3.1. Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі

магниевый скраб beletage

Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі відображені в Рекомен-дації 18. Вона була прийнята в 2001 р. (третє видання) Центром ООН зі спрощенняпроцедур міжнародної торгівлі (СЕФАКТ ООН), який входить до складу ЄЕК і єз 1996 р. наступником Робочої групи зі спрощення процедур міжнародної торгівліЄЕК. Цей документ передбачає набір рекомендацій, які стосуються оптимальнихміжнародних методів і стандартів спрощення та погодження порядку проведенняторговельних операцій. Представлена модель міжнародного ланцюжка поставок, наоснові якої сформульовані конкретні заходи, котрі охоплюють основі елементи про-цесу здійснення торговельних угод. Вони поділяються на чотири групи: торгові за-ходи, заходи, що стосуються міжнародних платежів, офіційні заходи та заходи, щостосуються транспорту.

Група 1. Торгові заходи

Управління діяльністю в межах ланцюжка постачання є стратегічним процесомвертикальної та/або горизонтальної інтеграції операцій щодо ресурсного забезпечен-ня, виробництву, складування, транспортування та оплаті товарів з метою виконанняринкових вимог.

Головними завданнями є зменшення кількості учасників ланцюжка поставок,скорочення проміжних або буферних запасів і часу реалізації замовлення за допомо-гою автоматизації та інтеграції інформаційних систем. Ці завдання можна вирішитизавдяки використанню спеціалізованих організацій, за рахунок всеосяжних угод і наоснові довгострокового партнерства. Матеріальні потоки все більше забезпечуютьсяпосередниками, які пропонують повний набір послуг, необхідних для своєчасної до-ставки товарів замовникам у конкретне місце, тобто вони виступають незалежнимипостачальниками міжнародних логістичних послуг. Електронні ділові операції, якіздійснюються на міжнародному рівні, дають можливість скоротити час, необхіднийдля передавання та оброблення інформації, а також підвищити транспарентністьринкових структур і процесів, які сприяють більш оперативній реакції ринку.

Заходи, що рекомендуються:

рамковий договір;

посередник;

організація транспортування;

охорона зовнішнього середовища;

внутрішньофірмове використання стандартних елементів інформації: вико-ристання стандартних форматів; уніфікація внутрішньофірмових документів;включення в замовлення пакувальних інструкцій; об'єднування інструкцій продоставляння із замовленням; специфікації імпортерів щодо розсилання доку-ментів; загальне використання стандартного відвантажувального маркування;своєчасне надходження повідомлень про відправлення та відвантаження; стан-дартні умови продажу та торгівлі.

Група 2. Заходи, що стосуються міжнародних платежів

У цій групі пропонуються рекомендації, які стосуються методів і процедур, щопов'язані з оплатою товарів у міжнародній торгівлі. Хоча охоплюються всі способиплатежу, основний наголос робиться на відкритий рахунок, оскільки в міжнароднійторгівлі зростає використання саме цього способу. Рекомендації орієнтовані на тор-гові компанії, міжнародні банки, національні уряди, міжнародні організації. Практи-ка свідчить, що компанії, як правило, недооцінюють платіжних аспектів глобальноголанцюжка комерційних поставок, які охоплюються «процесом оплати». Для продав-ця виникає ризик неплатежу, прострочення платежу або постачання продукції безодержання прибутку. Деякі заходи орієнтовані на банки, які надають міжнародні по-слуги. Часто удосконалення, які впроваджують банки, стосуються внутрішніх пла-тіжних механізмів, а не міжнародних платіжних послуг. Тому в рекомендаціях перед-бачається використання нових форм розрахунків, крім документарних акредитивів іпереказних векселів. Національні уряди повинні укладати міжнародні торгові угодина добровільній основі в інтересах лібералізації ринку. При неефективному управ-лінні витрати, які пов'язані з платежами, можуть становити 8-10% вартісного обсягуугоди. Ці витрати лягають на покупця в країні імпорту. Неефективні заходи валют-ного регулювання можуть негативно відбитися на макроекономічному стані імпор-туючої країни, що призведе до збільшення вартості продукції на внутрішньому рин-ку та скорочення експорту. При скороченні використання мит деякі країни можутьвживати інших заходів обмеження торгівлі; наприклад, можуть затримувати оплату,щоб кредитні кошти якнайдовше залишалися у внутрішній банківській системі. Всеце суперечить цілям глобалізації. Тому, щоб уникнути такої ситуації, СОТ повиннарозробити механізми, які передбачають право регресу.

Заходи, що рекомендуються:

заходи, що стосуються міжнародних торгових компаній: належна підготовкаспівробітників, які займаються міжнародною торгівлею; розуміння процесуоплати; використання інструктивних матеріалів щодо платежів; стимулювання

своєчасної оплати; кредитний контроль; умови платежу; забезпечення своєчас-ної оплати; скорочення витрат з інкасування;

заходи для комерційних банків: надання інформації про кредитний рейтингпокупців; консультування про способи платежу; скорочення витрат з інкасу-вання;

заходи, що стосуються національних урядів: методи валютного контролю; за-побігання простроченню платежу;

заходи, які забезпечуються за допомогою міжнародної угоди та стандартів: ви-користання стандартів щодо добросовісної практики та платіжних операцій;усунення нетарифних бар'єрів, які пов'язані з міжнародними платіжними опе-раціями.

Група 3. Заходи, які пов'язані з офіційним контролем

Лібералізація торгівлі є важливим фактором економічного зростання. Але вбагатьох випадках це не знаходить відображення в прагненні прискорити тран-скордонне переміщення товарів. Торговельні та транспортні компанії повинні ви-конувати формальності, які стримують розвиток нових систем торгівлі та тран-спортування, що спричинює зайві трансакційні витрати. Разом з тим багато заходівконтролю за транскордонним переміщенням товарів обґрунтовані з точки зору на-ціональних і міжнародних інтересів. Це зумовлено необхідністю одержання доходу,спостереження за пересуванням небезпечних вантажів, шкідливих відходів тощо.Участь різних органів у здійсненні транскордонної торгівлі диктує необхідністькоординації та забезпечення транспарентності їхньої діяльності з метою сприяннярозвитку торгівлі.

Заходи,що рекомендуються:

передреченість;

транспарентність;

аналіз витрат і результатів;

вимоги до інформації;

надання інформації;

попереднє подавання документів;

відстрочка платежу;

координація заходів урядових органів щодо фізичного огляду товарів;

мінімальний вибірковий контроль на основі принципів управління ризиками;

контроль на основі аудиту;

сертифікати походження;

легалізація документів;

небезпечні вантажі, шкідливі відходи та радіоактивні матеріали;

плата за послуги.

Група 4. Заходи, що стосуються транспорту

Для виконання торгової угоди важливе значення має безпечне та надійне пере-міщення товарів від експортера до імпортера. Транспортування продукції передбачаєтакі процедури: вибір транспортних послуг та укладання контрактів на надання цихпослуг, установлення відповідальності за товари, які перебувають на зберіганні, тавідповідного страхового покриття, реєстрація вантажів, а також пред'явлення вимогщодо оплати транспортних послуг. Документи, які використовуються під час тран-спортування товарів, поділяються на контрактні вони приймальні, та повинні відпо-відати Формуляру-зразку ООН для зовнішньоторговельних документів.

Заходи, що рекомендуються:

спрощення вимог, коли страхування здійснюють експортери;

спрощення вимог, коли страхування здійснюють імпортери;

добровільне використання Правил ЮНКТАД/МТП щодо документів зміша-них перевезень;

сприяння використанню морських накладних і транспортних документів щодозмішаних перевезень;

підготовка транспортних документів у пункті призначення за допомогою мето-дів електронного обміну даними (ЕОД);

ратифікація Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства;

ратифікація Монреальського протоколу № 4 до Варшавської Конвенції та ви-користання переваг, які з цього випливають;

своєчасне надання повідомлень про доставку вантажу;

розроблення зразка попереднього повідомлення про доставку вантажу;

системи спостереження та контролю за рухом вантажів.