2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУСОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН : Адміністративне право : B-ko.com : Книги для студентів

2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУСОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

Адміністративно-правові статуси об'єднання громадян відрізняються взалежності від виду та статусу об'єднання.

Відповідно до ст.9 Закону «Про об'єднання громадян» вони утворюють-ся і діють із всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.

До всеукраїнських об'єднань громадян належать такі об'єднання, ді-яльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцевіосередки у більшості її областей.

До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поши-рюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниціабо регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднаннямгромадян.

Громадська організація є міжнародною, якщо її діяльність поширюєтьсяна територію України і хоча б однієї іншої держави. Таким чином, правовапередумова для надання статусу міжнародного громадського об'єднанняполягає в наявності на території однієї або більше іноземних державструктурних підрозділів об'єднання. Законом не визначена територіаль-на сфера діяльності об'єднання, наприклад, воно може діяти на територіїадміністративно-територіальної одиниці, але за наявності іноземних орга-нізацій, відділень, філій або представництв засновники мають право заре-єструвати об'єднання зі статусом міжнародного. Політичні партії в Україністворюються і діють лише із всеукраїнським статусом. Забороняється ство-рення і діяльність політичних партій, керівні органи чи структурні осеред-ки яких знаходяться за межами України.

Спеціальними законами встановлено особливості статусу для окремихвидів громадських організацій.

Так, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії ді-яльності» встановлено, що професійні спілки можуть мати статус місце-вих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських.

Статус місцевих мають професійні спілки, до складу яких входить неменше трьох первинних організацій, що діють на підприємствах, в устано-вах, організаціях однієї адміністративно-територіальної одиниці, чи об'єд-нань не менше 9 членів профспілки, які працюють на різних підприєм-ствах, в установах або організаціях.

Статус обласних мають профспілки, організаційні ланки яких є в біль-шості адміністративно-територіальних одиниць однієї області, міст Києвата Севастополя; у більшості адміністративно-територіальних одиниць одні-єї області, міст Києва та Севастополя, де розташовані підприємства, уста-нови або організації певної галузі; об'єднують у профспілці більшість чле-нів профспілки, які працюють за даною професією чи фахом в області,містах Києві та Севастополі.

Статус регіональних мають профспілки, організаційні ланки яких єв більшості адміністративно-територіальних одиниць двох або більшеобластей.

Статус всеукраїнських профспілок визначається за однією з такихознак:

наявність організаційних ланок профспілки в більшостіадміністративно-територіальних одиниць України;

наявність організаційних ланок профспілки у більшості з тихадміністративно-територіальних одиниць України, де розташо-вані підприємства, установи або організації певної галузі, та якіоб'єднують не менше третини членів профспілок цієї галузі або чле-нів профспілки певного фаху, професії;

об'єднання в профспілці більшості членів профспілки, які працюютьза даною професією чи фахом в Україні.

Згідно зі ст.7 Закону «Про благодійництво та благодійні організації»благодійні організації можуть мати статус всеукраїнських, місцевих та між-народних, який визначається за тими ж принципами, що й у Законі «Прооб'єднання громадян».

Статус молодіжних та дитячих організацій визначається відповід-но до Закону України «Про об'єднання громадян», за одним винятком.Молодіжний рух в Україні координується Українським національним комі-тетом молодіжних організацій, який є незалежною неурядовою організаці-єю і має статус всеукраїнської спілки молодіжних та дитячих громадськихорганізацій. Цей статус не змінюється від вступу зазначеної організації доміжнародних молодіжних організацій.

У процесі створення та діяльності між об'єднаннями громадян та органа-ми державної виконавчої влади виникають різноманітні правовідносини.

Умовою виникнення адміністративно-правового статусу є відповіднайого легалізація.

Реєстраційні відносини виникають у процесі організаційного оформ-лення статусу об'єднання і наділення його правами та обов'язками юри-дичної особи. Суб'єктами адміністративно-правових відносин у цьому ви-падку, з одного боку, виступає Міністерство юстиції або його територіальніоргани, місцеві органи державної виконавчої влади, виконавчі комітетисільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а з іншого — засно-вники громадського об'єднання: фізичні особи (юридичні особи — у випад-ку, коли створюється спілка (союз, асоціація тощо) об'єднань громадян),що клопочуть про надання об'єднанню статусу юридичної особи.

Легалізація є функцією органів державної виконавчої влади і здійсню-ється органами, що чітко встановлені у чинному законодавстві. До такихорганів належать:

Міністерство юстиції України,

місцеві органи державної виконавчої влади,

виконавчі комітети сільських, селищних та міських рад. Діяльністьоб'єднання відповідно до ст.14 Закону «Про об'єднання громадян»має бути легалізована шляхом реєстрації чи повідомлення.

Реєстраційні відносини мають обов'язковий характер для політичнихпартій та міжнародних громадських організацій. Така реєстрація відбува-ється у Міністерстві юстиції України. Крім цього, обов'язковій реєстраціїпідлягають місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських та міжнарод-них об'єднань громадян, якщо така реєстрація передбачена їх установчи-ми документами, а також благодійні організації (ст.8 Закону « Про благодій-ництво та благодійні організації») та професійні спілки (ст.16 Закону «Пропрофесійні спілки, їх права та гарантії діяльності»). Слід зазначити, щооб'єднання громадян відповідають за протиправні дії незалежно від того,зареєстровані вони чи ні (ст.27 ч.3 Закону «Про об'єднання громадян»).

Громадські організації та їх спілки мають право легалізувати своє ство-рення шляхом письмового повідомлення відповідних органів влади.

Основне значення в статусі об'єднань громадян як суб'єктівадміністративно-правових відносин мають їхні взаємовідносини з держа-вою, її органами та посадовими особами. Закон про об'єднання громадянвносить свої особливості в рішення цієї проблеми. Конституційне розумін-ня взаємовідносин об'єднань і держави зводиться до свободи діяльностіоб'єднань і добровільності членства в них.

Реєстраційні відносини виникають також і у випадку, коли легалізова-на громадська організація, що виступила засновником або стала членомміжнародної організації, або іншим шляхом поширила свою діяльність натериторію іноземної держави. У цьому випадку вона повинна у місячнийтермін подати необхідні документи для перереєстрації у Міністерство юс-тиції як міжнародна.

В інших випадках при внесенні змін у статутні документи об'єднаннягромадян повідомляє реєструючий орган у п'ятиденний термін про зміни,що сталися.

Державній реєстрації, порядок якої визначається Кабінетом МіністрівУкраїни, також підлягає символіка об'єднань громадян.

Реєстрація окремих різновидів об'єднань громадян, зокрема політич-них партій, має свої особливості.

Найважливішими ознаками політичних партій є вплив на формуванняполітичної волі громадян, їхня участь у виборах в органи державної владиі муніципальні органи: ці повноваження політичних об'єднань повинні бутинеодмінно відображені в їх статутах.

Об'єднанню громадян може бути відмовлено у реєстрації лише у ви-падку, коли його статутні, або інші документи, подані для реєстрації, су-перечать чинному законодавству. Рішення про відмову у реєстрації маєбути письмовим і містити обґрунтовані підстави такої відмови. Відмову уреєстрації може бути оскаржено в суд.

Для здійснення цілей та завдань, визначених у статутних документах,зареєстровані об'єднання громадян мають такі права:

представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтересисвоїх членів у державних та громадських органах;

брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збо-ри, мітинги, демонстрації тощо);

ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднаннягромадян, надавати допомогу в їх створенні;

створювати установи та організації;

одержувати від органів державної влади і управління та органів міс-цевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїхцілей та завдань;

вносити пропозиції до органів влади і управління;

поширювати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

засновувати засоби масової інформації.

Крім цього, об'єднання громадян мають право засновувати підприєм-ства, необхідні для виконання статутних цілей, здійснювати господарськута іншу комерційну діяльність у порядку, передбаченому законодавством.

Зазначені права є загальними для всіх об'єднань громадян, за деякимивинятками. Так, політичні партії, створювані ними установи і організаціїне мають права засновувати підприємства, крім засобів масової інформа-ції, та займатися господарською та іншою комерційною діяльністю, за ви-нятком продажу суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів із власною символікою, проведенняфестивалів, свят, виставок, лекцій, інших суспільно-політичних заходів.Натомість, політичні партії наділено законодавством додатковими пра-вами, що пов'язане із специфікою їхніх цілей та завдань. До таких правналежать:

право вільно провадити свою діяльність у межах, передбаченихзаконодавством;

право брати участь у виробленні державної політики;

право брати участь у формуванні органів влади, представництва уїхньому складі;

право доступу під час виборчої кампанії до державних засобів ма-сової інформації;

право підтримувати міжнародні зв'язки з політичними партіями,громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжу-рядовими організаціями, засновувати міжнародні спілки (але лишетакі, статутами яких передбачено створення лише консультативнихчи координаційних центральних органів);

ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіно-чі та інші об'єднання громадян, надавати допомогу у їх створенні.

Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності, утому числі:

можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питаньдержавного і суспільного життя;

брати участь в обговоренні та оприлюднювати і обґрунтовувати кри-тичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цьогодержавні і недержавні засоби масової інформації в порядку, вста-новленому законом;

вносити до органів державної влади України та органів місцевогосамоврядування пропозиції, які обов'язкові для розгляду відповід-ними органами у встановленому порядку.

Усі ці права політичні партії мають право здійснювати у порядку, пе-редбаченому законодавством.

Молодіжні громадські організації наділені правом вступати у виборчікоаліції, але ні молодіжні, ні тим більше, дитячі організації та їхні спіл-ки не можуть утворювати та вступати у виборчі блоки (ст.7 Закону України«Про молодіжні та дитячі громадські організації»).

Перелік цих прав не є вичерпним, об'єднання громадян користуютьсяй іншими правами, передбаченими законами України.

Досить широке коло прав встановлено для професійних спілок та їхоб'єднань. Законодавець розподілив права профспілок на групи, середяких виділив: право профспілок, їх об'єднань представляти і захищатиправа та інтереси членів профспілок, права у забезпеченні зайнятості на-селення, права щодо захисту прав громадян на працю та на здійснення гро-мадського контролю за додержанням законодавства про працю, у галузісоціального страхування та соціального забезпечення, права в управлінніпідприємствами та при зміні форм власності, права щодо притягнення довідповідальності посадових осіб тощо. Всі ці права реалізуються профспіл-ками у різних галузях права, зокрема, в адміністративному.

Права благодійних організацій також додатково окреслені відповіднимзаконом та їх перелік також не є вичерпним.

Щодо визначення обов'язків об'єднань громадян, Законом України«Про об'єднання громадян» вони встановлені не в одній статті (така статтяє відсутньою у законі), а містяться в декількох. Так, ст.6 «Принципи ство-рення та діяльності об'єднань громадян» встановлено обов'язок об'єднаньгромадян регулярно обнародувати свої основні документи, склад керівни-цтва, дані про джерела фінансування та витрати. У статті 22 «Обмеженнящодо одержання коштів та іншого майна політичними партіями, їх устано-вами та організаціями» міститься обов'язок політичних партій щороку пу-блікувати свої бюджети для загального відома, а ст.24 «Господарська таінша комерційна діяльність» зобов'язує об'єднання громадян вести опера-тивний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись ворганах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі упорядку і розмірах, передбачених законодавством. Крім цього, легалізова-на громадська організація, що виступила засновником, стала членом між-народної організації або іншим шляхом поширила свою діяльність на тери-торію іноземної держави, зобов'язана в місячний термін подати необхіднідокументи для перереєстрації в Міністерство юстиції як міжнародна.

У ст.15 Закону «Про політичні партії в Україні» містяться обмеженняу фінансуванні політичних партій. Так, не допускається фінансування по-літичних партій органами державної влади та органами місцевого само-врядування, державними та комунальними підприємствами, установами іорганізаціями, у майні яких є частки, що є державною, або комунальноювласністю, або належать нерезидентам; іноземними державами та їх гро-мадянами, підприємствами, установами, організаціями; благодійними тарелігійними організаціями та об'єднаннями; анонімними особами або підпсевдонімом; політичними партіями, що не входять до виборчого блоку по-літичних партій.

Спеціальним законодавством встановлено обов'язки благодійних ор-ганізацій, до яких віднесена забезпечення виконання статутних завдань,вільний доступ до звітів, документів про господарську та фінансову діяль-ність таких організацій.

Адміністративно-правові відносини виникають також у процесі здій-снення контрольних повноважень органами державної виконавчої влади,що проводять легалізацію об'єднань громадян, за відповідністю діяльнос-ті об'єднань їхнім статутним цілям. У цьому випадку передбачено не лишеправо органів, що здійснюють контроль, витребувати необхідні документиоб'єднань, одержувати пояснення, але й обов'язок останніх надавати їх, атакож відповідальність об'єднань у зв'язку з порушеннями законодавства.

Закон передбачає й інший метод реалізації органами влади своїх контр-ольних повноважень. Такі органи «мають право бути присутніми на захо-дах, що проводяться об'єднаннями громадян» (ст.25 Закону України «Прооб'єднання громадян»). І в даному випадку в Законі не уточнюється, якісаме заходи маються на увазі. Очевидно, що державні органи вправі здій-снювати контроль далеко не у всіх сферах діяльності об'єднань.

Органи державної влади вправі і зобов'язані контролювати лише за-ходи, що здійснюються керівними і контрольно-ревізійними органамиоб'єднань, оскільки саме тут вирішуються всі питання діяльності об'єд-нань як суб'єктів публічно-правових відносин. Посадові особи державнихорганів вправі брати участь у засіданні керівного органу, запитувати необ-хідну інформацію про прийняті ним рішення тощо.

Нагляд за виконанням та додержанням законності об'єднаннями гро-мадян здійснюють органи прокуратури.

Контроль за джерелами та розмірами надходжень, сплатою податківоб'єднань громадян здійснюють відповідно фінансові органи та органи дер-жавної податкової інспекції. Об'єднання громадян у встановленому порядкуповинні подавати фінансовим органам декларації про свої доходи та витра-ти. Щорічно на підставі фінансових декларацій у газеті «Голос України» пу-блікуються списки осіб, пожертвування яких на користь політичних партійперевищують розмір, що встановлюється Верховною Радою України.

Спеціальна комісія Верховної Ради України, до складу якої входять де-путати — представники усіх представлених у парламенті політичних пар-тій, розглядає їх фінансову діяльність за рік і доповідає свої висновки напленарному засіданні Верховної Ради.

У разі порушення фінансової дисципліни політична партія несе відпо-відальність згідно із законодавством.

Державний контроль за діяльністю політичних партій здійсню-ють Міністерство юстиції — щодо додержання політичною партією ви-мог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, іЦентральна виборча комісія та окружні виборчі комісії — щодо додержанняполітичною партією порядку участі у виборчому процесі.

Посадові особи легалізуючих органів та громадяни за порушення зако-нодавства про об'єднання несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адмі-ністративну або кримінальну відповідальність.

Адміністративна відповідальність полягає у застосуванні до об'єднаньгромадян таких стягнень, як попередження, штраф, тимчасова заборона(зупинення) окремих видів діяльності, тимчасова заборона (зупинення) ді-яльності, примусовий розпуск (ліквідація).

Попередження накладається відповідним легалізуючим органом уписьмовому вигляді при вчиненні об'єднанням громадян правопорушення,що не тягне за собою обов'язкового застосування іншого виду стягнення.

У випадку грубого або систематичного вчинення правопорушень за по-данням легалізуючого органа або прокурора на об'єднання громадян на-кладається штраф у судовому порядку.

Законом передбачено два випадки застосування санкцій до об'єднаньгромадян, що вчинили протиправні дії: 1) виявлення порушення законо-давства; 2) вчинення дій, що суперечать їхнім статутним цілям.

Призупинення діяльності об'єднання громадян і його ліквідація явля-ють собою дві взаємозалежні процесуальні дії, що відрізняються за змістомправовідносин, що виникають. Повноваження у сфері призупинення діяль-ності об'єднань мають легалізуючі органи і прокуратура, які звертаються звідповідним поданням до суду.

У першому випадку, при тимчасовій забороні окремих видів або всієїдіяльності об'єднання громадян, після усунення причин, що стали підста-вою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян йогодіяльність може бути відновлена судом у повному обсязі.

При ліквідації (примусовому розпуску) суд одночасно вирішує пи-тання про припинення випуску друкованого засобу масової інформаціїоб'єднання, що розпускається. Рішення про примусовий розпуск всеукра-їнських та міжнародних об'єднань громадян на території України прийма-ється Конституційним судом.

У випадку призупинення діяльності об'єднання громадян зберігає де-які повноваження юридичної особи, зокрема воно вправі використовуватигрошові внески в банках, призначені для фінансування господарської ді-яльності і зобов'язань по трудових договорах. Таким чином, призупинен-ня діяльності об'єднання не тягне за собою заборони підприємницької абовиробничо-творчої діяльності, тоді як факт ліквідації означає втрату всіхповноважень юридичної особи.

До політичних партій може бути вжито таких заходів, як попередженняпро недопущення незаконної діяльності та заборона політичної партії.

Припиняють свою діяльність політичні партії також шляхом реоргані-зації чи ліквідації (саморозпуску), а також у разі заборони діяльності чианулювання реєстраційного свідоцтва. Останнє застосовується у таких ви-падках. По-перше, якщо політичною партією порушено вимогу про подан-ня відомостей про банківську установу, в якій вона відкрила рахунок. По-друге, при виявленні протягом трьох років з дня реєстрації недостовірнихвідомостей у поданих на реєстрацію документах. По-третє, не висуванняполітичною партією своїх кандидатів на виборах Президента України та ви-борах народних депутатів України протягом десяти років. Інші підстави дляанулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.

Здійснення контрольних функцій відповідними органами покликанепідтвердити відповідність діяльності об'єднань громадян їх статутним ці-лям. У процесі здійснення контролю фінансові органи та органи податковоїінспекції перевіряють відповідність реалізації статуту чинному законодав-ству про об'єднання громадян.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Які особливості правового регулювання діяльності об'єднаннягромадян в Україні?

Охарактеризуйте обмеження на створення і діяльність об'єднаньгромадян.

Що таке статут об'єднання і що він містить?

Дайте характеристику правового стану профспілок в Україні.