19.2. Уніфіковані правила та звичаї длядокументарних акредитивів : Правове регламентування : B-ko.com : Книги для студентів

19.2. Уніфіковані правила та звичаї длядокументарних акредитивів

A. Загальні положення та визначення

Стаття 1. Застосування

Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів редакції 1993року, публікація МТП № 500, застосовуються до всіх документарних акредитивів(включаючи резервні акредитиви тією мірою, якою вони можуть бути до них засто-совані), коли вони включаються до тексту акредитива. Вони є обов'язковими для всіхсторін, якщо інше не передбачене в акредитиві.

Стаття 2. Поняття про акредитив

Для цілей даних правил терміни «документарний акредитив» і «резервний акре-дитив» (далі іменовані як акредитиви) означають будь-яку угоду, як би вона не буланазвана або позначена, згідно з якою банк (банк-емітент), діючи на прохання і на під-ставі інструкцій клієнта (заявника) або від свого імені:

повинен провести платіж третій особі (бенефіціару) або його наказу, або акцеп-тувати і сплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або

уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати і сплатитипереказні векселі (тратти), або

уповноважує інший банк негоціювати проти передбачених документів придотриманні строків та умов акредитива. Для цілей цих правил філії банку в різнихкраїнах уважаються за різні банки.

Стаття 3. Акредитиви і контракти

Акредитив за своєю природою являє собою угоду, відокремлену від договорукупівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може ґрунтуватися, і банки жод-ною мірою не пов'язані й не зобов'язані займатися такими контрактами, навіть якщов акредитиві є яке-небудь посилання на такий контракт. Отже, установа банку, щооплачує, акцептує й оплатила тратти або негоціює та/або повністю виконує будь-якіінші зобов'язання за акредитивом, не є предметом позовних вимог заявника, засно-ваних на його угоді з банком-емітентом або бенефіціаром.

На бенефіціара ні в якому разі не поширюються договірні відносини між бан-ками або між заявником і банком-емітентом.

Стаття 4. Документи і товари (послуги) виконання зобов'язань

Щодо операцій з акредитивами, то всі зацікавлені сторони мають справу тількиз документами, але не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобо-в'язань, до яких можуть мати стосунок документи.

Стаття 5. Інструкції щодо виставлення (зміни) акредитивів

a) Інструкції щодо виставлення акредитива, сам акредитив, інструкції щодо вне-сення до нього будь-яких змін та самі зміни повинні бути повними і точними. Щобуникнути плутанини та непорозумінь, банки повинні рекомендувати:

не включати зайвих подробиць до акредитива або у зміни до нього;

не давати інструкцій щодо виставлення, авізування або підтвердження акре-дитива з посиланням на попередній (раніше виставлений) акредитив (т. зв. «подіб-ний акредитив»), якщо такий попередній акредитив зазнав змін, які були (або небули) прийняті.

b) Усі інструкції щодо виставлення акредитива і сам акредитив та його додатки,всі інструкції щодо внесення яких-небудь змін і самі зміни повинні точно вказуватидокументи, проти яких здійснюється платіж, акцепт або негоціація.

B. Види акредитивів та повідомлення про них

Стаття 6. Відкличні та безвідкличні акредитиви

Акредитив може бути:

I) відкличний або (II) безвідкличний.

Тому акредитив повинен ясно вказувати, є він відкличним чи безвідкличним.

За відсутності такої вказівки акредитив вважатиметься безвідкличним.

Стаття 7. Зобов'язання авізуючого банку

Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший банк (авізуючийбанк) без зобов'язань з боку авізуючого банку, але, вирішивши авізувати акредитив,банк повинен з розумною ретельністю перевірити за зовнішніми ознаками справ-жність акредитива, який він авізує. Якщо банк вирішує не авізувати акредитив, вінповинен, не гаючись, повідомити про це банк-емітент.

Якщо авізуючий банк не може визначити таку зовнішню справжність акре-дитива, він повинен, не гаючись, інформувати банк, від якого виходили одержа-ні інструкції, про таку неможливість установити справжність акредитива за зов-нішніми ознаками. Якщо ж авізуючий банк вирішить авізувати акредитив, вінповинен повідомити бенефіціара про те, що він не зміг установити справжністьакредитива.

Стаття 8. Відкликання акредитива

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентому будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціарові.

Однак банк-емітент зобов'язаний:

надати відшкодування іншому банку, уповноваженому ним на здійснення пла-тежу за пред'явленням, акцепту або негоціації за відкличним акредитивом, за будь-який платіж, акцепт або негоціацію, проведені цим банком до одержання ним по-відомлення про зміну або ануляцію, проти документів, які за зовнішніми ознакамивідповідають умовам акредитива;

надати відшкодування іншому банку, уповноваженому ним на здійсненняплатежу із розстроченням за відкличним акредитивом, якщо цей банк до одержан-ня ним повідомлення про зміну або ануляцію прийняв документи, які за зовнішнімиознаками відповідають умовам акредитива.

Стаття 9. Зобов'язання банку-емітента й підтверджувального банку

а) Безвідкличний акредитив, якщо подані передбачені документи до вказано-го банку або банку-емітента та дотримані його строки й умови, становить твердезобов'язання банку-емітента:

якщо акредитив передбачає платіж за пред'явленням — платити за пред'яв-ленням;

якщо акредитив передбачає платіж із розстроченням — платити в строк, ви-значений відповідно до вказівок акредитива;

якщо акредитив передбачає акцепт:

а) (банкам-емітентам) — акцептувати тратти, виставлені бенефіціаром на банк-емітент, та оплатити їх з настанням строку; або

b) (іншим банкам) — акцептувати та оплатити в строк платежу тратти, представ-лені бенефіціаром на банк-емітент у тому випадку, якщо банк-трасат, указаний вакредитиві, не акцептує тратти, виставлені на нього, або оплатити тратти, акцептова-ні, але не оплачені таким банком-трасатом у строк, передбачений траттою;

IV) якщо акредитив передбачає негоціацію — оплатити, без обороту на трасантівта/або сумлінних держателів, тратти, представлені бенефіціаром та/або документи,представлені за акредитивом. Акредитив не повинен передбачати виставлення траттна заявника. Якщо акредитив усе-таки передбачає виставлення тратт на заявника,банки розглядатимуть такі тратти як додаткові документи.

Підтвердження безвідкличного акредитива іншим банком (підтверджуваль-ним банком) щодо уповноваження або на прохання банку-емітента становить твердезобов'язання підтверджувального банку, на додаток до зобов'язання банку-емітента,за умови, що передбачені документи представлені підтверджувальному банку або ін-шому вказаному банку та дотримані строки й умови акредитива:

якщо акредитив передбачає платіж за пред'явленням — платити за пред'яв-ленням;

якщо акредитив передбачає платіж із розстроченням — платити у строк, ви-значений відповідно до вказівок акредитива;

якщо акредитив передбачає акцепт:

a) (підтверджувальним банком) — акцептувати тратти, виставлені бенефіціаромна підтверджувальний банк, у разі якщо передбачений в акредитиві банк-трасат неакцептує тратти, виставлені на нього, або оплатити акцептовані, але не оплачені та-ким банком-трасатом тратти у належний строк за ними;

якщо акредитив передбачає негоціацію — негоціювати, без обороту на тра-сатів та/або сумлінних держателів, тратти, представлені бенефіціаром та/або доку-менти, передбачені за акредитивом. Акредитив не повинен передбачати виставленнятратт на заявника. Якщо акредитив усе ж передбачає виставлення тратт на заявника,банки розглядатимуть такі тратти як додаткові документи.

(I) Якщо банк, який уповноважений банком-емітентом, або до якого банк-емітент звернувся з проханням додати своє підтвердження за акредитивом, не гото-вий це зробити, то він повинен без затримки повідомити про це банку-емітенту.

II) Якщо тільки банк-емітент не вкаже іншого в своєму повноваженні або про-ханні про підтвердження, авізуючий банк буде авізувати акредитив бенефіціару бездодавання свого підтвердження.

(I) За винятком передбаченого ст. 48, безвідкличний акредитив не може бутиані змінений, ані анульований без згоди банку-емітента, підтверджувального банку(якщо він є) і бенефіціара.

Будь-яка зміна, проведена банком-емітентом, безумовно, його зобов'язує зчасу її проведення. Підтверджувальний банк може підтвердити такі зміни і буде без-відклично зобов'язаний по таких змінах з часу їх авізування. Але й підтверджуваль-ний банк може авізувати зміни бенефіціару без свого підтвердження, і в такому разівін повинен інформувати про це банк-емітент і бенефіціара без відстрочки.

Умови акредитива (або акредитива, що включає прийняті зміни) залиша-тимуться чинними для бенефіціара, поки бенефіціар не повідомить своє прийняттязмін банку, що авізував ці зміни. Бенефіціар повинен у письмовій формі акцептува-ти або відмовитися від змін. Якщо він не зможе дати таке письмове підтвердження,пред'являє документи вказаному банку або банку-емітенту, які відповідають акре-дитиву, а не зміні, то таке пред'явлення документів вважатиметься як акцепт такихзмін. З цього моменту зміни будуть включені в акредитив.

IV) Часткове прийняття змін, що містяться в такому авізуванні змін, не допуска-ється й, отже, не може бути прийнятим і не має сили.

Стаття 10. Види акредитивів

Усі акредитиви повинні ясно вказувати, чи виконуються вони шляхом плате-жу по пред'явленню, платежу з розстрочкою, акцепту або негоціації.

(I) якщо тільки в акредитиві не передбачається банк-емітент як єдиний вико-навець акредитива, то всі акредитиви повинні містити в собі вказівку на банк («ви-конуючий банк»), уповноважений провести платіж, платіж із розстроченням, акцепттратт або негоціацію. Якщо акредитив передбачає вільну негоціацію (негоціацію запред'явленням), то будь-який банк є виконуючим. Представлення документів по-винно проводитися банку-емітенту або підтверджувальному банку (якщо він є), абобудь-якому виконуючому банку.

II) під негоціацією розуміють дисконт (або оплату) векселя та/або документівуповноваженим до негоціації банком. Проста перевірка документів без дисконту (абооплати) не є негоціацією.

Якщо тільки виконуючий банк не є підтверджувальним банком, то його при-значення в цій якості банком-емітентом не створює для виконуючого банку якого-небудь зобов'язання провести платіж, платіж із розстроченням, акцептувати траттиабо негоціювати. Виняток — якщо виконуючий банк, спеціально зробивши застере-ження, і так повідомив бенефіціара, що прийняття та/або перевірка, та/або передачадокументів не створює для банку зобов'язань платити, платити із розстроченням, ак-цептувати тратти або негоціювати.

Указавши для виконання інший банк або дозволивши здійснювати негоціа-цію будь-яким банком, або уповноваживши чи запросивши який-небудь банк про до-дання його підтвердження, банк-емітент уповноважує такий банк провести платіж,акцептувати тратти або негоціювати, залежно від випадку, проти документів, які зазовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, і зобов'язується подати тако-му банку відшкодування відповідно до положень цих Правил.

Стаття 11. Повідомлення електронною поштою й передавізування акредитива

а) (I) Якщо банк-емітент інструктує авізуючий банк за допомогою достовірноготрансмісійного повідомлення про авізування акредитива або про зміни до акредити-ва, таке телетрансмісійне повідомлення вважатиметься робочим акредитивним доку-ментом або зміною і поштове підтвердження не повинно посилатися. Якщо ж пошто-ве підтвердження, буде надіслане, то воно не матиме сили, й авізуючий банк не будезобов'язаний перевіряти таке поштове підтвердження проти робочих акредитивнихдокументів або змін, переданих телетрансмісійним зв'язком.

II) Якщо до телетрансмісійного повідомлення включено слова «подробиці бу-дуть» (або слова подібного значення) або в ньому вказано, що поштове підтверджен-ня буде робочим акредитивним документом чи зміною, то таке телетрансмісійнеповідомлення не вважатиметься робочим акредитивним документом або зміною. Уцьому разі банк-емітент повинен без затримки передати авізуючому банку робочийакредитивний документ або зміну.

Якщо банк користується послугами авізуючого банку для авізування акреди-тиву бенефіціару, то він повинен користуватися послугами того самого банку для аві-зування яких-небудь змін.

Попередня зміна про виставлення акредитива або внесення змін (передавізу-вання) може передаватися банком-емітентом тільки тоді, коли він готовий повідо-мляти робочі акредитивні документи та зміни. Якщо інше не обумовлено в такомупопередньому повідомленні банку-емітента, він зобов'язаний без відстрочки відкри-ти акредитив або внести зміни в строки, вказані в передавізуванні.

Стаття 12. Неповні або незрозумілі інструкції

Якщо одержані інструкції про авізування, підтвердження або змінювання акре-дитива є неповними або незрозумілими, банк, якому адресуються ці інструкції, моженадсилати бенефіціару попереднє повідомлення лише для інформації й без відпо-відальності зі свого боку. Це попереднє повідомлення повинно чітко зазначати, щовоно передбачає власне інформування без відповідальності авізуючого банку. Убудь-якому разі авізуючий банк повинен повідомити банку-емітенту про проведенідії й вимагати від нього надати необхідну інформацію. Банк-емітент повинен надатинеобхідну інформацію без затримки. Акредитив буде авізований, підтверджений абозмінений тільки після того, як будуть одержані повні й чіткі інструкції та авізуючийбанк буде готовий виконати ці інструкції.

C. Зобов'язання і відповідальність

Стаття 13. Вимоги до перевірки документів

Банки повинні перевіряти всі, передбачені акредитивом, документи з розум-ною старанністю з тим, щоб упевнитися, що за зовнішніми ознаками вони відпові-дають строкам та умовам акредитива. Відповідність передбачених документів за зо-внішніми ознаками строкам та умовам акредитива визначатиметься встановленимиміжнародними банківськими звичаями відповідно до Уніфікованих правил та звича-їв для документарних акредитивів (цих Правил). Документи, не передбачені в акре-дитиві, не перевірятимуться банками. Одержавши такі документи, вони повертати-муть їх особі, що представила такі документи, або передаватимуть їх, не беручи насебе відповідальності.

Банк-емітент, підтверджувальний банк (якщо він є) або виконуючий банк, щодіє від їхнього імені, матимуть розумний строк, що не перевищує 7 банківських днівз наступного дня після прийняття документів, для перевірки документів і ухваленнярішення про їх прийняття чи повернення, а також для повідомлення відповідногорішення особі, що надала документи.

Якщо акредитив передбачає умови без зазначення документів, що подаютьсявідповідно до них, банки вважатимуть ці умови і не розглядатимуть їх.

Стаття 14. Розходження в документах та повідомлення про це

a) Якщо банк-емітент уповноважує інший банк провести платіж, сплатити із роз-строченням, акцептувати тратти або негоціювати проти документів, які за зовнішні-ми ознаками відповідають строкам та умовам акредитива, банк-емітент і підтверджу-вальний банк (якщо він є) зобов'язаний:

провести відшкодування виконуючому банку, який оплатив, платив із розстро-ченням, акцептував тратти або негоціював;

прийняти документи.

Одержавши документи, банк-емітент та/або підтверджувальний банк (якщовін є), або виконуючий банк, що діє від їхнього імені, повинен вирішити, виключно напідставі самих документів, чи відповідають вони за зовнішніми ознаками строкам таумовам акредитива. Якщо документи за зовнішніми ознаками не відповідають стро-кам та умовам акредитива, такі банки можуть відмовити у прийнятті цих документів.

Якщо банк-емітент визначить, що документи не відповідають за зовнішнімвиглядом строкам та умовам акредитива, він, керуючись здоровим глуздом, можезвернутися до заявника для відмовлення від протиріч. Але це не означає продовжен-ня строку, вказаного в п. b ст.13.

(I) Якщо банк-емітент та/або підтверджувальний банк (якщо він є), або ви-конуючий банк, що діє від їхнього імені, вирішив відмовити у прийнятті документів,він повинен негайно сповістити про це за допомогою телетрансмісійного повідом-лення, або, якщо це неможливо, іншим прискореним шляхом, не пізніше як за сімбанківських днів з дня, наступного після прийняття документів. Таке повідомленнянадсилається банку, від якого одержані документи, або бенефіціару, якщо документиодержані безпосередньо від нього.

У такому повідомленні мають бути вказані всі розходження, через які банквідмовляє в прийнятті документів, і повинно також вказуватися, тримає він докумен-ти в розпорядженні особи, що представила їх, чи повертає їх їй.

Банк-емітент та/або підтверджуючий банк (якщо він є) матимуть право ви-магати від банку-емітента повернення відшкодування з відсотками, якщо таке від-шкодування було проведене цьому банку.

Якщо банк-емітент та/або підтверджувальний банк (якщо він є) не діє відпо-відно до положень цієї статті (ст.14) та/або не залишить документи в розпоряджен-ні особи, що надала їх, або не поверне їх їй, банк-емітент та/або підтверджувальнийбанк (якщо він є) не вправі заявити претензію про те, що документи не відповідаютьстрокам та умовам акредитива.

Якщо банк-ремітент звертає увагу банку-емітента та/або підтверджувальногобанку (якщо він є) на які-небудь розходження в документах або сповіщає такий банк,що він провів платіж, взяв на себе зобов'язання провести платіж із розстроченням,акцептував тратти або негоціював із застереженням або проти гарантії щодо такихгарантій, то банк-емітент та/або підтверджувальний банк не звільняється тим самимвід яких-небудь своїх зобов'язань, що випливають з цієї статті. Таке застереженняабо гарантія стосуються тільки відносин між банком-ремітентом та особою, по від-ношенню до якої зроблено застереження або від імені якої одержано гарантію.

Стаття 15. Рамки відповідальності банків у відносинах з документами

Банки не несуть жодної відповідальності за форму, повноту, точність, справж-ність, підробку або юридичне значення будь-яких документів, так само як загальніта/або часткові умови, наявні в документах або додатково включені в них. Вони та-кож не несуть ніякої відповідальності за опис, кількість, масу, якість, кондиційність,упаковку, достатку, цінність або за фактичну наявність зазначених у документахтоварів, а так само за добросовісність, дії та/або бездіяльність, платоспроможність,виконання зобов'язань, комерційну репутацію вантажовідправника, перевізників абострахувачів товару чи будь-якої іншої особи.

Стаття 16. Рамки відповідальності банків щодо передачі повідомлень

Банки не несуть жодної відповідальності ані за наслідки затримки та/або втратив дорозі яких-небудь повідомлень, листів або документів, ані за затримку, а такожвикривлення або інші помилки, що виникають при передачі телекомунікаційних по-відомлень. Банки не несуть жодної відповідальності за помилки в перекладі або тлу-маченні технічних термінів і залишають за собою право передавати терміни акреди-тива без їхнього перекладу.

Стаття 17. Обставини форс-мажору

Банки не несуть жодної відповідальності за наслідки, зумовлені припиненням їх-ньої діяльності внаслідок стихійних лих, бунтів, суспільних заворушень, повстань,війн або яких-небудь інших, не залежних від них обставин, або внаслідок яких-небудьстрайків чи локаутів. Без спеціального на те повноваження банки при поновленнісвоєї діяльності не братимуть зобов'язань про платіж із розстроченням, проводитиплатіж, акцепт тратт або негоціацію за акредитивами, за якими в період припиненнядіяльності банків строк для пред'явлення документів уже закінчився.

Стаття 18. Рамки відповідальності сторін щодо одержаних інструкцій

Банки, що користуються послугами іншого банку або інших банків для вико-нання інструкцій заявника акредитива, роблять це за рахунок і ризик останнього.

Банки не несуть жодної відповідальності, якщо передані ними інструкції небудуть виконані, навіть у тому разі, коли вони самі взяли на себе ініціативу у виборііншого банку(ів).

(I) Сторона, що інструктує іншу сторону, зобов'язана сплатити за послуги таінші витрати, пов'язані з інструкціями, включаючи відсотки за винагороду.

II) Якщо акредитив передбачає, що сплата за послуги та інші витрати буде прове-дено стороною іншою, ніж інструктуюча сторона, то вона завжди залишається зобо-в'язаною сплатити.

Заявник акредитива пов'язаний всіма зобов'язаннями і відповідальністю, щовипливають з іноземних законів і звичаїв, і зобов'язаний надати банкам відшкодуван-ня, якщо такі зобов'язання і відповідальність будуть на них покладені.

Стаття 19. Рамбурсні вимоги між банками

Якщо банк-емітент має намір установити, що відшкодування, на яке має правобанк-платник, акцептуючий або негоціюючий банк, повинно бути одержано шляхомвиставлення цими банками вимог на інший банк (рамбурсуючий банк), то він пови-нен своєчасно дати такому рамбурсуючому банку належні інструкції або повнова-ження для виконання рамбурсних вимог.

Банк-емітент не повинен вимагати від банку, який виконав свої зобов'язання,сертифіката, який засвідчує, що він діяв відповідно до строків та умов акредитива,щоб одержати відшкодування від рамбурсуючого банку.

Банк-емітент не може бути звільнений від яких-небудь своїх зобов'язань нада-ти відшкодування, якщо таке відшкодування не буде проведене рамбурсуючим бан-ком.

Банк-емітент нестиме відповідальність перед банком, який виконав свої зобо-в'язання, за будь-яку втрату відсотків, якщо відшкодування не проведено рамбурсу-ючим банком на першу вимогу або іншим чином, як це обумовлено в акредитиві чивзаємно погоджено залежно від випадку.

Банк-емітент повинен сплатити послуги рамбурсуючого банку. Однак якщоза послуги рамбурсуючого банку платить інша сторона, банк-емітент повинен вка-зати про це в оригіналі акредитива та в документі, що уповноважує на рамбурсуван-ня. (Виконуючий банк платитиме за послуги рамбурсуючого банку, якщо вони несплачуються банком-емітентом, у строк виконання акредитива. Інакше на банк-емі-тент покладено виключне зобов'язання сплатити за послуги рамбурсуючого банку).

D. Документи

Стаття 20. Двозначність емітентів документів

Такі терміни, як «першокласний»,»добре відомий», «кваліфікований», «неза-лежний», «офіційний», «компетентний», «місцевий» і подібні, не повинні вживатисядля характеристики організацій або осіб, що видають будь-які документи, які маютьбути представлені за акредитивом. Якщо такі терміни включено в умови акредитива,банки прийматимуть відповідні документи в тому вигляді, як вони представлені, заумови, що вони за зовнішніми ознаками відповідають строкам та умовам акредитивата не оформлені бенефіціаром.

Якщо тільки в акредитиві не передбачено інше, банки прийматимуть також якоригінали документи, які виготовлені за допомогою:

репрографічних, автоматизованих або комп'ютерних систем;

копіювального паперу, якщо на них є позначка, що вони є оригіналами, та запотреби наявний підпис. Документ може бути підписаний шляхом безпосередньогопідпису, факсимільного підпису, штампа, символу або іншим механічним чи електрон-ним способом посвідчення.

(I) Якщо тільки в акредитиві не обмовлено інше, банки прийматимуть як копіїдокументи з позначкою «копія» або без позначки «оригінал». На копіях не потрібнийпідпис.

II) Якщо акредитив потребує однотипних документів, наприклад, «дублікат», «удвох примірниках», «подвійні» і т.п., досить подати один оригінал та інші як копії,крім тих випадків, коли в самому документі вказано інші вимоги.

Якщо в акредитиві не передбачено інше, умова акредитива, яка потребує, щодокумент повинен бути посвідчений, затверджений, легалізований, завізований, за-свідчений, або положення, що вимагає подібного, буде засвідчуватися підписом, мар-кою, знаком або етикеткою на такому документі, який за зовнішніми ознаками відпо-відає положенням акредитива.

Стаття 21. Документи, які не показують, ким вони оформлені, або без точногозмісту

Якщо вимагається представлення документів інших, ніж транспортні документи,страхові документи і комерційні рахунки, в акредитиві повинно бути вказано, кимтакі документи видані й які формулювання або дані вони повинні в собі містити.Якщо в акредитиві це не вказано, банки прийматимуть документи такими, як вонипредставлені, за умови, що їхній зміст і дані не суперечать іншим представленим пе-редбаченим документам.

Стаття 22. Дата видачі документів та акредитивна дата

Якщо тільки в акредитиві не обумовлено інше, банки прийматимуть документз датою видачі, що передує даті виставлення акредитива, якщо цей документ будепредставлений протягом строків, установлених в акредитиві та цих Правилах.

Стаття 23. Морський/океанський коносамент

а) Якщо в акредитиві вимагається коносамент про перевезення з порту до порту,банки прийматимуть, якщо інше не передбачено в акредитиві, документ незалежновід його назви, який:

за зовнішніми ознаками вказує назву перевізника і підписаний або як-небудьпосвідчений:

перевізником або його агентом з повноваженнями;

власником або його означеним агентом з повноваженнями.

Підписи або посвідчення перевізника або власника повинні бути ідентифікованіяк такі. Агент, що підписує або посвідчує за власника чи перевізника, також повиненвказати своє найменування та від імені кого він діє, та

вказує, що товари були навантажені на борт або відвантажені на означенихсуднах. Навантаження на борт або відвантаження на судні може бути вказане напи-сом на коносаменті, що товари навантажені на борт означеного судна або відвантаже-ні на означеному судні, в такому разі дата видачі коносамента вважатиметься датоюнавантаження на борт і датою відвантаження. У всіх інших випадках навантаженняна борт означеного судна має засвідчуватися відміткою на коносаменті, яка вказуєдату навантаження товарів на борт. У такому разі дата бортової відмітки вважати-меться датою навантаження. Якщо коносамент містить вказівку «передбачуване суд-но» або подібний вираз щодо судна, навантаження на борт (означеного судна) повин-но бути засвідчене на борту відміткою на коносаменті. Ця відмітка має вказуватидату навантаження товарів на борт і назву судна, на яке товари навантажені, — навітьякщо воно для навантаження позначене як «передбачуване судно». Якщо коносаментвказує місце прийняття товарів або прийняття товарів до навантаження інше, ніжпорт навантаження, то бортова відмітка повинна також включати назву порту наван-таження, передбаченого акредитивом, і назву судна, на яке були відвантажені товари,навіть якщо товари відвантажені на судно, вже вказані в коносаменті. Це положенняобов'язкове в тих випадках, коли навантаження на борт вказується відміткою на ко-носаменті, та

вказує порт навантаження і порт розвантаження, передбачені в акредитиві,незважаючи на те, що документ:

вказує місце прийняття до навантаження інше, ніж порт навантаження, та/або

містить вказівку «передбачуваний» або подібний вираз щодо порту наванта-ження та/або до порту розвантаження так, як передбачено в акредитиві та

містить у єдиному примірнику оригінал коносамента або, якщо виданийбільш ніж один оригінал, повний комплект, як він виданий, та

як здається, містить усі строки та умови перевезення або деякі такі строки таумови, що стосуються до документа іншого, ніж коносамент (коротка форма/бланкзворотного коносамента); (банки не перевірятимуть змісту таких строків та умов), та

не містить вказівки, що він виставлений на умовах чартер-партії та/або невказує, що судно, яке здійснює перевезення, приводиться в рух тільки вітрилами, та

у всіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

Для цілей цієї статті перевантаження означає розвантаження і перевантаженняз одного транспортного судна на інше протягом морського перевезення з порту на-вантаження до порту розвантаження, передбаченого в акредитиві.

Якщо тільки перевантаження не заборонене умовами акредитива, банки при-йматимуть коносамент із зазначенням, що товари будуть перевантажуватися за умо-ви, що все перевезення покрито однією і тією самою накладною.

Навіть якщо акредитив забороняє перевантаження, банки прийматимуть ко-носамент, який:

указує, що перевантаження буде здійснюватися, якщо відповідний вантаж міс-титься в контейнерах, на трайлерах та/або ліхтерах типу «ЛЕШ» — як зазначено вконосаменті, за умови, що все перевезення покрито одним і тим самим коносаментом,та/або

містить пункти, що перевізник залишає за собою право перевантаження.

Стаття 24. Морська транспортна накладна

а) Якщо акредитив вимагає морської транспортної накладної (без негоціації), щопокриває перевезення від порту до порту, банки, якщо інше не передбачено в акреди-тиві, прийматимуть документи, незалежно від їхньої назви, які:

за їхніми зовнішніми ознаками містять у собі назву перевізника та підписаніабо засвідчені іншим чином:

перевізником або його зазначеним агентом, або

власником або його зазначеним агентом.

Підпис або посвідчення перевізника чи власника повинні бути ідентифіковані.Агент, що підписує або посвідчує за власника чи перевізника, повинен також вказатисвоє найменування та від імені кого він діє та

вказує, що товари були навантажені на борт або відвантажені на означеномусудні. Навантаження на борт або відвантаження на судні може бути вказано напи-сом на морській транспортній накладній, що товари навантажені на борт означеногосудна або відвантажені на означеному судні; в цьому випадку дата видачі морськоїтранспортної накладної вважатиметься датою навантаження на борт і датою від-вантаження. У всіх інших випадках навантаження на борт вказаного судна повиннозасвідчуватися відміткою на морській транспортній накладній, яка вказує дату на-вантаження товарів на борт. У цьому випадку дата бортової відмітки вважатиметьсядатою відвантаження. Якщо морська транспортна накладна містить вказівку «перед-бачуване судно» або подібний вираз щодо судна, навантаження на борт (означеногосудна) повинно бути засвідчено на борту відміткою на морській транспортній нак-ладній. Ця відмітка повинна вказувати дату навантаження товару на борт і назву суд-на — навіть якщо воно позначене для навантаження як «передбачуване судно». Якщоморська транспортна накладна вказує місце прийняття товарів або місце прийняттятоварів до навантаження інше, ніж порт навантаження, бортова відмітка повинна та-кож включати назву порту навантаження, передбаченого в акредитиві, і назву судна,на яке навантажені товари, навіть якщо товари відвантажені на судно, вказане в мор-ській транспортній накладній. Це положення застосовується у тих випадках, колинавантаження на борт вказане підписом на морській транспортній накладній, та

вказує порт навантаження і порт розвантаження, передбачені в акредитиві,незважаючи на те, що документ:

вказує місце прийняття до навантаження інше, ніж порт навантаження, та/абокінцевий пункт призначення інший, ніж порт розвантаження, та/або

містить вказівку «передбачуваний» або подібний вираз щодо порту наванта-ження та/або порту розвантаження так, як передбачено в акредитиві, та

містить оригінал морської транспортної накладної в єдиному примірнику,або, якщо виданий більш ніж один оригінал, повний комплект, як він виданий, та

здається містить у собі всі строки та умови перевезення, або деякі такі стро-ки та умови, що стосуються документа іншого, ніж транспортна накладна (короткаформа/зворотна сторона якої не заповнена); (банки не перевірятимуть зміст у такихстроків та умов), та

не містить вказівок, що він виставлений на умовах чартер-партії та/або невказує, що судно, яке здійснює перевезення, приводиться в рух тільки вітрилами, та

в усіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

Для цілей цієї статті перевантаження означає розвантаження і перевантаженняз одного судна на інше судно під час морського перевезення з порту навантаження допорту розвантаження, передбаченого акредитивом.

Якщо тільки перевантаження не заборонене умовами акредитива, банки прий-матимуть морські транспортні накладні із зазначенням, що товари можуть переван-тажуватися за умови, що все перевезення покрито однією і тією ж самою морськоютранспортною накладною.

Навіть якщо акредитив забороняє перевантаження, банки приймають морськітранспортні накладні, які:

вказують, що перевантаження буде здійснюватися, якщо відповідний вантажзнаходиться в контейнерах, на трайлерах та/або ліхтерах типу «ЛЕШ» — як зазначе-но в морській транспортній накладній, за умови, що все перевезення покрито однієюі тією самою морською транспортною накладною, та/або

містить пункти, що перевізник залишає за собою право перевантаження.

Стаття 25. Коносамент чартерного перевезення

Якщо акредитив вимагає або дозволяє коносамент чартерного перевезення,банки, якщо інше не передбачене в акредитиві, прийматимуть документ, незалежновід назви, який:

містить вказівку, що він підпорядковується умовам чартерного перевезення; та

за зовнішніми ознаками видається підписаним або засвідченим іншим чином:

власником або його зазначеним агентом, або

керуючим або його зазначеним агентом.

Будь-який підпис або посвідчення керуючого або власника повинен бути іденти-фікований на документі. Агент, що підписує чи засвідчує за керуючого або власника,повинен також вказати своє найменування і від імені кого він діє, та

вказує або не вказує назву перевізника та

вказує, що товар навантажений на борт або відвантажений на зазначеномусудні. Навантаження на борт або відвантаження на названому судні може бути вказа-ним у коносаменті написом, що товар навантажений на зазначене судно або відванта-жений на названому судні. При цьому дата видачі коносамента вважатиметься датоюнавантаження на борт і датою відвантаження. У всіх інших випадках навантаженняна борт названого судна повинно бути засвідчене відміткою в коносаменті, на основіякої встановлюється дата навантаження на борт, тоді дата бортової відмітки вважати-меться датою відвантаження, та

вказує порт навантаження і порт розвантаження, зазначені в акредитиві, та

є єдиним оригіналом коносамента або, якщо виданий більш ніж один оригі-нал, становить повний комплект оригіналів, та

не вказує, що судно, яке здійснює перевезення, приводиться в рух тільки віт-рилами, та

в усіх інших аспектах відповідає вимогам акредитива.

Навіть якщо в акредитиві вимагається пред'явлення контракту чартерного пе-ревезення з коносаментом чартерного перевезення, банки не перевірятимуть такогоконтракту чартерного перевезення, але будуть передавати його без зобов'язань зі сво-го боку.

Стаття 26. Документ по змішаному перевезенню

Якщо акредитив передбачає представлення транспортного документа, що покри-ває хоча б два типи транспорту (змішаний транспорт), банки прийматимуть, якщоінше не обумовлено в акредитиві, документ, незалежно від його назви, який:

за зовнішніми ознаками вказує назву перевізника або оператора змішаноготранспорту та підписаний або посвідчений іншим чином:

— перевізником або оператором змішаного транспорту або їх зазначеним аген-том, або керуючим чи його зазначеним агентом. Підпис або інше посвідчен-ня перевізника, оператора змішаного транспорту або керуючого повинен бутиідентифікований як підпис таких осіб. Агент, що підписує чи засвідчує за пере-візника, оператора змішаного транспорту або керуючого, повинен вказати своєнайменування та від імені кого він діє, та

вказує, що товар відправлений, прийнятий і навантажений або навантаже-ний на борт. Відправлення, прийняття до навантаження або навантаження на бортможе бути вказано в документі змішаного транспорту написом. Дата видачі такогодокумента вважатиметься датою відправлення, прийняття до навантаження або на-вантаження на борт та датою відвантаження. Але якщо документ вказує штампом/печаткою або іншим шляхом дату відправлення, прийняття до навантаження або на-вантаження на борт, така дата вважатиметься датою відвантаження, та

(а) вказує місце прийняття до навантаження, передбачене акредитивом, якеможе відрізнятися від порту, аеропорту або місця навантаження, та кінцевий пунктпризначення, передбачений в акредитиві, який може відрізнятися від порту, аеропор-ту або місця розвантаження, та/або

b) містить вказівку «передбачуваний» або подібний вираз щодо судна та/або пор-ту навантаження, та/або порту розвантаження, та

є оригіналом у єдиному примірнику змішаного транспортного документа або,якщо видано більше ніж один оригінал повним комплектом оригіналів, як він вида-ний, та

здається, містить усі строки та умови перевезення, або деякі строки та умовиз посиланням на джерело чи документ інший, ніж змішаний транспортний документ(коротка форма з незаповненою зворотною стороною); банки не перевірятимутьзміст цих положень та умов, та

не містить вказівки, що він підпорядковується чартерному контракту та/абоне містить вказівки, що судно, яке здійснює перевезення, приводиться в рух тількивітрилами, та

в усіх інших аспектах відповідає передбаченому в акредитиві.

b) Навіть якщо акредитив забороняє перевантаження, банки прийматимуть до-кумент, який вказує, що перевантаження буде або може бути проведене за умови, щовсі перевезення покрито одним єдиним документом, яким є змішаний транспортнийдокумент.

Стаття 27. Документ повітряного транспорту (перевезення)

Якщо акредитив передбачає (представлення) повітряного транспортного доку-мента, банки, якщо інше не передбачено в акредитиві, прийматимуть документ, неза-лежно від його назви, який:

I) за зовнішніми ознаками вказує назву перевізника та підписаний або засвідче-ний іншим чином:

перевізником або

зазначеним агентом перевізника.

Підпис або посвідчення перевізника повинен бути ідентифікований як підпистакої особи. Агент, що підписує чи засвідчує за перевізника, повинен вказати своєнайменування та від імені кого він діє, та

вказує, що товар прийнятий до перевезення, та

у тому разі, коли акредитив вимагає фактичної дати відправлення, вказуєспеціальною поміткою таку дату. Дата відправлення, вказана таким чином на повіт-ряному транспортному документі, вважатиметься датою відвантаження. Для цілейцієї статті інформаційне вираження на повітряному транспортному документі (по-значка «тільки для перевізника» або подібний вираз) щодо номера рейсу та дата ви-льоту не розглядатиметься як спеціальна помітка дати відправлення. У всіх іншихвипадках дата видачі повітряного транспортного документа вважатиметься датоювідвантаження, та

вказує аеропорт відправлення і аеропорт прибуття, передбачені в акредитиві, та

видається оригіналом для відправника, або, як передбачає акредитив, повнимкомплектом оригіналів, та

здається, містить у собі всі строки та умови перевезення або деякі з них, щостосуються джерела або документа іншого, ніж повітряний транспортний документ.(Банки не перевірятимуть зміст таких строків і умов) та

в усіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

Для цілей цієї статті перевантаження означає розвантаження і перевантаженняз одного літака в інший під час перевезення з аеропорту навантаження до аеропортупризначення, вказаного в акредитиві.

Навіть якщо акредитив забороняє перевантаження, банки прийматимуть тран-спортні документи із застереженням, що перевантаження буде чи може бути здійсне-не за умови, що все перевезення покрите одним і тим самим повітряним транспорт-ним документом.

Стаття 28. Автомобільні, залізничні або внутрішньоводні транспортні документи

а) Якщо акредитив передбачає автомобільний, залізничний або внутрішньовод-ний транспортний документ, банки будуть, якщо інше не обумовлено акредитивом,незалежно від їхньої назви, приймати документи, які:

за зовнішніми ознаками вказують назву перевізника і підписані або посвідче-ні іншим способом перевізником або його вказаним агентом та/або мають штамп чиіншу позначку, яка свідчить, що вантаж був прийнятий перевізником або його вка-заним агентом. Будь-який підпис, посвідчення, штамп прийняття вантажу або іншапозначка прийняття вантажу перевізником повинні бути ідентифіковані (вказані) налицьовій стороні документа як перевізника (або в його ролі). Агент, підписуючи абопосвідчуючи за перевізника, повинен також вказати своє найменування і за доручен-ням кого він діє, та

вказати, що товар прийнятий до відвантаження, відправлення або перевезен-ня або подібними виразами. Дата видачі документа буде вважатися датою відванта-ження; якщо на транспортному документі є штамп прийняття вантажу, то датою від-вантаження вважається дата штампа прийняття вантажу, та

вказати місце відвантаження і пункт кінцевого призначення, передбачені вакредитиві, та

VI) вказати, що в усіх інших аспектах документ відповідає передбаченому акре-дитивом.

Якщо на транспортному документі відсутня кількість виданих примірників,банки прийматимуть транспортний документ(и), представлений як повний комп-лект. Банки прийматимуть як оригінал транспортні документи незалежно від вказів-ки про це.

Для цілей цієї статті перевантаження означає розвантаження та відвантаженняз одного транспортного засобу на інший, у різних видах транспорту і під час (протя-гом) перевезення з місця відвантаження в пункт кінцевого призначення, передбаче-ний в акредитиві.

Якщо навіть акредитив забороняє перевантаження, банки прийматимуть ав-томобільні, залізничні або внутрішньоводні транспортні документи, які вказують,що перевантаження буде чи може бути здійснене за умови, що все перевезення пок-рите одним і тим самим транспортним документом і здійснюється одним видомтранспорту.

Стаття 29. Документ про відправлення товарів поштою

Якщо акредитив вимагає представлення поштової квитанції або сертифікатпро відправку поштою, банки будуть, якщо інше не передбачене акредитивом, прий-мати документ про відправлення товарів поштою, який

за зовнішніми ознаками проштампований чи іншим способом посвідчений тадатований у місці, з якого, за умовами акредитива, товари мали бути відвантаженіабо відправлені. Така дата вважатиметься датою навантаження або відправлення та

в усіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

Якщо акредитив потребує документа, виданого поштою або агентством поприскореній доставці пошти, що свідчить про одержання або прийняття товару довідправлення, банки будуть, якщо інше не передбачено акредитивом, незалежно відназви, приймати документ, який:

за зовнішніми ознаками вказує назву пошти (агентства) і проштампований,підписаний або посвідчений іншим чином цією поштою/агентством, якщо акредитивне потребує специфічного документа, виданого означеною поштою/агентством, бан-ки будуть приймати документ, виданий будь-якою поштою/агентством

вказує дату прийняття вантажу до транспортування або напис, що свідчитьпро це, — така дата вважатиметься датою навантаження або відправлення та

в усіх інших аспектах відповідає передбаченому акредитивом.

Стаття 30. Транспортні документи, видані фрахтовими компаніями

Якщо інше не обумовлено акредитивом, банки тільки прийматимуть транспортнідокументи, видані фрахтовими компаніями, якщо вони за зовнішніми ознаками вка-зують:

назву фрахтової компанії як перевізника або оператора змішаного транспортуі підписані чи посвідчені іншим чином фрахтовою компанією в ролі перевізника абооператора змішаного транспорту; або

назву перевізника або оператора змішаного транспорту і підписані або засвід-чені іншим чином фрахтовою компанією як зазначеним агентом за або від імені пере-візника або оператора змішаного транспорту.

Стаття 31. Документи типу «На палубі», «Навантаження і підрахунок вантажо-відправника», назва вантажовідправника

Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки прийматимуть транспортні до-кументи, які:

не вказують — у випадку морського перевезення або перевезення більш ніжодним типом транспорту, включаючи морське перевезення, — що товар був або буденавантажений на палубу. Разом з тим банки прийматимуть транспортні документи,які містять положення, що товари можуть бути перевезені на палубі, але спеціальноне вказують, що товари навантажені чи будуть навантажені на палубу; та/або

мають на лицьовій стороні застереження, таке як «навантаження і підрахуноквантажовідправника», або «вміст за заявленням вантажовідправника», або словамиподібного значення, та/або

вказують як вантажовідправника товару сторону іншу, ніж бенефіціар поакредитиву.

Стаття 32. Чисті транспортні документи

Чистий транспортний документ — це документ, який не має застережень чи по-міток, що безпосередньо констатують дефектний стан товару та/або упаковки.

Банки не прийматимуть транспортних документів, що мають такі застережен-ня або помітки, якщо тільки акредитив спеціально не передбачає застереження і по-мітки, які можуть бути прийняті.

Банки вважатимуть виконаними вимоги акредитива представити транспорт-ний документ з поміткою (застереженням) «чистий бортовий», якщо такий тран-спортний документ відповідає вимогам цієї статті та статей 23, 24, 25, 26, 27, 28 або30.

Стаття 33. Оплачений чи неоплачений фрахт щодо транспортних документів

Якщо інше не передбачено в акредитиві або якщо це не суперечить якимось ізпредставлених за акредитивом документам, банки прийматимуть транспортні доку-менти, які свідчать, що фрахт або транспортні документи, які свідчать, що фрахт аботранспортні витрати (у подальшому іменуватимуться як «фрахт») повинні ще бутиоплачені.

Якщо акредитив передбачає, що транспортні документи повинні вказувати,що фрахт оплачувався або попередньо оплачувався, банки прийматимуть транспорт-ні документи, на яких написом чітко вказано платіж або попередній платіж фрахту,засвідчений штампом чи іншим чином або на якому платіж або попередній платіжфрахту вказаний іншим способом. Якщо акредитив передбачає, що поштові витратиповинні бути оплачені або попередньо оплачені, банки також будуть приймати тран-спортні документи, які видані поштою або агентством швидкої доставки і засвідчу-ють, що поштові витрати оплачено іншою стороною, аніж покупець.

Слова «фрахт оплачується», або «фрахт повинен бути оплачений», або словаподібного значення, якщо вони мають місце на транспортному документі, не повиннівважатися доказом оплати фрахту.

Банки прийматимуть транспортні документи, що засвідчують штампом чи ін-шим чином додаткові до фрахту витрати, такі як витрати або збитки, що виникають узв'язку з навантаженням, розвантаженням або іншими подібними операціями, якщотільки умови акредитива спеціально не забороняють таке засвідчення.

Стаття 34. Страхові документи

а) Страхові документи повинні бути, за зовнішніми ознаками, видані і підписаністраховою компанією або поручником (андеррайтером) чи їхніми агентами.

Якщо страхові документи вказують, що вони були видані більше ніж в одномуоригіналі, всі оригінали повинні бути представлені, якщо інше не вказано в акреди-тиві.

Каверноти (документ покриття страховки), видані брокерами, не будуть при-йматися, якщо інше спеціально не обумовлено акредитивом.

Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки прийматимуть страхові сер-тифікати або декларації з відкритими покриттями, попередньо підписаними страхо-вими компаніями або поручителями чи їхніми агентами. Якщо акредитив спеціаль-но вимагає для страхових сертифікатів або декларацій відкритого покриття, банкиприйматимуть страхові поліси.

Якщо інше не передбачено в акредитиві або якщо із зовнішніх ознак не випли-ває, що страхування набуває сили не пізніше дати навантаження на борт чи відправ-лення або дати прийняття до перевезення товару, банки не прийматимуть страховогодокумента, датованого пізніше, ніж дата навантаження на борт чи відправки або датаприйняття товарів до перевезення, як це вказано в транспортному документі.

(I) Якщо інше не передбачено в акредитиві, страховий документ повинен бутивиражений у тій самій валюті, що й акредитив.

II) Якщо інше не передбачено в акредитиві, мінімальною сумою, на яку повиннобути здійснено страхування відповідно до страхового документа, є ціна товару CIF(ціна, страхування і фрахт до «вказаного порту призначення») або CIP (фрахт і стра-хування, оплачені до «вказаного місця призначення»), вартість товару, залежно відвипадку, плюс 10%, але тільки тоді, якщо за зовнішніми ознаками документів можнавизначити CIF чи CIP вартість. В інших випадках банки прийматимуть, як такиймінімум, суму в 110% від суми платежу, акцепта або негоціації за акредитивом, або110% від усієї суми комерційного рахунка, залежно від того, яка з них більша.

Стаття 35. Види страхування (страхових покриттів)

Акредитиви повинні вказувати потрібні види страхування, і, якщо необхіднопокрити, — додаткові ризики. Неточні терміни, такі як «звичайні ризики» чи «ризи-ки покупця», не повинні вживатися; якщо вони будуть вжиті, банки прийматимутьстрахові документи представленому вигляді, але без відповідальності за ризики, непокриті страхуванням.

За відсутності спеціальних вказівок в акредитиві банки прийматимуть стра-хові документи у представленому вигляді, без відповідальності за ризики, не покритістрахуванням.

Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки прийматимуть страхові доку-менти із застереженням, що страхування передбачає франшизу або що страхове по-криття здійснюється незалежно від відсотка.

Стаття 36. Страхування, що покриває всі види ризиків

Якщо акредитив передбачає «страхування проти всіх видів ризиків», банки при-йматимуть страхові документи, що мають помітку «всі ризики» або таку засторогу —без відповідальності за будь-які ризики, не покриті страхуванням, незалежно від того,є до цієї помітки чи застороги «усі ризики» чи немає, навіть якщо в ній вказується, щопевні ризики виключаються.

Стаття 37. Комерційні рахунки

а) Якщо інше не передбачено в акредитиві, комерційні рахунки:

I) повинні, за зовнішніми ознаками, бути видані бенефіціаром, означеним в акре-дитиві (за винятком передбаченого статтею 48) та

повинні бути виписані на ім'я заявника (за винятком передбаченого в п. статті48) та

не повинні бути підписані.

Якщо інше не передбачено в акредитиві, банки можуть повертати комерційнірахунки, виписані на суму, що перевищує суму, обумовлену в акредитиві. Разом зтим якщо банк, уповноважений платити, видати зобов'язання про платіж із розстро-ченням, акцептувати тратти або негоціювати за акредитивом, приймає такі комерцій-ні рахунки, то це його рішення буде обов'язковим для всіх сторін за умови, що цейбанк не здійснив платежу, не взяв зобов'язання платити розстроченням, не акцепту-вав тратти або не негоціював на суму, що перевищує суму акредитива.

Опис товарів у комерційних рахунках повинен відповідати описові в акреди-тиві. В усіх інших документах товар може бути описаний у загальній формі, яка несуперечить описові товару в акредитиві.

Стаття 38. Інші документи

Якщо акредитив потребує засвідчення або посвідчування маси при перевезеннііншим транспортом, ніж морський, банки прийматимуть транспортні документи зіштемпелем чи заявою про масу на транспортному документі, зробленому, судячи зазовнішніми ознаками, перевізником чи його агентом, якщо в акредитиві немає спе-ціального застереження, що маса повинна бути засвідчена або засвідчувана окремимдокументом.

E. Інші положення

Стаття 39. Відхилення щодо суми, кількості і ціни за одиницю товару від перед-бачуваних акредитивом

Слова «приблизно», «близько», «майже» чи подібні вирази, вживані щодо сумиакредитива або кількості, або ціни за одиницю товару, вказаних в акредитиві, повиннітлумачитися як такі, що допускають різницю в межах 10% більше або 10% менше, ніжсума або кількість, або ціна за одиницю товару, яких вони стосуються.

Якщо акредитив спеціально не вказує, що кількість товару не повинна збіль-шуватися або зменшуватися, допускається відхилення на 5% більше або на 5% мен-ше, завжди за умови, що сума вимог не буде перевищувати суми акредитива. Таке від-хилення не допускається, якщо в акредитиві кількість указується в певній кількостіпакувальних одиниць або в штуках.

Якщо тільки акредитив, що забороняє відвантаження частинами, не передба-чає іншого або якщо, відповідно до п.Ь. статті 39, допускається відхилення на 5% мен-ше від потрібної суми, але за умови, що якщо акредитив передбачає кількість товару,така кількість товару повинна бути відвантажена повністю, і якщо акредитив перед-бачає ціну за одиницю товару, така ціна не змінилась. Це положення не застосовуєть-ся, якщо вирази, передбачені п.а. статті 39, використовуються в акредитиві.

Стаття 40. Часткове використання акредитива/часткові відвантаження

Часткове використання акредитива та/або часткове відвантаження дозволя-ються, якщо в акредитиві не передбачено інше.

Транспортні документи, які за зовнішніми ознаками вказують, що відванта-ження здійснене на один вид транспорту і для одного перевезення, за умови, що вонивказують кінцевий пункт призначення, не будуть вважатися як документи, що відно-сяться до часткового навантаження, — навіть якщо транспортні документи вказуютьрізні дати відвантаження та/або різні порти вантаження, місця прийняття до наван-таження чи відправлення.

c) Відвантаження, зроблені поштою або листоношею, не будуть вважатися част-ковими, якщо поштові квитанції або сертифікати про відвантаження поштою абоквитанції (записки) про відправлення за зовнішніми ознаками проштамповані, під-писані чи іншим чином посвідчені в місці звідки акредитив передбачає відправленнятовару, і датовані одним числом.

Стаття 41. Часткове використання/відвантаження

Якщо акредитивом передбачається використання та/або відвантаження части-нами у встановлені строки і якась частина не використана та/або не відвантаженапротягом строку, встановленого для цієї частини, то акредитив не може бути вико-ристаний ні для цієї частини, ані для наступних, якщо інше не обумовлено в акре-дитиві.

Стаття 42. Дата закінчення строків і місце представлення документів

Усі акредитиви повинні передбачати дату закінчення строків і місце представ-лення документів для платежу, акцепта або, за винятком вільної негоціації акреди-тива, місця представлення документів для негоціації. Передбачена дата для платежу,акцепта або негоціації буде вважатися датою закінчення строку для представленнядокументів.

Крім випадків, передбачених в п.а. статті 44, документи повинні бути представ-лені в або перед датою закінчення строку акредитива.

Якщо банк-емітент вказує, що акредитив підлягає використанню «протягомодного місяця», «протягом шести місяців» або подібне, але не вказує дату, від якоїобчислюється цей строк, то дата виставлення акредитива банком-емітентом буде вва-жатися датою, починаючи з якої цей строк буде обчислюватися. Банки повинні реко-мендувати не вказувати дати закінчення строку таким чином.

Стаття 43. Обмеження дати закінчення строку представлення документів

Крім передбаченої дати закінчення строку для представлення документів,кожний акредитив, по якому необхідне представлення транспортних документів,повинен також передбачати певний відрізок часу після дати навантаження товару,протягом якого документи повинні бути представлені відповідно до строків і умовакредитива. Якщо такий період не передбачений, банки не прийматимуть представ-лені документи пізніше, як через 21 день після дати навантаження. У будь-якому разідокументи повинні бути представлені не пізніше від дати закінчення строку пред-ставлення документів за акредитивом.

У тих випадках, якщо можна застосувати п. b статті 40, датою відвантаженнятовару буде вважатися найостанніша дата відвантаження на одному з представленихдокументів.

Стаття 44. Продовження дати закінчення строку документів

а) Якщо дата закінчення строку акредитива та/або останній день строку дляпред'явлення документів, передбачених акредитивом чи застосовуваного у зв'язку ізстатею 43, припадає на день, у який банк, куди повинні бути представлені докумен-ти, закритий з причин інших, ніж вказані в статті 17, передбачувана дата закінченнястроку та/або останній день строку представлення документів після відвантаженнятовару, залежно від випадку, будуть продовжені до першого наступного дня, коли цейбанк буде відкритий.

Останній день відвантаження не продовжується у зв'язку з продовженнямдати закінчення строку та/або строку для подання документів після відвантаженнявідповідно до п. а) статті 44. Якщо в акредитиві або змінах до нього така остання датавідвантаження не передбачена, банки не прийматимуть транспортних документів, щовізують дату відвантаження більш пізню, ніж дата закінчення строку, передбачена вакредитиві чи у змінах до нього.

Банк, якому зроблено подання на наступний робочий день, повинен підтверди-ти, що документи були представлені в час продовження дати закінчення строку від-повідно до п. а) статті 44, Уніфікованих правил і звичаїв для документальних акреди-тивів, редакція 1993 року, публікація МТП № 500.

Стаття 45. Час представлення документів

Банки не зобов'язані приймати представлених документів у неробочий час.