2.1. Конвенція ООН про договори міжнародноїкупівлі-продажу товарів

Комісією ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) розроблена Конвен-ція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, щоб уніфікувати умовиміжнародних торговельних угод, які укладаються, і усунути істотні розбіжності в на-ціональних законодавствах. Ця Конвенція прийнята в 1980 р. на Конференції ООН здоговорів міжнародної купівлі-продажу товарів, що проходила у Відні і тому названаВіденською. У Конференції брало участь 48 країн. З 1 січня 1988 р. Конвенція на-брала чинності.

Конвенція надає учасникам широкі можливості для формулювання умов угодивідповідно до їхніх інтересів і з урахуванням особливостей її змісту. У ній містятьсяуніфіковані правила, що регулюють міжнародну купівлю-продаж товарів, що стосу-ються більшості країн з різними економічними і правовими системами і спрямованіна усунення правових бар'єрів у міжнародній торгівлі.

Конвенція має нормативний характер, однак сторони можуть у договорі відсту-пити від будь-якого її положення чи змінити дію.

Особливостями Віденської конвенції є те, що вона:

містить уніфіковані правила укладання і виконання договорів міжнародноїкупівлі-продажу товарів;

допомагає прискорити, полегшити й здешевити ведення переговорів, тому щовідпадає необхідність у вивченні законодавства країни контрагента;

створює передумови для однозначного трактування прав і обов'язків сторін;

сприяє ліквідації нерівноправних дискримінаційних відносин у міжнароднійторгівлі;

визначає зобов'язання продавця і покупця за договором;

регулює відносини між контрагентами щодо об'єктів договору при виникненніспорів між сторонами, що належать до країн, які не є учасниками Конвенції;

встановлює перелік об'єктів договору купівлі-продажу, на які не поширюєтьсяїї дія;

визначає ознаки договору купівлі-продажу, до яких Конвенція не застосову-ється.

КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ДОГОВОРИ МШНАРОДНОЇКУШВЛЬПРОДАЖУ ТОВАРІВ

(Витяги)

Частина I. Сфера застосування та загальнї положенняГлава I. Сфера застосування

Стаття 1

Ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторо-нами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах:

коли ці держави є Договірними державами; або

коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано правоДоговірної держави.

Та обставина, що комерційні підприємства сторін розміщені в різних державах,не береться до уваги, якщо це не випливає ні з договору, ні з ділових відносин абообміну інформацією між сторонами, що мали місце до чи в момент його укладення.

Ні національна належність сторін, ні їхній цивільний чи торговельний статус,ні цивільний чи торговельний характер договору не беруться до уваги при визначеннізастосовності цієї Конвенції.

Стаття 2

Ця Конвенція не застосовується до продажу:

товарів, придбаних для особистого, сімейного чи домашнього використання,крім випадків, коли продавець у будь-який час до чи в момент укладення договору незнав і не міг знати, що товари придбані для такого використання;

з аукціону;

у порядку виконавчого провадження чи іншим чином згідно із законом;

фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів тагрошей;

суден водного й повітряного транспорту, а також суден на повітряній подушці;

електроенергії.

Стаття 3

Договори на поставку товарів, які потребують подальшого виготовлення абовиробництва, вважаються договорами купівлі-продажу, якщо сторона, що замовляєтовар, не бере на себе зобов'язання поставити істотну частину матеріалів, необхіднихдля виготовлення або виробництва таких товарів.

Ця Конвенція не застосовується до договорів, у яких зафіксовано, що зобо-в'язання сторони, яка поставляє товари, полягають переважно у виконанні роботиабо в наданні інших послуг.

Стаття 4

1. Ця Конвенція регулює тільки укладання договорів купівлі-продажу та ті пра-ва й зобов'язання продавця і покупця, які випливають з такого договору. Зокрема,оскільки інше безпосередньо не передбачено Конвенцією, вона не стосується:

дійсності самого договору, чи яких-небудь його положень, чи будь-якого звичаю;

наслідків, які може мати договір щодо права власності на проданий товар.

Стаття 5

Ця Конвенція не застосовується щодо відповідальності продавця за завдану това-ром шкоду здоров'ю особи або заподіяну смерть.

Стаття 6

Сторони можуть виключати застосування цієї Конвенції або, за умови додержан-ня статті 12, відступати від будь-якого з її положень чи змінювати його.