РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Тема 5. Методика стратегічного планування

1. Сутність стратегічного планування та його основні компоненти.

2. Аналіз інформації про зовнішнє та внутрішнє сере­довище підприємства.

3. Стратегічний аналіз, методи, моделі та етапи.

1. Сутність стратегічного планування та його основні компоненти

Кожне підприємство повинно планувати свою діяль­ність як на найближчий час так і на довготривалу перспекти­ву. Саме такий підхід до організації діяльності сприятиме ефективній роботі підприємства, забезпечить йому конкуркн- тоспроможність на ринку. Стратегічне планування, що є пер­шим етапом в плануванні діяльності підприємства забезпечує прийняття керівництвом життєво важливих рішень.

Його головним завданням при цьому можна вважати за­безпечення гнучкості в діяльності підприємства для досяг­нення мети в мінливих умовах організаційного середовища, а також ефективне здійснення інноваційної та інвестиційної діяльності.

Стратегічне планування - це вид планової роботи, що передбачає формування цілей та стратегій підприємства, роз­робку стратегічного плану для забезпечення ефективного фу­нкціонування підприємства на довготривалу перспективу, швидку адаптацію його до умов зовнішнього середовища. На основі стратегічного плану складється решта планів підпри­ємства (рис.1).

Характерними рисами стратегічного планування є:

  • спрямованість на довгострокову перспективу;
  • орієнтація на ключові цілі підприємства, від реалізації яких залежить не тільки його ефективна економічна та соціальна діяльність, а й саме існування;
  • узгодження намічених цілей з наявними та майбут­німи ресурсами;
  • врахування впливу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства.

Фактично в процесі стратегічного планування розглядаються про­блеми стосовно:

1. Адаптації підприємства до зовнішнього оточення. Стратегічні рішення в цьому напрямку повинні забезпечити викорисання сприятливих зовнішніх можливостей для під­вищення ефективності діяльності підприємства, а також сприяти запобіганню негативного впливу загроз та небез­пек.

2. Координації діяльності на самому підприємстві. Це стосується ефективного використання його сильних сторін, належна увага до виявлення та посилення слабких, а також забезпечення ефективності внутрішніх процесів. Суттєву роль при цьому відіграє процес розподілу та використання обмежених ресурсів підприємства для досягнення оптима­льнішого ефекту.

До стратегічних можна віднести рішення щодо вибору місцерозташування підприємства, реконструкції його в ці­лому або виробничих потужностей, впровадження нової продукції або технологій, змін організаційно-правової фор­ми підприємства, виходу на нові ринки збуту, придбання або реалізація підприємств і ін.

Стратегічне планування має наступні особливості:

1. Здійснення цього процесу передбачає значних ви­трат ресурсів і часу.

2. Для стратегічного планування необхіден значний обсяг інформації про зовнішнє середовище.

3. Значна ступінь невизначеності, що супроводжує цей процес (складність оцінки ризиків в процесі планування).

4. Негативні наслідки стратегічного планування, як правило, набагато серйозніше ніж поточного.

5. Значну роль відіграє особистість та творчий підхід того, хто приймає стратегічне рішення.

6. Стратегічне планування охоплює повністю все підп­риємство (всі його активи та організаційну структуру, поло­ження на ринку).

7. Тільки стратегічне планування бажаного для підп­риємства результату принести не може, тому стратегічний план повинен доповнюватися механізмами його реалізації, а саме поточними планами.

8. Стратегічний план може піддаватися щорічному корек­туванню, при цьому його річна детал