1. ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ АДМІНІСТРАТИВНОЇВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, її ВІДМІННІСТЬ ВІД ІНШИХ ВИДІВЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Чинне законодавство України не дає визначення поняття адміністра-тивної відповідальності і тому в теорії адміністративного права існує чис-ленна кількість точок зору стосовно цього соціально-правового явища.

Аналіз точок зору з цього приводу дає змогу дійти висновку, що цепоняття науковцями розглядається як один з інститутів адміністративногоправа, як форма забезпечення одного із заходів примусу (стягнення), якрізновид юридичної (правової) відповідальності, як ефективний засіб запо-бігання правопорушень та забезпечення правопорядку, як певний стан сус-пільних відносин, який виникає внаслідок порушення законодавства.

Інститут адміністративної відповідальності є одним з важливих інсти-тутів адміністративного права, який виступає важливим засобом охоро-ни громадського порядку і якому притаманні всі ознаки юридичної відпо-відальності. За допомогою цього інституту здійснюється захист не тількиадміністративно-правових відносин, а й відносин врегульованих нормамифінансового, екологічного, трудового, митного, а в деяких випадках ци-вільного права та процесуальних галузей.

У ст.92 Конституції України адміністративну відповідальність визна-чено одним з основних видів юридичної відповідальності в Україні. Вонавиступає наслідком невиконання чи неналежного виконання особою нормадміністративного законодавства, що тягне невідворотність реагуваннядержави на адміністративні правопорушення (проступки) та встановлюєть-ся виключно її законами.

Адміністративній відповідальності, як різновиду юридичної відпо-відальності, притаманні такі ознаки: 1) має зовнішній характер; 2) засто-совується лише за вчинення правопорушення; 3) пов'язана з державнимпримусом у формах каральних і правовідновлюючих заходів; 4) визначе-на у нормах права; 5) притягнення правопорушника до відповідальностіздійснюється в певному процесуальному порядку; 6) притягнення до від-повідальності здійснюється уповноваженими державними органами та по-садовими особами; 7) винна у вчиненні правопорушення особа несе певнівтрати матеріального та побутового характеру, які передбачені законом.

Адміністративна відповідальність являє собою регламентовані норма-ми адміністративного права відносини між порушником адміністративно-правової норми та уповноваженим державним органом з приводу скоєногоадміністративного правопорушення. Хоча сутність цих відносин і зводитьсядо обов'язку порушника перетерпіти обмеження, позбавлення або інші не-сприятливі наслідки, що визначені санкцією порушеної статті закону, алепоняття «адміністративна відповідальність» не слід зводити до поняття«адміністративне стягнення», оскільки адміністративна відповідальністьвключає такі елементи, як державний осуд діяння і особи, яка його скої-ла, і застосування до порушника заходів, визначених санкцією порушеноїстатті закону, тобто адміністративного стягнення. Адміністративна відпо-відальність наступає за скоєння адміністративного проступку. До неї при-тягують уповноважені органи виконавчо-розпорядчої влади (контролери,інспектори, начальники та ін.), в окремих випадках — суди. Її суб'єктамиможуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Адміністративна відповідальність — це різновид правової відпові-дальності, специфічна форма негативного реагування з боку державив особі її компетентних органів на відповідну категорію протиправнихпроявів (передусім адміністративних проступків), згідно з якою особи,що скоїли ці правопорушення, повинні дати відповідь перед повноваже-ним державним органом за свої неправомірні дії і понести за це адміні-стративні стягнення в установлених законом формах і порядку.

Соціальна роль адміністративної відповідальності є надзвичайно важ-ливою насамперед тому, що вона виникає як правовий наслідок неналежноїреалізації громадянами та юридичними особами своїх прав та обов'язків всуспільстві. Вона включає не тільки ретроспективну відповідальність, якнаслідок правопорушення, але й позитивний аспект, тобто певний вну-трішній стан особи, її ставлення до дорученої справи, суспільства, своєїповедінки.

У сучасній науці адміністративного права здебільшого адміністративнувідповідальність пов'язують із застосуванням заходів державного приму-су, розглядають як передбачену санкціями правових норм реакцію на пра-вопорушення, як реалізацію застосування санкцій, як форму забезпеченняадміністративних стягнень.

Як адміністративному примусу, так і заходам відповідальності за по-рушення адміністративно-правових установлень притаманні такі власти-вості: вони мають офіційний, державно-владний характер; множинність тарозмаїття суб'єктів застосування; численність осіб, щодо яких здійснюєть-ся застосування цих заходів; відсутність службового підпорядкування міжсуб'єктами застосування; багатоаспектну цільову спрямованість; примусо-вий характер застосування; вони мають тільки правовий характер.

Адміністративні правопорушення — одні з найпоширеніших з усіх ви-дів правопорушень. І хоча суспільна шкідливість кожного окремого ад-міністративного правопорушення є незначною, але їх сумарна кількістьстановить загрозу для держави і суспільства, прав і свобод громадян,що підкреслює необхідність адекватного реагування на такі проти-правні прояви з боку держави.

Виявлення правопорушень, вчасне та виважене накладення адміністра-тивних стягнень на правопорушників, усунення причин та умов, які спри-яють вчиненню проступків, забезпечення невідворотності покарання нор-мами адміністративної відповідальності виступають ефективним засобомзапобігання та профілактики більш суспільно небезпечних правопорушень.І у цьому значна роль приділяється адміністративній відповідальності.

Адміністративну відповідальність не можна сприймати інакше, ніж уконтексті з іншими видами відповідальності, бо синтезуючим началом тутвиступає необхідність відповідати за власні дії, протиправні вчинки, братина себе вину за їхні наслідки. Особливо неможливо сприймати цей вид від-повідальності без порівняння його з кримінальною відповідальністю, якувона доповнює. Так, законодавець в ч.2 ст.9 КУпАП зазначає, що «адмі-ністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим ко-дексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть засобою відповідно до закону кримінальної відповідальності».

У теорії адміністративного права відсутня єдина думка щодо проблемипідстав адміністративної відповідальності. Одна частина фахівців під під-ставами правової відповідальності розуміє наявність у діях особи складуправопорушення, інша частина підставами вважають об'єктивно протиправ-не діяння, вчинення адміністративного проступку — суспільно небезпеч-ної, протиправної, винної дії або бездіяльності, що порушує адміністратив-ний закон. Загальновизнаною є думка тих вчених-адміністративістів, якіпідставами адміністративної відповідальності визнають, як правило, адмі-ністративне правопорушення (проступок) і, як виняток, підставами можутьслугувати інші протиправні діяння, наприклад, діяння, що містить ознакискладу злочину, який не становить великої суспільної небезпеки.Теорія адміністративного права виділяє наступні види підстав:фактичні (вчинення особою особливого виду правопорушення — адмі-ністративного (тобто наявність ознак правопорушення);

юридичні (наявність в діях особи юридичного складу правопорушен-ня — суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони;

процесуальні (наявність процесуальних норм, які забезпечують при-тягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Тобто, підставою адміністративної відповідальності необхідно розумі-ти умови, за наявності яких можливе притягнення особи до адміністратив-ної відповідальності.

Не завжди вищезазначені підстави співпадають між собою. Так, якщонеповнолітня особа у віці до 14 років або неосудна особа вчиняє адмі-ністративний проступок, який має усі передбачені законодавством озна-ки (протиправність, винність, адміністративну караність, суспільну шкід-ливість) — фактичні підстави адміністративної відповідальності, та якщо єпідстави для затримання зазначених осіб для припинення протиправної по-ведінки (тобто, процесуальні), то притягнути цих правопорушників до ад-міністративної відповідальності, не порушуючи законності, не є можливимтому що, у першому випадку адміністративній відповідальності підлягаютьособи, які досягли 16 років (тобто відсутній один з елементів юридично-го складу правопорушення — суб'єкт — стаття 12 КУпАП), у другому — вчи-нення правопорушення неосудною особою виключає адміністративну від-повідальність (стаття 20 КУпАП). У даному випадку, як можна побачити єфактичні та процесуальні підстави, але відсутні юридичні. У більшості ви-падків це стосується лише співвідношення юридичних та фактичний під-став, серед яких визначальну роль мають юридичні.