1. П оняття, ознаки і види правовідносин

магниевый скраб beletage

Через правовідносини реалізуються норми права, яківстановлюють права та обов'язки людини. Вони можуть бутиформально визначені (у статтях законів, підзаконних норматив-но-правових актах) або не мати необхідних формальних ознак(наприклад природні права людини). Держава захищає усі право-відносини, які мають місце в суспільстві, незалежно від їх фор-мального визначення, і підтримує їх різними засобами, в томучислі примусовими.

Держава не може змінювати основоположний характер суспі-льних відносин за допомогою правових засобів, а тим більшеутворювати нові суспільні відносини. Коли б це було б можли-вим, суспільство без зайвих зусиль за допомогою процесу зако-нотворчості позбулося б багатьох своїх проблем і вирішило усісвої невідкладні завдання. Але право — це тільки регулятор істабілізатор суспільних відносин.

Держава за допомогою законів може лише прискорювати роз-виток окремих суспільних відносин, сприяти розвиткові прогре-сивних суспільних тенденцій чи стримувати негативні зв'язки іпроцеси. Наприклад, ринкові відносини в Україні склалися нелише тому, що Верховна Рада України прийняла закони, якісприяють підприємницькій діяльності, а й тому, що вони почалиреально складатися у суспільному житті країни у відповідності зпотребами суспільного розвитку.

Правові відносини — це специфічні вольові суспільні відно-сини, які виникають і здійснюються на основі норм права, учас-ники яких взаємопов'язані суб'єктивними правами та юридични-ми обов'язками.

Вони мають такі ознаки:

1) правовідносини є результатом свідомої діяльності людей, вякій складається модель майбутніх стосунків з огляду на існуючілюдські цінності та суспільні пріоритети;

правовідносини формуються на основі реальних суспільнихвідносин. Вони юридично виражають економічні, політичні, сі-мейні, національні та інші реально існуючі в житті відносини, єзасобом їх регулювання. Так, щодо шлюбно-сімейних правовід-носин слід зазначити, що Сімейний кодекс України (2002 р.) міс-тить норми про шлюбні договори, які викликані потребою право-вого регулювання фактичних сімейних відносин. Потребоюправового регулювання у сфері політичних відносин стало вне-сення змін до Закону України «Про вибори в Україні»;

правовідносини виникають, припиняються чи змінюютьсявідповідно до правових норм, які впливають на поведінку людей ічерез неї реалізуються. У реальній дійсності правовідносини мо-жуть виникати лише тоді, коли чинна норма права встановлюєвзаємні права і обов'язки учасників (суб'єктів) конкретних суспі-льних відносин. Єдиний виняток з цього правила становить вини-кнення правовідносин у разі вирішення справи на основі аналогіїправа. У господарських відносинах юридичних осіб, у майновихвідносинах громадян виникають і виникатимуть ситуації і право-відносини, що прямо не врегульовані нормативно-правовими ак-тами, коли діють інститути аналогії права і аналогії закону;

суб'єкти правовідносин пов'язані між собою суб'єктивнимиправами і юридичними обов'язками. Сторони у правовідносинахмають взаємні права і обов'язки, що закріплені у правових нор-мах. У правовідносинах одна сторона (уповноважена) має правовимагати певної поведінки від іншої сторони (зобов'язаної), щомає обов'язок задовольняти вимогу уповноваженої сторони. Як-що суб'єкти не взаємопов'язані закріпленими у праві взаємнимиправами та обов'язками, то правовідносини між ними виникнутине можуть. Права і інтереси одних можуть бути реалізовані лишечерез виконання обов'язків інших;

реалізація суб'єктивних прав і здійснення юридичнихобов'язків забезпечуються можливістю застосування заходівдержавного примусу. Правовідносини охороняються державою,інші суспільні відносини такого забезпечення не мають;

правовідносини завжди мають вольовий характер. Є право-відносини, для виникнення яких потрібне волевиявлення усіх йогоучасників (вступ до шлюбу, договір купівлі-продажу, тощо), таправовідносини, для виникнення яких досить волевиявлення лишеодного з його учасників (наприклад, проведення обшуку, накла-дення адміністративного штрафу). В окремих випадках суб'єктможе не знати, що став учасником правовідносин (при спадкуван-ні за законом, якщо спадкоємець проживає в іншому місці, тощо).