1.1. Міжнародні комерційні операції

магниевый скраб beletage

Інтернаціоналізація промислового виробництва на основі взаємних постачаньпродукції, послуг, результатів творчої діяльності є характерною рисою сучасних сві-тогосподарських відносин. Саме такий характер економічного співробітництва виз-начає форми, методи, зміст міжнародних комерційних операцій.

Міжнародна комерційна операція — це дії, які спрямовані на організацію, про-ведення та регулювання процесу обміну товарами, послугами, продукцією інтелекту-альної праці між двома або кількома контрагентами різних країн.

Основними міжнародними комерційними операціями є експортно-імпортні опе-рації, під якими розуміється комерційна діяльність, пов'язана з купівлею-продажемтоварів, які мають матеріально-речову форму.

Експортні операції — це діяльність, яка пов'язана з продажем і вивезенням за кор-дон товарів для передачі їх у власність іноземного контрагента.

Здійснення експортних операцій передбачає:

подання митному органу документів, які засвідчують підстави та умови виве-зення товарів за межі митної території країни;

сплату податків і зборів, установлених на експорт товарів;

дотримання експортером вимог, передбачених законом.

При здійсненні реекспортних операцій товари, що походять з інших країн, не піз-ніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну тери-торію країни вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Реекспортні операції здійснюються за таких умов:

митному органу подано дозвіл уповноваженого органу, укладений в установ-леному законом порядку, на реекспорт товарів;

товари, що реекспортуються, по-перше, перебувають у тому самому стані, вякому вони перебували на момент ввезення на митну територію країни, крімзмін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспор-тування та зберігання; по-друге, не використовувалися з метою одержанняприбутку; по-третє, вивозяться не пізніше, ніж через один рік з дня їх ввезенняна митну територію країни.

До товарів, що реекспортуються, не застосовуються заходи нетарифного регулю-вання.

Імпортні операції — це діяльність, яка пов'язана із закупівлею і ввезенням інозем-них товарів для наступної реалізації їх на внутрішньому ринку країни.

Здійснення імпортних операцій передбачає:

подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вве-зення товарів на митну територію країни;

сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митнутериторію країни відповідно до її законів;

дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулю-вання та інших обмежень.

При здійсненні реімпортних операцій товари з країни їх походження та вивезеніза межі її митної території, згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у вста-новлений строк ввозяться на митну територію цієї країни для вільного обігу.

Товари можуть переміщуватися через митний кордон країни у режимі реімпорту,якщо вони:

походять з митної території цієї країни і ввозяться не пізніше ніж через одинрік після їх вивезення (експорту);

не використовувалися за межами країни походження з метою одержання при-бутку;

ввозяться у тому самому стані, в якому вони перебували на момент вивезення(експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальнихумов транспортування та зберігання.

У разі реімпорту товарів протягом одного року з дати їхнього експорту суми ви-візного (експортного) мита, сплачені під час їхнього експорту, повертаються власни-кам цих товарів або уповноваженим ними особам на підставі їхніх заяв.

Особа, що переміщує товари в режимі реімпорту, сплачує суми, одержані експор-тером як виплати або за рахунок інших пільг, наданих під час вивезення (експорту)цих товарів, а також відсотки із цих сум.

Таким чином, експортно-імпортні операції вважаються здійсненими, якщо товарпропущено через державний кордон країни контрагента, для чого необхідно викона-ти визначені митні формальності і процедури.

У міжнародній практиці виділяють також транзитні операції, при здійсненніяких товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двомамитними органами. Транзитні операції бувають прямими і непрямими.

Під прямими транзитними операціями розуміють перевезення товарів з однієїкраїни в іншу через територію чи повітряний простір третьої країни. Ці операції невключаються в експорт чи імпорт і враховуються за видами транспортних засобів,кількістю вантажів, країнами відправлення і призначення. Під непрямими транзит-ними операціями розуміють складування товарів у митні склади з метою їхнього пе-рероблення і наступного вивезення в іншу країну.

Товари, що переміщуються транзитом, повинні:

залишатися в незмінному стані, крім природних втрат, і не використовуватисяз іншою метою, крім транзиту;

бути доставленими до митного органу призначення в строк, визначений мит-ним органом відправлення.

Під час транзиту товарів з дозволу та під контролем митного органу можна здій-снювати окремі операції (перевантаження, вивантаження, навантаження, перепаку-вання) з такими товарами без зміни їхніх властивостей та товарного вигляду.

Здійснення міжнародних комерційних операцій припускає використання визна-чених правових форм і конкретних методів їхнього проведення.

Правовою формою проведення міжнародних комерційних операцій є міжнароднаторгова угода, під якою розуміють договір між двома чи декількома контрагентами,що перебувають у різних країнах, з постачання визначеної кількості і якості товарниходиниць[1], надання послуг, обміну науково-технічними знаннями.

Договір вважається міжнародним тільки за умови, що його сторони перебуваютьу різних країнах. Якщо договір укладений між сторонами різної національної належ-ності, фірми яких розташовані на території однієї країни, то в цьому випадку договірне вважається міжнародним. Якщо ж договір укладений між сторонами однієї на-ціональної належності, підприємства яких розміщені на території різних країн, тодоговір буде вважатися міжнародним. Крім того, до основних ознак договору такожналежать: товар перетинає кордон, якщо це матеріальний об'єкт; розрахунки здій-снюються в іноземній валюті, за винятком товарообмінних операцій; комерційнийхарактер контракту.

Міжнародна комерційна угода виконує такі функції:

юридично закріплює відносини між партнерами, надаючи їм характеру обо-в'язків, виконання яких захищено законом;

визначає порядок, способи і послідовність здійснення дій партнерами;

передбачає способи забезпечення обов'язків.

Сторонами (контрагентами) міжнародних торговельних угод виступають фірми,союзи (об'єднання) підприємців, державні органи й організації, міжнародні еконо-мічні організації системи ООН.

Під фірмою розуміють підприємство, що переслідує комерційні цілі в процесіздійснення господарської діяльності. Фірми здійснюють переважну частину міжна-родних торговельних угод. Фірми, що діють на світовому ринку, розрізняються завидами господарської діяльності, чинними операціям, правовим положенням, харак-тером власності, належністю капіталу і контролю.

Союзи підприємців — це некомерційні об'єднання окремих груп підприємців, ме-тою діяльності яких є не одержання прибутку, а представлення інтересів цих группідприємців в урядових органах і сприяння в організації міжнародної діяльності, втому числі в розширенні їхньої міжнародної торгівлі.

Союзи підприємців створюються у формі асоціацій, ліг, федерацій, рад, конгресівтощо.

У розвинутих країнах нараховується багато тисяч союзів, які, залежно від вико-нуваних функцій, складу учасників, напряму діяльності, бувають місцевими, націо-нальними, міжнародними, галузевими (підгалузевими).

Представники найбільших союзів підприємців у сфері міжнародної торгівлі бе-руть участь у виробленні проектів законів з питань торгової політики, патентногоправа, податків; надають фірмам-експортерам експортні й інші субсидії; підготовля-ють і проводять переговори про укладання торговельних угод з іноземними держа-вами; беруть участь у наданні гарантій експортних кредитів і в захисті внутрішньогоринку від іноземної конкуренції введенням спеціальних імпортних податків, анти-демпінгового мита тощо.

Однак союзи підприємців, будучи некомерційними організаціями, рідко виступа-ють як контрагенти міжнародних торговельних угод.

До найбільших союзів підприємців у світі належать: Національна асоціація про-мисловців США, Конфедерація британської промисловості у Великій Британії, Фе-деральний союз німецької промисловості в Німеччині, Національна рада французь-ких підприємців у Франції, Промисловий союз у Швеції тощо.

В Україні союзи підприємців створюються з 1989 року. Вони поділяютьсяна національні, міжнародні, галузеві і місцеві[2]. До найбільших з них належать:Український союз промисловців і підприємців, Конгрес ділових кіл України, Лігаспільних підприємств України, Асоціація брокерів України, Конгрес бірж, Союзмалих підприємств та ін. Їх роль у розвитку міжнародної діяльності фірм різно-манітна:

співробітництво і взаємодія з об'єднаннями підприємців інших країн;

надання допомоги в налагодженні господарських зв'язків з партнерами, щознаходяться за межами України;

співробітництво з організаціями ООН (ЮНІДО, МОП) з метою прискоренняформування ринкових відносин в Україні;

сприяння розвитку товарних, валютних і фінансових ринків;

організація міжнародних виставок, ярмарків, аукціонів;

сприяння в збуті продукції на закордонних ринках у товарообмінних, лізинго-вих операціях;

участь в укладанні зовнішньоторговельних контрактів;

виконання на договірній основі експортно-імпортних операцій, використаннясвоїх валютних коштів на імпорт устаткування, сировини, матеріалів та іншихтоварів, необхідних для розвитку виробництва.

Підприємці України беруть також участь у діяльності різних міжнародних союзівпідприємців: Міжнародному конгресі промисловців і підприємців; Раді залізничноготранспорту країн СНД; Міжнародному союзі підприємців і орендарів; Міжнароднійасоціації підприємств із власністю працівників; Східно-Європейському об'єднанніпідприємців; Євро-Азіатській лізі малих і середніх підприємств та ін.

Державні органи (міністерства і відомства) і організації мають право брати участьу міжнародних торговельних угодах, тільки одержавши спеціальний дозвіл уряду да-ної країни. Так, правом виходу на зовнішні ринки користуються: у США — Управ-ління державним майном (закупівлі і розпродаж стратегічних матеріалів, експортсрібла), у Великій Британії — Міністерство торгівлі і промисловості, в Індії — Мініс-терство оборони і Міністерство сільського господарства.

Найбільша кількість державних органів і організацій, що мають право виходу назовнішні ринки, розміщені в країнах, що розвиваються.

Міжнародні організації системи ООН, що виступають як контрагенти з експорту-імпорту товарів і послуг на світовому ринку, здійснюють в основному будівництвоінвестиційних об'єктів. Так, вони надають технічну допомогу в галузі виконання пе-редінвестиційних робіт (ПРООН), здійснюють весь комплекс послуг, наданих прибудівництві об'єктів «під ключ» на підставі укладання комерційних контрактів зіспеціалізованими інжиніринговими фірмами (ЮНІДО, ЮНКТАД, ЮНЕП, ФАО,

МОП). Побудовані об'єкти передають уряду країни-одержувача і надають технічнудопомогу на заздалегідь погоджених умовах.

Для міжнародних торговельних угод характерні такі особливості:

розширення номенклатури, асортименту, постачань проміжної продукції,швидка зміна виробів, ускладнення продукції, яка надходить на світовий ри-нок, зумовило подовження термінів виконання контрактів;

комплексний характер угод на постачання устаткування для підприємств, тоб-то постачання машин, устаткування, матеріалів здійснюється в комплексі з на-даною технологією й інжиніринговими послугами;

збільшення кількості угод з економічного співробітництва, що включають по-стачання устаткування і матеріалів, а також виконання комплексу зобов'язаньз фінансування, страхування, різних форм розрахунків;

розширення постачань «під ключ», тобто продавець виконує весь комплекс ро-біт з будівництва підприємства;

здійснення великих угод разом з компаніями різних країн на підставі створен-ня консорціумів, що являють собою тимчасові і часто довгострокові міжфірмо-ві альянси;

цілеспрямованість міжнародних торговельних угод, тобто орієнтація на кон-кретного споживача, що припускає встановлення безпосередніх зв'язків зі спо-живачем, здійснюваних на основі системи попередніх замовлень про заздале-гідь погоджені постачання.