§ 5.1. Загальні положення зовнішньоекономічнихдоговорів (контрактів)

магниевый скраб beletage

Основний вид зобов'язань в міжнародному приватному праві -це зобов'язання з договорів з іноземним елементом. Іноземнийелемент в цивільно-правовому контракті з'являється у таких самихформах, як і в інших галузях МПП. Право зовнішньоекономічнихугод є центральним інститутом загальної частини МПП.

Зовнішньоекономічний договір є головною правовою формоюздійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Поняття зовнішньоекономічної угоди не уніфіковані ні в націо-нальному законодавстві, ні на міжнародному рівні, ні в правовій док-трині. Майже всі вчені визначають нестабільність цього поняття.

У сучасній практиці основним критерієм зовнішньоекономічно-го характеру угоди є ознака, встановлена у Венській конвенції продоговори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р. - перебуван-ня комерційних підприємств - контрагентів в різних країнах [1].

Цивільно-правовий договір (контракт) є важливим інстру-ментарієм міжнародного торговельного обігу. Будь-який дого-вір, передбачений національним цивільним правом, потенційноє зовнішньоекономічним договором. Порівняно з внутрішнімицивільно-правовими угодами (господарськими договорами), зо-внішньоекономічні контракти мають специфіку - зовнішньоеконо-мічні торкаються правових систем двох чи більше країн, а внутрішнізнаходяться у сфері дії лише національного права.

Необхідно відокремлювати цивільно-правові контракти, лишеускладнені іноземним елементом від зовнішньоекономічних угод.Цивільно-правові договори з іноземним елементом укладаютьсяна особистому рівні, мають разовий, нерегулярний характер і невпливають на міжнародний торговельний обіг. Зовнішньоеконо-мічні угоди складають основу міжнародного товарообігу. Це йогофундамент. Такі угоди мають тривалий характер і у сучасній науціоб'єднуються у поняття «макрологістика» [2, C. 209].

З точки зору цивільно-правових характеристик, зовнішньоеко-номічні угоди мають такі самі ознаки, що і внутрішні господарськідоговори - юридично самостійний предмет договору, передбачають106визначені способи і виконання, враховують фактичну неможли-вість виконання тощо [3, С. 33]. Головні особливості зовнішньое-кономічних угод - виконання митних правил, підвищений ризикневиконання зобов'язань, правова основа - уніфіковані міжнароднінорми, серед яких можна визначити: Офіційні правила тлумаченняторговельних термінів Міжнародної торговельної палати 2000 [4],Конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнарод-них повітряних перевезень 1998 р. [5], Конвенція про позовну дав-ність в міжнародній купівлі-продажі товарів 1983 р. [6], КонвенціяООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.[7], Митна конвенція, що стосується контейнерів 1956 р. [8], Уніфі-ковані правила та звичаї для документарних акредитивів [9] тощо.

На національному рівні питання форми, порядку укладення і ви-конання зовнішньоторговельних договорів (контрактів) врегульо-вують: Господарський кодекс України [10], Цивільний кодекс Укра-їни [11], Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від16.04.1991 р. (надалі - Закон «Про ЗЕД») [12], Закон України «Прооперації з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних від-носинах» від 15.09.1993 р. [13], Закон України «Про регулюваннятоварообмінних (обмінних) операцій в галузі зовнішньоекономічноїдіяльності» від 23.12.1998 р. [14], Декрет Кабінету Міністрів Укра-їни «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1995 р. [15], Указ Президента України «Про заходи з вдо-сконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоеко-номічної діяльності» від 10.02.1996 р. [16], Указ Президента Укра-їни «Про заходи із впорядкування розрахунків за договорами, щоукладаються суб'єктами підприємницької діяльності України» від04.11.1994 р. [17], Указ Президента України «Про вживання Міжна-родних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.1994 р.[18], Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банкуУкраїни «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних догово-рів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньо-економічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки віноземній валюті» від 21.06.1995 р. № 444 [19], Наказ Міністерстваекономіки з питань Європейської інтеграції України «Про порядокздійснення обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів(контрактів)» від 29.06.2000 р. № 136 [20] тощо.

Зміст зовнішньоекономічного договору визначається в Поло-женні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів),затвердженому наказом Міністерства економіки з питань Європей-ської інтеграції України від 06.09.2001 р/ № 201 [21]. Це Положеннязастосовується при укладенні договорів купівлі-продажу (наданніпослуг, виконанні робіт) і товарообмінних договорів між україн-ськими та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності, не-залежно від форм власності і видів діяльності.

Згідно зі ст. 382 ГК, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльнос-ті мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори(контракти), крім тих, які заборонені законодавством України [10].

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про ЗЕД», зовнішньоекономіч-ний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох абобільше суб'єктів ЗЕД та їх іноземних контрагентів, спрямована навстановлення, зміну або припинення їх взаємних прав і обов'язківу ЗЕД [12].

Ознаки зовнішньоекономічного договору:

однією зі сторін зовнішньоекономічного договору є іноземнийсуб'єкт господарювання;

виконання договору пов'язано з перетинанням митного кордонудержави певним майном або робочою силою.

Договори в зовнішньоекономічній діяльності можуть мати різнінайменування: контракт, угода, власне договір. Проте, як свідчатьміжнародна практика, найбільш часто використовується термін«контракт». Різні найменування будь-якої юридичної ролі не гра-ють, усі ці угоди є договорами.

Свобода договору є одним із основних положень цивільногозаконодавства. Вона надає суб'єктам можливість самостійно виби-рати контрагента, визначати зміст договору тощо. Сторони можутьукладати передбачені чинним законодавством договори, а також тідоговори, які ним не передбачені, за умови, що вони прямо не забо-ронені законом. Сторони самостійно визначають умови зовнішньое-кономічного договору, при цьому вони повинні враховувати вимогизакону щодо його істотних умов.

Зовнішньоекономічний договір повинен містити такі реквізити:Преамбула, яка повинна містити такі елементи:

повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічноїоперації, під яким вони офіційно зареєстровані, з вказівкою кра-їни;

коди країн сторін за міжнародним класифікатором «Країни сві-ту» для полегшення митного оформлення;

коди ОКПО сторін, точні назви їхніх організацій;

порядковий номер документа (для організацій, які його уклада-ють), дату його підписання; прізвища, імена, посади осіб, що під-писують контракт;

вказівка, на підставі яких документів вони мають повноваженнящодо підпису договору.

Текст контракту, який повинен містити такі статті:1. Предмет контракту, де зазначаються:

найменування і повна характеристика товару (робіт, послуг);

повне комерційне найменування товару (робіт, послуг);

асортимент, розміри, моделі, комплектність, країна походженнятовару та інші дані, необхідні для опису товару, у т.ч. посиланняна міжнародні та/або національні стандарти на продукцію;

опис тари, упаковки, маркування товару;

найменування тари або упаковки відповідно до міжнародногокласифікатора «Коди для видів вантажу, упаковок і матеріалівупаковок (з додатковими кодами для найменувань упаковок)»;

опис і вимоги до маркування товару;

обсяг, вага, кількість товару (де визначаються, залежно від но-менклатури, одиниця вимірювання товару, прийнята для това-рів такого вигляду (в тоннах, кілограмах, штуках тощо), йогозагальна кількість і якісні характеристики). В тексті договору(контракту) про виконання робіт (надання послуг) зазначають-ся конкретні обсяги робіт (послуг);

обсяг вантажу, його вага з упаковкою (брутто) або без неї (не-тто) в узгоджених одиницях вимірювання;

за потреби надається кількість товару в одиницях вимірюваннявідповідно до таблиці єдиних вимірювань, наведеної в ТН ЗЕД.У бартерному (товарообмінного) договорі (контракті) або

контракті на переробку давальницької сировини визначається та-кож повне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або на-йменування товару, який є кінцевою метою переробки давальниць-кої сировини).

Якщо товар (робота, послуги) вимагає більш детальної характе-ристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) достатньо велика,то все це зазначається в додатку (специфікації), який повинен бутиневід'ємною частиною договору (контракту), про що зазначається втексті договору (контракту).

У додатку до договору (контракту) на переробку давальницької си-ровини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки.

Технологічна схема переробки давальницької сировини пови-нна відображати:

всі основні етапи переробки сировини і процес перетворення си-ровини в готову продукцію;

кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з об-ґрунтовуванням технологічних витрат сировини;

витрати виконавця на кожному етапі переробки.2. Ціна товару і сума контракту, де зазначаються:

загальна сума контракту і ціна за одиницю товару у валюті ціниз наведенням скороченого найменування базису поставки відпо-відно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термі-нів умов поставки товару («ІНКОТЕРМС»);

найменування і код валюти, в якій оцінюється товар відповіднодо класифікатора валют, що використовується з метою митногооформлення.

У випадках, коли ціна за одиницю товару і сума контракту неможуть бути чітко визначені на дату підписання контракту, нада-ється докладна формула ціни або умови її визначення з таким роз-рахунком, щоб при реалізації товару (робіт, послуг) можна було без-умовно встановити ціну товару і суму контракту.

Якщо згідно з угодою (контрактом) поставляються товари різ-ної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницютовару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контр-акту) зазначається його загальна вартість. У цьому випадку ціновіпоказники можуть бути вказані в додатках (специфікаціях), на якіробиться посилання в тексті договору (контракту).

При розрахунках ціни договору (контракту) за формулою за-значається орієнтовна вартість договору (контракту) на дату йогоукладання.

У договорі (контракті) на переробку давальницької сировини,крім того, зазначаються його заставна вартість, ціна і загальна вар-тість готової продукції, загальна вартість переробки.

У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазнача-ється загальна вартість товарів, що експортуються (робіт, послуг),імпортуються за цим договором (контракту), з обов'язковим вира-зом в іноземній валюті, віднесеної Національним банком Українидо першої групи Класифікатора іноземних валют.

3. Регулювання цін, яке закріплюється Указом Президента Укра-їни «Про заходи з вдосконалення кон'юнктурно-цінової політи-ки у сфері зовнішньоекономічної діяльності» від 10.02.1996 р.№ 124/96 [22].

В Указі, зокрема, встановлено, що контрактні ціни у сфері зо-внішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами ЗЕДУкраїни на договірних засадах з урахуванням попиту і пропозиції,а також інших чинників, які діють на відповідних ринках на моментукладання зовнішньоекономічних угод (контрактів). Таким чиномза загальним принципом встановлено свободу у визначенні контр-актних цін.

Проте з цього правила встановлено ряд винятків, коли контр-актні ціни у сфері ЗЕД визначаються суб'єктами зовнішньоеконо-мічної діяльності України відповідно до цін, що вводяться Мініс-терством економіки України.

Указом Президента України від 10.02.1996 р. № 124/96 затвер-джено Положення про індикативні ціни у сфері ЗЕД, в якому ін-дикативні ціни були визначені як ціни на товари, що відповідаютьцінам, які склалися, або складалися на відповідній товар на ринкуекспорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної)операції з урахуванням поставки і умов здійснення розрахунків, ви-значених згідно з законодавством України [22].

Індикативні ціни можуть встановлюватися на товари:

щодо експорту яких були застосовані антидемпінгові заходи чизапроваджені антидемпінгові розслідування або процедури вУкраїні чи за її межами;

щодо яких застосовуються спеціальні імпортні процедури від-повідно до ст. 19 Закону України «Про ЗЕД»;

щодо експорту яких встановлено режим квотування;

щодо експорту яких встановлено спеціальні режими;

експорт яких здійснюється в порядку, передбаченому ст. 20 За-кону України «Про ЗЕД»;

в інших випадках для виконання міжнародних зобов'язаньУкраїни.

Приймає рішення про введення індикативних цін на відповіднітовари і затверджує переліки індикативних цін Міністерство еко-номіки України. Таке рішення і переліки індикативних цін публі-куються Міністерством економіки України або уповноваженимиорганізаціями в газеті «Урядовий кур'єр».

Введення у згаданому вище порядку і випадках індикативнихцін є обов'язковим до виконання суб'єктами ЗЕД всіх форм влас-ності при укладанні та здійсненні зовнішньоекономічних договорів(контрактів).

Умови платежу, де дається їх опис, а саме:

зазначаються найменування і код валюти, в якій здійснювати-меться платіж, відповідно до Класифікатора, що використову-ється з метою митного оформлення;

терміни платежу;

умови розстрочки (за умов її надання);

обов'язковий перелік документів, які передаються продавцемпокупцеві і підтверджують факт відвантаження, вартість і но-менклатуру відвантажених товарів;

умови банківського переказу до авансового платежу та/або піс-ля відвантаження товару, або умови документарного акредити-ву або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до ПостановиКабінету Міністрів України і Національного банку України від21.06.1995 р. № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоеко-номічних договорів (контрактів) і типові форми захисних засте-режень до зовнішньоекономічних договорів (контрактам), якіпередбачають розрахунки в іноземній валюті» [23];

умови з гарантії, якщо вона є або коли вона необхідна (вид га-рантії: на вимогу, умовна), умови і термін дії гарантії, можли-вість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.Рекомендується передбачати акредитивну форму платежу або

іншу форму, що гарантує безумовне надходження валютної вируч-ки при експорті товарів, а також надання гарантій на поверненняплатежу, раніше переведеного за оплату товарів, що імпортуються,у випадку їх ненадходження [24, С. 17].

Зазначаються повні найменування і поштові адреси банків (фі-ліалів) сторін, номери рахунків, платіжні реквізити.

Термін виконання зобов'язань - одна з стрижнових умов контр-акту - наводиться порядок поставки товарів, тобто дата завер-шення поставок та/або графік поставок конкретних партій то-вару із зазначенням терміну дії контракту, із закінченням якогоповинні бути завершені поставки товарів і взаємні розрахункиза контрактом.

Умови прийняття товару за якістю і кількістю - зазначаютьсямісце і терміни проведення інспекції якості і кількості това-ру, найменування незалежної експертної організації, порядокпред'явлення рекламацій. Приймання-здача проводиться: закількістю - згідно з товаросупровідними документами, за якіс-тю - згідно з документами, що засвідчують якість товару.

Упаковка і маркування, де містяться відомості про упаковкутовару (ящики, мішки, контейнери тощо), відповідного марку-вання, яке на неї нанесене (найменування продавця і покупця,номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спе-ціальні умови складування, транспортування тощо), а за необ-хідності також умови її повернення.

Форс-мажор - визначається, за яких умов договір (контракт)може бути не виконаний сторонами (стихійні лиха, військовідії, ембарго, втручання з боку влади тощо). При цьому сторонизвільняються від відповідальності на термін дії цих обставин,або можуть відмовитися від виконання договору (контракту)частково або цілком без додаткової фінансової відповідаль-ності. Термін дії форс-мажорних обставин підтверджуєтьсяТорговельно-промисловою палатою відповідної країни.Спільною Постановою Кабінету Міністрів України і Національ-ного банку України від 21.06.1995 р. № 444 затверджені Типові пла-тіжні умови за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) ітипові форми захисних обмовок до зовнішньоекономічних договорів(контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті, у томучислі «форс-мажорні обмовки» в такій редакції: «сторони погодили-ся, що у разі виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборноїсили, яка не залежить від волі сторін), а саме: війни, військових дій,блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень,інших дій держав, які роблять неможливим виконання сторонами сво-їх зобов'язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха або сезоннихприродних явищ, зокрема, таких, як замерзання моря, проток, портівтощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів, сторони звільняють-ся від виконання своїх зобов'язань на час дії вказаних обставин. У ви-падку, якщо дія вказаних обставин продовжується більше  днів,

кожна сторона має право на розірвання договору за умови, що вонаповідомить про це іншу сторону не пізніше, ніж за            днів до ро-зірвання. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є виданий

документ        (назва організації). Виникнення вказаних

обставин не є підставою для відмови Покупця від оплати за товари (ро-боти, послуги), поставлені до їх виникнення» [25].

Інші умови і обставини операції, де вказуються інші умови і об-ставини операції (гарантійні зобов'язання, ліцензійні платежі,технічна допомога; збірка, наладка і монтаж обладнання; навчан-ня персоналу, інформаційні та інші послуги, страхування, визна-чення норм вантажу (відвантаження), умови передання технічноїдокументації на товар, порядок сплати податків, митних зборів,можливість і порядок внесення змін до контракту тощо).

Санкції, де встановлюються порядок вживання штрафних санк-цій, відшкодування збитків і пред'явлення рекламацій у зв'язку зневиконанням або неналежним виконанням одним з контраген-тів своїх зобов'язань. При цьому повинні чітко визначатися роз-міри штрафних санкцій (у відсотках від вартості непоставленоготовару (робіт, послуг) або суми не сплачених коштів, терміни ви-конання штрафів - з якої дати вони встановлюються і протягомякого часу вони діють, або їх певний розмір), терміни, протягомяких рекламації можуть заявлятися, права та обов'язки сторіндоговору (контракту), способи врегулювання рекламацій.

Врегулювання суперечок в судовому порядку, де визначаютьсяумови і порядок вирішення суперечок в судовому порядку щодотлумачення, невиконання та/або неналежного виконання дого-вору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїввизначення суду будь-якої із сторін залежно від предмету і ха-рактеру суперечки, а також узгоджений сторонами вибір матері-ального і процесуального права, яке застосовується цим судом,і правил процедури судового врегулювання. Тут само може пе-редбачатися арбітражне застереження, в якому:

наводиться порядок висунення і розгляду неврегульованих пре-тензій;

порядок платежів за претензіями;

розгляд спірних питань в арбітражі із вказівкою арбітражної ін-станції (також третейського суду - з точною вказівкою наймену-вання суду і посиланням на його регламент (при третейськомурозгляді суперечки));

встановлюється право держави, відповідно до якого регулюва-тимуться відносини за контрактом [26, С. 107].

Юридичні адреси і банківські реквізити сторін, де зазначаютьсямісцезнаходження (місце проживання), повні поштові реквізи-ти (номер рахунка, найменування і місцезнаходження банку),контрагентів договору (контракту).

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатисядодаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субви-конавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення нормвантаження (вивантаження), умови передання технічної документації натовар, збереження торговельних марок, порядок сплати податків, митнихзборів, різного роду захисні зауваження, з якого моменту договір (контр-акт) починає діяти, кількість підписаних екземплярів договору (контрак-ту), можливість і порядок внесення змін до договору (контракту) тощо.13. Підписи сторін - підписи осіб, уповноважених організаціямисторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначеннямпрізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб [21].Кабінет Міністрів України з метою забезпечення відповідностізовнішньоекономічних договорів (контрактів) законодавству Укра-їни може здійснювати їх державну реєстрацію.

Види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що під-лягають державній реєстрації, а також порядок її здійснення ви-значаються Законом України «Про ЗЕД» та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього.

У випадку виконання зобов'язань, що витікають із зовнішньо-економічних договорів (контрактів), не зареєстрованих в установ-леному порядку, до суб'єктів господарювання, що порушили цювимогу, застосовуються адміністративно-господарські санкції, пе-редбачені ст. 383 ГК України.

Режим державної реєстрації контракту застосовується з ме-тою забезпечення відповідності зовнішньоекономічних договорів(контрактів) законодавству України. Державна реєстрація дозволяєтакож контролювати кількість товару, який експортується, з метоюпопередження перебільшення встановленого обмеження з вивозупевного товару, оскільки до державних органів постійно надходитьінформація про кількість експортованого товару щодо якої існуютьпевні кількісні обмеження [27, С. 18].

Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів (контр-актів) належить до методів нетарифного регулювання зовнішньое-кономічної діяльності.

Державній реєстрації підлягають контракти, укладені суб'єктамизовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності,предметом яких є:

- товари, відносини з реекспорту яких регулюються чинним зако-нодавством і міжнародними договорами України. Митний кодекс

України визначає, що реекспорт - це митний режим, відповіднодо якого товари, які надходять з інших країн, не пізніше встанов-леного законом терміну з моменту їх ввезення на митну терито-рію України вивозяться з цієї території в режимі експорту;

товари походженням з України, щодо яких міжнародними до-говорами України були передбачені добровільні обмеження екс-порту з метою запобігання демпінгу;

товари походженням з України, імпорт яких в інші країни кво-тується, контингентується, ліцензіюється відповідно до законо-давства цих країн або нормативних актів економічних об'єднань,митних союзів;

товари походженням з України, щодо яких застосовуються ан-тидемпінгові процедури;

товари походженням з України, експорт яких здійснюється умежах бартерних (товарообмінних) операцій або операцій стріч-ної торгівлі.

Конкретний перелік товарів, які експортуються за умови реє-страції зовнішньоекономічних контрактів, затверджений НаказомМінекономіки України від 11.07.2002 р. № 207 [28]. До цього пе-реліку входять, наприклад, мінеральні добрива, хімічні або азотні(код відповідно до Української кодифікаційної Таблиці (УКТ) ЗЕД3102 10, 3102 30), шкірсировина і шкіра (код відповідно до УКТЗЕД 4101, 4104 тощо).

Зовнішньоекономічний контракт не потрібно реєструвати у ви-падках, коли до експорту товарів, зазначених в переліку, застосову-ється режим ліцензування (з видачею ліцензії) або подвійної пере-вірки експорту (з видачею відповідного «експортного документа»)згідно з міжнародними договорами або законодавством України.

Зовнішньоекономічний контракт, який підлягає реєстрації, можебути зареєстрований Міністерством економіки України або уповно-важеним ним Мінекономіки АР Крим і відповідними структурнимипідрозділами обласних або місцевих держадміністрацій. Зовнішньо-економічні контракти, загальна вартість яких не перевищує 1,5 млндоларів США, реєструють відповідні структурні підрозділи облас-них, Київської і Севастопольської міських адміністрацій, врахову-ючи при цьому місце (регіон), в якому зареєстрований суб'єкт ЗЕД.Зовнішньоекономічні контракти, загальна вартість яких складає від1,5 млн доларів США до 3 млн доларів США, реєструють відповідніпідрозділи Луганської, Дніпропетровської, Запорізької і Донецькоїобласних держадміністрацій (за умови, що підприємство - учасникзовнішньоекономічної операції зареєстрований в цих регіонах).Якщо ж облікова вартість зовнішньоекономічного контракту пере-вищує 3 млн доларів США, то реєструють контракт, оформляють івидають реєстраційну картку відповідні управління МінекономікиУкраїни [29, С. 10].

Для державної реєстрації зовнішньоекономічного контрактунеобхідно подати такі документи:

заява в довільній формі на офіційному бланку суб'єктів ЗЕД -заявника за підписом його керівника;

інформаційна картка зовнішньоекономічного контракту вста-новленої форми;

оригінал зовнішньоекономічного контракту зі всіма діючими надату подання додатками, специфікаціями, додатковими угодамита іншими документами, які є частиною контракту, його копію,яка засвідчується в установленому порядку керівником суб'єктаЗЕД (якщо зовнішньоекономічний контракт був підписаний фі-зичною особою, його копія засвідчується в установленому по-рядку);

оригінал договору доручення, комісії, агентства, спільної діяль-ності і співпраці, консигнації, дилерських або дистриб'юторськихпослуг, оренди, найму, лізингу, зберігання) і його копії, засвід-чені в установленому порядку. Ці документи надаються в томувипадку, якщо суб'єкт ЗЕД України, який звернувся за реєстра-цією, доручає виконання зовнішньоекономічного контракту ін-шому суб'єкту ЗЕД України;

копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, завіре-ну керівником суб'єкта ЗЕД України;

копію виписки з торговельного, банківського або судового реє-стру або реєстраційного свідоцтва місцевого органу влади іно-земної держави про реєстрацію іноземного суб'єкта господар-ської діяльності, засвідчену керівником суб'єкта ЗЕД України(її подають тільки у разі попередньої поставки товару);

лист-узгодження Мінпромполітики (у разі експорту метало-брухту);

документ, що підтверджує оплату послуг за реєстрацію зовніш-ньоекономічного контракту [20].

Відповідні підрозділи Мінекономіки України, МінекономікиАР Крим або обласних і міських підрозділів держадміністрації іззовнішньоекономічних зв'язків розглядають вказані документи. Занаслідками розгляду ухвалюється рішення про реєстрацію зовніш-ньоекономічного контракту або про відмову в ній.

Відповідно до Указу Президента України «Про усунення об-межень, стримуючих розвиток підприємницької діяльності» від03.02.1998 р. № 79/98 [30], з метою дерегуляції експортних про-цедур, активізації експорту вітчизняних виробників як одного зантикризових заходів для фінансової стабілізації, для спрощенняпроцедури здійснення обліку (реєстрації) окремих видів зовніш-ньоекономічних договорів (контрактів) наказ МВЕСторга Українивід 24.02.1997 р. № 133а викладений у новій редакції «Про заходиМВЕСторга України із забезпечення виконання Указу ПрезидентаУкраїни від 07.11.1994 р. № 659/94» від 10.09.1998 р. № 576 а [31], девстановлено, що облік (реєстрація) зовнішньоекономічних догово-рів (контрактів) здійснюється в термін не більше семи робочих днівз дати подання.

Оригінали зовнішньоекономічного договору (контракту) і до-говорів доручення, комісії, агентської, спільної діяльності та співп-раці, консигнації, дилерської, дистриб'юторської, оренди, найму, лі-зингу, зберігання повертаються після розгляду матеріалів суб'єктуЗЕД України, який звернувся за реєстрацією.

Вимагати додаткові документи та інформацію забороняється.Відповідальність за достовірність поданих документів та інформа-ції несе керівник суб'єкта підприємницької діяльності - заявника таособи, підписами яких були засвідчені документи.

Розгляд документів, поданих для обліку (реєстрації) зовнішньоеко-номічних договорів (контрактів) здійснюється тільки на предмет відпо-відності даних контракту даним інформаційної картки зовнішньоеко-номічного контракту з метою належного заповнення картки реєстрації(обліку) зовнішньоекономічного договору (контракту), відповідностіконтрактних цін індикативним і на предмет відсутності вживання досторін контракту діючих на момент подання документів спеціальнихсанкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про ЗЕД» [12].

Державну реєстрацію зовнішньоекономічного контракту під-тверджує картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічних догово-рів, яка є дійсною для митного оформлення товарів, що є предметомвідповідного контракту, протягом 12 місяців з дати її оформлення.

Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору(контракту), повинні бути здатні до укладення договору (контр-акту) відповідно до Закону України «Про ЗЕД» та інших законівУкраїни та/або закону місця укладення договору (контракту) [32,С. 65].

Суб'єкти ЗЕД при складанні тексту зовнішньоекономічного до-говору (контракту) мають право використовувати відомі міжнароднізвичаї, рекомендації міжнародних органів і організацій, якщо це незаборонено прямо і у винятковій формі законодавством України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається в про-стій письмовій формі, якщо інше не було передбачене міжнароднимдоговором або законом, згода на обов'язковість якого надана Верхо-вною Радою України.

Повноваження представника на укладення зовнішньоекономіч-ного договору (контракту) може витікати з доручення, статутнихдокументів, договорів та інших підстав, що не суперечать ЗаконуУкраїни «Про ЗЕД». Дії, що здійснюються за дорученням інозем-ного суб'єкта ЗЕД суб'єктом ЗЕД України, вважаються діями цьогоіноземного суб'єкта ЗЕД.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формідійшли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є (ст. 180 ГК України): його пред-мет; ціна, термін, або умови, визначені законом як істотні або є необ-хідними для договору певного виду чи умови, щодо яких за заявоюхоча б одній зі сторін необхідно досягти угоди [10].

Договір укладається шляхом пропозиції (оферти) одній із сторінукласти договір й ухвалення пропозиції (акцепту) іншою стороною.За загальним правилом зовнішньоекономічний договір є укладенимз моменту отримання особою, що направила пропозицію укластидоговір, відповіді про ухвалення цієї пропозиції.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту)суб'єкту ЗЕД не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади,управління або керуючої організації, за винятком випадків, перед-бачених законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнанийнедійсним в судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам за-конів України або міжнародних договорів України.

Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місцяйого укладення. Угода, укладена за кордоном, не може бути визна-на недійсною внаслідок недотримання форми, якщо були дотриманівимоги законів України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів ви-значаються правом країни, обраної сторонами під час укладення до-говору (контракту) або в результаті подальшого узгодження.

За відсутності узгодження між сторонами щодо права, яке по-винне застосовуватися до зовнішньоекономічних договорів (контр-актів), застосовується право країни, в якій заснована, має місце про-живання або основне місце діяльності сторона, що є:

продавцем - у договорі купівлі-продажу;

наймодавцем - у договорі майнового найму;

ліцензіаром - у ліцензійному договорі про використання винят-кових або аналогічних прав;

зберігачем - у договорі зберігання;

комітентом (консигнантом) - у договорі комісії (консигнації);

замовником - у договорі доручення;

перевізником - у договорі перевезення;

експедитором - у договорі транспортно-експедиційного обслу-говування;

страхувальником - у договорі страхування;

кредитором - у договорі кредитування;

дарувальником - у договорі дарування;

доручителем - у договорі доручення;

заставником - у договорі застави [33, С. 22].

У світлі особливостей зовнішньоекономічної діяльності, коли їїучасники належать до правових систем різних держав і коли вонине можуть детально знати законодавчі положення відповідної дер-жави, а також за умов інтенсивного міжнародного економічного обі-гу, учасникам цієї діяльності необхідно в договори, що укладаються,включати докладні умови з метою встановлення взаємних прав іобов'язків, які могли б визначати і регулювати будь-які можливі діїі наслідки таких дій.