Розділ 8. Відповідальність запорушення земельного законодавства

1. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення

Відповідальність взагалі — це обов'язок відповідати за свою суспільно-негативну поведінку та мати за таку поведінку негативні наслідки.

Юридична відповідальність — це юридичний обов'язок порушникаюридичної норми відповідати за свою суспільно-негативну поведінку таприйняти на себе негативні правові наслідки через заходи державного при-мусу.

Юридична відповідальність за порушення земельного законодавства— важлива складова правового забезпечення раціонального використаннята охорони земель. Вона має місце у межах правовідносин між суб'єктом,який порушив приписи земельно-правової норми, з одного боку, і держа-вою в особі її органів — з іншого. Юридична відповідальність спрямованана стимулювання додержання земельно-правових норм, відновлення по-рушених земельних прав, а також на запобігання вчиненню земельнихправопорушень.

Юридичний зміст відповідальності полягає у безумовному обов'язкуправопорушника зазнавати несприятливих наслідків особистого, майно-вого чи організаційного характеру. Вид і міра цих наслідків передбаченівідповідними санкціями правових норм.

Відповідальність за порушення земельного законодавства завждипов'язана з негативними правовими наслідками як результатом неправо-мірних діянь (дій чи бездіяльності) винної особи. У тих випадках, коли,наприклад, при вилученні (викупі) земельних ділянок для державнихабо суспільних потреб власникам земельних ділянок або землекористу-вачам завдаються збитки, питання про відповідальність не виникає. Тутмають місце гарантії захисту порушених прав суб'єктів правомірними ді-ями уповноважених державних органів.

Неправомірна поведінка можлива як з боку самих носіїв земельнихправ, так і з боку сторонніх осіб. У зв'язку з цим серед негативних право-вих наслідків самостійне місце посідає примусове припинення земельнихправ су'єктів (право власності на земельну ділянку і право на землеко-ристування), яке іноді називають земельно-правового відповідальністю.Крім того, до винних осіб, які вчинили земельне правопорушення, мо-жуть бути застосовані заходи адміністративного, дисциплінарного чикримінального впливу, а за наявності заподіяної шкоди — її відшкоду-вання.

Відповідальність за порушення земельного законодавства виконуєряд важливих функцій:

по-перше, вона виступає як засіб забезпечення виконання вимог зе-мельного законодавства;

по-друге, відповідальність у зазначеній сфері є важливим елементоммеханізму гарантій земельних прав суб'єктів;

по-третє, норми цього інституту стимулюють додержання принципівземельного законодавства;

по-четверте, в умовах переходу економіки країни до ринкових відно-син зростає роль компенсаційної функції юридичної відповідальнос-ті.

У сучасних умовах земельних перетворень важливого значення на-бувають охоронна, превентивна та виховна функції відповідальності заземельні правопорушення. Вони є засобом охорони та забезпечення вста-новленого у державі земельного правопорядку.

Нарешті, у деяких випадках юридична відповідальність за порушен-ня земельного законодавства виконує каральну функцію, коли вона є на-слідком вчинення кримінальних чи адміністративних правопорушень.

Юридична відповідальність за порушення земельного законодавствазалежно від вчиненого порушення, застосовуваних санкцій за юридич-ною силою впливу на правопорушників поділяється на адміністративну,кримінальну, цивільно-правову та дисциплінарну.

У правовій літературі іноді обґрунтовується необхідність виділення,поряд із традиційними видами відповідальності, ще й спеціальної від-повідальності за порушення земельного законодавства. Спеціальноговважається відповідальність, яку становлять заходи правового впливуна порушників земельного законодавства, передбачені Земельним кодек-сом України та законодавством, що його доповнює. Так, до спеціальноїземельно-правової відповідальності у зазначеній сфері пропонують від-нести примусове припинення права користування земельною ділянкою,обов'язок знести власником земельної ділянки чи землекористувачемсамовільно зведений об'єкт чи повернути самовільно зайняту ділянкута ін. Така точка зору дискусійна. Заходи впливу на правопорушників,які самовільно зайняли земельну ділянку чи вчинили інше порушення,дійсно передбачені чинним законодавством. Але за своєю суттю вони єспецифічними санкціями, які в адміністративному порядку застосову-ють судові та інші органи до правопорушників. Ці санкції можуть сто-суватися як носіїв земельних прав, так і інших осіб-правопорушників.Введення в обіг, поряд з традиційними видами відповідальності, інших їївидів навряд чи доцільне.

Юридична відповідальність за порушення земельного законодавстває міжгалузевим інститутом. Вона реалізується з використанням різнихза характером заходів впливу па правопорушників. Специфіка їх засто-сування у кожному випадку залежить від характеру правопорушення таконкретних обставин.

Слід акцентувати увагу на тому, що юридична відповідальність за по-рушення земельного законодавства, поділяючись на різні види, може на-ставати як для фізичних, так і для юридичних осіб. При цьому необхіднопам'ятати, що кримінальна відповідальність в Україні — персоніфікова-ний вид юридичної відповідальності, а тому вона настає виключно дляконкретних фізичних осіб у разі вчинення ними злочину. Адміністратив-на та цивільно-правова відповідальність за порушення норм земельногоправа може наставати і для юридичних осіб, про що йтиметься у наступ-ному параграфі.

2. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідаль-ності

Юридична відповідальність може настати лише за наявності певногоюридичного факту — факту вчинення правопорушення, що є єдиною під-ставою юридичної відповідальності.

У ст. 211 ЗК України закріплено перелік видів порушень земельногозаконодавства. До них віднесено: укладання угод з порушенням земель-ного законодавства; самовільне зайняття земельних ділянок; псуваннясільськогосподарських угідь та інших земель, забруднювання їх хіміч-ними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічуванняпромисловими, побутовими та іншими відходами; розміщення, проекту-вання, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають настан земель; невиконання вимог щодо використання земель за їх цільо-вим призначенням; порушення строків повернення тимчасово займанихземель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатнийдля використання за призначенням; знищення межових знаків; прихову-вання від обліку і реєстрації та перекручування даних про стан земель,розміри та кількість земельних ділянок; не проведення рекультивації по-рушених земель; знищення або пошкодження протиерозійних і гідротех-нічних споруд, захисних насаджень; невиконання умов знімання, збе-реження і нанесення родючого шару ґрунту; самовільне відхилення відпроектів землеустрою; ухилення від державної реєстрації земельних ді-лянок та подання недостовірної інформації щодо них; порушення строківрозгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Цей перелік не є вичерпним. Законодавством України можуть б