3.5. Ґрунтово-географічне і агроґрунтове районування України : Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії : B-ko.com : Книги для студентів

3.5. Ґрунтово-географічне і агроґрунтове районування України

Закономірності географічного поширення ґрунтів в Українівизначаються різноманітними природними умовами її території.Територія України розташована на південному сході Європи.Протяжність її із заходу на схід 1316 км, з півночі на південь —893 км. Загальна площа — 60,4 млн га.

Із фізико-географічних позицій територія України поділяєть-ся на зони: Полісся, Лісостеп, Степ, сухий Степ, Карпатська таКримська гірські області.

Сільськогосподарські угіддя станом на 1.01.2000 р. займали42,4 млн га, що становить 70,3% загальної площі України. З нихпід ріллею знаходилося більша частина території (56,9%). Най-більша розораність території в зонах Лісостепу і Степу (82-86%),найменша — в гірських областях.

Рівнинні території займають 95% усієї площі України, при цьо-му низовини становлять 70%, а височини — 25%. Велику пло-щу займають Поліська, Придніпровська та Причорноморськанизовини. Найбільші за площею височини знаходяться на заходіУкраїни — Волинська і Подільська, в центрі — Придніпровська,на південному сході — Приазовська, на сході — Донецька, напівнічному сході знаходяться відроги Середньоросійської, а напівденному заході — Бессарабської височини.

Чергування низовин і височин, їх висот, різноманітних ґрун-тотворних порід, гідрогеологічних і гідротермічних умов, рослин-ності зумовило строкатий ґрунтовий покрив України. На рівнин-них просторах добре виражена широтна зональність ґрунтовогопокриву, а в гірських областях — вертикальна поясність.

Детальне знання про ґрунтовий покрив та агровиробничухарактеристику ґрунтів кожного земельного виділу дає агроґрун-тове районування території України. Воно дає змогу плануватирізні заходи хімізації та меліорації, застосувати способи обробіт-ку ґрунту та ґрунтозахисні прийоми відповідно до природнихумов і особливостей кожного району. Основною одиницею агро-ґрунтового районування є природно-сільськогосподарський ра-йон — частина території ґрунтового округу, що відрізняєтьсябільш-менш одноманітним ґрунтовим покривом, який зумовлюєоднотипний характер заходів щодо відновлення і підвищенняефективності родючості ґрунтів. Природно-сільськогосподарськірайони послідовно об'єднують у більші одиниці: провінції, зони,ґрунтово-біокліматичні області і пояси (для рівнинних територій),гірські висотні пояси, вертикальні зони, кліматичні та гірські (длягірських країн) провінції.

Згідно з першим агроґрунтовим районуванням 1951 р., в Ук-раїні було виділено 28 агроґрунтових районів. Пізніше (1969 р.)на основі узагальнення матеріалів великомасштабного обстежен-ня ґрунтів колгоспів і радгоспів України було виділено 158 агро-ґрунтових районів та підрайонів.

Природно-сільськогосподарське районування України 1985 р.(що є за своєю сутністю агроґрунтовим) призвело до виділення198 природно-сільськогосподарських районів. Кожен район єпервинною одиницею поділу природного середовища в межахокремої адміністративної області. Природно-сільськогосподарсь-кий район надає можливість для наукової розробки в його ме-жах агровиробничих класифікацій ґрунтів і земель, вивчення ди-наміки основних властивостей ґрунтів у часі, розробки схемраціонального використання земельних ресурсів.

Контрольні запитання

Які є фактори ґрунтоутворення за В. В. Докучаєвим?

Основні закономірності розміщення ґрунтів.

Що таке класифікація ґрунтів?

Які є таксономічні одиниці класифікації ґрунтів?

Що таке номенклатура ґрунтів?

Яке ґрунтово-географічне районування території України?