1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ МЕТОДІВ : Адміністративне право : B-ko.com : Книги для студентів

1. ПОНЯТТЯ І ВИДИ МЕТОДІВ

Сутність методів державного управління виявляється у застосуванніокремих прийомів, засобів, що застосовуються суб'єктом управління від-носно об'єкта для досягнення поставлених цілей, здійсненні безпосеред-нього цілеспрямованого впливу на систему управлінських відносин.

Термін «метод» у загальноприйнятому тлумаченні означає спосіб те-оретичного дослідження або практичного здійснення чогось. Щодо про-цесу управління метод означає спосіб, прийом, засіб впливу суб'єкта наоб'єкт.

Тобто під методом державного управління необхідно розуміти засо-би практичної реалізації завдань та функцій виконавчої діяльності органівуправління, або інакше спосіб здійснення управлінських функцій, впливусуб'єкта управління на об'єкт (колектив, групу осіб чи одну особу) [7, с.72].

Усі методи, які використовуються в процесі управління, практичнопов'язані між собою, доповнюють один одного, використовуються в орга-нічній єдності. Мистецтво керівника як раз і полягає в тому, щоб із усьо-го комплексу методів управління вибрати найбільш дієві, які надійно ве-дуть до мети, скласти їх гнучку комбінацію та використовувати її, віддаючиперевагу то одному, то іншому залежно від ситуації. Правильне, розумнепоєднання різник методів є одним із важливим напрямків удосконаленняуправління на сучасному етапі.

Будь-яка класифікація методів є лише схематичне, формалізоване ві-дображення реальності в дійсності вони тісно взаємопов'язані. Зокрема,методи вироблення і прийняття управлінського рішення можуть бути вклю-чені до групи пізнавально-програмуючих, а методи організації виконанняуправлінського рішення — до групи організаційно-регулюючих. Взагалі ме-тоди управління можна умовно поділити на:

методи пізнання (пізнавально-програмуючі);

методи впливу (організаційно-регулюючі).

Під методами пізнання необхідно вважати способи, шляхи дослідженнястану реальних об'єктів (процесів, явищ), перспективи їх змін та науковогообґрунтування застосування методів впливу на ці об'єкти з метою їх регу-лювання. Залежно від ступеня загальності сфери їхнього застосування при-йнято розрізняти загальний, загальнонаукові та спеціально наукові методи.

Організаційно-регулюючі методи управління (методи впливу) — це спо-соби, прийоми організації та регулювання процесів і явищ з метою їх удо-сконалення. До них належать:

переконання;

адміністративні;

економічні;

психологічні;

примус.

Загальні методи впливу поділяються на примус та переконання.Примус складається з дисциплінарних, адміністративних, матеріальних,кримінально-процесуальних заходів. Сутність його полягає у формуванніповедінки об'єкта управління проти його волі, при цьому суб'єкт управ-ління може впливати примусово на моральну, матеріальну, організацій-ну, фізичну, психологічну сферу об'єкта управління з метою його упоряд-кування. Примус на відміну від переконання застосовується спеціальноуповноваженими суб'єктами управління в межах їх правової компетенції.Адміністративний примус може здійснюватись через заходи адміністратив-ного попередження, заходи адміністративного припинення (пониження),заходи адміністративно-процесуального забезпечення і адміністративногостягнення.

Переконання складається із заходів: агітації, виховання, роз'яснення,показ позитивного досвіду, заохочення, обговорення поведінки [7, с.75],ці заходи являють собою заходи правового і неправового характеру, якіпроводяться державними та громадськими органами, з метою формуван-ня у громадян розуміння необхідності чіткого виконання вимог законів таінших правових актів. Адміністративні методи управління характеризують-ся підпорядкуванням волі керованого об'єкта волі управляючого суб'єктаза схемою «влада — підпорядкування» і поділяються на: адміністративно-правові та адміністративно-організаційні методи. Адміністративно-правовіподіляються: а) за юридичними ознаками — на нормативні, індивідуальні(накази, вказівки, розпорядження, рішення); б) за формою вирішення — наадміністративно-правові й адміністративно-організаційні; в) за способомвпливу на об'єкт управління — на зобов'язуючі виконати певні дії, уповно-важуючі виконати зазначені дії, заохочувальні до виконання соціально-корисних дій, заборонні (обмежуючі) виконання тих чи інших дій; г) заформою припису — на категоричні (імперативні), делегуючі, рекоменда-ційні, диспозитивні.

Економічні методи управління являють собою сукупність способів впли-ву шляхом створення економічних умов, що спонукають об'єкти управліннядіяти в потрібному напрямі та виконувати поставлені завдання. До них на-лежать: заробітна плата, премія, кредити, регулювання цін, регулюванняприбутків, матеріальна допомога тощо.

Психологічні методи управління спрямовані на регулювання відносинміж людьми шляхом оптимального підбору та розстановки персоналу, дояких належать: методи професійного підбору та навчання; методи психо-логічного стимулювання (мотивації); методи комплектування малих груп іколективів; методи гуманізації праці.

Особливе місце в системі методів управління займають методиадміністративно-правового регулювання (імперативний, диспозитивний),які у своєму змісті охоплюють сукупність правових способів, що застосову-ються державою для забезпечення регулюючої дії впливу норм адміністра-тивного права. Вони реалізуються шляхом: 1) використання приписів (вста-новлення обов'язків); 2) встановлення заборон; 3) надання дозволів.