2. Методика планування виробничої програми

План виробничої програми підприємства розробляється на основі плану обсягу продажу (сформованого портфелю замов­лень), але з урахуванням виробничих можливостей підприємст­ва. Вони залежать в значній мірі від наявних виробничих поту­жностей та перспектив щодо їх розширення.

Розробка виробничої програми передбачає декілька ета­пів, що представлені на рис. 2. Розглянемо суть кожного з них більш детально.

Аналіз виконання плану виробництва за попередній період

Планування обсягу випуску продукції на основі плану обсягу

продажу

Аналіз та планування виробничої потужності підприємства

Прийняття проекту виробничої програми

Економічна оцінка виробничої програми

Затвердження виробничої програми на плановий період

Рис.2. Етапи розробки виробничої програми

1-й етап. Аналіз виконання плану виробництва за по­передній період

На цьому етапі порівнюються фактичні та планові обсяги випуску продукції як загалом по підприємству так і за окремими за виробами. Розраховуються їх темп росту та приросту.

Крім того, оцінюється виконання плану за асортиментом, виявляються внутрішні й зовнішні причини його невиконання, визначається фактична структура виробничої програми за номе­нклатурними позиціями та асортиментом.

Аналізується ритмічність виробництва, яка характеризує рівномірність випуску продукції, що передбачена планом виро­бництва. Для цього використовується коефіцієнт ритмічності.

Він розраховується як відношення планового випуску продукції за період у натуральному або вартісному вимірі до фактичного випуску продукції. Оцінка ритмічності дозволяє також визначи­ти впущені можливості підприємства щодо виробництва проду­кції у зв'язку із неритмічною роботою.

Наприкінці даного етапу оцінюються наступні показники: питома вага в загальному випуску нової продукції, сертифікова- ної продукції, конкурентоздатної продукції; одиничні та ком­плексні показники, що характеризують властивості продукції (корисність, надійність); втрати від браку; штрафи та пеня за неякісну продукцію.

При цьому визначається їх динаміка, виявляються причи­ни зміни та ступень впливу якості продукції на основні показни­ки роботи підприємства (випуск готової продукції, виручка від реалізації продукції, прибуток, ефективність використання ре­сурсів).

2-й етап Планування обсягу випуску продукції на ос­нові плану обсягу продажу

На даному етапі проект плану обсягу випуску (виробничої програми) розробляється тільки з орієнтацією на ринок (попит) без врахування виробничої потужності підприємства. На основі плану обсягу продажу (заявок портфелю замовлень, укладених договорів, виявлених місткості ринку та можливостей підприєм­ства на ринку) формується номенклатура й асортимент випуску продукції, визначається загальний обсяг виробничої програми. Розрахунки здійснюються в наступній послідовності:

визначення виробу-представника;

перерахунок асортименту портфелю замовлень на вид продукції, що прийнятий як представник.

Визначення виробу-представника. На основі портфе­лю замовлень обираються види виробів, що займають в ньому найбільшу питому вагу. Асортимент відібраної продукції струк- турується за певними параметрами (типорозмірами), в кожному отриманому параметричному ряді обирається виріб- представник, що займає в ньому найбільшу частку.

Перерахунок асортименту портфелю замовлень на вид продукції, що прийнятий як представник. Спочатку ви­значається коефіцієнт перерахування як відношення трудоміст­кості кожного виду продукції до трудомісткості обраного пред­ставника:

Т-

Р • =~L,

кі Т Тп

де Т; - трудомісткість кожного і-го виду продукції;

Тп - трудомісткість обраного представника.

Перерахунок асортименту здійснюється шляхом визна­чення добутку кількості виробів, яка передбачена планом обсягу продажу та коефіцієнту перерахування. Результати підсумову­ються, а отримана сума є проектом виробничої програми підп­риємства, що сформований на основі плану обсягу продажу (портфелю замовлень):

і

T = X KviPki ,

i=1

де К - кількість виробів і-го виду продукції;

Рк - коефіцієнт перерахування для і-го виду продукції.

Приклад. Асортимент продукції підприємства складається з виробів А, Б та С. За виріб-представник обраний виріб А. Тру­домісткість продукції складає: А- 28 н-год, Б- 32 н-год; С - 16 н- год. Річні показники плану обсягу продажу: виріб А - 1,2 тис. шт.; Б- 400шт.; С - 840 шт.. Коефіцієнти перерахування відпові­дно дорівнюють: 1,0; 1,14; 0,57. Виробнича програма у перера­хунку на виріб А складе: 1200 + (400 х 1,14) + (840 х 0,57) =2135 шт.

При розробці виробничої програми значну увагу приділя­ють не тільки обсягам випуску, а й номенклатурі та асортимен­ту. Планова номенклатура продукції повинна не тільки забезпе­чити задоволення споживчого попиту, а й відповідність обсягу випуску продукції виробничій потужності підприємства.

При розробці виробничої програми виникає необхідність прийняття оптимальних планових рішень з метою досягнення підприємством максимальних результатів. Наприклад, визна­чення оптимальної структури виробничої програми щодо асор­тименту та обсягу випуску, яка б забезпечила максимальний прибуток від реалізації продукції.

Розглянемо на конкретному прикладі вирішення завдання оптимізації обсягів виробництва продукції для отримання мак­симального прибутку при певних обмеженнях підприємства в ресурсах. Загальновизнаною моделлю для вирішення цього за­вдання є модель Л.Конторовича:

і