28.4. Сівба сільськогосподарських культур

магниевый скраб beletage

Способи сівби залежать від біологічних особливостей куль-тур (різні культури неоднаково вимогливі до родючості ґрунту,теплоти, освітлення, вологості тощо). Однією з основних вимогдо способів сівби є створення оптимальної густоти посівів, щозабезпечує найінтенсивніше наростання асиміляційної листовоїповерхні — основного фактора врожайності.

Є два способи сівби: розкидний і рядковий. При розкидномуспособі насіння у ґрунті розміщується без міжрядь. Виконуютьйого вручну або розкидними сівалками. Цей спосіб сівби засто-совують дуже рідко, здебільшого під час освоєння крутосхилів,заболочених місць.

Рядковий спосіб сівби є основним, оскільки забезпечує більшрівномірне висівання насіння на всій площі посіву і загортанняйого на однакову глибину у зволожений шар ґрунту.

При суцільному рядковому способі сівби насіння розміщуєть-ся з шириною міжрядь від 10 до 25 см і на відстані в рядку 1,5-2 см одне від одного. Цей спосіб використовують для висіваннясільськогосподарських культур, які дають урожай при невеликійплощі живлення (зернові колосові, горох, гречка, однорічні та ба-гаторічні трави тощо). Використовують для цього дискові та со-шникові сівалки СЗ-5,4, СЗА-3,6, СЗТ-3,6А, СЗС-2,1, ССТ-12Вта ін.

Вузькорядний спосіб сівби (ширина міжрядь становить 6,5-7 см) забезпечує більш рівномірне розміщення насіння на площіпосіву. При цьому використовують сівалки СЗУ-3,6, СЗЛ-4,6 таін., а також сошникові вузькорядні. При використанні останніхтреба ретельно розробляти поверхню ґрунту, щоб досягти кра-щого освітлення рослин у рядках, посилити в них фотосинтез іпідвищити стійкість рослин проти вилягання. Вузькорядна сівбальону сприяє збільшенню виходу волокна і поліпшенню йогоякості. Проте вузькорядні сівалки не забезпечують рівномірно-го розміщення насіння в рядку і на певну глибину, легко забива-ються нагрібаючи ґрунт попереду сошників.

Перехресний спосіб сівби так само, як і вузькорядний, маєдеякі переваги перед суцільним рядковим. Виконують його ряд-ковими сівалками, які переміщуються на полі перехресно — спо-чатку вздовж, а потім упоперек. Сівалки встановлюють на висі-вання половини норми висіву насіння. Середній приріст урожаюзерна в результаті більш рівномірного розміщення насіння ста-новить 3-4 ц/га порівняно з урожаєм культур, висіяних суціль-ним рядковим способом. Проте перехресна сівба має певні не-доліки, які обмежують її широке застосування на виробництві.Зокрема, процес сівби виконують у двох напрямах, і насіння за-гортається на неоднакову глибину. На перехрестях посіви загу-щуються, що спричинює строкатість їх і неодночасність дозріван-ня. Крім того, внаслідок повторних проходів агрегату під час сівбируйнується структура ґрунту, він висушується, подовжуютьсястроки сівби, збільшуються витрати коштів на сівбу.

Широкорядний спосіб сівби (ширина міжрядь понад 30 см)застосовують для вирощування культур, які потребують великихплощ живлення (кукурудза, соняшник, цукрові буряки, картопля,бавовник, овочеві культури), а також проса, гречки тощо. У ши-рокорядних посівах можна виконувати міжрядний обробіток ґрун-ту для знищення бур'янів, розпушувати його у період вегетаціїрослин, проводити поливи та підживлення тощо.

Основним недоліком широкорядних посівів є нерівномірнерозміщення в них рослин.

При стрічковому способі сівби насіння в ґрунті розміщуєтьсястрічкою, у якій два чи кілька рядків. Відстань між окремими ряд-ками в стрічці становить від 7,5 до 15 см, а між стрічками — 45-60 см і більше. Цим способом висівають насіння культур, які непотребують великих площ живлення (просо, морква, цибуля,столові буряки). Оскільки через повільний ріст у початковий пе-ріод ці культури пригнічуються бур'янами, широкі міжряддястрічкових посівів обробляють культиваторами. Залежно відкількості рядків у стрічці посіви бувають дво- чи тристрічкові ібільше. Для такої сівби, як правило, використовують звичайнірядкові сівалки з відповідно розставленими сошниками.

Пунктирний спосіб сівби — один з видів рядкового, за якогонасінини рівномірно розміщуються в рядку через певну відстаньодна від одної. Густота рослин на площі посіву за такої сівбивизначається кількістю висіяного насіння на 1 м довжини рядка.Застосовують цей спосіб сівби при вирощуванні цукрових буряків,кукурудзи на інших культур, наприклад зернових колосових. У та-ких посівах для рослин створюються кращі умови поживного, теп-лового і водного режимів, а також освітлення. При цьому про-дуктивність кожної рослини вища, ніж при вирощуванні іншимиспособами.

При гніздовому способі сівби насіння розміщується по кількаштук в окремі гнізда. Для цього використовують спеціальні сівал-ки. Основна перевага гніздового способу порівняно з широко-рядним рядковим полягає в економії насіння і поліпшенні умовживлення рослин. Сходи з'являються групами і легше проника-ють крізь ґрунтову кірку, яка може утворюватися після сівби. У гніз-дових посівах механізований обробіток міжрядь застосовуютьтільки в одному напрямі.

Квадратний та квадратно-гніздовий способи сівби характе-ризуються тим, що насіння розміщується поодинці або групами(гніздами) по кутах квадрата з відстанню 60 х 60 або 70 х 70 см.Цим способом висівають високостеблеві просапні культури (ку-курудзу, соняшник, бавовник, рицину тощо). Для цього застосо-вують спеціальні сівалки, які забезпечують прямолінійність рядківу повздовжньому та поперечному напрямках. У таких посівахможна повністю механізувати міжрядний обробіток ґрунту і знач-но скоротити затрати праці на догляд за культурами, а також вит-рати насіння.

Борозенний спосіб сівби дає змогу загорнути насіння на дноутвореної борозни. Як правило, так сіють у південно-східнихпосушливих районах, де верхній шар ґрунту навесні швидко пе-ресихає.

Борозенну сівбу виконують спеціальними сівалками, облад-наними борознувальниками.

Гребеневий спосіб сівби застосовують у районах надмірногозволоження. Насіння висівають на спеціально створених гребеняхсівалками. Такий спосіб сівби сприяє кращому забезпеченню куль-тур повітрям, теплом і поживними речовинами. Гребеневий спосібсівби дуже ефективний на важких безструктурних ґрунтах. На по-лях, де картоплю садять на гребенях, урожай на 35-46 ц/га біль-ший, ніж тоді, коли її садять звичайним способом.

Строки сівби. Своєчасно проведена сівба має велике зна-чення для вирощування високих урожаїв сільськогосподарськихкультур — рослини краще забезпечуються вологою і поживнимиречовинами, добре вкорінюються, розвиваються, витримуютьнесприятливі умови.

Строки сівби залежать від біологічних особливостей вирощу-ваних культур та умов навколишнього середовища. Сіяти треба встислі й оптимальні для даної культури агротехнічні строки. В ози-мих та ярих культур вимоги до строків сівби неоднакові.

Строки сівби ярих культур. Для ярих культур, які висіваютьнавесні, велике значення має температура проростання насінняі здатність сходів витримувати весняні приморозки. За строкамисівби ярі культури поділяють на ранні, середні та пізні.

До культур ранніх строків сівби належить овес, ячмінь, ярапшениця, горох, вика, льон, цукрові буряки, соняшник, морква,багаторічні трави тощо. Насіння їх проростає при температуріґрунту на глибині загортання від 1 до 5°С вище нуля. Сходи вес-няними приморозками не пошкоджуються.

Для культур середнього строку сівби (кукурудзи, проса, сої,квасолі, сорго, гречки тощо) температура ґрунту на глибині за-гортання насіння має бути не нижче 7-10°С. При нижчих темпе-ратурах насіння не проростає. Сходи цих культур пошкоджують-ся навіть незначними весняними приморозками.

Насіння культур пізнього строку сівби (рису,бавовнику, тютюну)проростає при температурі ґрунту на глибині загортання 12-14°С.

При ранній сівбі рослини краще використовують ґрунтовувологу, ярі культури менше пошкоджуються шведською мухою,хлібним жуком та іншими шкідниками сільськогосподарськихкультур. Посіви ярих колосових культур при ранніх строках сівбименше пригнічуються бур'янами. Запізнення із сівбою часто єпричиною появи недружних і зріджених сходів, невиповненостізерна, а в олійних культур — зменшення виходу олії.

Оптимальні строки сівби культур визначають відповідно дорекомендацій місцевих дослідних установ та з урахуванням дос-віду господарств.

Строки сівби озимих. Озимі культури треба висівати в такістроки, щоб рослина встигла до зими добре зміцніти, вкорінити-ся, розкущитися і нагромадити в тканинах поживні речовини (вуг-леводи), які посилюють її зимостійкість. Для озимої пшениці йжита сума середньодобових температур має становити 450-550°С, тобто для їх осінньої вегетації потрібно 40-50 днів. Отже,оптимальні строки сівби є одним із заходів, який дає змогу за-побігти вимерзанню озимих посівів. При дуже ранніх строкахсівби озимі випрівають та пошкоджуються гесенською мухою.

Строки сівби озимих культур залежать від ґрунтово-кліматичнихумов. Так, на Поліссі озимі сіють з 20 серпня до 5 вересня, в Лісо-степу — з 25 серпня до 10-15 вересня, у північних і північно-східнихрайонах Степу — з 1-го серпня до 20 вересня, у Криму — з 15вересня до 10 жовтня, в Закарпатті — з 1-го вересня до 1 жовтня.

Наведені строки сівби озимих культур в Україні є орієнтовни-ми і в окремі роки залежно від погодних умов, попередника,вологості ґрунту та біологічних особливостей сорту можуть дещозмінюватися.

Норма висіву — це кількість (або маса) насіння, яка потрібнадля засівання одиниці площі і забезпечення оптимальної густотисходів. Вона залежить від біологічних особливостей культури,сорту, строку і способу сівби, природних умов окремих районів,господарського призначення врожаю, попередника, якості на-сіння. При встановленні норми висіву враховують також вологістьґрунту, забезпеченість рослин поживними речовинами, забур'я-неність поля та площу живлення, яка потрібна для нормальногоросту і розвитку рослин.

При визначенні норми висіву для зернових беруть до увагище й здатність їх кущитися: озимі, які кущаться більше, можнависівати з меншою нормою висіву, а ярі, які кущаться менше, —з більшою. Для кожної культури та її сорту залежно від ґрунто-вих та погодних умов треба встановлювати таку густоту посівів,щоб урожай був найвищий.

Норма висіву зернових 100-250 кг/га, кукурудзи — 30-35, адрібнонасінних культур — 3-8 кг/га. Для зернових культур її підви-щують у районах з більшою вологістю. Як правило, норми висівузменшують на більш родючих ґрунтах, при внесенні підвищенихнорм добрив і кращому обробітку ґрунту. За таких умов насампе-ред зменшують норми висіву зернових, у яких на більш родючихґрунтах вищий коефіцієнт кущення. Тому на удобрених чистихпарах та після парових попередників висівають менше насіння, ніжпісля непарових попередників без внесення добрив. Однак цестосується не всіх культур. Так, В. І. Едельштейн встановив до-цільність збільшення норм садіння картоплі на родючих ґрунтах.

При розробці теорії високих урожаїв треба враховувати оп-тимальну площу живлення рослин залежно від їх вирощування.Оптимальна площа (оптимальний стеблостій) рослин має спри-яти високій продуктивності фотосинтезу та оптимальному забез-печенню рослин водою, повітрям і поживними речовинами.

Критеріями правильного вирішення питання оптимальногостеблостою є величина врожаю та його якість. Сучасні технічнізасоби механізації дають змогу практично забезпечити заданугустоту посіву будь-якої культури, треба лише правильно визна-чити доцільну площу живлення рослин.

Норму висіву збільшують на 10-15% на забур'янених ґрунтахі при запізнені з сівбою. Крім того, норма висіву залежить відспособів сівби. Так, при перехресному та вузькорядному спосо-бах сівби висівають на 10-15% насіння більше, ніж при звичай-ному рядковому.

Норма висіву визначається кількістю зерен на 1 га. Для кож-ної культури в певній зоні встановлено оптимальну густоту рос-лин на 1 га посіву, що забезпечує вирощування високого вро-жаю. Знаючи масу 1000 зерен і посівні якості насіння, можнавстановити вагову норму його висіву в кілограмах на 1 га посіву.

Вагову норму висіву (Н), кг/га, обчислюють за формулою:

  • К М 100
  • Н =

де К — кількість насінин на 1 га, млн шт.;

М — маса 1000 насінин, г;

П — посівна придатність насіння, %.

Глибина загортання насіння. Важливе значення для роз-витку рослин має глибина загортання насіння. Вона залежитьвід багатьох умов. Проте основною з них є розмір насіння: чимвоно крупніше, тим глибше його можна загортати. Наприклад,насіння кукурудзи загортають на глибину 8-10 см, пшениці —6-7, дрібнонасінних культур (льону, конюшини) — 2-3 см.Мілкіше загортають насіння культур, яке під час проростаннявиносить сім'ядолі на поверхню ґрунту (соя, люпин, квасоля,цукрові буряки).

На легких ґрунтах насіння висівають глибше, ніж на важких,де для нього під час проростання не вистачає повітря, а в раннь-овесняний період — і теплоти. Дуже важливою є рівномірністьрозміщення насіння за глибиною. При загортанні на різну глиби-ну воно проростає неодночасно, що зумовлює потім неодночас-не достигання врожаю. Якщо сівбу проводять в оптимальні стро-ки, насіння висівають на глибину, прийняту для даної культури, апри запізненні з сівбою, коли верхній шар ґрунту пересихає, йогозагортають глибше. В озимих культурах вузол кущення закла-дається близько від поверхні ґрунту, тому при неглибокому йогозаляганні виникає загроза вимерзання озимих.

Щоб насіння краще проростало, його треба розміщувати натвердому ложе, де є кращий доступ вологи з нижніх шарів ґрун-ту, а загортати розпушеним ґрунтом, щоб забезпечити надход-ження повітря і появу дружних сходів. Поява дружних сходів за-лежить від рівномірності глибини загортання насіння на всьомуполі. Це забезпечується передпосівним обробітком ґрунту — роз-пушуванням і вирівнюванням поверхні.