ПРИСЛІВНИК

магниевый скраб beletage

П р и с л і в н и к - незмінна самостійна частина мови, що ха-рактеризує дію, стан, ознаку предмета або вказує на обставини, заяких відбувається подія чи явище. Наприклад: Адвокат вичерпновиклав свої доведення про відсутність підстав для пред'явлення по-зову.

За значенням і роллю в реченні прислівники поділяються нао з н а ч а л ь н і й о б с т а в и н н і.

О з н а ч а л ь н і прислівники поділяються на три групи: якіс-но-означальні, кількісно-означальні і способу дії.

Я к і с н о - о з н а ч а л ь н і прислівники походять від прикмет-ників, закінчуються на -о, -е і вказують на якість ознаки, дії, відпо-відають на питання як? Наприклад: досить пристойно, стисло ви-кладено, гарно прочитано.

К і л ь к і с н о - о з н а ч а л ь н і прислівники характеризуютьдію, стан чи ознаку відповідно до кількості і міри вияву, відповіда-ють на питання скільки? як багато? якою мірою? Наприклад: не-достатньо обгрунтовано, дуже стисло, виключно для юристів.

Прислівники с п о с о б у д і ї вказують, яким способом відбу-вається дія чи виявляється ознака, відповідають на питання як?яким способом? Наприклад: заходити поодинці, йти разом, їхативерхи.

О б с т а в и н н і прислівники поділяються на такі групи: прислі-вники місця, прислівники часу, прислівники причини, прислівникимети.

Прислівники м і с ц я вказують на місце або напрямок дії, відпо-відають на питання де? куди? звідки? Наприклад: вперед, вгору,наверх, тут, там, скрізь, всюди.

Прислівники ч а с у вказують на час дії, відповідають на питанняколи? доки? відколи? з якого часу? до якого часу? Наприклад:завжди, щодня, тепер, сьогодні, завтра, скоро, давно.

Прислівники п р и ч и н и називають причину дії, відповідаютьна питання чому? через що? з якої причини? Наприклад: ненаро-ком, тому, чомусь.

Прислівники м е т и вказують на мету дії, відповідають на пи-тання з якою метою? для чого? Наприклад: жартома, наперекір.

Правопис прислівників

Низка прислівників поповнюється переважно за рахунок прийме-нниково-іменникових сполучень. Чимало з цих сполучень перейш-ло у прислівники. І пишуться разом або через дефіс.

Складністю правопису прислівників є те, що поряд з тими, які зазагальними правилами повинні писатися разом або через дефіс,вживаються прислівникові сполучення, що пишуться окремо. Ви-явити їх важко. Тому слід запам'ятати, з якими прийменниками во-ни вживаються окремо.

Р а з о м пишуться: прислівники, утворені сполученням прийме-нника з іменником, займенником, прикметником, числівником,прислівником: вклад, вволю, довіку, дотепер, вперше, утрьох, на-троє, щораз, впору, занадто, потім, нарозхват, щонайкраще, як-найбільше, зазвичай, втім.

О к р е м о пишуться: прислівникові сполучення, утворені відіменника з прийменником.Найуживаніші з них такі:без: без кінця, без наміру, без черги;на: на щастя, на слово, на сьогодні, на початку, на диво;з: з радості, з ранку, з вечора;за: за рахунок, за дня, за світла, за звичаєм;до: до речі, до діла, до запитання, до смаку, до вподоби;в/у: в основному, в міру, в цілості, в (у) цілому, в (у) разі, уві сні;у: у поміч, у день, у вись;під: під силу, під час, під кінець;по: по можливості, по суті, по змозі, по совісті.Прислівникові сполучення, де повторюються основи, між якимистоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу.

Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зісловом в орудному відмінку: кінець кінцем.Через д е ф і с пишуться:

прислівники, утворені від прикметників, займенників і приймен-ника по: по-українськи, по-новому, по-книжному, по-моєму, по-нашому, по-домашньому;

прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогоюпрефікса по-: по-перше, по-друге, по-третє;

прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів:більш-менш, часто-густо, видимо-невидимо;

прислівники, в яких повторюються слова або корені (без службо-вих слів або зі службовими словами між ними): всього-на-всього,як-не-як, давним-давно, навіки-віків.

Запам'ятаймо винятковий правопис прислівників: без кінця-краю,з давніх-давен, десь-колись.

Вправи:

Запишіть подані слова разом, через дефіс, окремо, побу-дуйте з ними речення.

На/добридень, тільки/тільки, по/іншому, по/одинці, на/вкруги,від/нині, з/верху, високо/високо, за/рахунок, на/відмінно, на/славу,в/волю, над/міру, в/гору, до/тепер, за/багато, по/перше, до/купи,на/зустріч, по/нашому.

Прочитайте текст. Випишіть прислівники, прокоментуй-те їх правопис.

Кожен публічний виступ повинен мати певний початок. Умілапобудова початку відіграє особливо важливу роль у масових ауди-торіях, якими є зали судових засідань. Це добре розуміли риторивсіх часів і всіх народів. Вдалий початок судової промови допома-гає установити необхідний психологічний контакт зі слухачами,створює сприятливу атмосферу безпосередності.

Вступ повинен зацікавити слухачів, привернути їхню увагу іпідготувати до правильного сприйняття і розуміння сказаного. Чимменше шаблонності, тим більше уваги до такої промови. Закластиоснову добрих стосунків із учасниками процесу, публікою в залісудового засідання - таке завдання покликаний поставити передсобою судовий ритор уже зі вступної частини промови (Посіб).