціальних педагогів) дошкільних закладів компенсувального типу, спеціальних загальноосвітніх шкіл та шкіл- інтернатів для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового роз­витку, шкіл (ПТУ) соціальної реабілітації для дітей, які потребують особли­вих умов виховання, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які потре­бують соціальної допомоги, — 1 ставка на навчальний заклад.

Ставка заробітної плати практичних психологів в спеціальних зага­льноосвітніх школах і школах-інтернатах для дітей, які потребують фі­зичного або розумового розвитку, виплачується як за 20 годин педаго­гічної роботи на тиждень.

НОРМАТИВИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Місто

Село

Чисельність різновікових груп

Норматив чисельності

Чисельність різновікових груп

Норматив чисельності

Понад 8

0,5

Понад 4

0,5

10

0,75

6

0,75

12

1,0

8

1,0

 

НОРМАТИВИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ЦЕНТРІВ ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ І СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Область

Район, місто

Чисельність дітей та учнів у навчальних закладах

Норматив чисельності

Чисельність дітей та учнів у навчальних закладах

Норматив чисельності

до 200 тис.

1

до 20 тис.

1

200—300 тис.

2

20-25 тис.

2

Більше 300 тис.

3

більше 25 тис.

3

1 Друкується за публікацією у журналі Практична психологія і соціальна робота — 2000. — №> 3. — С. 38.

НОРМАТИВИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ (СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ) ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ УЧИЛИЩ

Місто, село

Чисельність учнів

Норматив чисельності

Понад 400

0,5

500

0,75

600 і більше

1,0

НОРМАТИВИ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ (СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ) ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ І—ІІІ СТУПЕНЯ

Місто

Село

Чисельність учнів

Норматив чисельності

Чисельність учнів

Норматив чисельності

понад 600

0,5

понад 300

0,5

800

0,75

400

0,75

1000

1,0

500 і більше

1,0

1200

1,25

 

 

1400

1,5

 

 

1600

1,75

 

 

1800 і більше

2,0