38. Ґрунтознавча експертиза

магниевый скраб beletage

У рамках судової ґрунтознавчої експертизи вивчаються об'єктаґрунтового, ґрунтово-мінерального чи ґрунтово-техногенного похо-дження (ґрунти, гірські породи природного чи штучного походжен-ня, в тому числі деякі будівельні матеріали — глини, піски, каміння,шлаки, крейда, гіпс, цегла чи будівельні розчини, що містять пісок,крейду, тощо).

Експертні дослідження подібних об'єктів проводяться з метоювстановлення різноманітних фактичних даних (обставин) у конкрет-ній справі. Такими даними можуть бути ідентифікація місця скоєн-ня злочину або ж факти, що слугують одним із джерел доказів проперебування (контакт) людини, тварини чи предмета на території,пов'язаній з подією злочину, про контактну взаємодію із забрудненимґрунтовими нашаруваннями предметом або транспортним засобом,про механізм утворення ґрунтових нашарувань чи про джерело похо-дження нашарувань у справах про вбивства, зґвалтування, крадіжки,дорожньо-транспортні пригоди, коли речовини ґрунтового походжен-ня спостерігаються у вигляді забруднень на одязі і взутті, робочих ін-струментах (лопатах, сокирах), нашарувань на транспортних засобахі механізмах, відшарувань на місці ДТП у вигляді грудок ґрунту. Укримінальних чи господарських справах про порушення вимог зако-нодавства про використання природних ресурсів одним із суттєвихджерел доказів є результати ґрунтознавчої експертизи, проведеної зметою встановлення факту забруднення ґрунтів (токсичними стока-ми, нафтопродуктами), визначення джерела походження мінеральноїсировини або про належність її до сировини, зовнішньоторговельніоперації з якою контролюються державою (каолінові глини).

При вирішенні подібних питань об'єктами експертних дослідженьвиступають ґрунтові чи ґрунтово-техногенні нашарування на речо-вих доказах, які звичайно підлягають порівнянню між собою або звідповідними матеріальними елементами місця події; пов'язана з по-дією локальна ділянка місцевості (приміщення), стосовно якої вирі-шується питання про тотожність (дані щодо неї експерту надаються,як правило, у вигляді певної кількості зразків); зразки; інші відомос-ті, що містяться у матеріалах кримінальної справи і необхідні для ви-рішення поставленого завдання (протоколи огляду місця події і ви-лучення зразків, схеми місця події, довідки про погодні умови, пророботи, що проводились на місці події, тощо).

Найчастіше на вирішення судово-ґрунтознавчої експертизи став-ляться такі питання:

Чи є на предметах, наданих для дослідження (одязі, взутті, зна-ряддях злочину, інших предметах), нашарування ґрунту (чи іншихречовин ґрунтово-мінерального походження)?

Чи мають спільну родову (групову) належність нашаруванняґрунту (чи інших речовин ґрунтово-мінерального походження) напредставлених об'єктах-носіях та зразки (осип) ґрунту, вилучені змісця події (або ж зразки речовин ґрунтово-мінерального походжен-ня — нашарувань з підлоги підвалу, сараю, будівельного складу чимайданчика, засипки сейфів, тощо)?

Чи походять ґрунтові (чи ґрунтово-мінеральні) нашарування наоб'єктах-носіях з місця події (локальної ділянки місцевості, нашару-вань на підлозі певного приміщення, засипки сейфу тощо)?

Чи не залишені сліди ґрунту (відшарування), виявлені на місціподії з підлоги будинку, місця дорожньо-транспортної пригоди), пев-ним об'єктом (взуттям, автомобілем)?

Характеристика місцевості, з якої походять нашарування ґрунто-во-мінерального походження.

Який механізм утворення ґрунтових нашарувань на одязі потер-пілого?