Стаття 8. Обов'язки банку-одержувача, який не є банком бенефіціара

магниевый скраб beletage

Положення цієї статті застосовуються до банку-одержувача, який не є банкомбенефіціара.

Банк-одержувач, що акцептує платіжне доручення, зобов'язаний відповідно доцього платіжного доручення в строки, установлені в статті 11, видати або банку бене-фіціара, або банку-посередникові платіжне доручення, що відповідає змісту платіж-ного доручення, отриманого банком-одержувачем, і яке містить вказівки, необхіднідля здійснення кредитового переказу належним чином.

Банк-одержувач, який установив, що вказівка відправника, яку обмовляє банк-посередник або систему переказу коштів, які повинні бути використані при здійснен-ні кредитового переказу, нездійсненна або що виконання цієї вказівки буде поєднаноз надмірними витратами або затримкою в завершенні кредитового переказу, вважа-ється виконаним положення пункту 2, якщо до закінчення терміну виконання вінзапитує відправника відносно подальших дій, які йому необхідно розпочати.

Коли отримана вказівка, яка є платіжним дорученням, але не містить достатньоїінформації, щоб вважатися платіжним дорученням, або, будучи платіжним доручен-ням, не може бути виконане через недостатню інформацію, але при цьому відправникможе бути ідентифікований, банк-одержувач повідомляє відправникові про таку не-повну інформацію в строки, установлені в статті 11.

Коли банк-одержувач виявляє розбіжність в інформації, що стосується під-лягаючому переказу суми грошей, він у строки, установлені в статті 11, направляєвідправникові повідомлення про цю розбіжність, якщо відправник може бути іден-тифікований. Будь-які відсотки, що підлягають виплаті відповідно до статті 17(4) заненаправлення повідомлення, необхідного по цьому пункту, віднімаються з будь-яких відсотків, що підлягають виплаті відповідно до статті 17(1) за невиконання по-ложень пункту 2 цієї статті.

6. Для цілей цієї статті відділення й окремі контори банку, навіть якщо вони пере-бувають в одній державі, є окремими банками.