§ 6.4. Деліктні зобов'язання з іноземним елементом узаконодавстві України

В Україні питання врегулювання деліктних зобов'язаньрозв'язується на рівні спеціальних приписів чинного законодавствай міжнародних домовленостей, учасником яких є наша держава.

Основним нормативним актом, що регулює деліктні відносини зіноземним елементом в Україні, є Закон України «Про міжнароднеприватне право», розділ VII якого присвячено врегулюванню поза-договірних зобов'язань шляхом встановлення відповідних колізій-них прив'язок [25].

У Законі України «Про міжнародне приватне право» досить по-вно відображені напрацювання міжнародного приватного права усфері застосування колізійних прив'язок при виборі статуту делік-тного зобов'язання.160

Стаття 48 Зкону визначає загальний припис застосування ко-лізійної прив'язки lex loci delicti до зобов'язань з відшкодуванняшкоди, а ч. 1 ст. 49 деталізує цю прив'язку в межах закону країни,де була вчинена неправомірна дія, що стала підставою виникненняделіктного зобов'язання. Двосторонній доміцилій як прив'язка вре-гулювання деліктних зобов'язань з іноземним елементом за вітчиз-няним цивільним законодавством передбачається згідно з ч. 2 ст. 49Закону, колізійна прив'язка lex fori теж віднайшла своє обґрунту-вання у національному законодавстві України згідно з ч. 3 ст. 49 За-кону. І, нарешті, згідно з ч. 4 ст. 49 Закону, сторони зобов'язання,що виникло внаслідок завдання шкоди, у будь-який час після йоговиникнення можуть обрати право держави суду, тобто закріпле-но обмежену двосторонню автономію волі сторін деліктногозобов'язання.

Крім загальних приписів щодо застосування колізійнихприв'язок у внутрішньому законодавстві України встановлюютьсяособливості врегулювання спеціальних деліктних зобов'язань заучастю іноземного елемента. Так, Кодекс торговельного мореплав-ства України досить детально регламентує особливості регулюванняделіктних зобов'язань в межах торгівельного мореплавства, згідност. 5 якого у разі заподіяння судном шкоди, що не передбачена стат-тями 296 і 314 Кодексу, відшкодування завданих збитків регулюєть-ся законодавством держави, де мала місце дія або інша обставина,що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, а якщошкода заподіяна у відкритому морі, - законодавством держави, підпрапором якої ходить судно, тобто має місце прив'язка lex loci delictiабо прив'язка до закону прапора [26].

Статтею 296 КТМ України відносини, пов'язані з відшкодуван-ням збитків від зіткнення суден у внутрішніх водах або територіаль-ному морі, регулюються законодавством держави, де трапилося зі-ткнення. Якщо всі судна, що зіткнулися, ходять під одним прапоромі не зачіпають інтересів третьої сторони, застосовується законодав-ство держави прапора цих суден незалежно від того, де трапилосязіткнення.

В межах статті 314 КТМ України визначені особливості засто-сування права у випадку заподіяння ядерної шкоди судном, облад-наним ядерною установкою, на території України, у т.ч. територі-альне море, а також у разі заподіяння ядерним судном, що плаваєпід Державним прапором України, ядерної шкоди у виключній мор-ській економічній зоні, шляхом поширення правових норм глави 5Кодексу на ці відносини. При цьому із тлумачення положень вка-заної глави і ч. 2 ст. 14 КТМ випливає висновок про застосуваннятут також і колізійної прив'язки до закону прапора, під яким плаваєсудно.

Статтею 50 Закону України «Про міжнародне приватне право»окремо виділені випадки застосування колізійних прив'язок щодовідшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт(послуг), а саме: право держави, у якій знаходиться місце проживан-ня або основне місце діяльності потерпілого; право держави, у якійзнаходиться місце проживання або місцезнаходження виробникаабо особи, яка надала послугу; право держави, у якій споживач при-дбав товар або в якій йому була надана послуга.

Міжнародні домовленості, що є джерелом врегулювання де-ліктних зобов'язань з іноземним елементом у вітчизняному праві,досить різноаспектні. Характеризуючи використані в них колізійніприв'язки можна окреслити окремі з них.

Найбільш поширеною колізійною прив'язкою, що використо-вується у міжнародних домовленостях за участю нашої держави, єкласична прив'язка lex loci delicti, яка відображена зазвичай разомз прив'язками до закону доміцилію, автономії волі сторони сторін.Зокрема, вказане має місце у нормативних приписах багатосторон-ніх домовленостей: ст. 42 Конвенції про правову допомогу і пра-вових відносинах у цивільних, сімейних та кримінальних справахкраїн СНД від 22 січня 1993 року, ст. 45 Конвенції про правову до-помогу і правових відносинах у цивільних, сімейних та криміналь-них справах країн СНД від 7 жовтня 2002 року, ст. 11 Угоди про ви-рішення спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльностівід 29 березня 1992 року, в якій додатково позначена прив'язка lexfori. Подібні положення мають місце у двосторонніх угодах приват-ноправової сфери, стороною яких є Україна, з Республікою Узбе-кистан від 19.02.1998 року (ст. 42), з Турецькою Республікою від 23листопада 2000 року (ст. 29), з Румунією від 30 січня 2002 року (ст.33), з Республікою Молдова від 13 грудня 1993 року (ст. 35), з Рес-публікою Македонія від 10 квітня 2000 року (ст. 43), з ЛитовськоюРеспублікою від 7 липня 1993 року (ст. 33), з Корейською Народно-Демократичною Республікою від 13 жовтня 2003 року (ст. 32) та ін-ших.

Крім наведених норм, серед міжнародних домовленостей заучастю України на сьогодні наявні також і приписи до врегулю-вання спеціальних деліктних зобов'язань, як-то Угода про взаємневизнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникамкаліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженнямздоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків кра-їн СНД від 9 вересня 1994 року, Венська конвенція про цивільнувідповідальність за ядерну шкоду 1963 року з поправками 1997року, Конвенція про цивільну відповідальність, завдану при пере-везенні небезпечних вантажів автомобільним, залізничним і вну-трішнім водним транспортом 1989 року, Міжнародна конвенція процивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1992року, Конвенція про уніфікацію деяких правил відносно відпові-дальності, що випливає із зіткнення суден внутрішнього плавання1960 року, Міжнародна конвенція про відповідальність операторівядерних суден 1962 року.

ГЛАВА 7. МІЖНАРОДНІ СІМЕЙНІПРАВОВІДНОСИНИ«З ІНОЗЕМНИМ ЕЛЕМЕНТОМ»