3. Особливості оперативно-календарного планування на пі­дприємствах різних типів виробництва. : Планування діяльності підприємства : B-ko.com : Книги для студентів

3. Особливості оперативно-календарного планування на пі­дприємствах різних типів виробництва.

Одиничне виробництво. При даному типі виробництва об'єктом планування є замовлення. Використовуються наступні системи оперативно-календарного планування:

  • позамовна - при короткому циклі складання виробу (до одного місяця);
  • комплектно-вузлова та комплектно-групова системи при тривалості складального циклу більше одного мі­сяця.

Календарно-планові розрахунки містять:

  • розрахунок тривалості виробничого циклу виготов­лення виробу;
  • визначення календарних випереджень у роботі окре­мих виробничих підрозділів;
  • складання плана-графіка виконання замовлення;
  • складання зведеного графіка виконання замовлень згі­дно виробничій програмі на плановий період;
  • розрахунки завантаження обладнання і виробничих площ за календарними періодами (об'ємно-календарні розрахунки), корегування зведеного графіка з метою вирівнювання завантаження за окремими плановими періодами.

Розрахунки виконуються на основі тривалості виробничо­го циклу виготовлення виробу. При побудові циклового графіка необхідно враховувати міжцехові перерви, які мають страховий характер і становлять 3-5 днів. Виробнича програма цеху на мі­сяць є основою для розробки завдань для кожної дільниці та ро­бочого місця. Вихідними даними при цьому є:

  • конструкторсько-технологічні специфікації;
  • карти технологічних процесів;
  • карти розшифровки комплектів;
  • ерміни початку і закінчення робіт.

Після складання планів для дільниць проводяться кален­дарні розрахунки стосовно обладнання та виробничих площ, встановлюється змінність роботи дільниць та окремих груп об­ладнання, уточнюється потреба в робітниках.

При складанні зведеного графіка здійснюються розрахун­ки завантаження обладнання і площ всіма видами робіт з виго­товлення продукції в усіх підрозділах підприємства.

Серійне виробництво. Основним завданням календарного планування в даному випадку є забезпечення періодичності ви­робництва відповідно до плану при повному та рівномірному завантаженні обладнання, площ, робітників.

При оперативному плануванні серійного виробництва продукції важливе значення має вибір величини партії деталей. Якщо деталі виготовляються для малих серій виробів, то вели­чина партії дорівнює їх потребі. Якщо деталі потрібні періодич­но або постійно, але їх обробкою обладнання повністю не заван­тажене, то розмір партії визначається з урахуванням конкретних виробничих умов.

В умовах серійного виробництва можуть застосовуватися покомплектна та подетальна системи планування.

Масове виробництво. Об'єктами планування при масо­вому виробництві виступають окремі деталі, складальні одини­ці, окремі вироби. Для планування потокового виробництва та розробки календарно-планових нормативів розраховується кіль­кість робочих місць на лінії, яке забезпечує виконання змінного і годинного завдання щодо кожної операції. При даному типі виробництва використовуються наступні системи оперативно- календарного планування: за тактом випуску виробів; плану­вання на склад.

Оперативно-календарне планування на підприємствах різ­них типів виробництва повинно забезпечити рівномірність ви­робничого процесу та випуск якісної продукції у необхідній кі­лькості та у встановлений термін.

Планування діяльності підрозділів передбачає також вибір методу виготовлення виробничої програми, тобто як буде орга­нізований виробничий процес у просторі та часі. Розрізняють потоковий, партіоний та одиничний способи виготовлення ви­робів.

Потоковий метод. Його сутність полягає в наступному:

  • на окремих робочих місцях спеціалізуються на вико­нанні конкретної операції з постійним закріпленням одного або обмеженого переліку найменувань виробів;
  • робочі місця розташовані по ходу технологічного про­цесу виготовлення виробів;
  • процес виготовлення організований за принципом по­току з односпрямованим рухом предметів праці від одного робочого місця до іншого і застосуванням бе­зупинно діючого або пульсуючого транспорту;
  • операції на всіх робочих місцях виконуються парале­льно.

Об'єктом планування при потоковому виробництві є пото­кова лінія. Вона являє собою сукупність робочих місць, розта­шованих у послідовності технологічного процесу і призначених для виконання синхронізованих операцій. Незважаючи на свою ефективність, потокові методи мають обмежене застосування.

Партіоний метод застосовується в умовах серійного і дрібносерійного виробництва, для яких характерне наступне:

  • виробництво продукції і запуск деталей в обробку пар­тіями відповідно до розроблених графіків;
  • за кожним робочим місцем закріплюються кілька де­талей і операцій;
  • для виконання операцій певного виду робіт застосову­ється універсальне обладнання, інструменти і присто­сування, а для партій, що виготовляються повторно - спеціалізоване обладнання;
  • обладнання в дрібносерійному виробництві розташо­вується по ходу технологічного процесу або групами.

Одиничний метод організації виробництва має наступні особливості:

  • велика номенклатура виготовленої продукції, що не повторюється;
  • значна питома вага нестандартних, оригінальних дета­лей і вузлів;
  • велика трудомісткість і тривалість циклу виготовлення виробів;
  • відсутність типізованих технологічних процесів.

В одиничному виробництві переважно використовується універсальне обладнання й інструменти, що забезпечують вико­нання різноманітних робіт і операцій. Обладнання в одиничному виробництві розташовується групами.

Планування, облік та контроль за виконанням планів у підрозділах підприємства сприяє забезпеченню ритмічної робо­ти всього підприємства, скороченню перерв у ході руху предме­тів праці за технологічними операціями. Це також дозволяє ско­ротити тривалість виробничого циклу та прискорити доставку продукції до споживача.

Одним з показників ефективності системи оперативно- календарного планування є коефіцієнт безперервності виробни­чого процесу, що визначається за даними поточного обліку фак­тичних циклів обробки партії деталей. Безперервність може бу­ти забезпечена завдяки своєчасній підготовці та доставці матері­альних ресурсів, інших предметів праці, необхідної технічної документації на кожне робоче місце згідно календарних планів- графіків.

Ступінь використання робочого часу в процесі виробниц­тва характеризує коефіцієнт ритмічності. Він розраховується за формулою

Т

К =

р т

вц

де Ттц - тривалість технологічного циклу обробки партії виробів;

Твц - загальна тривалість виробничого циклу.

Чим вище значення даного коефіцієнту, тим менше вини­кає перерв протягом руху продукції до покупця та більш ефек­тивно використовуються ресурси підприємства, а в першу чергу, робочий час, який є одним з головних календарно-планових но­рмативів при оперативно-календарному плануванні.