27.3. Системи обробітку ґрунту

Система обробітку ґрунту — це сукупність науково обґрунто-ваних прийомів обробітку ґрунту під культури в сівозміні. Прицьому враховують ґрунтовокліматичні умови місцевості, забур'я-неність полів та біологічні особливості вирощуваних культур.

За часом виконання робіт розрізняють зяблевий, передпо-сівний та післяпосівний обробітки ґрунту. Зяблевий — це основ-ний обробіток ґрунту в літньо-осінній період під сівбу або садіннясільськогосподарських культур в наступному році. Передпосів-ний обробіток ґрунту проводять перед сівбою або садінням сіль-ськогосподарських культур. Післяпосівний обробіток ґрунту здій-снюють після сівби або садіння сільськогосподарських культур.

27.3.1. Зяблевий обробіток ґрунту

Зяблевий обробіток поліпшує агрофізичні властивості ґрунту,сприяє нагромадженню в ньому вологи та елементів мінераль-ного живлення, знищенню бур'янів, шкідників та збудників хво-роб культурних рослин. Осінній обробіток має також великеорганізаційно-господарське значення, оскільки зменшує напру-женість весняно-польових робіт, дає змогу своєчасно і високоя-кісно провести сівбу ярих культур.

Найефективнішим є ранній зяблевий обробіток, що включаєлущення стерні та наступну оранку.

Якщо після збирання врожаю зернових культур поле не вио-ране, то на поверхні ґрунту залишається насіння бур'янів, яке внаступному році буде джерелом забур'яненості посівів. Одно-часно на полі залишаються післяжнивні бур'яни, які дозріваютьі поповнюють запаси насіння бур'янів у верхньому шарі ґрунту.У багаторічних коренепаросткових бур'янів після скошування зер-нових у корінні накопичуються про запас поживні речовини, томуці бур'яни також збільшуватимуть забур'яненість посівів. Крімтого, без обробітку ґрунту на полі створюються більш сприятливіумови для перезимівлі шкідливих комах, зменшуються ґрунтовізапаси вологи та поживних речовин.

Зяблевий обробіток поля після стерньових попередників (пше-ниці, жита, ячменю, вівса та ін.) найчастіше складається з лущен-ня стерні та наступної зяблевої оранки. Лущення слід проводитиодночасно із збиранням врожаю або відразу після цього. Ґрунтпри цьому добре розпушується, не пересихає, у ньому швидшепроростає насіння бур'янів, підвищується якість оранки. Глибинаі спосіб лущення залежать від забур'яненості поля, щільностіґрунту, ерозійних процесів тощо.

На полях, забур'янених переважно однорічними бур'янами,лущення проводять дисковими знаряддями на глибину 6-8 см.Запирієні ділянки лущать дисковими знаряддями у двох напря-мах на глибину залягання кореневищ (12-14 см), а після появи«шилець» глибоко орють плугами з передплужниками або ярус-ними плугами. На полях, забур'янених осотом та іншими коре-непаростковими бур'янами, застосовують систему поліпшеногоабо пошарового зяблевого обробітку, яка включає післяжнивнедискування на глибину 6-8 см та повторне лущення лемішнимилущильниками або плоскорізними знаряддями на глибину 12-14см. Зяблеву оранку проводять у вересні або на початку жовтня.

Глибину оранки встановлюють з урахуванням особливостейкультури і ґрунту. На чорноземах, темно-сірих і сірих лісових ґрун-тах під ярі просапні культури орють на глибину 28-30 см, підколосові та інші — на глибину 20-22, а на дерново-підзолистих ісолонцюватих ґрунтах — на глибину орного шару.

У районах достатнього зволоження для боротьби з бур'яна-ми застосовують напівпаровий зяблевий обробіток ґрунту. Вінскладається з лущення, ранньої зяблевої оранки з боронуван-ням та поверхневого обробітку (дві чи три культивації з борону-ванням) у міру ущільнення ґрунту і проростання бур'янів. Якщоґрунт дуже ущільнюється чи запливає, його пізно восени оброб-ляють полицевими лущильниками або плоскорізними культива-торами на глибину 16-20 см.

Зяблевий обробіток ґрунту після просапних культур має певніособливості. Оскільки на посівах просапних культур проводятьборонування, культивування, підгортають рослини та вносятьвисокі дози добрив, ґрунт глибоко обробляють. Істотно відрізня-ється зяблевий обробіток на важких і легких ґрунтах.

На легких ґрунтах, наприклад після картоплі, достатньо тогообробітку ґрунту, який проводився при додатковому підбираннібульб (культивація, мілке переорювання). На важких ґрунтах тапри високій забур'яненості полів обов'язково треба провестиглибоку оранку. Після збирання кукурудзи та соняшнику необхід-не попереднє лущення поля для кращого загортання рослиннихрешток під час оранки.

В умовах прояву вітрової та водної ерозії обробіток ґрунту пови-нен мати ґрунтозахисний характер. Для цього здійснюють безпо-лицевий та контурний зяблевий обробіток ґрунту. Залишки стерні наповерхні поля, оранка впоперек схилу значно зменшують втратиґрунту від здування і змиву, сприяють кращому використанню опадів.

27.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури

Система передпосівного обробітку ґрунту — це сукупністьприйомів, які виконують у певній послідовності для підготовкиґрунту до сівби сільськогосподарських культур. Передпосівнийобробіток сприяє збереженню вологи в ґрунті, створює сприят-ливі умови для рівномірного заробляння насіння на потрібну гли-бину, його проростання і подальшого росту рослин. У разі по-треби перед сівбою знищують бур'яни та заробляють у ґрунтдобрива й гербіциди. Цей комплекс прийомів у кінцевому підсум-ку дає змогу мати дружні повноцінні сходи сільськогосподарсь-ких культур.

Система передпосівного обробітку ґрунту під ярі культурискладається з ранньовесняного його розпушування (закриттявологи), обробітку перед сівбою, який, залежно від ґрунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей вирощуваної куль-тури, складається з культивації, глибокого розпушування, пере-орювання і коткування.

Основним завданням закриття вологи є збереження в ґрунтінагромадженої за осінньо-зимовий період вологи, яка навесніінтенсивно випаровується, особливо з ущільненого ґрунту. Підра-ховано, що при гребенястій поверхні з ущільненого ґрунту в ок-ремі сонячні дні навесні випаровується 80-100 т/га води. Томузакриття вологи є терміновою весняною роботою.

Ознакою готовності поля до закриття вологи є посіріння вер-хівок гребенів ріллі. Починати закриття вологи треба вибірково.Найбільше зберігається ґрунтової вологи при ранньовесняномуобробітку зябу тоді, коли шлейфування і боронування проводятьодночасно, тобто знаряддя знаходяться в одному агрегаті. Прицьому ґрунт добре розпушується та вирівнюється його поверх-ня. Створення на поверхні ґрунту дрібногрудочкуватого шарузапобігає випаровуванню вологи, оскільки переривається капі-лярний зв'язок між нижнім зволоженим та верхнім його шарами.

Порядок розміщення знарядь в агрегаті залежить від стануґрунту. На дуже ущільнених ґрунтах у першому ряду тракторногоагрегату знаходяться важкі борони, а в другому — шлейфи. Набільш структурних ґрунтах, де після зяблевої оранки утворюєть-ся гребеняста поверхня, в першому ряду розміщують шлейф, ав другому — борони. Основною вимогою при закритті вологи єутворення на поверхні ґрунту добре розпушеного дрібногрудоч-куватого шару завтовшки 3-5 см. Для цього шлейфування і бо-ронування виконують у два сліди навскоси (під кутом 45°) донапряму оранки.

Залежно від фізичних властивостей ґрунту та його вологостізапроваджують також інші схеми розміщення знарядь під часзакриття вологи. Так, спочатку в один слід боронують, а черезкілька годин пускають агрегат із шлейфів, борін і райборінок.

Передпосівний обробіток ґрунту. Після весняного закрит-тя вологи проводять передпосівну культивацію, основним зав-данням якої є створення сприятливих умов для загортання на-сіння і появи дружніх сходів. Для багатьох культур передпосівнукультивацію, як правило, здійснюють на глибину загортання на-сіння, щоб воно під час сівби лягло на однакову глибину в ущіль-нений та вологий ґрунт, а зверху прикрилося пухким шаромґрунту. При створенні таких умов насіння буде забезпечене не-обхідними для проростання вологою і повітрям.

Найкращим знаряддям для передпосівного обробітку ґрунтує культиватор з підрізувальними лапами. Цим знаряддям можнадосягти рівномірного і неглибокого розпушування ґрунту, знищи-ти сходи та розетки бур'янів. На важких і зволожених ґрунтах, депотрібна глибша культивація, для передпосівного обробітку більшефективні культиватори з розпушувальними лапами.

Під ранні ярі культури ґрунт культивують один раз. Під пізнікультури застосовують, як правило, дві культивації: першу набільшу глибину і приблизно в ті самі строки, що й під ранні ярікультури, а другу — перед сівбою на глибину висівання насіння.Після кожної культивації під ранні і пізні культури ґрунт борону-ють. У районах достатнього зволоження на малоструктурнихґрунтах, які запливають, передпосівну культивацію проводять наглибину 8-!0 см, а в районах надмірного зволоження, де ґрунтнавесні дуже ущільнюється, глибину передпосівного обробіткудоводять до 14 см і більше, використовуючи для цього крім куль-тиваторів ще й чизелі.

Весняне переорювання зябу допускається тільки під час підго-товки ґрунту під пізні культури, наприклад, на важких ґрунтах у пів-нічних і західних районах України, особливо в роки з надмірноюкількістю опадів, коли після культивації не можна добитися високоїякості передпосівного обробітку. Переорюють зяб також і тоді,коли добрива вносять навесні.

На дуже пухких і чистих від бур'янів полях іноді ранні колосовіта зернобобові культури можна висівати відразу після ранньо-весняного боронування і шлейфування без передпосівної куль-тивації.

До прийомів передпосівного обробітку належить і коткуван-ня, яке застосовують для вирівнювання поверхні ріллі. При цьо-му ґрунт ущільнюється, що сприяє надходженню, вологи з йогонижніх горизонтів у верхні. Передпосівне коткування ґрунту даєзмогу якісно провести сівбу, особливо дрібнонасінних культур(багаторічні трави, просо, овочеві тощо), насіння яких загорта-ють неглибоко.

Передпосівний обробіток, як правило, проводять у стані фі-зичної спілості ґрунту і в найбільш стислі строки, не допускаючирозриву між передпосівним обробітком та сівбою, оскільки цепризводить до значних втрат ґрунтової вологи.

Післяпосівний обробіток ґрунту. Проводять після сівби абосадіння сільськогосподарських культур. Він спрямований на зни-щення бур'янів, розпушування ґрунту та створення сприятливихумов для проростання насіння і розвитку рослин. Під час післяпосівного обробітку знищується більше бур'янів, ніж при осіннь-ому та передпосівному обробітках. Це пояснюється тим, що умо-ви весняного періоду сприятливі для активного росту бур'янів.

При недостатній кількості вологи в ґрунті та при стійкій сухійвесняній погоді посіви прикочують кільчасто-шпоровими котка-ми без боронування. Прикочування поліпшує контакт насіння зґрунтом, посилює надходження до нього вологи та вирівнюєповерхню ґрунту. Проте котки з широким захватом, які викорис-товують для коткування, нерівномірно ущільнюють ґрунт, стиму-люють проростання бур'янів. Крім того, на дуже ущільненомуґрунті гірше поглинається волога. Тому більш ефективним є ряд-кове прикочування посівів сівалками з котками, які ущільнюютьґрунт тільки в рядку, залишаючи його пухким у міжряддях.

Ефективним прийомом післяпосівного обробітку є борону-вання посівів як до, так і після появи сходів. Для цього застосо-вують сітчасті борони та легкі борони типу зигзаг. Досходове бо-ронування руйнує ґрунтову кірку, яка може утворюватися післявипадання опадів. Перше боронування зернових у разі потре-би проводять до появи сходів через 4-6 днів після сівби. У цейчас насіння уже проросло і почало вкорінюватись, а бур'яни з'яв-ляються на поверхні ґрунту або знаходяться у фазі білих нито-чок і легко пошкоджуються зубами борін та грудочками ґрунту,оскільки перерослі сходи бур'янів знищуються важче. Встанов-лено, що одноразовим боронуванням можна знищити понад60% пророслих малорічних бур'янів, а дворазовим — до 90%.

На посівах льону та інших культур, насіння яких заробленомілко, а також на посівах зернових з підсівом багаторічних травпісляпосівне боронування ґрунтів, як правило, не проводять.

Післясходове боронування досить ефективне для знищеннябур'янів та поліпшення фізичного стану ґрунту, проте при цьомуможуть пошкоджуватись сходи культурних рослин. Для запобі-гання пошкодженню рослин посіви доцільно боронувати у другійполовині дня, коли рослини мають понижений тургор клітин істають менш крихкими. Боронування виконують упоперек рядківабо під кутом до напряму сівби.

Урожайність просапних культур значною мірою залежить відефективності післяпосівного догляду. Після проведення досходо-вого та післясходового боронування починають розпушуванняміжрядь. Міжрядна культивація має вирішальне значення у бо-ротьбі з бур'янами та в регулюванні водно-повітряного і пожив-ного режимів ґрунту, в підвищенні його біологічної активності. Цейобробіток виконують з урахуванням біологічних особливостейкультури, забур'яненості посівів, погодних умов та стану ґрунту.

Перший міжрядний обробіток здійснюють на максимальну дляданих умов глибину, оскільки там ще мало або зовсім немає ко-ренів рослин. Потім на культиватори встановлюють інші робочіоргани і проводять розпушування мілкіше, щоб менше пошкод-жувати кореневу систему рослин, яка інтенсивно розвивається.Лапи встановлюють так, щоб залишалася захисна смуга між краємлапи і рядком рослин. Хід агрегату має бути прямолінійним по слідусівалки, інакше неминуче підрізування рослин у рядку.

Після культивації проводять 1-2 підгортання залежно від во-логості ґрунту та стану посівів. Підгортання сприяє додатковомукорене- та бульбоутворенню, а також знищенню бур'янів. Підгор-тання рослин сухим ґрунтом шкідливе.

Перерва між обробітками міжрядь — не більше 10-12 днів,інакше бур'яни встигнуть добре вкорінитися і їх важче буде зни-щити.

27.3.3. Обробіток ґрунту під озимі культури

Обробіток ґрунту під озимі культури залежить від попередниката ґрунтово-кліматичних умов. В Україні озимі культури (пшениця,жито, ячмінь) висівають на парах (чистих, зайнятих, сидеральних)та після непарових попередників (просапних та суцільної сівби).

Обробіток чистого пару. Ґрунт у чистому пару систематич-но обробляють, підтримуючи його в чистому від бур'янів стані.Чистий пар може бути чорним і раннім. Обробіток чорного парупочинають після збирання попередньої культури і проводять засистемою зяблевого обробітку. Основний обробіток ранньогопару виконують навесні наступного року.

Зяблеву оранку на парах можна здійснювати протягом усьо-го осіннього періоду, проте це краще робити після достатньогозволоження ґрунту, коли він добре розпушується. Під час оранкислід вносити органічні та мінеральні добрива.

Ранні пари орють навесні з одночасним коткуванням і боро-нуванням. Перед оранкою по полю рівномірно розкидають гній,який вивезли взимку. Після оранки ранній пар обробляють таксамо, як і чорний. Восени обов'язково лущать стерню.

Весняно-літній обробіток чистих парів починають рано навеснііз закривання вологи. Для цього залежно від ступеня ущільненняґрунту застосовують шлейфи з боронами. Після закриття вологипротягом весни і літа для знищення бур'янів та підтримання ґрун-ту в розпушеному стані на паровому полі проводять пошаровиййого обробіток з поступовим зменшенням глибини культивації.

Перше весняне глибоке розпушування чорного пару, основ-ним завданням якого е посилення аерації та біологічних процесіву ґрунті, треба здійснювати якомога раніше, до появи сходів бу-р'янів. Для ранньовесняної культивації використовують культи-ватори з підрізувальними. лапами, внаслідок чого менше вису-шується і розпилюється ґрунт. На чистих ґрунтах для першогорозпушування пару рекомендується застосовувати культиваториз розпушувальними лапами. Глибоке розпушування проводятьлущильниками із знятими полицями, а на важких ущільненихґрунтах — чизель-культиваторами.

У посушливих районах для обробітку пару, як правило, вико-ристовують безполицеві знаряддя, які не перевертають ґрунт,внаслідок чого він не пересихає. Відомо, що кращі результати даєпошаровий обробіток ґрунту, при якому першу культивацію залеж-но від забур'яненості поля роблять на глибину 10-14 і навіть 18 см.Глибину наступних культивацій щоразу зменшують на 2-3 см.Пошаровий обробіток з поступовим зменшенням глибини куль-тивації є основним прийомом догляду за паром. Після кожноїкультивації пару ґрунт слід боронувати в одному агрегаті з куль-тиватором.

Останню передпосівну культивацію проводять на глибину ви-сівання насіння, а якщо осінь суха і стан ґрунту сприяє добро-якісній сівбі, то її можна не виконувати.

При наявності кореневищних бур'янів ґрунт дискують, щоббагаторазовим розрізуванням кореневищ дисками запобігтинакопиченню в них поживних речовин. Після кожного дощу вліткуґрунт боронують для збереження вологи. На час сівби озимихкультур запаси вологи в чистому парі значно більші, ніж на по-лях, зайнятих сільськогосподарськими культурами. Чорний парпрактично гарантує як отримання добрих сходів, так і формуванняналежного врожаю зерна озимих культур.

Кулісний пар, як і чорний, широко застосовують у зоні Сте-пу. Відрізняється він тільки тим, що в паровому полі влітку підчас однієї з культивацій висівають кулісні рослини (соняшник,кукурудзу, гірчицю) за 1,5-2 міс. до сівби озимих, щоб вони збе-регли свою еластичність на час сівби і не встигли задерев'янітивід морозів. Відстані між кулісами повинні дорівнювати ширинізахвату ґрунтообробних знарядь, оскільки між кулісами продов-жують обробіток ґрунту. Сівбу проводять упоперек куліс диско-вими сівалками. Куліси сприяють затриманню снігу на поляхузимку, тобто кращій перезимівлі рослин та більшому накопичен-ню вологи в ґрунті.

Обробіток зайнятих парів. Поле, зайняте паром, засіваютькультурами з коротким вегетаційним періодом розвитку, щобпісля збирання їх залишилось досить часу для обробітку ґрунтуза системою напівпару.

У Степу в зайнятих парах вирощують вико-житню, вико-пше-ничну або горохово-ячмінну сумішки на зелений корм, баштаннікультури тощо. У Лісостепу крім вико-вівсяної сумішки на зеле-ний корм і сіно та вико-озимих сумішок на зелений корм у зай-нятих парах висівають горох на зелений корм і зерно, багаторічнібобові трави на один укіс, найчастіше конюшину або еспарцет.

На Поліссі поширеними парозаймаючими культурами є кор-мовий люпин на зелений корм і силос, конюшина на сіно, раннісорти картоплі, льон-довгунець, вико-вівсяна сумішка на сіно,кукурудза на зелений корм. Основним під час підготовки ґрунтупісля цих попередників є своєчасне збирання врожаю та обро-біток ґрунту відразу після збирання або одночасно з ним.

На час збирання парозаймаючих культур у ґрунті є ще певнізапаси вологи, що дає змогу якісно провести обробіток і ство-рити умови для кращого використання опадів у післяжнивнийперіод.

Основним способом підготовки ґрунту після парозаймаючихкультур під озимі є оранка плугом з передплужником в агрегаті зкільчасто-шпоровими котками та боронами. При обробітку такимагрегатом подрібнюються брили і вирівнюється поверхня ріллі.Якщо провести оранку відразу па всій площі поля не можна, йогонеглибоко лущать, а через 6-7 днів орють на глибину 20-22 см.Під час оранки вносять органічні і мінеральні добрива.

У період від оранки до сівби в міру потреби ґрунт обробля-ють культиваторами і боронами. Останню передпосівну культи-вацію проводять на глибину загортання насіння.

У роки з недостатньою кількістю опадів, особливо після па-розаймаючих культур суцільної сівби, ґрунт часто ущільнюється іпересихає. Оранка за таких умов навіть слідом за збираннямпарозаймаючої культури не забезпечує належної якості обробіт-ку ґрунту і потребує значних додаткових витрат на проведенняпісля неї поверхневого обробітку — дискування, боронування,коткування тощо. Щоб запобігти пересиханню ґрунту та погір-шенню його фізичних властивостей, доцільно замість оранкивідразу після збирання врожаю парозаймаючої культури зробитилущення, а потім при першій можливості зорати поле на певнуглибину з одночасним коткуванням і боронуванням. Якщо строкоранки настав, а в ґрунті дуже мало вологи, можна обмежитисяповторним дискуванням або мілким обробітком ґрунту безпо-лицевими багатолемішними лущильниками в агрегаті з борона-ми. Проте такий обробіток не слід застосовувати на дуже забу-р'янених ґрунтах, де обов'язково роблять полицеву оранку.

Обробіток після просапних попередників. З просапнихпопередників для озимих культур найчастіше є картопля і куку-рудза на зелений корм та силос. Ефективність їх значно зале-жить від строку збирання та обробітку ґрунту. Так, кукурудзу насилос нерідко збирають незадовго до сівби озимих, особливо упівнічних та північно-східних районах України.

У дослідах, проведених в Національному аграрному універ-ситеті у посушливі роки більш ефективним способом обробіткуґрунту під озиму пшеницю після гороху та кукурудзи, зібраної насилос, є дво- або триразове дискування. Проте якщо на час зби-рання або після збирання цих культур випадають дощі, то полетреба орати.

При розміщенні озимих після ранньої картоплі основним спо-собом підготовки ґрунту е оранка. У посушливі роки при належ-ному догляді за картоплею замість оранки проводять поверхне-вий обробіток: на чистих полях — культивацію на глибину 6-7 смз боронуванням, а на забур'янених — лущення дисковими або ле-мішними знаряддями з одночасним коткуванням і боронуванням.

27.3.4. Обробіток ґрунту після зернових колосових

культур

Непаровими попередниками для озимої пшениці, озимогожита та ячменю інколи можуть бути ярий ячмінь та озима пше-ниця. За даними дослідних установ, після таких попередниківобробіток ґрунту складається з лущення стерні та оранки. Прилущенні переважно подрібнюються стерньові рештки для кращо-го їх загортання в ґрунт. Як правило, оранку проводять на глиби-ну 20-22 см, а за умов посушливого року та при запізненні зпідготовкою ґрунту її зменшують до 16-18 см.

Ефективним і обов'язковим прийомом у системі обробіткуґрунту під озимі після стерньових попередників є його коткуван-ня з одночасним боронуванням. У період від оранки до сівбипроводять одну, а в разі потреби і більше культивацій. Глибинукультивації щоразу зменшують, а передпосівну культивацію про-водять на глибину загортання насіння.

При підготовці ґрунту під озимі після зернових колосових куль-тур, так само як і після інших попередників, велике значення маєвирівнювання поверхні ґрунту, що сприяє появі дружніх сходів.

Система післяпосівного обробітку ґрунту, її' завдання ізначення. Післяпосівний обробіток ґрунту проводять у періодпісля сівби до збирання вирощуваних культур і з урахуваннямособливостей кожної культури та технології її вирощування. Зав-данням системи післяпосівного обробітку ґрунту е створенняоптимальних умов для проростання насіння і появи дружніхсходів, забезпечення необхідної густоти стояння та розміщеннярослин просапних культур, збереження вологи в ґрунті та змен-шення її втрат від випаровування, поліпшення аерації ґрунту,посилення діяльності корисних ґрунтових мікроорганізмів, зни-щення бур'янів тощо.

До прийомів у системі післяпосівного обробітку ґрунту нале-жать: прикочування, боронування, міжрядний обробіток та підгор-тання.

Прикочування ґрунту забезпечує подрібнення брил, ущільнен-ня та вирівнювання поверхні поля, Його здійснюють одночасноіз сівбою озимих і ярих культур або відразу після неї. Прикочуван-ня поліпшує умови проростання насіння та сприяє появі дружнихсходів при недостатньому зволоженні верхнього шару ґрунту.

Боронування сприяє розпушуванню ущільненого шару ґрун-ту, руйнуванню ґрунтової кірки та знищенню сходів малорічнихбур'янів. До появи сходів ґрунтову кірку руйнують зубовими абосітчастими боронами, а після появи сходів — ротаційними зна-ряддями, які не пошкоджують рослин.

Ярі культури суцільного посіву боронують у фазі кущення, колирослини добре вкоріняться. Для цього використовують легкі зу-бові або сітчасті борони, а також ротаційні мотики. Просапні куль-тури боронують як до, так і після появи сходів. Картоплю та куку-рудзу, насіння яких загортають на глибину до 10 см, боронуютьзвичайними зубовими або сітчастими боронами, а культури, на-сіння яких заробляють на глибину 5-6 см, — легкими боронамиабо райборінками.

Весняне боронування озимих допомагає поліпшити водно-повітряний режим ґрунту, активізувати в ньому мікробіологічніпроцеси, знищити сходи бур'янів, видалити відмерлі рослиннірештки. Боронування проводять упоперек рядків для меншогопошкодження рослин. Боронують лише добре розвинені післязимівлі озимі при досягненні ґрунтом фізичної спілості. Як пра-вило, цей прийом застосовують після ранньовесняного піджив-лення посівів.

Міжрядний обробіток забезпечує розпушування ґрунту тапідрізування бур'янів у міжряддях. Його виконують на посівахпросапних культур під час їх вегетації.

Глибина та кількість міжрядних обробітків залежать від біоло-гічних особливостей рослин, забур'яненості посівів, ґрунтово-кліматичних та погодних умов у рік вирощування культур.

Перший міжрядний обробіток просапних культур, як прави-ло, мілкий (так зване шарування), другий — глибокий (10-12 см),а при наступних обробітках глибину зменшують для того, щобменше пошкоджувати кореневу систему рослин та запобігти зай-вим непродуктивним втратам вологи з ґрунту.

Підгортання рослин передбачає присипання ґрунтом їх сте-бел біля основи, розпушування та підрізування підземних органівбур'янів у міжряддях. Цей прийом застосовують при вирощуваннікартоплі та деяких інших культур, наприклад кукурудзи, внаслі-док чого знищуються бур'яни, краще прогрівається ґрунт, інтен-сивніше накопичуються доступні для рослин поживні речовини.Підгортання картоплі сприяє додатковому утворенню столонів, апідгортання помідорів, кукурудзи, соняшнику — розвитку коре-невої системи рослин та зменшенню забур'яненості у зоні рядків.

Осінній і зимовий догляд за посівами озимих культур.Агротехнічні заходи осінньо-зимового догляду розпочинаютьвосени, що сприяє кращій перезимівлі і найменшій загибелі ози-мих культур.

В Україні посіви озимих культур гинуть або помітно зріджу-ються від випрівання та вимокання. Для запобігання випріваннюпід глибоким сніговим покривом та при недостатньому промер-занні ґрунту сніг ущільнюють важкими котками. Застосуванняцього заходу дає змогу знизити температуру і припинити актив-ну життєдіяльність рослин.

Проти вимокання озимих поле борознують. На схилах на-різають борозни під певним кутом або по ламаній лінії, що по-мітно знижує ерозійні процеси. Там, де воду з поверхні полявосени відвести неможливо, застосовують вертикальний дре-наж глибиною нижче граничної межі промерзання ґрунту, а от-вори дренажу закривають зверху гноєм. На перезимівлі озимихкультур згубно можуть позначатися низькі температури, якщозима малосніжна, у яких вузол кущення розміщений мілко і вньому міститься багато води. Для запобігання вимерзанню про-водять снігозатримування. Проти випирання вузлів кущення за-стосовують прикочування поверхні ґрунту кільчастими котками.

Посіви озимини інколи гинуть від льодової кірки. Розрізня-ють кірку висячу (у сніговому покриві) і притерту (змерзлася зземлею). Для знищення висячої кірки застосовують кільчастікотки, а для знищення притертої — на поверхні поля розсипа-ють темні матеріали, наприклад торф, попіл, калійні добриватощо.

Для більшого накопичення вологи в ґрунті на посівах прово-дять снігозатримування можливими в господарствах засобами.

Обробіток ґрунту в умовах водної і вітрової ерозії'. Для

боротьби з ерозією ґрунтів застосовують комплекс заходів —організаційно-господарських, агротехнічних, меліоративних,гідротехнічних та ін.

У системі протиерозійних, агротехнічних заходів основним єобробіток ґрунту, спрямований на затримування весняних талихі зливових вод, а також вод улітку.

На схилах ґрунт обробляють упоперек схилу або в напрямігоризонталей. Ефективні також оранка з ґрунтопоглибленням,щілювання ґрунту, переривчасте борознування ріллі, лункуваннязябу. На схилах крутизною понад 8° застосовують оборотні плуги.

Нині проти водної ерозії ґрунту широко застосовують безпо-лицевий обробіток, залишаючи на поверхні стерню.

Вітрова ерозія особливо небезпечна у степових районах, томутут застосовують плоскорізний обробіток ґрунту. Дослідження-ми встановлено, що головною причиною вітрової ерозії є від-сутність на поверхні ґрунту рослинного покриву та розпущеністьйого верхнього шару, наприклад, зяблева оранка із заробляннямстерні сприяє прояву вітрової ерозії. Стерня зменшує силу вітрута промерзання ґрунту, дає змогу нагромаджувати сніг. Тому всистемі зяблевого обробітку ґрунту та під час глибокого обро-бітку чистих парів застосовують плоскорізи-глибокорозпушувачіКПШ-5 і КПШ-9. Після обробітку ними поля на поверхні зали-шається 80% стерні, ґрунт добре розпушується і не розпилюєть-ся. Для передпосівного обробітку ґрунту використовують куль-тиватори-плоскорізи ККП-3,6, КПШ-9, для обробітку запирієнихпарових полів — протиерозійний культиватор КП^-3,8 із штан-гою та інші знаряддя.

У табл. 74-76 подано орієнтовні системи обробітку ґрунту вокремих ґрунтово-кліматичних зонах України.

Контрольні запитання

Завдання обробітку ґрунту.

Технологічні процеси механічного обробітку ґрунту.

Заходи і способи обробітку ґрунту. Способи основного обробіткуґрунту.

Заходи поверхневого обробітку ґрунту. Оцінка якості обробіткуґрунту.

Мінімалізація обробітку ґрунту. Поняття про систему обробіткуґрунту.

Система зяблевого обробітку ґрунту.

Система передпосівного обробітку ґрунту під ярі культури.

Система обробітку ґрунту під озимі культури.

Система післяпосівного обробітку ґрунту, її завдання та значення.

Обробіток ґрунту в умовах водної та вітрової ерозії.

Система обробітку ґрунту в польових сівозмінах у різних ґрун-тово-кліматичння зонах України.

Таблиця 74

Система обробітку ґрунту у 8-пільній польовій сівозміні на дерново-підзолистих

середньосуглинкових ґрунтах Полісся

Номерполя

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

післяпосівний

1

Люпин насилос

Дискування після кукуру-дзи. Оранка на глибину20-22 см

Ранньовесняне боронування зябуКультивація на глибину 4-5 см зборонуванням та прикочуваннямкільчасто-шпоровими котками

 

2

Озимапшениця

Оранка слідом за збиран-ням попередника на гли-бину 18-20 см з коткуван-ням і боронуванням в од-ному агрегаті

Культивація з боронуванням у мірупояви бур'янів. Передпосівна ку-льтивація на глибину 5-7 см з бо-ронуванням. За відсутності бур'янівна неущільнених ґрунтах роблятьпередпосівне боронування в 1-2сліди важкими або середніми зу-бовими боронами

У посушливі роки однепісляпосівне коткування

3

Картопля

Лущення стерні на глиби-ну 6-8 см. Оранка на гли-бину 23-25 см або на гли-бину орного шару

Ранньовесняне боронування зябу.Культивація на глибину 12-14 см зборонуванням

До появи та післяз'явлення сходів 2-3боронування зубовимиабо сітчастими боро-нами; 1-2 міжряднихрозпушувань, підгор-тання картоплі

4

Ячмінь з під-сівом коню-шини

Оранка на глибину 18-20см. На чистих від бур'янівполях дискування на гли-бину 8-10 см

Ранньовесняне боронування зябу.Передпосівна культивація на гли-бину 4-5 см з боронуванням

 


Номерполя

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

післяпосівний

5

Конюшина наодни укіс

 

 

Весняне боронуванняважкими боронами у1-2 сліди

6

Озимапшениця

Дискування після збиран-ня конюшини. Культурнаоранка на глибину 23-25см в агрегаті з коткуван-ням/одне боронування

Культивація з боронуванням у мірупояви бур'янів. Передпосівна куль-тивація з боронуванням на глибину5-7 см. За відсутності бур'янів нанеущільнених ґрунтах замість пе-редпосівної культивації боронуван-ня важкими боронами у 1 -2 сліди

У посушливі роки піс-ляпосівне коткування

7

Льон-дов-гунець

Лущення стерні на глиби-ну 5-6 см. Зяблева оранкана глибину 20-22 см з бо-ронуванням

Ранньовесняне боронування зябу.Культивація культиватором КҐІС-4на глибину 4-5 см, обробіток ком-бінованим агрегатом РВК-3,6 абокультиватором УСМК-5.4Д. Пе-редпосівне коткування

Досходове боронуваннярайборінками або кот-кування кільчасто-шпо-ровими котками припояві ґрунтової кірки

8

Кукурудза насилос

Лущення на глибину 6-8 смслідом за збиранням попе-редника. Зяблева оранкана глибину 23-25 см

Ранньовесняне боронування зябу.Ранньовесняна культивація наглибину 10-12 см з боронуванням.Передпосівна культивація з боро-нуванням на глибину 6-8 см

Два-три досходових тапіслясходових борону-вання посівів, два-триміжрядних обробітки.При застосуванні гербі-цидів досходові боро-нування не проводять,кількість міжрядних ро-зпушень зменшують

Таблиця 75

Система обробітку ґрунту в 10-пільній польовій сівозміні правобережної частини

Лісостепу України

Номерполя

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

ПІСЛЯПОСІВНИЙ

1

Багаторічнітрави наодин укіс

 

 

Перед замерзанням ґрунтупроводять щілювання наглибину 50-60 см (у блюд-цях). Боронування багато-річних трав навесні

2

Озимапшениця

Дискування у двох напря-мах на глибину 6-8 см.Оранка на глибину 23-25см в агрегаті з боронами ікотками. У посушливих умо-вах оранку замінюють дис-ковими чи плоскорізнимизнаряддями

Культивація або боронування вміру появи бур'янів. Передпосівнакультивація на глибину загортаннянасіння в агрегаті з боронами, кот-кування (в разі потреби)

Боронування озимини се-редніми чи важкими боро-нами навесні з настаннямфізичної спілості ґрунту

3

Цукровібуряки

Дискування у двох напря-мах на глибину 6-8 см.Лемішне лущення на гли-бину 12-14 см в агрегаті зкотками і боронами. Раннязяблева оранка на глибину28-30 см

Ранньовесняне розпушування та ви-рівнювання зябу зубовими шлейф-боронами. Передпосівний обробітокна глибину загортання насіння. Між-рядний обробіток на глибину 2-3 смкультиваторами. Розпушування мі-жрядь після формування густотинасаджень на глибину 10-12 см, принаступних рихленнях зменшуютьглибину на 2-4 см. Рихлять міжряддядолотоподібними лапами на глибину12-14 см

Коткування в агрегаті зрайборінками. Досходовеборонування посіву рай-борінками

Номерполя

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

післяпосівний

4

Кукурудзана силос

Оранка або плоскорізнийобробіток на глибину 25-27 см

Весняне боронування зябу. Куль-тивація на глибину 8-10 см в агре-гаті з боронами. Коткування з рай-борінками (в разі потреби). Пе-редпосівна культивація в агрегаті зборонами. Коткування посіву кіль-часто-шпоровими котками.

Боронування 2-3 досхо-дових і 1-2 післясходових.Розпушування міжрядь наглибину 8-10, 6-8 і 5-6 см

5

Озима пше-ниця, озимежито. Пож-нивні посіви

Три-чотнриразове диску-вання на глибину 8-10 см.Коткування з боронуван-ням. Мілкий обробіток (8-12 см) дисковими, леміш-ними або плоскорізнимизнаряддями в агрегаті зборонами і котками

Передпосівна культивація в агре-гаті з боронами на глибину загор-тання насіння

Післяпосівне коткування,весняне кореневе піджив-лення та боронування

6

Кукурудзана зерно,гречка

Обробіток такий самий, які для сівби кукурудзи насилос. Під гречку напівпа-ровий обробіток ґрунту,лущення слідом за зби-ранням попередника. Ран-ня оранка на глибину 20-22 см в агрегаті з борона-ми, при ущільненні ґрунтута появі бур'янів культива-ція та боронування зябу вміру потреби

Ранньовесняне боронування зябу.Передпосівна культивація на гли-бину 4-5 см з боронуванням

При широкорядному посіві2-3 міжрядних обробітки

"           Продовження табл. 75

ша>2ьа>~иоо\очшо

оо       

Номерполя

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

післяпосівний

7

Горох

Дискування на глибину 6-8 см, оранка на глибину20-22 см

Весняне боронування зябу в 2 слі-ди. Передпосівна культивація наглибину 6-8 см в агрегаті з боро-нами

Досходове та післясходо-ве боронування у фазі 3-4листків легкими боронами

8

Озимапшениця

Обробіток такий самий, якдля сівби озимої пшениці після кукурудзи на силос

9

Цукровібуряки

Обробіток такий самий, як і в полі № 3

10

Ячмінь 3підсівомбагаторіч-них трав

Зяблева оранка на глиби-ну 20-22 см

Весняне боронування в 2 сліди.Передпосівна культивація на гли-бину 5-7 см в агрегаті з боронами

 


о

ошш

"О<

Іч

со

ш

шш

о

X

Таблиця 76

Система обробітку ґрунту в 10-пільній сівозміні для південно-східних областей

степової зони

Номерполя

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

ПІСЛЯПОСІВНИЙ

1

Чорний пар

Плоскорізний — розпушуванняґрунту на глибину 28-30 см, підчас внесення гною — глибокаоранка

Ранньовесняне боронуваннязябу боронами БІГ-3, різногли-бинні культивації від 12-14 до6-8 см

 

2

Озимапшениця

 

Передпосівна культивація наглибину 6-8 см

Боронування важкимиборонами в 1-2 сліди

3

Кукурудзана зерно

Лущення дисковими лущильни-ками на глибину 6-8 см, повто-рне лущення на глибину 12-14см,оранка на глибину 25-27 см

Боронування зябу, культиваціяна глибину 10-12 см, передпо-сівна культивація на глибину 8-10 см в агрегаті з боронами

Досходове та післясхо-дове боронування, 1-3міжрядні обробітки наглибину 6-8 і 5-6 см

4

Ячмінь

Лущення на глибину 6-8 см,культивація на глибину 10-12см культиватором КПП-2,2,розпушування на глибину 20-22 см

Боронування зябу, культиваціяна глибину 6-8 см в агрегаті зборонами

Коткування посіву

5

Кукурудзана силос

Лущення на глибину 6-8 см бо-ронами БІГ-3, культивація наглибину 10-12 см культивато-ром КПП-2,2, глибоке розпу-шування на глибину 25-27 смкультиватором КПГ-250

Боронування зябу, культиваціяна глибину 10-12 см, передпо-сівна культивація на глибину 8-10 см в агрегаті з боронами

Досходове та післясхо-дове боронування, 1-3міжрядні обробітки

6

Озимапшениця

Культивація на глибину 10-12см культиватором КПЕ-3,8 вагрегаті з БІГ-3 або комбінова-ними агрегатами АДП-2,5

Боронування зябу, культиваціяна глибину 10-12 см, передпо-сівна культивація на глибину 8-10 см в агрегаті з боронами

Досходове і післясходо-ве боронування


Номерполя

Культура

Обробіток ґрунту

основний

передпосівний

післяпосівний

7

Кукурудзана зеленийкорм з під-сівом бага-торічнихтрав

Лущення дисковими лущильни-ками на глибину 6-8 см, вне-сення органічних добрив, оран-ка на глибину 25-27 см

Боронування зябу, культиваціяна глибину 10-12 см, передпо-сівна культивація на глибину 8-10 см в агрегаті з боронами

Досходове та післясхо-дове боронування

8

1/2 поляодно-та 1/2поля бага-торічнихтрав

Плоскорізний — лущення бо-ронами БІГ-3, розпушування наглибину 20-22 см

Боронування зябу, культиваціяна глибину 6-8 см в агрегаті зборонами

Коткування

9

Озимапшениця

Лущення стерні дисковими лу-щильниками на глибину 6-8 см,після багаторічних трав мілкаоранка на глибину 15-16 см,після однорічних трав культи-вація на глибину 10-12 см

Боронування, передпосівнакультивація на глибину 6-8 смв агрегаті з боронами

Боронування навесні

10

Соняшник

Лущення стерні, культивація наглибину 10-12 см культивато-ром КПП-2,2, розпушування наглибину 25-27 см

Боронування зябу, культиваціяна глибину 10-12 см. Передпо-сівна культивація на глибину 6-8 см в агрегаті з боронами

Досходове та післясходо-ве боронування, 1-3 між-рядні обробітки на глиби-ну 8-10, 6-8, 5-6см