3. Методологічний підхід до планування ризику

магниевый скраб beletage

Як вже зазначалося, обрання тієї чи іншої стратегії зале­жить від прийнятності ризику її реалізації. При розробці страте­гії та стратегічного плану ретельно аналізують всі чинники ри­зику та планують заходи щодо його зниження або запобігання.

Ризик при здійсненні підприємницької діяльності існує постійно. Це пов'язане з мінливістю зовнішнього середовища та неповнотою інформації при розробці та виконанні плану.

Ризиком вважається небезпека отримання збитків в тих напрямах діяльності, що пов'язані з виробництвом продукції (товарів, послуг), їх реалізацією, фінансовими операціями, нау­ково-дослідними роботами, соціальними програмами.

Основні причини, що обумовлюють ризик при здійсненні підприємницької діяльності, можуть бути обумовлені зовнішні­ми та внутрішніми причинами.

Зовнішні причини ризиків:

  • недотримання договірних зобов'язань (затримка пос­тачань, розрив договорів, підвищення цін постачаль­никами, банкрутство партнерів або клієнтів, низька якість матеріалів, що поставляються);
  • протидія конкурентів;
  • форс-мажорні обставини (природні явища, катастрофи, війни, тероризм);
  • державна політика в сфері оподаткування, ціноутво­рення, охорони навколишнього середовища;
  • вплив ринкових змін (втрата позиції на ринку, інфля­ція, зміна вимог споживачів, зміна ринкових цін);
  • виникнення додаткових умов у клієнтів;
  • претензії від партнерів, клієнтів.

Внутрішні причини ризиків:

  • помилковість поставленої мети;
  • вимушені відхилення від плану в процесі його реаліза­ції;
  • обмеженість ресурсів;
  • зниження якості продукції;
  • поломки техніки та неможливість підтримки її в робо­чому стані;
  • неритмічність виконання робіт через непрацездатність персоналк або техніки, помилки при складанні корот­кострокових планів;
  • помилки при проектуванні продукції;
  • перевитрата коштів через підвищення інфляції, зриву плану робіт, непередбачену зміну системи збуту, по­милки при складанні кошторису;
  • зміна технології виготовлення продукції;
  • ушкодження майна;
  • недостатня захищеність інформації.

Врахування можливих ризиків в діяльності підприємства - складне та важливе завдання, тому що з ним можуть бути пов'язані значні витрати.

Втрати, що пов'язані з ризиком, поділяються на:

1. Матеріальні - додаткові витрати матеріалів, сировини, палива та іншого майна, які не були передбачені планом та ви­никли внаслідок змін в зовнішніх або внутрішніх умовах діяль­ності підприємства.

2. Трудові - непередбачені втрати робочого часу (кіль­кість людино-годин невідпрацьованого часу, сума оплати часу простоїв працівників).

3. Фінансові- суми збитків підприємства внаслідок вини­кнення непередбачених обставин (штрафи, понадпланові збіль­шення дебіторської заборгованості, зниження цін на продукцію, зміна курсу валют).

4. Втрати часу - понадпланові витрати часу на монтаж обладнання, освоєння нової технології, проведення досліджень та розробок.

5. Втрати, що стосуються престижу підприємства, його торгової марки (реалізація підробної продукції під торговою ма­ркою підприємства).

Ті чи інші втрати спричиняють зниження планових обся­гів виробництва та реалізації, зростання витрат та зниження цін відносно запланованих. Наслідком цього може бути зменшення доходів підприємства та зниження його рентабельності. Змен­шення впливу ризику на діяльність підприємства можливе за­вдяки його плануванню.

Процес планування ризику - це оцінка можливих при­чин виникнення ризику, визначення суми пов'язаних з ним втрат та упущеної вигоди, розробка заходів зниження ризику та нейтралізації наслідків його впливу.

Планування ризику здійснюється за наступною послідов­ністю:

1. Виявлення можливих ризиків при реалізації стратегії в кожному напряму діяльності підприємства.

2. Встановлення імовірності настання даного ризику (у частках від 0 до 1).

3. Визначення вагомості ризику (в балах) в залежності від можливих наслідків (втрат), що спричинить певна ризикова ситуація.

4. Розрахунок ступеня небезпеки кожного ризику для майбутньої діяльності підприємства (визначення добутку імові­рності на вагу).

5. Ранжування ризиків за ступенем небезпеки.

6. Визначення розміру втрат від ризиків.

7. Визначення заходів для зниження ризиків або нейтра­лізації негативних наслідків їх дії.

Для кожного виду діяльності та для підприємства в ціло- мудоцільно побудувати криву ризику, що наглядно покаже, в якій саме ризиковій зоні може опинитися підприємство при реа­лізації стратегічного плану (рис.1).

Для її побудови використовуються дані про розмір мож­ливих втрат та їх імовірність.

Перша точка кривої відповідає імовірності нульових втрат

(0;Во).

Друга точка визначається розміром можливих втрат, що дорівнює величині очікуваного прибутку (повна втрата прибут­ку), та імовірністю виникнення такого ризику (Р1;Вп).

Третя точка відповідає імовірності розміру втрат, які дорі­внюють розрахунковій сумі доходу (Р2;Вд).

Четверту точку визначає імовірність виникнення величини втрат, що відповідає вартості майна підприємства (підприємця).

Розглянемо окремі зони (відрізки) побудованої кривої ри­зику.

Відрізок між першою та другою точкою називають зоною припустимого ризику. В її межах даний напрям (вид) діяльності підприємства має економічну доцільність. Гранична точка цієї зони відповідає величині втрат, яка дорівнює плановій розраху­нковій величині прибутку.

Рі Р2

Точки 2 та 3 знаходяться на межі зони критичного ризику, в якій втрати можуть досягти розміру планової суми доходу (витрати + прибуток). Отже, в цій зоні ризику підприємство не тільки не отримує прибутку, а й несе збитки в сумі всіх витрат.

Точки 3 та 4 є граничними для зони катастрофічного ри­зику, в якій розмір втрат перевищує критичну межу та досягає суми вартості майна підприємства. Катастрофічний ризик може привести до його банкрутства та ліквідації.

При розробці та прийняті стратегії та стратегічного плану необхідно передбачити дії, завдяки яким втрати не перевищать певного рівня. Забезпечення імовірності того, що втрати не пе­ревищать певний рівень свідчить про надійність плану.

Розробка стратегічного плану передбачає визначення гра­ничних значень імовірностей виникнення припустимого (РП), критичного (РКР), катастрофічного ризику (РК). Учені-практики, наприклад, Б.Врублевський, пропонує наступні граничні зна­чення: Рп = 0,1 (10%), Ркр = 0,01 (1%), Рк = 0,001 (0,1%). Інакше кажучи, допустимий ризик досягає своєї граничної межи, коли в 10 випадках зі 100 підприємство втратить свій прибуток. Необ­хідно переглянути свої плани та відмовитися, можливо, від якихось майбутніх угод, інвестицій, інших дій, коли в одному випадку зі ста можна втратити весь дохід або в одному випадку з тисячі - втратити все майно підприємства.

До прикладних способів побудови кривої ризику можна віднести:

  • статистичний: на основі даних про статистику втрат в аналогічних видах підприємницької діяльності за минулі періо­ди встановлюється можлива частота появи певних рівнів втрат, яка прирівнюється до імовірності їх виникнення. Частота де­якого рівня втрат визначається діленням кількості відповідних випадків втрат на їх загальну кількість.
  • експертний: на основі експертних оцінок імовірностей виникнення певного рівня втрат та імовірностей їх у чотирьох критичних (граничних) точках.

Проведення аналізу ризику при плануванні дозволяє оці­нити його кількісні параметри, імовірність настання та наслідки для підприємства при реалізації стратегії.

Для аналізу використовуються методи: аналіз чутливості, перевірка стійкості, аналіз сценаріїв, дерево рішень.

Розглянемо послідовність використання методу аналіз сценаріїв:

1. Складаються формалізовані описи (сценарії) можли­вих умов реалізації плану, що враховують його основні параме­три.

2. Проводиться аналіз сценаріїв та визначаються показ­ники ризику.

Такий аналіз може здійснюватися за:

4. критерієм песимізму (максимін або максимум з міні- мума). Планове рішення обирається на основі визначення для кожного варіанту (сценарію) найгіршої оцінки для всіх ситуацій з наступним вибором найкращого з них (найкраще рішення з найгірших). Цей підхід встановлює гарантований мінімум для тієї чи іншої ситуації (показника плану);

5. критерієм оптимізму (максімакс або максимум з мак­симуму). Рішення приймається шляхом визначення для кожного варіанту максимального значення для всіх можливих ситуацій та виборі серед них найкращого (найкраще рішення з найкращо­го);

6. критерієм Лапласа, згідно з яким для кожного рішення для всіх ситуацій розраховується середнє значення, серед яких обирається найкраще.

Однією зі складових планування ризику є виявлення при­чин проблем та несприятливих ситуацій, що його викликають.

Для прогнозування таких причин при реалізації стратегіч­ного плану можна використовувати моделі, що відтворюють процеси майбутньої діяльності підприємства.

Модель дозволяє з'ясувати, як зміниться хід заплановано­го процесу та його результат при зміні одного чи декількох вхі­дних параметрів. Це сприятиме зниженню ризику до мінімуму.

Крім моделювання, на підприємствах часто використову­ють статистичні дані за попередні періоди з метою екстраполя­ції минулого ходу розвитку процесів в діяльності підприємства на його майбутнє. Можливе також використання методу експер­тних оцінок фахівців.

Несприятливим наслідкам подій при реалізації стратегіч­ного плану можна запобігти ще на стадії його розробки. Для цього необхідно:

  • передбачити в плані певні заходи, які можуть бути здійснені при настанні несприятливих подій, тобто спланувати такі події;
  • скорегувати план з врахуванням можливості виник­нення несприятливих подій, тобто вирішити проблему заздалегідь.

Серед заходів зниження ризику в діяльності підприємства виділяють наступні:

1. страхування, що дає можливість відшкодувати збитки за допомогою страхових компаній при настанні страхових випа­дків.

2. Розподіл ризику. При розробці та реалізації плану (проекту) кожен з його учасників (інвестор, виробник, замов­ник) несе певну частку ризику в разі виникнення несприятли­вих ситуацій при виконанні плану.

3. Резервування засобів. Підприємство створює резервні фонди ресурсів для покриття непередбачених втрат, що дозво­ляє знизити ризик при реалізації планів.

Найкращим засобом зниження ризику та успішного дося­гнення цілей підприємства є якість розробки стратегії та страте­гічного плану.