§ 9.1. Загальні положення міжнародногоцивільного процесу

Міжнародний цивільний процес - це сукупність питань процесу-ального характеру, пов'язаних із захистом прав іноземців й іноземнихюридичних осіб у суді та арбітражі, що розглядаються в науці міжнарод-ного приватного права. На думку А. А Попова, термін «міжнародний ци-вільний процес» має досить умовний характер [1, С. 195]. Ю. В Білоусоввважає, що міжнародний цивільний процес можна також визначити якпорядок провадження в цивільних справах з іноземним елементом та ви-рішення питань, пов'язаних з наданням правової допомоги судам іншихкраїн, врегульований нормами різноманітних систем права (внутрішньо-го та міжнародного) [2, С. 272]. При цьому, під «іноземним елементом»розуміють: 1) суб'єкта, який має іноземну належність (громадянство,місце проживання — щодо фізичних осіб; «національність» — щодо юри-дичних осіб); 2) об'єкт, який перебуває на території іноземної держави;3) юридичний факт, що мав чи має місце за кордоном [2, С. 272].

Так, при виникненні спору у сфері приватноправових відносин заучастю іноземного елементу завжди виникають такі питання: 1) у пра-возастосовний орган якої країни варто звернутися за захистом поруше-них прав; 2) чи зможе цей правозастосовний орган забезпечити належневедення процесу (здійснити повідомлення відповідача про порушеннясправи, допит свідків, що перебувають за кордоном, витребування до-кументів і доказів з-за кордону та ін.); 3) чи зможе рішення, винесенецим органом, бути виконане за кордоном (якщо потрібне виконання), уякій країні варто запитувати виконання, чи не виникне конфлікту ком-петенцій між установами країни, де запитується виконання, і країни, натериторії якої було винесене рішення [3, С. 130]

Будуючи доктрину про міжнародний цивільний процес, слідзвернути увагу на те, що, як вважає Г. С Фединяк, саме поняття «між-народний цивільний процес» сформувалося внаслідок історичногорозвитку міжнародного приватного права, тобто тоді, коли почаливиникати конфлікти між законами іноземних правових систем, по-стала необхідність їх процесуального розгляду [4, С. 350]. Тобто, яквже зазначалось, при використанні терміна «міжнародний цивіль-ний процес», слід пам'ятати про його умовність [1, С. 195].

ІНОЗЕМНИЙ ЕЛЕМЕНТ

1) СУБ'ЄКТ, ЯКИЙ МАЄ ІНОЗЕМНУ НАЛЕЖНІСТЬ (ГРОМА-ДЯНСТВО, МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ - ЩОДО ФІЗИЧНИХОСІБ;

«НАЦІОНАЛЬНІСТЬ» - ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ)    

' 2) ОБ'ЄКТ, ЯКИЙ ПЕРЕБУВАЄ НА ТЕРИТОРІЇ ІНОЗЕМНОЇДЕРЖАВИ

3) ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ, ЩО МАВ ЧИ МАЄ МІСЦЕ ЗА КОР-ДОНОМ           _

Схема 9.1.

До норм, які складають систему міжнародного цивільного про-цесуального права, належать норми, які:

визначають компетенцію судів України щодо цивільних справза участі іноземного елементу;

визначають міжнародну підсудність та підвідомчість (юрисдикцію);

визначають правову допомогу у цивільних, сімейних, трудових спра-вах, в тому числі судові доручення, виконання іноземних доручень;

визначають визнання та виконання рішень іноземних судів таін. [2, С. 272].

Не належать до норм міжнародного цивільного процесуально-го права правові норми, які визначають порядок розгляду справ уміжнародних юрисдикційних органах, зокрема, Європейському судіз прав людини. Ці норми належать до міжнародного публічного пра-ва, оскільки одним із суб'єктів відносин виступає міжнародна орга-нізація, а не національний суд. Тобто, такі організації та суди, якідіють за спеціальною процедурою [2, С. 273].

Але, ще й досі, не припиняються дискусії про місце та зміст між-народного цивільного процесу в системі права і його співвідношен-ня з міжнародним приватним й цивільним процесуальним правом(Т. Яблочков, І. Перетерський, С. Крилов, Л. Лунц, І. Бліщенко, С.Лєбедєв, Ю. Колосов, Л. Галенська, В. Храбсков; вітчизняні вчені: Г.Матвеєв, Ю. Матвєєв, В. Корецький; правники іноземних держав:М. Іссад (Алжир), Дж. Чешир, П. Норт (Великобританія), ін.). Де-бати щодо міжнародного цивільного процесу посилилися у зв'язку зприйняттям у 60-х роках національних законів з міжнародного при-ватного права та процесу й укладенням, міждержавних договорів зпитань міжнародного цивільного процесу - Л. Векаш (Угорщина),А. Дічев, М. Живковський (Болгарія) ін. Сьогодні питання міжна-родного цивільного процесу особливо актуальні. Проте вони роз-глядаються переважно в окремих розділах навчальних підручниківта посібників з цивільного процесу (М. Штефан, В. Комаров, С. Ва-сильєв, В. Кройтор, Ю. Білоусов та ін.) [4, С. 350].

Вважаємо, що необхідно підтримати думку М. Штефана та ін-ших вчених, які, нагалошують, що питання цивільного судочинстваз «іноземним елементом» є складовою частиною цивільного проце-суального права України [4, С. 351].

В континентальній Європі існують різні точки зору на це питан-ня. Так, в угорській літературі неодноразово висловлювалася думкапро самостійний характер міжнародного цивільного процесуально-го права. У польській доктрині зазначалося, що ця правова сфера неналежить до міжнародного приватного права. Вона навіть не вхо-дить до науки міжнародного приватного права, хоча йде мова проблизький зв'язок цих сфер [4, С. 352].

Англійська доктрина міжнародного приватного права такожохоплює вчення про міжнародний цивільний процес. Засади цієїдоктрини ґрунтуються на тезі, відповідно до якої міжнародне при-ватне право як окрема ланка англійської правової системи, завждивирішує хоча б одне з трьох питань, а саме: 1) питання про юрис-дикцію англійського суду, 2) про вибір права, 3) про визнання та ви-конання іноземних судових рішень [4, С. 353].

( Джерела міжнародного цивільного процесуального права        )

ЧД

(1) Норми національного законодавства    )

2) Міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана верховноюч радою україни     

восторонні договори україни

—( Багатосторонні угоди

—( Конвенції

Схема 9.3.

Джерелами міжнародного цивільного процесуального права є:

1) норми національного законодавства: Конституція України(ст. 6); Цивільний процесуальний кодекс України; закони Укра-їни: «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»,«Про біженців», «Про правовий статус закордонних українців»,«Про дипломатичні ранги України», «Про дипломатичну служ-бу», «Про міжнародні договори України», «Про визнання тавиконання в Україні рішень іноземних судів» та ін.; підзаконнінормативно-правові акти: укази Президента України, постано-ви Кабінету Міністрів України тощо;

2) міжнародні договори, згода на обов'язковість яких нада-на Верховною Радою України, що, відповідно до КонституціїУкраїни, складають частину національного законодавства. Доміжнародних норм належать: 1) двосторонні договори України;2) багатосторонні угоди; 3) конвенції [2, С. 273-274].

Не можна забувати про те, що питання цивільного процесу насьогодні включені до міжнародного приватного права, бо процесу-альні й колізійні норми тісно взаємозалежні, зміст одних обумовлюєзміст інших [3, С. 130].

Підсумовуючи, зауважимо, що дебати про місце, зміст і співвід-ношення міжнародного цивільного процесу з традиційними галузя-ми чи інститутами права ще не завершені. Вважаємо, що необхіднопідтримати думку більшості наших вчених-процесуалістів і відне-сти ці норми до цивільного процесуального права як галузі права.

' NB!! Основні питання, при виникненні спору в галузі приватноправо-ч вих відносин, ускладнених іноземним елементом          

' а)До правозастосовного органу якої країни варто звернутися за захис- Хч том порушених прав     

'б)Чи зможе цей правозастосовний орган забезпечити належне ведення Хпроцесу

'в)Чи зможе рішення, винесене цим органом, бути виконане за кордо-ном (якщо потрібне виконання);

у якій країні варто запитувати виконання;

чи не виникне конфлікту компетенцій між установами країни де запи-ч тується виконання і країни, на території якої було винесене рішення 7

Схема 9.4.

Але не можна не погодитись і з думкою Г. С Фединяк про те, що вивча-ти 'їх зручніше, однак, у науці міжнародного приватного права [4, С. 355].