Тема 8. ІНОШОМОВНІ СЛОВАУ СКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ

У світі не має такої мови, що немала б у своєму словникові чужихслів. Справа тільки у тому, щоб невживати їх непотрібно

І. Огієнко.

Джерелом поповнення лексики сучасної української мови єіншомовні слова. Запозичення йшли усним і писемним шляхом врізні історичні періоди. Тому багато з них вже давно втратилиознаки своєї первісної мови і увійшли до активної української лек-сики. Наприклад: майстер, менеджер, спонсор, вишня, огірок,юрист, академія, м'ята. Від основ таких слів в українській мовітворяться нові слова за допомогою різних словотворчих засобів.Наприклад: академік - академія, академічний, академ-містечко.Тут треба бути досить уважними. Адже є низка специфічних слів,що мають виразні ознаки іншомовних: адажіо, фрикасе, ланд-шафт, шасі, тріо, піаніно та ін. Вони не є загальновживаними і немають словотворчих форм.

У словниковому складі української мови особливе місце посі-дають запозичення грецького походження - грецизми. Це назвирослин, тварин: кедр, мигдаль, кит, крокодил; назви побутовихпредметів: парус, миска, ванна; поняття церковно-релігійні: вівтар,ангел, ікона, ієрей, ладан, літургія, монастир; терміни науки, куль-тури, мистецтва: граматика, логіка, філософія, кафедра, театр,бібліотека, комедія, хор, сцена, планета, іподром, гігант.

В українській мові чимало слів латинського походження, вониналежать переважно до понять науки, техніки, мистецтва, політич-них і суспільних відносин, медичної, юридичної термінології. На-приклад: індустрія, реакція, мотор, меридіан, аргумент, префікс,ординатор, консиліум, юстиція, юрист, прокурор, нотаріус, рек-тор, декан, екзамен, студент, університет, гумор, цирк, екскурсія,експедиція, депутат, консул, секретар, адміністрація.

З французької мови запозичені слова, що стосуються побуту,предметів одягу, науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичні,технічні та військові терміни. Наприклад: люстра, абажур, маска-рад, браслет, одеколон, пудра, портьєра, мотив, сюжет, афіша,актор, партер, бюлетень, екіпаж, костюм, пальто, блуза, кабінет,сержант, гарнізон, корпус, маршал, комюніке, дебати, кур'єр, де-партамент, шосе, паркет, пансіон.

З німецької в українську мову прийшли деякі адміністративні,технічні, медичні, торговельні, військові, виробничі терміни, назвипредметів побуту, рослин, птахів, ігор тощо. Наприклад: штат,шахта, стамеска, штукатур, слюсар, цех, бухгалтер, вексель, ма-сштаб, курорт, флейта, балетмейстер, офіцер, орден, кухня, бу-терброд, фарш, паштет, квасоля, шпинат, фартух, страус, танці,кеглі.

Англійські запозичення вживаються в українській лексиці, щостосується техніки, політики, спорту, мореплавства, транспорту,одягу, їжі, напоїв. Наприклад: шоу, бізнес, тролейбус, комбайн, ту-нель, лідер, мітинг, бюджет, фініш, аут, бокс, спорт, яхта, танк,вокзал, рейс, світер, кекс, пунш, ром.

З італійської прийшли до нас такі слова, як: опера, інтермецо,лібрето, арлекін, дебет, кредит, банк, каса, валюта.

З голландської запозичені українською мовою переважно тер-міни мореплавства й суднобудування: гавань, матрос, боцман, да-мба, фарватер, руль, а також слова ситець, дюйм, картуз.

Із скандинавських мов увійшла до української мови незначнакількість слів, зокрема: дротик, оселедець, якір.

З тюркських та інших східних мов українська мова запозичи-ла слова: гарба, сарай, могорич, чарка, балик, лапша, кавун, гарбуз,ізюм, халва, кабан, торба, табун, чабан.

Більшість сучасних українських імен осіб є також запозиченнями.Так, з грецької мови прийшли до нас імена: Анатолій (схід сонця),Андрій (сміливий, мужній), Артем (здоровий, повний сили), Василь(царський), Євген (благородний), Зоя (життя), Настя, Анастасія (вос-кресіння), Галина (спокій), Катерина (чиста), Микола (переможець),Олександр (захисник), Петро (камінь), Тарас (бунтар).

З латинської мови запозичено імена: Валентин (сильний),Вікторія (перемога), Віталій (життєздатний), Марина (морська),Павло (малий).

Особливу роль у нашій мові відіграють старослов'янізми. Вониналежать до стилістично забарвленої лексики, створюють урочи-сто-піднесений колорит мовлення. Наприклад: істинна, благосло-вення, благо, злато, возрадуватися, премудрий, учитель, мисли-тель.

Входячи в українську мову, іншомовні слова засвідчували чут-ливість лексики до змін у житті суспільства - політичних, економі-чних та культурних — і водночас збагачували словниковий складнашої мови.

Іншомовні слова стрімко вливаютсья і в ділову мову. Вони по-повнюють словник професійною термінологією, словамиміжнаціонального спілкування. Багато їх у сфері української науки,юриспруденції, економіки, ринково-комерційної діяльності. Важ-ливо уміти правильно слугуватися іншомовними словами. Насам-перед, слід знати, якщо іншомовні слова можна замінитивідповідними українськими, то їх вживання - недоречне. Наприк-лад: брокер - укр. посередник, лімітувати - укр. обмежувати,домінувати - укр. переважати, пріоритет - укр. першість, репро-дуктувати - укр. відтворювати тощо.

Використовувати потрібно іншомовні слова тільки ті, щоввійшли до активного словника ділової мови. Це загальновживанафінансово-економічна лексика: банк, банко, тратта, камбіо, ажіо,авізо, демаркетинг, факсиміле, дебет; торговельно-комерційна:маркетинг, декор, джобер, інсайдер, пабліситі, дискаут.

Отож, слугуючись іншомовними словами, варто дотримуватисятаких рекомендацій:

а)         не ставити у текст іншомовні слова, коли є відповідники вукраїнській мові;

б)         вживання іншомовного слова у справочинстві допустимелише в тому значенні, в якому воно зафіксоване у словниках;

в)         не слід користуватися в одному і тому самому документііншомовним словом і його українським відповідником на позна-чення того самого поняття. Бажано користуватися в таких випадкахнаціональною мовою, що значною мірою полегшить веденнясправочинства.

Слід пам'ятати, що в будь-якому діловому тексті необхідно ви-користовувати іншомовні слова лише тоді, коли вони потрібні.

"Мова нікому не прощає недбалого ставлення до неї" (І. Вихо-ванець).

договорімо про mang:

Чи являються іншомовні слова джерелом збагачення україн-ської лексики?

Чому ряд іншомовних слів типу вишня, м'ята сприйма-

ються як українські?

З яких мов найбільше запозичені терміни науки, культури,

мистецтва?

Про що свідчать іншомовні запозичення в українській мові?

З якою метою в українській мові вживають старосло 'янізми?

У яких випадках не рекомендується вживати іншомовні слова вділових паперах?

Як часто Ви слугуєтесь іншомовними словами у своїй мові?