3. Види планів, їх класифікація

В нинішніх умовах господарювання всі учасники ринко­вих відносин самостійно здійснюють планування своєї діяльно­сті на основі ринкового попиту, раціонального використання наявних ресурсів, прагнення отримати максимальну величину прибутку. При цьому в практичній діяльності підприємство ви­користовує різні види планів.

За об'єктами планування розрізняють наступні види планів:

  • план виробництва (номенклатура, асортимент та кіль­кість продукції, що виготовляється в натуральних та вартісних показниках, виробнича потужність, трудомі­сткість виробничої програми);
  • план товарообороту (структура та обсяги реалізації то­варів);
  • план продажу (визначення можливих обсягів продажу, формування портфелю замовлень, освоєння нових ви­дів продукції);
  • фінансовий план (баланс доходів та витрат, план гро­шових надходжень);
  • план з праці та персоналу (продуктивність праці, чисе­льність персоналу);
  • план матеріально-технічного забезпечення (потреба в матеріалах, паливі, обладнанні);
  • план витрат (собівартість, калькуляція, кошторис);
  • план інвестицій (обсяги та джерела інвестиційних ко­штів за напрямами інвестицій, зведений план інвести­цій).

В залежності від тривалості планового періоду плани поділяються на:

  • довгострокові (перспективні);
  • середньострокові;
  • короткострокові (поточні).

Довгостроковий (перспективний) план передбачає визна­чення стратегії розвитку підприємства стосовно всіх напрямів його діяльності на період більше 5 років.

Середньостроковий план - це деталізація довгострокового плану для перших років діяльності підприємства на період від 1 до 5 років.

Поточний план - це планування діяльності підприємства за всіма напрямами на короткі періоди (рік, квартал, місяць, ти­ждень, доба). Короткострокові плани містять у собі конкретні заходи щодо досягнення цілей (визначених у довгострокових планах) та використання необхідних для цього ресурсів підпри­ємства.

За змістом планових рішень плани поділяють:

  • стратегічні;
  • тактичні;
  • оперативно-календарні;
  • бізнес-плани.

Стратегічний план визначає основні напрями розвитку підприємства на довготривалу перспективу. У рамках стратегіч­ного планування приймають рішення стосовно розширення біз­несової діяльності, розробки та впровадження заходів для задо­волення ринкового попиту, ринків збуту, партнерських взаємо­відносин.

Таким чином, основна ознака стратегічного планування - пошук нових можливостей діяльності та розвитку підприємства, створення потенціалу для адаптації до динамічних змін внутрі­шніх та зовнішніх умов його існування. Саме для цього під час стратегічного планування підприємство визначає цілі та розроб­ляє засоби їх досягнення.

Тактичний план - розробка плану економічного та соціаль­ного розвитку підприємства на короткостроковий або середньост- роковий період. Тактичні плани конкретизують та доповнюють стратегічні. Так, якщо стратегічні плани окреслюють місію, відпо­відні їй цілі діяльності підприємства, загальні засоби та заходи їх досягнення, то тактичні - визначають сукупність конкретних дій та засобів для досягнення намічених цілей. Тактичне планування до­зволяє реалізувати додаткові резерви, які сприятимуть збільшенню обсягів виробництва, зниженню витрат, підвищенню якості проду­кції, росту продуктивності праці тощо.

Оперативно-календарний план деталізує показники так­тичного плану для організації планомірної та ритмічної роботи всього підприємства та його структурних підрозділів протягом короткого проміжку часу (день, тиждень, місяць). У процесі оперативно-календарного планування визначається час вико­нання окремих операцій виробничого процесу, оперативної під­готовки виробництва, а також передбачаються заходи щодо кон­тролю, матеріально-технічного забезпечення виробництва, збуту продукції. План містить календарне погодження виробничого процесу між структурними підрозділами, в якому враховуються послідовність та параметри технологічного процесу.

Оперативне планування здійснюється в масштабі всього підприємства як цехове (міжцехове), а для окремих цехів - у розрізі дільниць і робочих місць (внутрішньоцехове).

Міжцеховий оперативний план забезпечує скоординовану діяльність між цехами підприємства згідно з послідовністю тех­нологічних процесів (заготівельних, обробних, складальних) та з урахуванням цехових функцій - основні, допоміжні, обслугову­ючі, побічні. Головним завданням міжцехового оперативного планування має бути забезпечення ритмічної роботи всіх цехів, запобігання виникнення «вузьких місць», погодження номенк­латури заготівель, деталей, вузлів та термінів їхнього пересу­вання між цехами (виробництвами).

Внутрішньоцеховий оперативний план включає розробку календарних планів виробництва для дільниць та контроль за їх виконанням, розподіл робіт за робочими місцями, оперативне регулювання виробничих процесів.

Бізнес-план необхідний для оцінки доцільності здійснення то­го чи іншого виду діяльності. У ньому викладено суть, напрями та способи реалізації підприємницької ідеї; надана оцінка ринковим, виробничим, організаційним та фінансовим аспектам майбутнього бізнесу. Бізнес-план розробляється для обгрунтування:

  • вибору нових видів діяльності;
  • можливості залучення інвестицій, отримання кредитів;
  • пропозицій для створення спільних підприємств;
  • доцільності в отриманні підтримки держави.

При ринковій системі господарювання він виконує дві ва­жливі функції:

  • зовнішню (ознайомлення зацікавлених осіб із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької ідеї);
  • внутрішню (конкретизація заходів та засобів для реалі­зації підприємницького проекту).