28.1. Агротехнічні вимоги до якості насіння

магниевый скраб beletage

Сівба високоякісним насінням районованих сортів — один зосновних агротехнічних заходів, спрямованих на вирощуваннявисоких урожаїв сільськогосподарських культур.

Якість посівного матеріалу має певні сортові та посівні озна-ки. Сортові ознаки, що характеризують сортову чистоту насіння,визначають у полі на насінних ділянках під час апробації. За да-ними апробації насіння на сортову чистоту його поділяють на трикатегорії. Сортова чистота насіння першої категорії має стано-вити не менш як 99,5%, другої — 98, третьої — 95%.

Показниками якості посівного матеріалу є чистота, схожість,посівна придатність, енергія проростання, маса 1000 зерен, на-тура та вологість зерна, його вирівняність, зараженість шкідни-ками.

Відповідно до державного стандарту розрізняють певні кла-си насіння. Якщо насіння відповідає вимогам стандарту, його на-зивають кондиційним. Залежно від посівних якостей насіннязернових, зернобобових та олійних культур, а також бобових ізлакових трав поділяють на три, а насіння цукрових буряків, кор-мових коренеплодів, баштанних та овочевих культур — на двакласи. У табл. 77 наведено дані стандарту на зернові та деякізернобобові культури.

Господарства повинні спочатку висівати насіння І, а потім IIкласу. Висівати некондиційне насіння заборонено. Для насіннихпосівів використовують насіння тільки І класу.

Якість насіння в господарствах контролюють державні насінніінспекції. Для цього від кожної партії насіння щупами відбираютьсередній зразок: для пшениці, вівса, жита, ячменю маса йогостановить 1000 г, для проса — 500, конюшини, люцерни 250 г.Один зразок, призначений для визначення чистоти, енергії про-ростання, схожості і маси 1000 зерен насіння, зсипають у міше-чок, другий зразок для визначення вологості і зараженості на-сіння — у пляшку, яку щільно закривають. Для визначення

Таблиця 77

Державний стандарт та посівні якості насіння зернових ізернобобових культур (ДСТУ 2240-93)

Культура

Репро-дукціїнасіння

Вміст насіння

Схо-жість, %

основноїкульту-ри, %

інших видів, шт/кг

культур-них

бур'янів

Пшеницям'яка

РН1-3

8,0

20

20

92,0

Пшеницятверда

РН1-3

98,0

20

20

87,0

Жито

РН1-3

98,0

40

40

90,0

Овес

РН1-3

98,0

60

20

92,0

Ячмінь

РН1-3

98,0

60

20

92,0

Просо

РН1-3

98,0

20

30

92,0

Гречка

РН1-3

99,0

20

30

92,0

Кукурудза

РН1-3

98,0

5

0

87,0

Горох

РН1-3

98,0

15

3

92,0

Люпин білий

РН1-3

98,0

5

5

87,0

зараженості хворобами насіння пророщують у вологих камерахта на поживних середовищах.

Чистота насіння — це маса чистого насіння досліджуваноїкультури в процентах від загальної маси зерна.

Насінний матеріал повинен бути без сторонніх домішок. Длявизначення чистоти насіння різних груп рослин із середньогозразка відбирають такі наважки, г: пшениці, жита, ячменю, вівса,гречки, вики, сочевиці, рису — 50; кукурудзи, гороху, квасолі —200; соняшнику, сої, люпину, гарбузів, кавунів — 100; буряків,конопель, сорго, еспарцету — 25; льону — 10; гірчиці, ріпаку,люцерни, конюшини — 5.

Наважку насіння розбирають на розбірній дошці на такі фрак-ції: чисте здорове насіння основної культури; дрібне, бите, по-шкоджене, проросле насіння основної культури; мертве сміття(полова, пісок, грудочки землі тощо); живе сміття (насіння бур'я-нів та інших культур, живі шкідники, насіння уражене сажкою,ріжки тощо). Кожну відібрану фракцію насіння зважують, визна-чають його масу спочатку в грамах, а потім у процентах від взя-тої наважки. Крім того, насіння інших культурних рослин та на-сіння бур'янів підраховують, визначаючи їх кількість штуках на1 кг насіння досліджуваного зразка.

Якщо чистота насіння нижча, ніж передбачено стандартом, йоговисівати не можна, а треба повторно очистити. Забороняєтьсявисівати також насіння, в якому є насіння карантинних бур'янів.

Схожість насіння визначають за кількістю насіння, яке пророс-ло у встановлений для цієї культури строк (7-10 днів) в процентахвід загальної кількості насіння, взятого для пророщування, і повин-на бути близько до 100%. Це один з основних показників якостінасіння. Погана схожість спричинює зрідженість посівів, що знач-но впливає на величину врожаю сільськогосподарських культур.

За даними М. М. Кулешова, урожайність кукурудзи при схо-жості насіння 98% становила 42,2 ц/га, 96% — 41,8, 92% — 89,6,80% — 25, 49% — 15,4 ц/га, а в дослідах П. П. Лук'яненка з ози-мою пшеницею сорту Безоста 1 при 100%-й схожості вона ста-новила 44 ц/га, 95% — 41, 83% — 34,6 ц/га.

Для визначення схожості з фракції чистого насіння відбира-ють чотири проби по 100 насінин і пророщують їх у кюветах навологому чистому прожареному піску або фільтрувальному па-пері. Кювети розміщують у термостатах, де підтримують темпе-ратуру близько 20°С для насіння холодостійких (пшениця, жито,ячмінь, овес, горох) і 20-30°С для теплолюбних (кукурудза, про-со, гречка, рис, квасоля) культур. Спостереження за проростан-ням насіння ведуть щодня протягом 7-10 днів.

Для швидкого визначення схожості насіння користуютьсяметодами, розробленими М. І. Гуревичем, О. О. Фурсовою таІ. З. Нелюбовим. Метод Гуревича ґрунтується на здатності живо-го насіння виділяти речовини, які відновлюють динітробензол.Внаслідок взаємодії відновних продуктів, що утворюються з ди-нітробензолу, з аміаком насіння стає пурпуровим. Для цьогонасіння замочують на 4-5 год у розчині динітробензолу, після чогойого кладуть на 10-15 год у розчин аміаку. Потім зрізують кінчикзародка зерна і розглядають його крізь лупу із збільшенням у 10-20 разів. Якщо зерно живе, колір зародка змінюється на пурпу-ровий, а якщо неживе, то не змінюється.

Крім динітробензолу використовують також розчин тетразо-лу. Колір розрізаного живого зерна в цьому розчині червоніє, аколір мертвого — не змінюється. Для визначення схожості на-сіння кукурудзи використовують спосіб, розроблений в Інститутірослинництва, генетики і селекції ім. В. Я. Юр'єва. Насіння об-робляють гарячим (40-43°С) 0,4-0,5%-м розчином Індиго карм-іну протягом 1,5-2 год. Колір живого насіння після обробки уцьому розчині не змінюється, а колір мертвого — змінюється.

Енергія проростання насіння визначається за перші 3-4 дні(табл. 78). Насіння, що має високу енергію проростання, даєдружні сходи, які менше пригнічуються бур'янами і більш стійкіпроти несприятливих умов.

Життєздатне насіння, що має низьку схожість, піддають по-вітряно-тепловому обігріванню. Якщо після цього схожість йогопідвищується і не досягає стандарту, таке зерно бракують і відно-сять до продовольчого або фуражного.

Посівна придатність насіння. Посівною придатністю по-сівного матеріалу називають процентний вміст у ньому чистогоі схожого насіння. Щоб визначити посівну придатність, процентчистоти множать на процент схожості і добуток ділять на 100.Так, якщо чистота посівного матеріалу озимої пшениці дорівнює99%, а лабораторна схожість 96, то посівна придатність насіннястановитиме (99 х 96) : 100 = 95%. Отже, 100 кг посівного мате-ріалу містить 95 кг чистого і схожого насіння. Дані про посівнупридатність насіння використовують під час остаточного вста-новлення норм висіву.

Таблиця 78

Строки визначення енергії проростання і схожості насіння

 

Кількість діб

 

Кількість діб

 

для визначення

 

для визначення

Культура

енергії

 

Культура

енергії

 

 

пророс-

схожості

 

пророс-

схожості

 

тання

 

 

тання

 

Пшениця

3

7

Овес

4

7

м'яка

Кукурудза

4

7

тверда

4

8

Просо

3

7

Жито

3

7

Рис

4

10

Ячмінь

3

7

Сорго

3

8

Маса 1000 зерен. Встановлено, що чим крупніше і важченасіння, тим більше в ньому поживних речовин і краще розвине-ний зародок. Рослини, що виросли з такого насіння, високовро-жайні. Не знаючи посівної придатності насіння і маси 1000 зе-рен, неможливо встановити норму висіву і схожість насіння упольових умовах.

Для визначення маси 1000 зерен із фракції чистого насіннявідбирають дві проби по 500 зерен у кожній і зважують з точні-стю до 0,01 г. Якщо різниця між масами обох проб не перевищує3% середньої, підсумовують масу першої і другої проб.

Вологість насіння е важливим показником його якості. Нор-мальною вологістю насіння зернових культур вважають 14-15%,а соняшнику, льону — 11-12%. При підвищеній вологості зернов сховищах самозігрівається, уражується хворобами, пошкод-жується шкідниками, знижується його схожість тощо.

Вологість зерна визначають у лабораторії, висушуючи його всушильній шафі до сталої маси при температурі 130°С протягом40 хв. Різниця у масі до і після висушування, виражена в процен-тах від початкової маси, становить вологість зерна.

Вологість зерна визначають також електричними вологоміра-ми, які застосовують переважно на елеваторах, пунктах прийман-ня зерна, у насінних інспекціях.

Натура зерна (об'ємна маса). Натура зерна — це маса на-сіння в певному об'ємі (1л). Чим більша об'ємна маса, тим вищаякість зерна. Натуру зерна визначають за допомогою пурки.

Натура зерна, як і маса 1000 зерен, може змінюватися за-лежно від природних умов, особливостей сорту, агротехнічнихприйомів вирощування тощо. Знаючи натуру зерна, можна виз-начити масу певної партії його в складському приміщенні.

Вирівняність насіння. Вирівняним вважають насіння, макси-мальна кількість якого має приблизно однаковий розмір. Висо-кої вирівняності посівного матеріалу досягають сортуванням йогона спеціальних машинах. Щоб встановити ступінь вирівняностінасіння, його пропускають крізь сита з отворами різних розміріві форми, залежно від особливостей окремих культур.

Зараженість насіння. Найчастіше в зерні виявляють комір-них борошняних кліщів та довгоносиків. Щоб виявити їх, зразок на-сіння витримують при кімнатній температурі протягом 1,5-2 год,після чого шкідники починають рухатися. Потім зразок просіваютькрізь сита з діаметром отворів 2,6 і 1,5 мм, а дрібне насіння —крізь сито з діаметром отворів 1 мм. На ситі разом з насіннямзалишаються довгоносики та інші шкідники, а у відсіві — кліщі.За допомогою лупи визначають їх кількість і перераховують на1 кг насіння.

Сажку, ріжки та інші збудники хвороб виявляють, аналізуючиживе сміття. Зараженість іншими хворобами визначають у во-логій камері на поживних середовищах.

Крім показників, перелічених вище, є ще й інші, наприкладколір, блиск, запах тощо. Свіже насіння, яке добре збереглося,має специфічний колір, блиск. Зміна цих властивостей свідчитьпро погіршення його якості.