10.2. Керівництво для складання міжнародних договорівна консультативний інжиніринг, включаючи аспектитехнічного сприяння

магниевый скраб beletage

Керівництво було прийнято на 21-й сесії Групи експертів за міжнародними до-говорами на постачання промислової продукції Комітету з розвитку торгівлі Е^КООН в грудні 1982 р. і опубліковано в 1983 р. у вигляді окремої брошури. Керівни-цтво містить 36 сторінок тексту, які наводяться тут частково.

1. Вступ

У цьому Керівництві розглядаються питання консультативного інжинірингуі деякі аспекти технічного сприяння на основі контрольного переліку і розділів, щостосуються основних положень договорів. Його метою є надання допомоги при укла-данні міжнародних договорів в цій галузі шляхом звернення уваги на деякі аспекти,характерні для цього виду операцій. Воно придатно у зв'язку з численними загальни-ми умовами, типовими формами, керівництвами, довідниками, нормами професійноїетики і кодексами етики, які були розроблені професійними асоціаціями інженерів-консультантів та іншими організаціями і які використовуються зараз.

Це Керівництво є одним із серії взаємозв'язаних керівництв, які складенніпід егідою Європейської Економічної Комісії, включаючи «Керівництво для скла-дання договорів про міжнародну передачу виробничого досвіду і знань в машино-будуванні», «Керівництво для складання договорів на споруду великих промисло-вих об'єктів», «Керівництво для складання міжнародних договорів про промисловуспівпрацю» і «Керівництво для складання міжнародних договорів між сторонами, якіоб'єднуються для здійснення конкретного проекту».

Поняття «інжиніринг» і «технічне сприяння»

Слід проводити відмінність між комплексним інжинірингом і консультатив-ним інжинірингом. Комплексний інжиніринг — це договір на інжиніринг, який регу-лює сукупність послуг і постачань, необхідних для будівництва нового промислово-го об'єкту (може йтися також про лікарню, аеропорт, мережу залізниць або системусуспільного транспорту і т.д.), тобто сукупність проектних і практичних інженерно-технічних робіт, здійснюваних для будівництва. Цей договір можна продовжитишляхом укладання договорів про сприяння, відповідно до яких протягом деякогочасу після завершення будівництва об'єкту йде його експлуатація (договір на вироб-ництво продукції) або реалізація продукції, виготовленої на цьому об'єкті (договірна реалізацію продукції). Таким чином, комплексний інжиніринг у широкому сенсіслова включає:

консультативний інжиніринг, пов'язаний головним чином з інтелектуальнимипослугами в цілях проектування об'єкту, розробки планів будівництва і конт-ролю за проведенням робіт;

технологічний інжиніринг, що надає замовнику технології, необхідні для бу-дівництва промислового об'єкта і його експлуатації (договори на передачу ви-робничого досвіду і знань, передачу технології або видачу патенту);

будівельний і (або) загальний інжиніринг, що полягає головним чином в по-стачаннях устаткування, техніки і (або) монтажу установок, включаючи у разіпотреби інженерні роботи.

Консультативний інжиніринг пов'язаний в основному з інтелектуальними по-слугами, які надаються групами, котрі є або не є юридичними особами, а саме: група-ми інженерів, техніків і фахівців різного профілю, які об'єднані в постійні колективиі мають необхідні засоби для виконання завдань з проектування, технічних дослід-женнь і контролю в галузі економічного розвитку в цілому і будівництва промис-лових об'єктів або інших комплексів зокрема. Отже, ці завдання пов'язані з надан-ням послуг з керівництва проектуванням і, можливо, управління в цілях здійсненняпромислового проекту, але не торкаються будь-яких будівельних робіт, постачаньустаткування, надання ліцензій або передачі технологій. Терміни «консультативнийінжиніринг» і «чистий інжиніринг» є синонімами; вони охоплюють усі завдання кон-сультативного інжинірингу і регулюючі їх договори. Це Керівництво включає тількиці договори.

Договори на консультативний інжиніринг можуть торкатися «всього кола по-слуг» або «неповного кола послуг», залежно від того, доручається консультанту всясукупність завдань, що відносяться звичайно до сфери його компетенції, чи лише де-які з них, наприклад, виключно загальне проектування і загальні плани, або завданняконтролю за кількістю або якістю. Іншими словами, послуги в рамках консультатив-ного інжинірингу можуть охопити всі етапи якого-небудь проекту або обмежуватисятільки якоюсь його частиною чи одним етапом, наприклад, передінвестиційним ета-пом. Для цього Керівництва термін «проект» означає загальну ідею про роботу, якаповинна бути здійснена (тому проект слід відрізняти від охоплення того або іншогоконкретного договору).

Усі завдання і послуги, доручені консультанту, чи то все коло послуг чи непов-не коло послуг, повинні бути чітко описані в договірних документах (як правило, вдодатку до договору). Чим точніше будуть вказані завдання і послуги, тим простішевизначити юридичні наслідки їх невиконання або незадовільного виконання.

Договори на консультативний інжиніринг можуть доповнюватися елемента-ми співпраці, наприклад сумісними науковими дослідженнями, дослідним вироб-ництвом або маркетингом при сумісному технічному сприянні або елементами під-готовки кадрів. Деякі з них виявляються в простих зв'язках між консультативнимінжинірингом і угодами, що укладаються в рамках різних проектних робіт. (Див. «Ке-рівництво по складанню міжнародних договорів про промислову співпрацю» (ЕСЕ/ТRADE/124, п. 3); «Керівництво по виробленню договорів про міжнародну передачувиробничого досвіду і знань в машинобудуванні» (ЕСЕ/TRADЕ/222, гл. V) і «Керів-ництво по складанню договорів на споруду великих промислових об'єктів» (ЕСЕ/TRADE/117, п. 22-24, 25-30, 36-37).)

Хоча угоди між консультантом і його замовником мають незалежний характер,часто створюється ситуація, коли замовник є однією із сторін у цілому ряді угод, якіформують те, що в цьому Керівництві називається проектом. Консультант може віді-гравати особливу роль у цих договірних угодах, що укладаються, як правило, у вигля-ді типових контрактів МФИК(МФІК є Міжнародною професійною організацією зштаб-квартирою в Гаазі (Нідерланди). До теперішнього часу ця федерація розробиладекілька типових форм договорів на будівництво, а також на надання консультатив-них послуг, зокрема ICRA (Загальні міжнародні правила укладення угод між замов-ником і консультантом). Останнє видання ICRA (1979 р.) охоплює такі три зведенняміжнародних правил: Р. 1 — Передінвестиційне дослідження; Р&Б — Проектуваннябудівельних робіт і керівництво ними; Р.М. — Керівництво проектом.). Навіть у томувипадку, якщо він такої ролі не відіграє, важливо визначити роль консультанта в про-екті в цілому, а також договірні сторони, що беруть участь у ньому (див. п. 30).

Технічне сприяння є послугою або рядом послуг, наданих у ході здійсненняпроекту і (або) після його завершення. Воно здійснюється головним чином для до-помоги у фактичній передачі технології і торкається використання, експлуатації і ре-монту. Тому технічне сприяння здійснюється або генеральним підрядчиком, або по-стачальником технології, або консультантом. У тих випадках, коли воно проводитьсягенеральним підрядчиком (як це звичайно має місце) або постачальником технології,консультант часто надає консультаційні послуги замовнику і іноді є його агентом.Роль консультанта у відносинах між генеральним підрядчиком, що надає технічну до-помогу, і замовником, одержуючим таку допомогу, має особливо важливе значення.Проте в деяких випадках консультант пропонує технічне сприяння безпосередньо, ів цьому Керівництві розглядаються саме такі випадки. Докладні відомості, що стосу-ються технічного сприяння, що надається консультантом, наводяться в п. 52-57.

3. Договори на консультативний інжиніринг

а)         Договір на консультативний інжиніринг за проектом у цілому

Договір на здійснення того або іншого проекту в цілому передбачає наданняпослуг, пов'язаних з усіма етапами проекту. Проте іноді буває важко достатньо точнопередбачити весь обсяг консультативних послуг, який може бути потрібен на пізні-ших стадіях, і обов'язки консультанта в рамках одного договору можуть бути пере-розподілені й конкретизовані на подальших стадіях здійснення проекту.

Найчастіше трапляються випадки, коли консультант притягується замовни-ком у рамках одного договору, що охоплює проект у цілому, згідно з яким наданняконсультаційних послуг ставиться в залежність від певних умов. Відповідно до тако-го договору права і обов'язки консультанта, що надає послуги після передінвестицій-ної стадії, визнаються дійсними тільки тоді, коли результати, досягнуті на поперед-ній стадії, задовольняють замовника. Аналогічним чином при особливих обставинахфірма-консультант, яка провела аналіз економічної доцільності проекту або уклаладоговір на розробку проекту і вже виконала роботу, що задовольняє замовника, можебути допущена до подальшого надання послуг.

б)         Договір на консультативний інжиніринг відносно частини проекту

У практиці консультативного інжинірингу договори можуть бути укладені нарізних стадіях проекту для кожної стадії окремо. Ведення переговорів про укладаннятакого договору дає замовнику можливість проявляти гнучкість у своїх відносинах зконсультантами.

Проект здійснюється поступово, починаючи з визначення цілей і понять іпроходячи через послідовні стадії. Кожна подальша стадія починається тільки піс-ля всебічного розгляду попередньої стадії, і її проведення залежить від успішногозавершення попередніх. Договори на консультативний інжиніринг, які охоплюютьбудь-яку частину проекту, укладаються один за іншим за умови, що кожна сторонамає право відмовитися від укладання договору на подальшу стадію проекту. Томудоговірні сторони звичайно передбачають у своєму договорі, чи продовжуватиметьсянадання консультативних послуг на наступній стадії (стадіях) чи ні.

в)         Основна договірна документація

Угода між замовником і консультантом може бути оформлена не тільки за до-помогою укладання договору на консультативний інжиніринг, а й на підставі деякихдокументів, якими необхідно керуватися в ході здійснення договору. До договору наконсультативний інжиніринг звичайно додається перелік консультаційних робіт здокладним описом основних послуг і засобів на кожній стадії проекту, включаючизагальні плани роботи. Є декілька різних видів таких документів. Вони повинні бутиспеціально обумовлені в договорі і перераховані в ньому сторонами, якщо останніхочуть, щоб ними регулювалися договірні відносини, наприклад: а) загальні основніумови технічного характеру, такі як загальні умови, що стосуються замовника, про-фесійних організацій, кредитуючого банку і уряду країни, де здійснюється проект;б) вже наявна документація, така як техніко-економічні обґрунтування, початковідані для планування, кола ведення і т.д. Зокрема, в посиланні на ці документи слідуказувати, які їх частини необхідно розглядати як включені в договір.

Якщо після укладання договору сторони готують додаткові документи, товони повинні добитися, щоб ці документи не суперечили таким, які існували раніше.

Вибір консультанта

У практиці немає загальноприйнятої процедури вибору консультанта. Цейвибір може бути неофіційним: замовник звертається до вже відомого йому консуль-танта, з яким його познайомили, і доручає йому роботу.

Для вибору фірм-консультантів є триваліші й офіційні процедури. Перед-бачається, що, перш ніж здійснити такий вибір, замовник визначив проект, виробивпроцедуру відносно вибору і уповноважив особу або осіб (установлену комісію) виб-рати або рекомендувати фірму-консультанта.

Офіційний процес відбору починається з підготовки списку консультантівабо фірм, що пропонують свої знання і досвід у конкретній галузі: при цьому замов-ник може звернутися по допомогу до професійних асоціацій консультантів, дипло-матичних і торгових представництв, торгових палат і т.д. У деяких банків, урядовихустанов та інвесторів є книги, в яких реєструються консультанти. Саме на цій стадіївстановлюються перші контакти між замовником і консультантом. На основі одер-жаної інформації після попередньої перевірки складається короткий список (з трьох-п'яти імен консультантів або назв фірм).

При виборі консультанта вирішальними чинниками є його професійні знання,досвід і репутація. Багато міжнародних організацій розробили правила, які застосо-вуються в тих випадках, коли вони фінансують який-небудь проект і які в більшостівипадків містять шкалу оцінок відносно кваліфікації.

Відносини між замовником і консультантом

Відносини між замовником і консультантом не пов'язані з різними стадіямипроекту. Проте, хоча їхні договірні відносини однакові на всіх етапах проекту, по-слуги, що надаються консультантом, різні на різних етапах. Тому юридичні наслідкинедотримання того чи іншого зобов'язання також розрізняються з погляду відповід-них послуг.

Після ухвалення рішення про початок впровадження проекту і проведеннявсіх попередніх досліджень на передінвестиційній стадії замовник вибирає методвпровадження проекту. Існують чотири основні методи: звичайний, внутрішньофір-мовий, керівництво проектом, «під ключ». Положення консультанта у відносинах іззамовником залежить від вибраного методу.

а) Звичайний метод

Звичайний метод здійснення проекту використовується в тих випадках, колиЗамовник продовжує співробітничати з консультантом, який виступає як професій-ний консультант при підготовці планів, технічних умов проекту і отриманні заявкина підряд від генеральних підрядчиків і постачальників для виконання будівельнихробіт, а також при проведенні контролю за виконанням проекту і керівництві їм. Крімтого, консультанту може бути надано право виступати як повноважному представни-кові замовника в переговорах з генеральними підрядчиками і постачальниками абопри укладанні договорів відповідно до інструкцій і від імені замовника. І нарешті, вдеяких договорах на консультативний інжиніринг консультанту може бути запропо-новано виступати як напівофіційний арбітр при розгляді суперечок між замовникомі генеральними підрядчиками або постачальниками, причому може бути включеноположення, що стосується оскарження в арбітражному суді, якщо суперечка не будедозволена іншим способом.

б)         Метод внутрішньофірмового здійснення проекту

Внутрішньофірмовий метод здійснення проекту передбачає використаннязначної частини або всього власного персоналу замовника. Співробітники організа-ції замовника здійснюють керівництво проектом, загальне проектування й іноді на-віть будівництво. І хоча жоден із замовників не в змозі виготовити або провести всінеобхідні йому матеріали і засоби для великомасштабного проекту, деякі замовникиухвалюють рішення підбору потрібного персоналу для здійснення більшої частинипроекту зі своїх співробітників; власний персонал повинен бути достатньо високо-кваліфікованим, здатним виконувати роботу, а також уміти планувати, організову-вати і здійснювати проект. Тому внутрішньофірмовий метод, як правило, пов'язанийз мінімальним використанням послуг незалежних консультантів. Роль останніх об-межується консультаціями або наданням сприяння у зв'язку з конкретними аспек-тами проекту, відносно яких власний персонал замовника не має достатніх навичокі досвіду.

в)         Метод керівництва проектом

Метод керівництва проектом передбачає договір між замовником і фірмою-консультантом, регулюючий планування проекту, керівництво проектом, забез-печення послуг з розробки проекту, матеріально-технічне постачання, керівництвобудівництвом, введення об'єкту в експлуатацію та інші заходи, такі як допомога ворганізації фінансування. Послуги, що надаються, як правило, обмежуються профе-сійними послугами і не включають фактичне будівництво запроектованого об'єкта.На відміну від звичайних методів, керівництво проектом передбачає значно ширшіорганізаційні зусилля і використання різних договорів на будівництво і постачанняматеріалів та устаткування.

Фірма-консультант, що використовує цей метод, готує і укладає договори зусіма організаціями, привернутими до будівництва об'єкта, і керує будівельними ро-ботами. У цьому випадку фірма діє як агент замовника: вона не виконує функцій під-рядчика, як це має місце в разі методу «під ключ».

Один з варіантів такого підходу полягає у використанні декількох професій-них фірм під одним керівництвом або об'єднанні зусиль професійних фірм і підряд-чика для виконання проекту і надання послуг з керівництва будівництвом об'єкта. Цеможе бути пов'язано з використанням однієї фірми-консультанта для надання послугз проектування, іншої фірми-консультанта або підрядчика — послуг з керівництвабудівництвом об'єкта і третьої фірми — для загального керівництва проектом. Фірма,що надає послуги в галузі керівництва проектом і будівництва об'єкта, як правило, незаймається виконанням самого проекту.

г) Метод здійснення проекту «під ключ»

Метод здійснення проекту «під ключ» передбачає договір з однією фірмою(корпорацією, об'єднанням, консорціумом і т.д.) для розроблення проекту і будів-ництва об'єкта, готового для введення в експлуатацію, з відомою часткою відпові-дальності за подальшу ефективну роботу. В окремих випадках можуть передбачатисяположення про фінансування проекту. Власник або безпосередній замовник несе від-повідальність за технічне обслуговування і експлуатацію об'єкта. При методі здій-снення проекту «під ключ» фірми-консультанти виконують дві різні функції: однаполягає в наданні власнику допомоги — консультацій для чіткого визначення йогокінцевих вимог і оцінки пропозицій, наданих фірмами по виробництву заводів «підключ»; інша функція полягає в тому, що фірма-консультант виступає як субпідряд-ник фірми, що здійснює проект «під ключ», діючи як консультант цієї компанії або якчастина консорціуму за підрядом.

6. Контрольний перелік договірних положень

Нижче наводиться загальний контрольний перелік, який зовсім не є вичерп-ним. Його положення найчастіше трапляються в договорах на консультативний ін-жиніринг:

Сторони (п. 30-31).

Преамбула (п. 32).

Визначення термінів, які використовуються у договорі (п. 3З).

Предмет і сфера дії договору (п. 34).

Терміни початку та закінчення надання консультативних послуг (п. 35-36).

Передача прав і обов'язків консультанта (п. 37)

Надання субпідрядів (п. 38-41).

Передача прав і обов'язків замовника (п.42).

Обов'язки сторін (п. 43-51; 58).

Технічне сприяння як можливе зобов'язання консультанта (п. 52-57);

Відносини з третіми сторонами (п. 59).

Невиконання договірних зобов'язань (п. 60-65).

Наслідки невиконання договірних зобов'язань (п. 66-79).

Звільнення від відповідальності за наслідки невиконання договірних зобов'я-зань (п. 80-87).

Зміна обставин і адаптації договору (п. 88-90).

Фінансові питання:

методи розрахунку винагороди консультанта (п. 91-99);

підвищення цін і їх коригування (п. 100);

виплата сум, що належать консультанту (п. 101-103);

виплата відсотків за відстрочені платежі (п. 104);

додаткова/винагорода за дострокове завершення робіт (п. 105);

винагорода субконсультантів (п. 106);

утримання сум з винагород (п. 107);

гарантія виконання (п. 108);

переклад сум, що належать консультанту (п. 109);

валюта, місце платежу і обмінні курси (п. 110-112);

гарантія платежу (п. 113).

Оподаткування, інші збори і митні збори (п. 114-116).

Інтелектуальна власність і запатентована інформація:

використання документів, наданих консультантом для завершення проекту(п. 117-118);

повторне використання технічної документації (п. 119-120);

патенти і ліцензії (п. 121);

винаходи і удосконалення (п. 122);

таємність (п. 123-124).

Страхування (п. 125).

Вступ у силу договору і внесення до нього змін (п. 126-128).

Припинення дії договору (п. 129).

Зупинення та припинення дії договору в односторонньому порядку (п. 130-134).

Мови (п. 135).

Вживані технічні стандарти (п. 136).

Вживані закони і пов'язані з ними питання (п. 137-139).

Врегулювання суперечок (п. 140-143).

Сторони повинні приділяти належну увагу при складанні договору введенимнедавно в практику положенням, особливо тим з них, які торкаються питань, пере-рахованих у п. 28, і які можна розбити на три категорії: положення технічного харак-теру, положення фінансового характеру і положення юридичного характеру.

7. Розгляд основних положень договорів

Сторони

(Пункт 1 контрольного переліку)

У першій частині договору повинне міститися чітке визначення сторін з опи-сом їхнього юридичного статусу, правоздатності і (або) повноважень щодо укла-дення договору. У здійсненні проекту можуть брати участь багато юридичних осіб,включаючи підприємства, фінансові установи і т.д. Вони можуть бути названимисторонами в договорі в широкому сенсі цього слова. Це не означає, що всі ці сторониберуть участь в одному й тому ж договорі. Може бути підписано декілька договорів,пов'язаних з одним і тим же проектом. Тому в кожному договорі важливо передба-чити, хто саме (з юридичної точки зору) є в ньому стороною. Якщо з кожного бокув договорі беруть участь декілька юридичних осіб, то в цьому договорі чітко визна-чається відповідальність кожного з них (наприклад, колективна або індивідуальна —див. п. 8).

Як правило, консультант може бути віднесений до однієї з таких категорій:окремий консультант; фірма незалежних інженерів-консультантів; фірма, що поєд-нує інженерно-консультаційну діяльність з функціями генерального підрядчика,або фірма, яка або об'єднана з генеральними підрядчиками, або є дочірньою фір-мою або філією підрядчиків, або належить генеральним підрядчикам; організації-консультанти, що є філіями фірм-виробників або що представляють відділ або кон-структорське бюро таких фірм. Якщо замовник повинен мати справу з якою-небудьстороною, що складається з декількох учасників (спільне підприємство, асоціація, щоне є юридичною особою, консорціум і т.д.), то в договорі мають бути обумовлені від-носини між всіма учасниками такої сторони і їх відносини із замовником. Важливоуточнити також питання про відповідальність, тобто чи є вона індивідуальною, спіль-ною або винятковою.

Преамбула

(Пункт 2 контрольного переліку)

У преамбулі, як правило, дається короткий виклад умов інвестування і визна-чаються цілі й зацікавленість сторін у проекті. Сторони повинні знати, що формулю-вання преамбули може мати істотне юридичне значення, тому доцільно до преамбуливключити питання про вибір закону.

Визначення термінів, що використовуються в договорі

(Пункт 3 контрольного переліку)

Інколи сторони вносять до договору на консультативний інжиніринг розділ, щомістить визначення термінів, використовуваних у договорі, щоб забезпечити їхнє неод-номанітне тлумачення. Якщо договір складається з декількох документів, то цей фактможна відзначити (і визначити порядок їхньої черговості) у вищезазначеному розділі.

Предмет і сфера дії договору

(Пункт 4 контрольного переліку)

При укладанні договорів на консультативний інжиніринг важливо точно ви-значити характер, масштаби, місце і цілі проекту, після чого необхідно позначитисферу дії договору. Вони можуть бути використані для досягнення угоди між замов-ником, фінансуючою установою і будь-якими іншими відповідними установами зосновних питань, пов'язаних з пропонованим проектом. Практика показує, що вели-ка частина дискусій, розбіжностей і (або) спорів належать до питання про сферу діїдоговору.

Терміни початку і закінчення надання консультативних послуг

(Пункт 5 контрольного переліку)

Графік є важливим елементом опису проекту, і терміни початку і закінчен-ня надання консультаційних послуг мають бути вказані в договорі якнайточніше. Цітерміни залежать як від обсягу послуг, які повинен надати консультант, так і від датинабирання чинності договору. Якщо послуги виявляються поетапно, то терміни длякожної стадії мають бути погоджені окремо.

Якщо необхідне офіційне затвердження, то сторони повинні передбачити, що цейдоговір набирає чинності лише після його затвердження.

Проводиться відмінність між датою набирання чинності договору на консуль-тативний інжиніринг і датою фактичного початку надання послуг. Оскільки останняможе залежати від першої, сторони повинні обговорити право консультанта початинадавати послуги протягом певного числа тижнів з моменту набирання чинності до-говору, а також розглянути послуги, надання яких має бути закінчене протягом по-годженої кількості місяців з моменту початку їх надання.

 Передача прав та обов'язків консультанта

Як правило, сторони в договорі обумовлюють питання про те, чи може кон-сультант переуступати договір або яку-небудь його частину. Зазвичай консультантне може переуступити або передати свій договір без попередньої письмової згоди за-мовника. Якщо домовленість про переуступання досягається з відома замовника, тоодним з юридичних наслідків цього буде встановлення прямих зв'язків між замовни-ком і правонаступником відносно договору або тієї його частини, яка була передана.

Надання субпідрядів

(Пункт 7 контрольного переліку)

Випадок надання субпідрядів, що часто трапляється в практиці інжинірингу,пов'язаний з певними умовами. Замовник і консультант за пропозицією одного з нихдомовляються про те, кого консультант найме як субконсультанта; ця умова обгово-рюється в договорі на консультативний інжиніринг (призначення субконсультанта).Іншими словами, консультантові може бути не дозволено вибирати субконсультантабез попередньої на те згоди замовника; замовник може погоджуватися з можливимиобмеженнями і навіть призначати субконсультантів. Проте консультант може звер-нутися з проханням до замовника передбачити в договорі винагороду для субкон-сультантів (див. п. 98). Надання субпідрядів з юридичної точки зору не спричинюєяких-небудь наслідків для замовника, оскільки консультант не встановлює прямихдоговірних стосунків з останнім. За відсутності таких стосунків надання субпідрядуфактично означає встановлення зв'язків між консультантом і субконсультантом.

Інколи замовник відхиляє прохання консультанта про субпідряд або не погод-жується з вибраним консультантом субконсультантом. У принципі замовник схва-лює такий вибір за умови, що це не знімає з консультанта жодного з його обов'язківвідповідно до договору і що умови будь-якого субпідряду регулюються положення-ми договору на консультативний інжиніринг і відповідають цим положенням. Протеконсультант несе відповідальність за дії свого субконсультанта.

Випадки, коли замовник зберігає за собою право не лише пропонувати, а йпризначати субконсультантів або вимушувати погоджуватися з його вибором, мо-жуть спричинити численні труднощі і навіть спори між замовником і консультантом,оскільки в такому випадку йдеться про відповідальності. У принципі консультант неповинен нести відповідальність за дії запропонованого йому субконсультанта. Про-те в міжнародній практиці деякі замовники вважають консультанта відповідальнимза дії субконсультанта, хоча саме вони запропонували цього субконсультанта. Томуосновним питанням у цьому випадку є те, чи приймає консультант субконсультанта,який був призначений замовником, чи вибір якого був йому нав'язаний. Якщо за-мовник наполягає на своєму праві призначати субконсультантів і якщо консультантприймає це право, то останній може спробувати захистити себе шляхом включеннядеяких гарантійних положень як у договір на консультативний інжиніринг, так в до-говір на субконсультативний інжиніринг. Ці положення фактично є застереженнямивідносно можливих перерахунків та наслідків, пов'язаних з недотриманням субкон-сультантом термінів і вимог відносно якості.

І нарешті, замовник зазвичай дозволяє консультантові залучати фахівців длядеяких окремих видів послуг (наприклад, геологів, топографів, фахівців у галузі ра-діографії і т.д.). В окремих випадках консультант інформує замовника, посилаючисьна відповідне положення договору, про те, що ним був залучений до роботи той абоінший фахівець. Замовник може зберегти за собою право затверджувати призначен-ня консультантами фахівців за їхніми професійними якостями.

Передача прав і обов'язків замовника

(Пункт 8 контрольного переліку)

Сторони домовляються також про те, чи може замовник передавати свої пра-ва і обов'язки за договором на консультативний інжиніринг третій стороні і за якихумов.

Обов'язки сторін

(пункт 9 контрольного переліку)А) ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Визначення договірних обов'язків слугує відправним моментом для з'ясуванняпитання про недотримання якого-небудь зобов'язання. Оскільки з технічної точкизору недотримання договірних зобов'язань є порушенням договору і сторона, що по-рушила свої зобов'язання, несе відповідальність за будь-яке таке порушення за умовидотримання обмежень і вилучень, про які мова піде нижче в пп. 70—73, то між дого-вірними зобов'язаннями, їх недотриманням і наслідками, які випливають у зв'язку зтаким невиконанням, існує прямий зв'язок.

У нижченаведених пунктах наводиться перелік тих зобов'язань з боку як кон-сультанта, так і замовника, які можуть бути вивчені при укладанні договору на кон-сультативний інжиніринг.

Б) КОНКРЕТНІ ЗАУВАЖЕННЯ: ОБОВ'ЯЗКИ КОНСУЛЬТАНТА

У своєму договорі сторонам важливо передбачити опис обсягу роботи абоповноважень консультанта в різних стадіях здійснення проекту або визначити коловедення. У зв'язку з цим можна послатися на пп.6 і 34. У консультанта є два видиобов'язків: 1 — обов'язки, пов'язані з «чистим» консультуванням, предметом якогоє консультативна діяльність відносно «надання послуг», і 2 — обов'язки, результатияких втілені в документацію. Ці відмінності в обов'язках консультанта мають вели-ке значення, оскільки вони можуть мати різні юридичні наслідки: наприклад, щодотаємності і відповідальності, які повинні бути прийняті до уваги при підготовці до-говору. У договорах містяться положення, що дозволяють консультантам викорис-товувати різні прийнятні види кваліфікованої праці, проявляти передбачливість істаранність в ефективному виконанні послуг, про які йде мова, і виконувати всі своїобов'язки відповідно до визнаних професійних норм. Слід зазначити, що в цій галузіпри здійсненні як національних, так і міжнародних проектів часто використовуютьсятипові контракти і спільні умови. Кодекс етики асоціації консультантів також можевідіграти важливу роль у визначенні обов'язків консультантові.

Обов'язки консультанта, що стосуються «чистого» консультування, предме-том яких є консультативна діяльність щодо «надання послуг», включають:

оцінку замовлень на устаткування і рекомендації;

контроль за виробництвом устаткування;

спостереження за цивільним будівництвом, включаючи оцінку пропози-цій щодо укладання контракту на цивільне будівництво, і консультування

замовника щодо заявок на підряд, учасників, цін і оцінок для здійснення від-повідних робіт;

спостереження за монтажем устаткування і його підключенням;

звернення уваги на прорахунки і упущення в інструкціях замовника;

забезпечення персоналом залежно від того, буде консультант виконувати своїзобов'язання самостійно чи разом зі своїми співробітниками чи ж він може до-ручити виконання цих обов'язків іншим;

присутність на обговоренні із замовником;

надання звітів;

координацію дій інших учасників проекту;

технічну допомогу (тією мірою, в якій вона включає послуги в рамках консуль-тативного інжинірингу).

Обов'язки консультанта відображаються в документації і контракті; найваж-ливішими з них є:

проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, пов'я-заних із спільним проектуванням;

планування і підготовка креслень і кошторисів витрат;

основне планування і складання програм фінансування;

підготовка попередніх ескізів;

підготовка проектної документації, креслень і специфікацій;

підготовка детальних креслень;

призначення торгів;

оцінка пропозицій по будівництву об'єкта;

оцінка пропозицій щодо устаткування;

консультування замовника відносно всіх заявок на підряди, оферентів, цін іоцінок для здійснення відповідних робіт;

контроль за будівництвом;

контроль за виготовленням устаткування;

контроль за монтажем устаткування і його підключенням;

забезпечення керівних вказівок і інструкцій для підрядчиків;

повідомлення про помилки і упущення в інструкціях замовника;

набір персоналу залежно від того, буде консультант виконувати свої завдан-ня самостійно чи разом зі своїми співробітниками чи доручить виконання цихзав дань іншим;

забезпечення можливостей обговорення виникаючих проблем із замовником;

надання звітів про хід роботи;

координація діяльності інших учасників проекту;

технічне сприяння (тією чи іншою мірою, в якій воно включає послуги в рам-ках консультативного інжинірингу);

передача замовникові після закінчення проекту звітів про виконану роботу.Усі ці обов'язки можуть змінюватися і (або) доповнюватися сторонами з враху-ванням конкретних положень договору.

На стадії будівництва консультант може виконувати декілька завдань, пов'я-заних з контролем за виконанням договору і його регулюванням, наприклад, він можевіддавати різні розпорядження, вирішувати платежі, а також видавати свідоцтва прозавершення робіт. У тих випадках, коли консультант займається інспекцією проектуі контролем за його здійсненням, сторонам важливо передбачити в своєму договоріпроцедури інформування консультантом замовника і здобуття від нього інструкційі дозволів.

Окрім звичайних послуг — зобов'язань консультанта (див. п. 47) — сторониінколи домовляються про те, що консультант виділить одного або декількох пред-ставників, які постійно займатимуться проектом і надаватимуть додаткові послуги,такі як проведення техніко-економічних обґрунтувань та інших спеціальних дослід-жень, проектування майбутніх установок, систем і обладнання, постачання яких непередбачаються в рамках проекту і в підготовці документів по конкурсних заявках нанезаплановані послуги на прохання замовника. Якщо такі додаткові послуги перед-бачені в договорі на прохання замовника, то консультантові за них має бути виплаче-на додаткова компенсація.

У договорах на консультативний інжиніринг належна увага приділяється до-кументації, причому особливо важливе значення мають два аспекти: процедура пере-дачі документів і повнота документації при її прийнятті замовником. Що стосуєтьсяпроцедури прийняття того чи іншого документа, отриманого замовником від кон-сультанта, сторони можуть, зокрема, передбачити як можливість організації захистудокументації представниками консультанта в службових приміщеннях замовника,так і умови такого захисту (учасники, місце захисту, юридичні наслідки складанняпротоколу про прийняття документації).

Документи, що надаються консультантом, не повинні слугувати предметомпред'явлення третій стороні прав або претензій, пов'язаних з патентами, авторськимиправами або іншою промисловою чи інтелектуальною власністю, якщо в договорі непередбачене інше.

Технічне сприяння як можливе зобов'язання консультанта

(Пункт 10 контрольного переліку)

Загальні зауваження. Оскільки технічне сприяння охоплює широку сфе-ру діяльності, це Керівництво обмежується лише тими аспектами, які властивіконсультативному інжинірингу або пов'язані з ним. Технічне сприяння інженера-консультанта часто розглядається як частина більш загального терміну «передачатехнології» і в більшості випадків пов'язане з професійною підготовкою. Іншимисловами, ефективна передача технології передбачає надання технічного сприяння іпрофесійну підготовку. Успішне надання такого сприяння залежить від здатностізастосовувати придбану іноземну технологію до різних умов її використання. По-ложення, що стосуються технічного сприяння, можуть бути передбачені в договоріна консультативний інжиніринг, проте, як правило, вони викладаються в окремомудокументі.

Види технічного сприяння, що надається консультантом. На практиці зазви-чай використовуються: технічне сприяння у зв'язку з підготовкою конкретних про-ектів; технічне сприяння у зв'язку з навчанням в школах, коледжах або інших нав-чальних закладах або за місцем роботи.

Технічне сприяння за проектами. Основна мета технічного сприяння щодоконкретних проектів часто полягає в підготовці персоналу замовника. Це сприяннявключає не лише професійну підготовку, необхідну для здійснення конкретного про-екту або його функціонування, а й підготовку, яка дає змогу проектантам критичнооцінити свої власні виробничі рішення, а також рішення інших. Міжнародна прак-тика показує, що технічне сприяння щодо виду зазвичай зводиться до професійноїпідготовки в ході планування і здійснення проекту і, якщо це можливо, на стадії екс-плуатації проекту.

При наданні технічного сприяння за проектами консультанти вживають захо-дів, пов'язаних з професійною підготовкою майстрів і (або) інженерів, і набором про-відних фахівців. Для цього в договорі застережується таке: масштаби послуг; місценадання допомоги (на будівельному об'єкті або в іншому місці); тривалість наданняцієї допомоги; кількість учнів та інструкторів (і кваліфікація тих та інших); умовинавчання у зв'язку з роботою підприємства, на якому проводиться навчання; вживан-ня заходів, щоб уникнути розголошування конфіденційної інформації; умови праці,житлові умови; умови переїзду і страхування відповідного персоналу; винагорода ін-структорів; робочі мови; відповідальність, арбітраж і інші пов'язані з цим питання;

Технічне сприяння навчанню. Консультантів час від часу можуть проситивиділити професійний персонал для навчання за конкретними темами в галузі інжи-нірингу. У таких випадках сприяння передбачає в основному підбір належного пер-соналу і направлення його в країну замовника, а також підготовку програми курсіві надання професійної підтримки з боку національного відомства протягом періодудії договору.

Договори, що стосуються цього технічного сприяння з боку консультанта,окрім умов, перерахованих вище в п. 55, повинні включати статті, що стосуютьсявласності на навчальні матеріали, заміни експертів у разі хвороби і (або) нещаснихвипадків, необхідних віз і дозволів на роботу, податків і мит, повідомлень про від-рядження персоналу, обмежень на використання персоналу, заміни консультантомекспертів (або на його власне прохання, або на прохання замовника), а також іншихпитань.

Зобов'язання замовника

Зобов'язання замовника, як і консультанта, обмовляються в договорі. Най-важливішими з них можуть бути:

негайна передача інструкцій;

забезпечення даними та інформацією про надання в розпорядження консуль-танта документації, спеціальних знань, приміщень, ділянок і устаткування;

надання інформації про місцеве законодавство в галузі промислових і соціаль-них умов;

надання спеціальних послуг (у галузі геології, гідрології, метеорології і т.д.);

забезпечення послуг іншими сторонами; надання на місці сприяння консуль-тантові, а також його персоналу і членам сімей персоналу, наприклад, відносновидачі віз і дозволів, митного очищення;

забезпечення доступу до всіх ділянок і об'єктів, що мають відношення до вико-нання проекту; забезпечення власного паралельного і допоміжного персоналу;

надання консультантові в разі потреби банківської гарантії;

оплата всіх послуг консультанта відповідно до погоджених умов.

Замовник повинен співробітничати з консультантом, щоб дати йому можливість

виконати свої зобов'язання за договором.

Стосунки з третіми сторонами

(Пункт 11 контрольного переліку)

Якщо виконання договірних зобов'язань консультантом або замовником за-лежить від завдань, які мають бути виконані третіми сторонами, то в договорі об-говорюються результати і граничні терміни виконання таких завдань. Слід вказатитакож особу, що відповідає за наслідки невиконання цих завдань, яким може бути абоконсультант, або замовник, якщо така відповідальність передбачається.

Невиконання договірних зобов'язань

(Пункт 12 контрольного переліку)

А) НЕВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ТІЄЮ ЧИ ІНШОЮСТОРОНОЮ

Невиконання договору в усьому його обсязі або його основних положеньможе бути порушенням договору. Тому важливо звернути увагу на те, що вважаєтьсяневиконанням. У будь-якому випадку відповідальність за невиконання н