Тема 9. ТРИ ОСНОВНІ ЗАСАДИ СУДОВОЇ ПРОМОВИ : Мова у професії юриста : B-ko.com : Книги для студентів

Тема 9. ТРИ ОСНОВНІ ЗАСАДИ СУДОВОЇ ПРОМОВИ

... Ніхто ніколи не міг ні пишності, ні перева-ги у красномовстві здобути без науки пропромови

Цицерон.

Видатний теоретик судової риторики, відомий юрист-практикПетро Пороховщиков особливо уважно і критично ставився до су-дових риторів. Адже їх промови мають бути аргументованими, до-казовими, переконливими. Бо вони впливають на формуваннявнутрішнього переконання судді; допомагають суду глибшерозібратися у всіх обставинах справи; всебічно, повно і об'єктивнодослідити ці обставини; установити істину у справі та прийнятиправильне рішення. І дуже важливо тут не принизити гідність лю-дини, не порушити норм професійної етики та етичних принципіввзагалі.

Юрист-практик з методики побудови судової промовиП. Пороховщиков зазначає, що на суді потрібна, передусім, надзви-чайна, виняткова ясність і чіткість. Слухачі мають все розумітивідразу, без додаткових зусиль. Ритор може розраховувати на їхнюуяву, але не на їхній розум і проникливість. А тому слід говорити нетак, щоб міг зрозуміти, а так, щоб не міг не зрозуміти вас суддя.

Його поради цінні і в наші дні. Вони ніби звернені до нинішніхсудових риторів:

поважайте гідність осіб, які виступають у судовому процесі;

уникайте домислів про самого себе і про присяжних;

не допускайте, щоб різкість переходила в грубість, алепам'ятайте й інше: непотрібна ввічливість також може різати ву-хо і, гірше того, може бути смішною;

говоріть просто, але водночас виразно й вишукано;

знайте ціну словам, пам"ятайте, що одне просте слово може ін-коли виражати всю суть справи з точки зору звинувачення абозахисту; один вдалий епітет інколи вартий цілої характеристики.

Судова промова — це промова, звернена до суду та іншихучасників судочинства і присутніх при розгляді кримінальної,цивільної, адміністративної справи, в якій містяться висновкищодо тієї чи іншої справи.

У судовому засіданні при розгляді кримінальних, цивільних іадміністративних справ можна виділити такі види судових про-мов:

1. Обвинувальна промова прокурора в кримінальних справах усуді першої інстанції.

Промова прокурора в кримінальній справі при відмовівід обвинувачення в суді першої інстанції.

Захисна промова адвоката в кримінальній справі в суді пер-шої інстанції.

Промова адвоката — представника потерпілого, цивільно-го позивача і цивільного відповідача.

Самозахисна промова підсудного.

Промова потерпілого і його представника.

Промова цивільного позивача і цивільного відповідача абоїхніх представників (у межах цивільного позову в кримінальнихсправах).

Промови прокурора й адвоката в цивільних справах в судіпершої інстанції.

Промови прокурора й адвоката в адміністративних справах.

Промови прокурора й адвоката в кримінальних і цивіль-них справах в суді другої інстанції.

Промови позивача та відповідача або їх представників уцивільних справах.

Промови третіх осіб або їх представників у цивільнихсправах.

Промови уповноважених органів державного управління,профспілок, підприємств, установ, кооперативних організацій таїх об'єднань у цивільних справах.

Промови представників громадських і трудових колекти-вів у цивільних справах.

Промови осіб, які притягаються до адміністративної відпо-відальності, та їх представників.

Промова потерпілого в адміністративній справі.

Захисна промова близьких родичів, опікунів або піклува-льників підсудного в кримінальній справі.

Завдання судових риторів - підготувати й виголосити промовутак, щоб вона була переконливою й обгрунтованою, зрозумілою ідоступною, як для професійних учасників процесу, так і для слуха-чів, які знаходяться у залі судового засідання з різних мотивів іспонукань. "Не забувайте різниці між міркуваннями, які стосують-ся суті суперечки, і аргументацією, спрямованою на людське, мора-льне", - радить П. Пороховщиков.

Виходячи з теорії і практики судової риторики, можна виділи-ти три основні засади судової промови: психологічну, етичну ілогічну. Кожна з них впливає не тільки на зміст судової промови, ай на спосіб побудови.

Процесуальна діяльність учасників судочинства, передусім,акт психологічний. Вона відбувається відповідно зі своїми законо-мірностями і психологічною організацією суб'єктів, які здійсню-ють цю діяльність. За своєю психологічною природою судові де-бати — форма мовленнєвого спілкування учасників судовогопроцесу, спосіб передачі інформації. Це засіб переконання суду,учасників процесу у правильності висунутих суб'єктами дебатівтез і обгрунтованості висунутих ними рішень.

У психологічній структурі судових дебатів виділяються такікомпоненти, як психологічні властивості та якості виступаючого,психологія сприйняття промови і впливу останньої на формуваннясудового переконання.

Важливе місце у структурі судової промови посідають етичнізасади. Будь-яка професійна діяльність повинна здійснюватися наоснові тих етичних принципів, які сформувалися в суспільстві.

Судова етика містить комплекс моральних заборон і дозволів,обумовлених специфікою розгляду і вирішення в судових засідан-нях кримінальних, цивільних, адміністративних справ. Дотриманняетичних норм сприяє повнішому, результативнішому виконаннюучасниками судових дебатів своїх обов'язків, підвищенню ефектив-ності їх діяльності. Етичні засади вимагають від судового ритораіндивідуального підходу до кожної справи, яка розглядається, ура-хування особливостей учасників, які беруть участь у справі. Недо-пустимі приниження людської гідності, упередженість, однобо-кість у висвітленні обставин справи.

Судовий ритор не має права застосовувати незаконні засоби іметоди для відстоювання своєї позиції, наполягати на тверджен-нях, які не підкріплені матеріалами справи. Він не має також пра-ва навмисно затягувати судовий розгляд справи, свідомо вводитисуд і осіб, які присутні в залі судового засідання, в оману. Тількиморальні засади здатні забезпечити досягнення поставленої мети.

Логічні засади є тією базою, яка визначає обгрунтованість, пе-реконливість і доказовість судової промови. Знання законів логіки,їх дотримання вважається необхідною умовою для правильногомислення, висловлювання своїх думок. В умовах судочинства, дена основі доказів формуються певні висновки і приймаються усправі відповідні рішення, знання законів логіки набуває особливо-го значення.

Закони логіки вимагають, передусім, точного визначення тез,які доказуються. "Тези повинні містити головні положення, най-важливіші докази, хід міркувань, необхідні фактичні, юридичні,суспільно-політичні висновки. Бо всяка невизначеність, роз-пливчатість предмета обговорення неминуче вплине на невизна-ченість висновків судового ритора", - пише професор В. Молдован.

Вимоги логіки сприяють формуванню у риторів чітких су-джень і обгрунтуванню їх доказовими даними.

Пам'ятаймо, на зміст і форму судової промови великий впливмають характер і обсяг справи, особа ритора, судова аудиторія.

Поговорімо про тещ:

Як ставився до судових риторів юрист-практик із методи-ки побудови судових промов Петро Пороховщиков?

Як Ви сприймаєте поради Петра Пороховщикова, зверненідо риторів?

Що таке судова промова? Які є види судових промов?

Як можна виділити три основні засади судових промов?Дайте детальний коментар.

Які основні компоненти виділяються у психологічнійструктурі судових дебатів?

Як Ви розумієте поняття "закони логіки "?

Що вимагають етичні норми від судових риторів?

РОЗДІЛ III

НОРМИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ

ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА

А п о с т р о ф (') вживається для позначення на письмі розділь-ної вимови губних приголосних та р (к - у прізвищах та іменах)перед наступними я, ю, є, ї. Апостроф не входить до алфавіту і нарозміщення слів у словниках не впливає.

А п о с т р о ф с т а в и т ь с я:

а)         після б, п, в, м, ф тар перед я, ю, є, ї, наприклад: дев'ять,п'ятнадцять, обов'язок, сім'я, м'ята.

б)         після к у прізвищах, власних назвах та похідних, утворенихвід імен типу Лук'ян наприклад: Лук'янчук, Лук'яненко, Лук'янець,Лук'янівка (частинка території у м. Києві), Лук'янівська (назва ву-лиці; станція метро), Лук'янівський (ринок);

в)         після префіксів та першої частини складних слів, щозакінчуються на твердий приголосний перед я, ю, є, ї, наприклад:роз'яснити, з'ясувати, об'єднати, об'явити, трьох'ярусний,Мін'юст.

А п о с т р о ф не с т а в и т ь с я:

а)         після губних приголосних б, п, в, м, ф, коли перед ними сто-їть інший приголосний (крім р), який належить до кореня слова:святковий, святкування (але: верб'яний, торф'яний). Якщопопередній приголосний належить до префікса, то апострофставиться:розв'язано, підв'язано, зв'язок;

б)         післяр у деяких словах: рябий, рясний, буряковий;

в)         після префіксів із кінцевим приголосним перед наступним і,е, а, о, у: зорієнтувати, зекономити, безалкогольний.

Вправи

Спишіть слова, поставте замість крапок, де потрібно, апо-строф.

Кав.. .ярня, з.умовити, з.окрема, без.іменний, під.їхати, де-рев.яний, солом.яний, відв.язати, невід.ємний, об.їзджати,кам.яний, моркв.яний, п.єса, трав.яний, слов.янин, хар-ків.янин.

Пригадайте і запишить слова з апострофом, що вживають-ся у Вашій професійній лексиці, побудуйте з ними речення та

прокоментуйте вживання апострофа.

З р а з о к: пред'явлено, об'єктивний, суб'єкт.

Установлення об'єктивної істини.