2. СТРУКТУРА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ НОРМИ

Структура адміністративно-правової норми — це її внутрішня будо-ва, визначений порядок взаємозв'язку, взаємозумовленості і взаємоза-лежності складових частин норми [18, с.65]. В адміністративному правіструктура норми, як правило, традиційна (стереотипна) і включає умови(гіпотезу) норми, під якими слід розуміти вказівку на юридичні факти, принаявності котрих норма може справляти дію на суб'єкти адміністративнихправовідносин (тут необхідно зазначити, що норми, які передбачають ад-міністративну відповідальність, у більшості у своїй структурі не містятьгіпотези, що пояснюється їх відсилочним характером); диспозицію, яка єцентральною, головною частиною адміністративно-правової норми і якавизначає саме правило поведінки [3, с.14] та санкцію.

Гіпотеза вказує на фактичні умови, за наявності яких слід керуватисяданою нормою, її виконувати і застосовувати. Наприклад, проживання безпаспорта є умовою, без якої неможливо притягти особу до адміністратив-ної відповідальності. Більшість науковців додержуються думки, що обста-вини, які передбачаються гіпотезою, є юридичними фактами, що породжу-ють адміністративні правовідносини.

Гіпотеза адміністративно-правової норми може бути абсолютно визна-ченою, тобто вона точно вказує факти, за наявності яких необхідно керува-тися даною нормою. Наприклад, гіпотеза норми закону про загальний вій-ськовий обов'язок встановлює точний вік — 18 років, з досягненням якогогромадянин України чоловічої статі повинен стати на військовий облік таз'явитися за викликом до військомату як допризовник.

Гіпотеза норми може бути відносно визначеною, тобто містити лише за-гальну характеристику фактів, які дають змогу застосовувати дану норму.

Щодо диспозиції необхідно зазначити, що вона, крім того, що є го-ловною частиною норми та визначає саме правило поведінки, найбільшчітко виражає сутність норми. Це частина норми, в якій сформульованесаме правило поведінки (обов'язок отримати паспорт, подати до податко-вої адміністрації декларацію про доходи) [21, с.36]. Саме правило поведін-ки зазвичай сформульоване у вигляді приписів, заборон, дозволів. У нор-мах адміністративної відповідальності диспозиція часто формулюється увигляді вказівок або опису діяння, яке тягне за собою накладення стягнен-ня. З караності діяння випливає висновок, що воно забороняється [7, с.66].Наприклад: пошкодження внутрішнього обладнання пасажирських вагонів,скла локомотивів і вагонів тягне за собою накладення штрафу; невиконан-ня особами, які перебувають на повітряному судні, розпоряджень коман-дира судна тягне за собою попередження або накладення штрафу.

Санкція адміністративно-правової норми — це її частина, в якій вка-зуються заходи державного або громадського впливу, що застосовують-ся до осіб, які порушили диспозицію. Заходи впливу можуть бути орга-нізаційного, виховного, матеріального, адміністративно-карального,адміністративно-попереджувального (заборона експлуатації транспорту,приміщень), дисциплінарного (усунення з посади), кримінального харак-теру (вирок суду).

Треба зазначити, що не всі норми містять санкцію. Так, норми, що ре-гулюють управлінську діяльність, виходять з того, що відносини між вищи-ми, нижчими адміністративно-управлінськими працівниками будуються назасадах дисциплінарної влади. Санкції у даному випадку містяться у нор-мах загального характеру, що належать інституту державної служби (дис-циплінарних статутах тощо).

У науці адміністративного права відзначається, що елементом нормиможе бути і заохочення — частина норми, в якій визнаються заслуги особиу виконанні своїх обов'язків. Проте це питання залишається майже неви-значеним, не дослідженим.

Необхідно зазначити, що класична структура норми зустрічається до-сить рідко, як правило, зустрічається двочленна структура норми (гіпоте-за і диспозиція), а санкція передбачається в інших нормах (як правило,у КУАП тощо) [2, с.36].