2. РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТІВ

Найхарактернішою властивістю ґрунту як природного тіла єйого родючість. Від неї залежать усі прояви життя на Землі.

У сучасній науковій літературі поширене визначення родючостіґрунту акад. В. Р Вільямса. Родючість ґрунту — це здатність йогобезперервно й одночасно забезпечувати рослини водою та еле-ментами живлення. Теплота і світло як необхідні для рослин умо-ви росту розглядались ним як космічні фактори.

Отже, ґрунт, використовуючи енергію Сонця, речовини таелементи живлення з навколишнього середовища, трансформуєїх у процесі складних біофізико-хімічних процесів і забезпечуєрослини всім необхідним. Родючість ґрунту — результат розвиткуприродного ґрунтотворного процесу, а при сільськогосподарсь-кому використанні — результат процесу окультурення ґрунту.

Розрізняють фактори та умови родючості ґрунту. До факторівродючості належать елементи азотного та зольного живлення рос-лин, вода, повітря і теплота, а до умов родючості — сукупність вла-стивостей та режимів, комплексна взаємодія яких визначає мож-ливість забезпечення рослин земними факторами життя і росту.

До найважливіших умов, від яких залежить родючість ґрунту,належать: температурний, водно-повітряний, поживний, фізико-хімічний, біохімічний, окислювально-відновний і сольовий режи-ми. Параметри цих режимів визначаються кліматичними умова-ми, агрофізичними властивостями ґрунтів, їх гранулометричним,мінералогічним і хімічним складом, потенціальним запасом еле-ментів живлення та вмістом їх рухомих форм, вмістом, складомі запасами гумусу, інтенсивністю мікробіологічних процесів, ре-акцією середовища та іншими фізико-хімічними властивостями.

Слід зазначити, що не для всіх властивостей і режимів ґрунтувизначені кількісні показники відповідно до вимог сільськогоспо-дарських рослин. Властивості та режими динамічні і дуже швид-ко змінюються в часі. Крім того, вимоги окремих рослин (або групїх) до ґрунтових умов родючості бувають також неоднакові. Одині той самий ґрунт може бути родючим для одних видів рослин імалородючим для інших. У цьому виявляється відносний харак-тер родючості ґрунту. Так, для чайних кущів сприятлива сильно-кисла реакція, яка дуже шкідлива для бобових культур. Соснадобре росте на піщаних ґрунтах, тоді як інші хвойні породи кра-ще ростуть на суглинистих ґрунтах.

Раніше виділяли три категорії родючості ґрунту: природну, абопотенціальну; штучну, або ефективну; економічну.

Природна родючість визначається властивостями ґрунту, щоформуються у процесі його розвитку під впливом факторів ґрун-тоутворення без втручання людини.

Штучна родючість властива ґрунтам, що використовуються усільськогосподарському виробництві і здатні формувати той чиінший рівень родючості. Така родючість ґрунту залежить від рівнярозвитку науки і техніки, можливості оптимально використову-вати природну родючість ґрунту для вирощування сільськогос-подарських культур.

Економічна родючість пов'язана з різною оцінкою ділянокґрунтів залежно від їх розташування, віддаленості від споживачівпродукції, зручності використання.

У сучасній літературі часто використовують різні синоніми дляпозначення категорії родючості ґрунту. У зв'язку з цим рекомен-довано виділяти такі категорії родючості ґрунту:

природна — родючість, яку має ґрунт у природному станібез втручання людини;

штучна — родючість, якої набуває ґрунт в результаті впли-ву цілеспрямованої діяльності людини (різні види обробітку, вне-сення добрив, меліорація тощо);

потенціальна — сумарна родючість ґрунту, що визначаєть-ся тими його властивостями, які набуті у процесі ґрунтоутворен-ня та в результаті впливу діяльності людини;

ефективна — частина потенціальної родючості, яка реалі-зується у вигляді врожаю рослин за певних кліматичних і агро-технічних умов;

відносна — родючість ґрунту відносно певної групи абоокремих видів рослин;

економічна — економічна оцінка ґрунту у зв'язку з йогопотенціальною родючістю та економічною характеристикою зе-мельної ділянки;

відтворення родючості — сукупність природних ґрунто-вих процесів або системи цілеспрямованих меліоративних таагротехнічних заходів для підтримання ефективної, ґрунтової ро-дючості на рівні, що наближається до потенціальної родючості.

Відтворення родючості ґрунту — це об'єктивний закон ґрун-тоутворення, для якого характерні всі форми його прояву. Якщов ґрунтах, що знаходяться в сільськогосподарському викорис-танні, формування родючості не досягає початкового рівня намомент освоєння цілинного ґрунту, то це свідчить про неповневідтворення родючості ґрунту. Якщо такий рівень родючостіґрунту досягається, то це свідчить про просте відтворення йогородючості. Створення родючості ґрунту, вищої за початковийрівень, називається розширеним відтворенням родючості. Прицьому відбувається одночасне збільшення як ефективної, так іпотенціальної родючості ґрунту.

В умовах сільськогосподарського використання ґрунтів відтво-рення їх родючості відбувається під впливом природних факторівта дії людини на ґрунт.

Під впливом природних та антропогенних факторів розвиваєть-ся культурний ґрунтотворний процес. Його розвиток в умовахцілеспрямованої діяльності людини приводить до поліпшенняґрунтів і підвищення їх родючості. Якщо цей принцип порушуєть-ся, то це призводить до втрати ґрунтової родючості (ерозія, за-солення, втрати гумусу, руйнування структури тощо). Тому в умо-вах інтенсивного землеробства найважливішим завданнямраціонального використання ґрунту є забезпечення розширено-го відтворення ґрунтової родючості, тобто одночасне підвищен-ня як ефективної, так і потенціальної родючості.

Спрямований розвиток культурного ґрунтотворного процесудає змогу розробити моделі родючості ґрунту. Це сукупність аг-рономічно важливих властивостей ґрунту та їх режимів, що відпо-відають певному рівню продуктивності рослин.

Моделі родючості ґрунту розробляють ґрунтознавці, агроно-ми, працівники рослинництва, меліоратори, економісти та іншіпредставники аграрної науки, їх створюють на основі вивченняпараметрів ґрунтів у системі польових дослідів з провідними куль-турами, вивчення та узагальнення даних про характеристикуґрунтів і врожайність сільськогосподарських культур у кращихгосподарствах і на сортодільницях. Моделі оптимальної родю-чості ґрунту і встановлені наукою і практикою шляхи їх реалізаціїдають змогу вирішувати завдання з підвищення родючостіґрунтів.

Усі фактори життя для рослин рівнозначні, і жоден з них неможе бути замінений іншим. З цього випливає важливий, сфор-мульований В. Р Вільямсом принцип, згідно з яким для підвищен-ня родючості ґрунту та отримання високих і стійких урожаїв тре-ба одночасно впливати на всі фактори життя і росту рослин.Реалізація цього принципу вимагає проведення різноманітнихзаходів для підвищення родючості ґрунтів у різних зонах України.

У зв'язку з цим важливе значення мають матеріали ґрунтово-агрохімічних досліджень: карти ґрунтів, картограми вмісту в ґрунтідоступних для рослин елементів живлення — азоту, фосфору,калію; картограми кислотності, засолення, еродованості, гумус -ності тощо.

Розроблено широкий комплекс заходів впливу на властивостіґрунту, що забезпечує регулювання його поживного, водного,теплового, сольового режимів та реакції.

Основні прийоми підвищення ефективної родючості ґрунтів імаксимального використання її природної родючості пов'язані зраціональним застосуванням органічних та мінеральних добрив,вапнуванням і гіпсуванням ґрунтів, системою обробітку, виведен-ням нових високоврожайних сортів культурних рослин, зрошен-ням та осушенням, травосіянням, створенням полезахиснихлісосмуг, введенням сівозмін, боротьбою з ерозією та ін.

Контрольні запитання

Дайте визначення поняття «родючість ґрунту».

Що таке фактори та умови родючості ґрунту?

Які є категорії родючості ґрунту?

Яких заходів вживають для збереження родючості ґрунтів?

3. ОСНОВНІ ГЕНЕТИЧНІ ТИПИ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ