§ 9.2. Загальна характеристика міжнароднихдоговорів з питань цивільного процесу

В Україні на іноземців та осіб без громадянства поширюється на-ціональний правовий режим (ст. 26 Конституції України), в тому числій у сфері цивільного судочинства (статті 410-415 ЦПК), але з особли-востями при вирішенні окремих питань правового регулювання. Такіособливості закріплені в законодавстві України та міжнародних дого-ворах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України іякі належать до джерел міжнародного цивільного процесу [5, С. 557].

До міжнародних угод, якими врегульовані правила міжнародно-го цивільного процесу, належать двосторонні та багатосторонні до-говори за участю України, які можна поділити на дві групи: - угодиколишнього СРСР, які зберігають юридичну силу для України; -угоди, підписані Україною [5, С. 558].

Зовнішньоекономічний договір - це матеріально оформленаугода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльностіта їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, змі-ну або припинення їхніх взаємних прав і обов'язків у зовнішньое-кономічній діяльності. Він укладається тільки в письмовій формісуб'єктами, здатними його укладати відповідно до законодавстваУкраїни або місця укладання договору (контракту) [6].

Права та обов'язки сторін за зовнішньоекономічним договоромвизначаються правом країни, обраної сторонами під час укладаннядоговору або внаслідок подальшого узгодження.

/

Права та обовязки сторін за зовнішньоекономічним

\

\

договором визначаються:

/

^          , ,         т

1) Правом країни, яку сторони об-

 

2) Або внаслідок подальшого

\

рали під час укладання договору

 

узгодження

/

 

 

 

 

Право країни, де:

<-

3) За відсутності такого узго-

\

\

дження застосовується

/

Заснована;

Має своє місце проживання;

Має основне місце діяльностісторона договору

Схема 9.7.

За відсутності такого узгодження застосовується право країни, дезаснована, має своє місце проживання або основне місце діяльностісторона, що є: - продавцем - у договорі купівлі-продажу; - наймодав-цем - у договорі майнового найму; - лицензиарієм - у ліцензійному до-говорі; - охоронцем (зберігачем)- у договорі зберігання; - комітентом(консигнантом) - у договорі комісії (консигнації); - довірителем - удоговорі доручення; - перевізником - у договорі перевезення; - експе-дитором - у договорі транспортно-експедиційного обслуговування; -страхувальником - у договорі страхування; - кредитором - у договорікредитування; - дарувальником - у договорі дарування; - поручите-лем - у договорі поручительства [6].

[           Обовязкові умови зовнішньоекономічного договору:        J

ЗІ

Назва договору

->

Номер, дата та місцеукладання

Преамбула

\

\

/

1Z

[ Повна та скорочена назва сторін і найменування документів^ , , , ,

f

Предмет договору

Упакування та мар-кування

Кількість та якіістьтовару

Є

Умови платежів

Базисні умови по-ставки товару

Ціна та загальнавартість договору

Санкції тарекламації

->

->

Форс-мажорніобставини

Арбітраж, юридичні адреси,поштові та платіжні адреси

Схема 9.8.

^ З питань міжнародного цивільного процесу в Україні діють:    ^

—( Багатосторонні універсальні гаагські конвенції            )

—( Регіональні договори      )

—( Двосторонні договори про правову допомогу )

—( Консульські конвенції     )

Схема 9.9.

Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовнішньоеко-номічним договором, встановлює Положення про форму зовнішньо-економічних договорів від 5.10.95 р. До обов'язкових умов договоруналежать: назва, номер, дата та місце його складання, преамбула ізвказівкою повної та скороченої назви сторін і найменування доку-ментів; предмет договору; кількість та якість товару; базисні умови

поставки товару; ціна та загальна вартість договору; умови платежів;упакування й маркування; форс-мажорні обставини; санкції й рекла-мації; арбітраж, юридичні адреси, поштові й платіжні адреси [6].

З питань цивільного процесу діють численні багатосторонні уні-версальні Гаагські конвенції: - Гаазька конвенція з питань цивіль-ного процесу 1954 р. (42 держави-учасниці); - Гаазька конвенція провручення за кордоном судових і позасудових документів по цивіль-них і торговельних справах від 15 листопада 1965 року (38 держав-учасниць); - Гаазька конвенція про одержання за кордоном доказівпо цивільних і торговельних справах від 18 березня 1970 року. (17держав-учасниць) [3, С. 130-131]; - Конвенція про полегшення до-ступу до правосудця за кордоном від 25 жовтня 1980 року; - Кон-венція про компетенцію властей і право, яке підлягає застосуваннюв галузі захисту неповнолітніх, від 5 жовтня 1965 року; - Конвенціяпро компетенцію властей і право, яке підлягає застосуванню, та провизнання рішень у галузі усиновлення від 5 листопада 1965 року; -Конвенція про визнання і виконання рішень у справах про аліментніобов'язки щодо дітей від 15 квітня 1958 року; - Конвенція про визна-ння і виконання рішень, які належать до аліментних обов'язків, від 2жовтня 1973 року; - Конвенція про визнання і виконання іноземнихсудових рішень у цивільних і торговельних справах від 1 лютого 1971року; - Конвенція про звільнення іноземних публічних документіввід легалізації від 5 жовтня 1961 року [5, С. 559-560; 7, С. 3-36].

Регіональні договори: - Конвенція про правову допомогу йправові відносини з цивільних, сімейних і кримінальних справ1993 р. (Мінська конвенція); - Угода про порядок дозволу спорів,пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності 1992 р. (Київ-ська угода); - Угода про порядок взаємного виконання рішень арбі-тражних, господарських й економічних судів на територіях держав-учасниць Співдружності 1998 р. (Московська угода) [3, С. 131].

Двосторонні договори про правову допомогу (понад 30 діючихдоговорів) [3, С. 131] - з Литвою (7 липня 1993 року), Латвією (23травня 1995 року), з Грузією (9 січня 1995 року), Китаєм (31 жовтня

року), Естонією (15 лютого 1995 року), Молдовою (13 грудня

року), Польщею (27 травня 1993 року), з Монголією (27 черв-ня 1995 року) [5, С. 559].

Консульські конвенції (19 діючих конвенцій й 4 перебувають упроцесі ратифікації сторонами) [3, С. 131].

- з Угорщиною (29 жовтня 1992 року), Китаєм (5 лютого 1993 року),Польщею (14 липня 1993 року), Румунією (17 грудня 1993 року),Російською Федерацією (4 лютого 1994 року), Казахстаном (27липня 1994 року), В'єтнамом (9 грудня 1994 року), Молдовою (1листопада 1996 року), Литвою (1 листопада 1996 року) [5, С. 559].

/ NB!! За наявності між державами одночасно багатосторонні 4

та двостороннього міжнародного договорів - застосовуються     норми того договору, який був укладений пізніше [3, С. 131]     

(Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнанняй виконання рішень іноземних судів й арбітражів і про скасуваннярішень, винесених у порядку міжнародного комерційного арбітражуна території України») [3, С. 131].