7.1. Характеристика торгово-посередницьких операцій

Торговельно-посередницькі операції — це операції, які пов'язані з купівлею-продажем товарів, що виконуються за дорученням виробника-експортера незалеж-ним від нього торговим посередником на основі укладеної між ними угоди чи окре-мого доручення.

Види торговельно-посередницьких операцій класифікуються залежно від харак-теру взаємин між виробником-експортером і торговим посередником, а також функ-цій, виконуваних торговим посередником, на:— операції з перепродажу;

Таблиця 7.1

Види міжнародних посередницьких операцій

Посеред-ницькіоперації

Торговіпосередники

Головні функції посередників

Характерповноважень

дія відсвогоімені

підпи-санняконт-ракту

веденняперего-ворів

придбаннятоварів у влас-ність (фінансу-вання угоди)

1. Операціїз перепро-дажу

а)            купці,столкхолде-ри, дилери,оператори;

б)            дистри-б'ютори

+

+

+

+

Посередникиукладають угодиз третіми особамивід свого імені таза свій рахунок(договір поставки)

2. Комісій-ні операції

а)            комісіоне-ри;

б)            консигна-тори

+

+

+

Посередники укла-дають угоди з тре-тіми особами відсвого імені, але зарахунок довірителя(договір комісії)

3. Агентсь-кі операції

а)торговель-ні комерцій-ні агенти;

б)агенти-представни-ки

+

+

Посередники укла-дають угоди з тре-тіми особами відімені і за рахунокдовірите ля (агент-ський договір абодоговір доручення)

4. Бро-керськіоперації

брокери,маклери,куртьє

+

Посередники, щоне мають праваукладати угоди зтретіми особами.

комісійні;

агентські;

брокерські (табл. 7.1).

Операції з перепродажу товарів здійснюються торговим посередником від свогоімені і за свій рахунок, тобто торговий посередник сам виступає стороною договору якз експортером, так і з кінцевим покупцем і стає власником товару після його оплати.

Операції з перепродажу товарів бувають двох видів.

В операціях першого виду торговий посередник стосовно експортера виступає якпокупець, що здобуває товари на основі договору купівлі-продажу. Він стає власни-ком товарів і має право реалізовувати їх на свій розсуд на будь-якому ринку і за будь-якою ціною. Після виконання сторонами своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу відносини між експортером і торговим посередником припиняються.

Таких посередників у різних країнах називають по-різному. Так, у Великобрита-нії, США до них застосовують термін «купці», на ринку чорних металів — «стокхол-дери», ринку цукру — оператори, ринку какао — «дилери», у Німеччині, Швеції —«хендлери». Однак найчастіше використовується термін «дилери».

В операціях другого виду експортер надає торговому посереднику, що іменуєть-ся торговцем за договором, право продажу своїх товарів на визначеній територіїупродовж погодженого терміну на основі договору про надання права на продаж(дистриб'юторська угода).

До торговців за договором у різних країнах застосовують таку термінологію: уСША, Англії їх називають дистриб'юторами, у Німеччині — торговцями за договоромчи торговцями за свій рахунок, у Бельгії і Греції — концесіонерами. Однак найчасті-ше використовується термін «дистриб'ютори».

Дистриб'ютор займається продажем від свого імені і за свій рахунок. Він діє якпокупець, а не як агент продавця. Посередництво дистриб'ютора полягає в просуван-ні товару від експортера до кінцевого споживача на визначеній території. При цьомуторговець за договором представляє інтереси експортера і робить йому всіляке спри-яння, а експортер робить допомогу дистриб'ютору при здійсненні ним своєї діяльнос-ті. Торговець за договором відповідає за всі ризики, пов'язані з псуванням чи утратоютовару, а також неплатоспроможністю покупців.

У дистриб'юторському договорі про надання права на продаж установлюютьсятільки загальні умови, що регулюють взаємини сторін щодо реалізації товарів на ви-значеній території. Для виконання цього договору сторони укладають окремі конт-ракти купівлі-продажу товарів, згідно з якими посередник здобуває товар експорте-ра, а потім повинен реалізувати його кінцевому споживачу (третім особам) від свогоімені і за свій рахунок. У цих контрактах визначається кількість і якість товару, щопоставляється, валютно-фінансові умови постачання, гарантії якості, порядок надан-ня рекламацій тощо.

Умови угоди купівлі-продажу між торговцем за договором і кінцевим покупцемповинні відповідати умовам договору про надання права на продаж між експортеромі торговцем за договором.

У договорі про надання права на продаж визначається територія, на якій дист-риб'ютору надається право продажу товарів експортера. Вона називається договір-ною територією і за її межами торговець за договором не має права без письмовогодозволу експортера продавати товар.

Право на продаж буває:

простим, за якого експортер залишає за собою право продавати на договірнійтериторії товари самостійно і через інших посередників;

винятковим (монопольне застереження), коли експортер зобов'язується надоговірній території продавати визначені товари тільки через даного дистри-б'ютора. Експортер також може дати зобов'язання заборонити своїм вітчизня-ним і іноземним покупцям продавати дані товари на договірній території;

винятковим з обмеженнями, коли експортер зберігає за собою право продажутоварів на договірній території безпосередньо третім особам. Це можливо в тихвипадках, якщо посередник відмовився купити товар за цінами і на умовах,запропонованих експортером; якщо товари поставляються державним органі-заціям; складають частину компенсаційної угоди; є комплектуючою частиноюустаткування, машин, що поставляються експортером іншому клієнту.

У договорі про надання права на продаж визначається умова ціни і способи ви-плати винагороди.

Закупівельні ціни на товари експортера встановлюються експортером і фіксу-ються в контрактах купівлі-продажу, що укладаються між сторонами. Як правило,це прейскурантні чи експортні ціни. Звичайно експортером не встановлюються ціни,за якими відбувається продаж товару торговцем за договором місцевим споживачам.Однак іноді передбачаються продаж за цінами й умови постачання, встановлюваніекспортером. Може бути зроблене застереження, що торговець зобов'язується про-давати товари за цінами, через які у випадку їх завищення не могли б постраждатипродажі або які не перевищували б рівня цін конкурентних фірм.

Способи винагороди посередника визначаються залежно від методу встановленняреалізаційних цін. При продажу товарів за цінами експортера, винагорода посередникаскладається зі знижки на перепродаж, обчислюваної з прейскурантної ціни (20-30%).Якщо така ціна не встановлюється експортером, винагорода визначається як різницяміж експортною і реалізаційною цінами товару чи як знижка з експортної ціни.

Розмір винагороди торговця за договором залежить від різних факторів: від обся-гу послуг, що робляться, виду товарів, їх конкурентоспроможності, ступеня освоєнняринку, конкурентної боротьби, репутації фірми і т.п. Залежно від цього розмір зни-жок із прейскурантної ціни може коливатися від 2 до 45%, а відхилення розрахунко-вої ціни від продажної може становити від 50 до 100%.

У договорі визначаються обов'язки дистриб'ютора, не пов'язані з реалізацією то-вару:

у застереженні про неконкуренцію вказується, що торговець за договором неможе без згоди експортера представляти на договірній території жодної фірми,що є конкурентом експортера, і не може продавати товари, що є конкурентни-ми для товару експортера;

застереження про мінімальний обсяг продаж передбачає мінімальну суму, наяку посередник зобов'язується закупити товари упродовж визначеного термі-ну, або визначає кількість товарів з розбивкою за термінами постачання, чи міс-тить вказівку про те, що продажі повинні здійснюватися на таку суму або кіль-кість, за яких його частка на ринку буде не нижчою від визначеного відсотка;

в обов'язки дистриб'ютора по організації технічного обслуговування входить:забезпечення обслуговування упродовж гарантійного терміну, проведення

ремонту після закінчення терміну гарантії, утримання складу запасних частині майстерень з ремонту тощо;

дистриб'ютор зобов'язаний здійснювати рекламу за свій власний рахунок абочастково за рахунок експортера;

посередник інформує експортера про становище на ринку, про свою діяльністьпри продажу товарів, про інших своїх експортерів. Він охороняє інтереси екс-портера, зобов'язується не ставити його товари в гірші умови, ніж товари ін-ших експортерів.

Якщо посередник перебуває в країні експортера, то в його обов'язки може вхо-дити одержання замовлень від іноземних покупців і розміщення їх у виробника відсвого імені і за свій рахунок. Якщо посередник перебуває в країні-імпортері, то в йогообов'язки можуть входити організація складу, постачання товарів зі складу кінцево-му споживачу, здійснення реклами, демонстрація зразків товарів на складі тощо.

За умовами договору, експортер, як правило, надає в розпорядження дистри-б'ютора докладну технічну документацію, надає йому підтримку у вирішенні техніч-них питань, що виникають у процесі продажу товарів. Крім того, він надає посередни-ку пільги для створення резерву запасних частин, частково або повністю компенсуєвитрати по технічному обслуговуванню, рекламі тощо.

Оскільки за умовами угоди посередник продає товари від свого імені і за свій ра-хунок, експортер не має яких-небудь взаємин з покупцем і останній не може висуватипретензії до експортера.

Дистриб'юторські угоди вигідні як експортерам, так і дистриб'юторам.

Експортер одержує можливість виходу на нові ринки; його товар рекламуєтьсяна цих ринках упродовж декількох років; він упевнений у збуті продукції; дистри-б'юторська фірма має власну збутову мережу чи засоби на її створення, а дистри-б'юторські угоди супроводжуються договорами купівлі-продажу на постачання това-рів і гарантують одержання платежу за товар відразу після постачання товару (якщотільки товари не поставляються в кредит); виключаються ризики збитків від втратичи ушкодження товарів на території чужої країни.

Для дистриб'ютора ці договори цікаві тим, що, порівняно з іншими посередни-ками, вони мають більшу комерційну незалежність, самостійно встановлюючи ціни;здобувають часто монопольне право на продаж товарів експортера на своїй території.

Угоди з дистриб'ютором підписуються на тривалий термін (2-5 років) з наступ-ним продовженням за згодою сторін. Такі угоди укладаються, як правило, на реаліза-цію машинно-технічних, сировинних та споживчих товарів.

При укладанні дистриб'юторського договору використовують розроблений Між-народною торговельною палатою (МТП) Типовий дистриб'юторський контракт(публікація № 518) і Посібник з укладання міжнародних дистриб'юторських угод(публікація № 441).

Комісійні операції здійснюються між комісіонером (посередником) та комітен-том. За цією операцією комітент доручає комісіонеру від імені комісіонера, але зарахунок комітента здійснити операцію купівлі-продажу з третім контрагентом. Пла-тіж за поставлені товари одержує комісіонер. Посередником комісіонер є тільки длякомітента. Для третього контрагента комісіонер буде стороною контракту купівлі-продажу, а саме — продавцем, якщо комісіонеру доручено щось продати, чи покуп-цем, якщо комітент доручає комісіонеру щось купити.

З комітентом комісіонер регулює взаємини на підставі договору комісії (комісій-ного договору), що зазвичай носить разовий характер. Згідно з комісійним догово-ром, комісіонер не купує товарів комітента, а тільки укладає угоди з купівлі-продажутоварів за рахунок комітента, тобто комітент залишається власником товару до йогопередачі в розпорядження кінцевого покупця. Таким чином, комісіонер, здійснюючиоперацію, ні на один момент не стає власником товару, і товар надходить прямо відпродавця до покупця.

Іноді при здійсненні комісійних операцій товар комітента передається у воло-діння комісіонера, який при цьому не стає його власником. Власником залишаєтьсякомітент. Ризик випадкової загибелі чи випадкового ушкодження товарів, за відсут-ності іншої домовленості, несе комітент, а комісіонер зобов'язаний вживати заходівщодо забезпечення схоронності довірених йому товарів і відповідати за їх втрату чиушкодження, якщо це відбудеться з його вини.

У договорі комісії застережуються:

мінімальні і максимальні ціни при експорті й імпорті. При цьому застере-жується, щоб завищення цін не послужило причиною зниження конкуренто-спроможності товару;

терміни постачань обговорених партій товарів;

граничні технічні та якісні характеристики товарів;

відповідальність комітентів перед комісіонерами і комісіонерів перед комітен-тами. Як правило, комісіонер не несе перед комітентом ніякої відповідальнос-ті за виконання зобов'язань третьою стороною. Інколи в договір включаєтьсяумова, іменована «делькредере», відповідно до якого комісіонер приймає насебе відповідальність за платоспроможність покупця, з яким ним укладенийдоговір за рахунок комітента і компенсує комітентові усі витрати (за додатковувинагороду), якщо покупець виявиться неплатоспроможним;

розміри і порядок виплати комісійних винагород, що можуть визначатися яквідсоток від суми угоди (у середньому до 10%) чи як різниця між ціною, при-значеною комітентом, і ціною реалізації комісіонера;

умови платежу. Комісіонер, отриманий від покупця платіж за винятком на-лежної йому комісійної винагороди і витрат понад передбачений договоромкомісії, але за згодою комітента, повинен упродовж встановленого в договорітерміну перевести на рахунок комітента.

Комісіонер однієї країни може одержати від імпортера іншої країни разове ко-місійне доручення на купівлю визначеної партії товарів, що називається індентом.Замовлення передається комісіонером виробнику своєї країни. Інденти бувають за-криті і відкриті. При закритому інденті робиться застереження про виробника, у яко-го купується товар, а також всі відомості про товар (сорт, колір, якість і т.п.). Привідкритому інденті комісіонер має право самостійно вибрати виробника і відомостіпро товар не конкретизуються.

Одним з різновидів комісійних операцій є операції консигнації. Їх суть полягаєв постачанні експортером (консигнантом) посереднику (консигнатору) товару дляреалізації на ринку протягом певного терміну. Консигнатор в міру реалізації товарузі складу здійснює платежі консигнанту.

На умовах консигнації реалізуються товари масового виробництва, в сталому ішвидкому збуті яких експортер невпевнений. Ці операції використовуються такожпри слабкому освоєнні ринку чи при постачаннях товарів, які недостатньо відомі міс-цевим покупцям.

Консигнаційні операції проводяться на основі договору консигнації, згідно з якимодна сторона (консигнатор) зобов'язується, за дорученням іншої сторони (консигнан-та), упродовж терміну договору консигнації за установлену винагороду продавати відсвого імені і за рахунок консигнанта поставлені на склад у країні консигнатора товари.Товари залишаються власністю консигнанта до моменту їх продажу третій стороні.

У договорі консигнації вказуються:

сума цін товарів, які одночасно зберігаються на складі і поповнюються в міруїх реалізації;

термін консигнації, упродовж якого ця сума повинна бути реалізована (напри-клад, товари на суму 100 тис. дол., термін консигнації — 3 роки);

обов'язки консигнатора:

а)         заходи щодо підготовки приміщення для консигнаційного складу, найму пер-соналу для роботи на ньому, одержання дозволу на ввезення товару у свою країну(імпортна ліцензія);

б)         заходи щодо забезпечення повного збереження якості товару під час перебу-вання його на складі. У випадку псування, нестачі або ушкодження товару консигна-тор відшкодовує всі збитки;

в)         оплата витрат щодо організації і утримання складу, найму персоналу, тран-спортування товару, сплати мита, страхової премії, реклами з наступним відшкоду-ванням йому виплачених сум консигнантом;

г)         страхування товарів, що знаходяться, на складі за свій рахунок на користь кон-сигнанта;

д)         надання гарантій банку в забезпеченні інтересів консигнанта;

е)         здійснення реклами, післяпродажне технічне обслуговування;

є) звіти консигнантові про хід реалізації і про запаси товарів на складі, інформа-ція про кон'юнктуру ринку і рівень цін на аналогічні товари у конкурентів;

обов'язки консигнанта:

а)         постачання до встановленого терміну на склад товарів в обумовленій кількостій асортименті і подальшу підтримку запасів товарів на визначеному рівні;

б)         оплата всіх витрат по утриманню приміщення консигнаційного складу;

умови платежу. Встановлюється валюта платежу, обумовлюється, після за-кінчення якого терміну від моменту продажу товарів консигнатором, здійсню-ється платіж на користь консигнанта (платіж здійснюється в міру реалізаціїтовару). Платіж вважається виконаним після того, як консигнант підтвердитьйого одержання і правильність (платежі виконуються за календарними періо-дами по відкритому рахунку з наданням консигнатором банківської гарантії чиакцептом тратт на суму консигнації, оскільки, по суті, консигнанти кредитуютьконсигнаторів на середній термін реалізації товару);

спосіб консигнації, що обирають сторони:

а)         безповоротну, тобто якщо якась частина товарів, обумовлених договором кон-сигнації, не буде реалізована консигнатором, то останній зобов'язаний купити їх уконсигнанта за тверду суму;

б)         частково поворотну, коли консигнатор зобов'язується реалізовувати товари навизначену частину суми, а товари на суму, що залишилася, якщо їх не вдасться реалі-зувати, повернути консигнантові;

в) поворотну, яка означає, що всі нереалізовані товари підлягають поверненнюконсигнантові;

мінімальні продажні ціни, нижче яких консигнатор не може продавати товарбез попередньої письмової згоди консигнанта. При цьому вказуються базисніумови постачання товарів на консигнацію;

умови винагороди консигнатору (вид, розмір і порядок виплати винагороди).Винагорода встановлюється у вигляді певного відсотка від вартості проданихтоварів або у виді різниці (чи частини різниці) між призначеної консигнантомціною і тією більш високою ціною, за якою консигнатор здійснює угоду. Роз-мір винагороди визначається угодою сторін. Іноді, крім основної винагороди,передбачається виплата додаткової винагороди в певному відсотку від вар-тості товару (наприклад, при продажі консигнатором товару понад кількості,що підлягає продажі протягом терміну консигнації або при продажі товару заціною вище мінімальної, установленої консигнантом). Консигнатор одержуєвинагороду після надходження виручених сум у розпорядження консигнанта.

Операції з консигнації мають ряд переваг: дають можливість консигнаторовівпливати на рівень цін на ринку, підвищуючи їх у період підвищення попиту і зни-жуючи в період поганої реалізації; полегшують освоєння нових ринків, оскільки іно-земні покупці мають можливість ознайомитися з товаром шляхом їх огляду і за допо-могою перевірки в роботі.

Агентські операції полягають у дорученні однією стороною, іменованою принци-палом, незалежній від неї іншій стороні, іменованій агентом, здійснювати фактичніі юридичні дії, пов'язані з купівлею чи продажем товару на обговореній території зарахунок і від імені принципала.

Агентські операції відбуваються на основі агентської угоди, що укладається навизначений чи невизначений термін. Угода укладається на термін від одного до п'ятироків і в ньому передбачається можливість його продовження на погоджений чи неви-значений термін (поки одна зі сторін не заявить про своє бажання перервати угоду).

Агенти за обсягом повноважень бувають із правом (торгові агенти, агенти-по-вірені) і без права (агенти-представники) укладати угоди від імені і за рахунок прин-ципала.

Агента як незалежного посередника (торгового агента) характеризують такі риси:

він є юридичною особою, зареєстрованою в торговому реєстрі;

не перебуває в трудових відносинах із принципалом і діє тільки як його пред-ставник у рамках відповідальності, покладеної на нього агентською угодою;

самостійно і за певну винагороду здійснює свою діяльність;

не бере участі в угоді купівлі-продажу, не купує за свій рахунок товару, а лишесприяє здійсненню угоди;

не підлягає прямому контролю з боку принципала.

Права, надані агенту на здійснення операцій на певній території, бувають прости-ми, винятковими і винятковими з обмеженнями.

Просте право визначається шляхом внесення в угоду умови про прямі продажі,відповідно до якої принципал зберігає за собою право вести переговори з покупцями,розташованими на території агента без участі останнього.

При наданні агенту виключного права (цю умову іноді називають монопольнимзастереженням) товари принципала не надходять на територію агента через посеред-ників третіх країн.

При наданні агенту виключного права з обмеженнями, принципал зберігає за со-бою право безпосереднього постачання товарів певним покупцям чи певній категоріїпокупців (наприклад, державним підприємствам і організаціям).

Інколи в агентську угоду включається умова про надання агенту права продаватитовари принципала поза виділеною для агента території (позатериторіальне застере-ження).

Зобов'язання торгового агента фіксуються в договорі шляхом внесення спеціаль-них застережень:

застереження про неконкуренцію, відповідно до якого:

а)         агент не має права пропонувати, купувати чи здійснювати рекламу товарів, щоє конкурентними для товарів принципала, а також представляти інші фірми, що єконкурентами на договірній території;

б)         агент зобов'язаний зберігати виробничі і ділові секрети як під час, так і післязакінчення терміну договору;

в)         не має права виступати як агент в інтересах конкурентів чи брати участь у ка-піталі цих фірм;

г)         зобов'язаний сповіщати принципалу про порушення його монопольних прав івживати заходів до їх захисту;

застереження про мінімальний оборот, відповідно до якого агент зобов'язанийздійснювати посередництво по укладанню контрактів в обсязі не меншому відпогодженої суми (мінімальної квоти), що встановлюється на визначений пе-ріод (як правило, рік). Застережується також наслідки для агента при недосяг-ненні розміру продажів чи його перевищенні;

застереження делькредере, згідно з яким агент гарантує принципала від збит-ків, що можуть виникнути внаслідок несплати ціни з боку особи, що купилатовар при сприянні агента, а також зобов'язується відшкодувати принципалузбитки, що виникають через неплатоспроможність покупця в межах заздале-гідь установленої суми;

здійснює рекламу за свій рахунок відповідно до інструкцій принципала;

здійснює післяпродажне технічне обслуговування. Розмір наданих послуг спе-ціально застережуються, а сума винагороди за них сплачується понад комісійні;

надає інформацію і звітність принципалу.

Агент-представник виконує менший обсяг функцій. До його обов'язків входить:

проводити маркетингові дослідження й інформувати принципала про тенден-ції ринку;

надавати принципалу інформацію про технічні вимоги до товарів і ціни;

інформувати принципала про запити споживачів, про передбачувані розмі-щення замовлень;

створювати сприятливу думку про принципала і його товари в ділових колах іздійснювати рекламу;

сприяти укладанню і реалізації контрактів;

організовувати ділові контакти принципалів з імпортерами товарів, з урядо-вими й іншими організаціями, від яких залежать рішення про розміщення за-мовлень.

Винагорода агента фіксується в агентській угоді. У ній насамперед визначаєтьсямомент виникнення права агента на винагороду і дата її сплати. Агент може одержативинагороду після акцепту принципалом замовлення, отриманого через агента, післяпостачання товару чи після одержання принципалом оплати товару, проданого за по-середництвом агента.

Як правило, агент має право на винагороду від угод, не виконаних з вини принци-пала. Сплата винагороди відбувається у встановлений термін.

Агент із виключним правом може одержувати винагороду за всі угоди принципа-ла на закріпленій території, навіть якщо вони укладені без сприяння агента.

Розмір винагороди визначається у вигляді відсотка від вартості проданих, згідноз укладеною агентом угодою, товарів, за винятком витрат на упакування, транспорту-вання товару, вартості страхування, сплати мита, податків і зборів, виплати комісійноївинагороди третім особам. На розмір винагороди впливає ряд факторів: обсяг викона-них агентом функцій, вид товару, рівень конкурентоспроможності проданих товарів,ступінь освоєння ринку, гострота конкурентної боротьби, рівень кваліфікації агента.

Розмір комісійних ставок коливається від 2 до 10% вартості постачання, вониможуть переглядатися протягом терміну дії угоди за тих чи інших причин (зміникон'юнктури, асортименту виробів, обсягу замовлення тощо).

В агентській угоді передбачаються обов'язки принципала, який повинен:

передати агенту (безкоштовно або за плату) матеріали, необхідні для здійснен-ня його діяльності (зразки, креслення, каталоги);

повідомити про умови угоди;

вчасно сповістити агентові, якщо не може прийняти замовлення, про переданеагентом.

Принципал має право:

змінювати ціни;

контролювати ціни угод, які агент уклав від його імені. Це важливо в умовахзміни валютних курсів, підвищення митних платежів, введення квот у країніімпортера;

реєструвати торгові марки товарів, що реалізуються через агента.

Міжнародною торговельною палатою розроблені з урахуванням практики міжна-родної торгівлі Типовий комерційний агентський контракт (публікація МТП № 496)і Посібник з укладання комерційних агентських контрактів (публікація МТП № 410).

Брокерські операції — встановлення через професійного посередника, іменова-ного брокером в англо-американському праві, маклером — у німецькому, куртьє — уфранцузькому, контакту між продавцем і покупцем, що сприяє укладанню угоди міжзацікавленими клієнтами.

Брокери допомагають збуту і придбанню великих партій товарів (як правило бір-жових і аукціонних товарів), але самі стороною договору ні як продавця, ні як по-купця не виступають. Їх завдання — знайти покупця для продавця і продавця дляпокупця і сприяти підписанню контракту між ними. Отже, брокер не є представни-ком, він не перебуває в договірних відносинах ні з покупцем, ні з продавцем і діє наоснові окремих доручень.

Схематично роботу брокера можна описати в такий спосіб: експортер із країниА звертається до брокера країни В з проханням підшукати покупця в будь-якій кра-їні на даний товар. Брокер звертається до імпортера країни С з пропозицією купитиданий товар у експортера. При згоді сторін брокер зводить контрагентів, які підпису-ють контракт. Експортер поставляє в країну С свій товар.

До функцій брокера належать:

надання замовнику комерційної інформації про стан ринку;

пошук контрагента та ведення з ним переговорів;

підготовка проекту контракту та направлення кожній стороні підписаних від-повідним чином примірників контракту;

доставка сторонам іншої документації щодо здійснення угоди;

контроль за виконанням контракту та пред'явленням рекламацій;

надання гарантії платоспроможності покупця;

підбір партії товару певного асортименту.

Брокер не має права представляти інтереси іншої сторони в угоді, а також прий-мати від іншої сторони винагороди, за винятком випадків, коли на це мається згодаклієнта. У ряді випадків як посередники виступають два брокери: від покупця і відпродавця.

За посередницьку діяльність брокер одержує винагороду (брокеридж) і, як пра-вило, від тієї сторони, що до нього звернулася першою. Його розмір при товарнихопераціях встановлюється в межах від 0,25 до 2-3%.

При разовому звертанні до брокера угода з ним не підписується. Якщо відносининосять довгостроковий характер, то вони оформляються договором.