1. П оняття та види правової поведінки

магниевый скраб beletage

У правовій системі суспільства діяльність та вчинкилюдей розглядають з погляду права, яке є критерієм їх оцінки яксоціально корисних чи шкідливих. Нормативно-правові акти яв-ляють систему юридичних нормативів, які забезпечуються дер-жавою, а також є формально-обов'язковим критерієм оцінкибудь-якої поведінки, яка має юридичне значення або юридичноіндиферентної. Будь-яка юридично значуща поведінка суб'єктаправа є правовою: вона передбачена нормами права і має юриди-чну оцінку і юридичні наслідки (позитивні чи негативні).

Найбільш широким є поняття нормативна поведінка, під якоюрозуміють таку поведінку людей, що регулюється будь-якимисоціальними нормами, — звичаями, релігійними або корпоратив-ними нормами, нормами права та ін.

Нормативна поведінка, яка регулюється нормами права, нази-вається правовою поведінкою.

Правова поведінка — це сукупність вчинків у вигляді дій чибездіяльності, які мають соціальне значення, регламентуютьсянормами права і зумовлюють правові наслідки.

З урахуванням змісту вчинку правова поведінка поділяєтьсяна два види: правомірну і неправомірну (правопорушення).

Основні ознаки правової поведінки:

регламентується правовими нормами. Межі поведінки, щозазначені в нормах, вказують на діапазон можливостей та чітковизначені випадки впливу на поведінку юридичними засобами;

має юридичні наслідки. Будь-яка правова поведінка, вико-нуючи роль юридичного факту у механізмі правового регулю-вання, впливає на виникнення, зміну або припинення правовідно-син, у яких здійснюються права і обов'язки, реалізуються заходивідповідальності.

Однією з найважливіших форм правових наслідків є реакціядержави на результати правової поведінки у вигляді заохочення,стимулювання, охорони соціально корисних вчинків чи застосу-вання заходів юридичної відповідальності за шкідливі дії. Дер-жава виступає гарантом правової поведінки і суб'єктом, здатнимвід імені суспільства привести в дію апарат примусу для притяг-нення до відповідальності за протиправну поведінку.

Певні прояви правової поведінки можуть бути юридичнимифактами, тобто такими життєвими обставинами, з якими нормиправа пов'язують виникнення, зміну чи припинення правових ві-дносин. У цьому разі правова поведінка розглядається як підста-ва зміни стану правовідносин, як конкретні життєві обставини,виникнення яких залежить від волі людей і які описані в гіпоте-зах правових норм;

правова поведінка виражається у формі діяння суб'єкта,тобто його дії чи бездіяльності. Думки та емоції людини не мо-жуть регулюватися правом. Намір, бажання вчинити юридичнедіяння самі по собі наслідків не викликають: вони залишаютьсяпоза межами правового впливу;

поведінка має значення для суспільства, державою може оці-нюватися як соціально корисна, індиферентна чи соціально шкід-лива. Соціально корисний характер правової поведінки проявля-ється у здатності підтримувати конструктивні відносини у всіхсферах життя суспільства; вона сприяє нормальному процесу вза-ємодії між людьми. Соціально шкідлива поведінка гальмує розви-ток їх позитивного потенціалу, викликає негативні економічні, со-ціально-політичні, морально-психологічні та інші наслідки.

Правомірна поведінка є видом правової поведінки, яка, на ві-дміну від протиправної поведінки, є соціально корисною, відпо-відає закріпленим у правових нормах моделям поведінки і маєпозитивні юридичні наслідки.

Правомірна поведінка — це суспільно необхідна, бажана ідопустима з огляду на інтереси громадянського суспільства по-ведінка індивідуальна і колективна суб'єктів, що виявляється уздійсненні норм права, гарантується та охороняється державою.

Ознаки правомірної поведінки:

об'єктивно можлива і необхідна;

бажана і допустима;

відповідає інтересам громадянського суспільства;

гарантується й охороняється державою;

відповідає нормам права.

Правомірна поведінка являє собою загальну форму реалізаціїсуб'єктивних прав і обов'язків, втілення правових настанов ужиття, форму перенесення юридичних можливостей у соціальнудіяльність.

Правомірна поведінка здійснюється у вигляді їх дотримання, ви-конання і використання, а також правозастосування, тобто стано-вить єдність юридичного і соціального змісту реалізації норм права.

Правомірну поведінку можна класифікувати залежно від ак-тивності суб'єкта — соціально активна; позитивна (звичайна);конформістська; маргінальна.

Соціальноактивна правова поведінка — полягає у добровіль-ності здійснення правових норм і адекватній реакції на порушенняправових приписів з боку інших суб'єктів. Вона заснована на пере-конаності суб'єкта в необхідності і справедливості правового регу-лювання, на високій правовій свідомості та правовій культурі.

Звичайна правова поведінка — необхідність її здійсненнястала необхідністю суб'єкта, переросла у звичку і може навіть неусвідомлюватися ним у всіх її аспектах.

Конформістська (пристосовницька) поведінка — пасивно-пристосовницьке ставлення до правового середовища за принци-пом «поводься так, як поводять себе інші». Базується не на внут-рішньому переконанні суб'єкта в необхідності неухильного ви-конання приписів права, а є формою його пристосування дооточуючого соціального середовища. Потрапляючи в середовищеосіб, схильних до правопорушень, такий суб'єкт швидко змінюєсвою правомірну поведінку на протиправну.

Маргінальна поведінка — ґрунтується не на позитивнихправових настроях суб'єкта, а на його страху перед юридичноювідповідальністю за вчинене правопорушення. Такий суб'єкт го-товий до протиправних дій у разі переконання в їх безкарності.

Правова поведінка забезпечується насамперед свідомим став-ленням громадян і посадових осіб до правових вимог, а такожсилою державного примусу у випадках вчинення правопорушень.