6. ЧОРНОЗЕМНІ ҐРУНТИ ЛІСОСТЕПУ І СТЕПУУКРАЇНИ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Чорноземи як тип степового ґрунту поширені в Україні у ме-жах двох зон — Лісостепу і Степу.

Чорноземи утворились внаслідок розвитку дернового ґрун-тотворного процесу. Серед інших ґрунтів вони різко виділяютьсявисокою природною родючістю, властивостями та будовоюґрунтового профілю. Дерновий процес ґрунтоутворення відбував-ся під покривом лучно-степової рослинності. На поверхню та вметрову товщу ґрунту надходила значна кількість органічних реш-ток та зольних речовин. їх розкладання відбувалося за участюмікроорганізмів, мікро- і мезофауни. Наявність карбонату каль-цію у породі та в профілі ґрунту є причиною насичення ГВК об-мінним кальцієм, який сприяє нейтралізації кислих продуктіврозкладання органічних речовин та закріпленню гумусових ре-човин. Отже, гумус у чорноземах майже нерухомий, він закріп-люється на місці свого утворення, тобто розвивається акумуля-тивний процес нагромадження гумусу. В зв'язку з цим виділяютьдві видозміни розвитку дернового процесу: 1) гумусоутворенняна місці (лат. in situ) — процес розкладу рослинних залишків намісці їх відмирання з послідуючим новоутворенням гумусу безйого переміщення по профілю. Таке явище характерне для ґрунтіввододільних територій Степу і частково для південних районівЛісостепу в його східній частині; при нейтральній або слабко-лужній реакції ґрунтового середовища; 2) гумусонагромаджен-ня — процес акумуляції гумусу в поверхневому шарі (горизонті)ґрунту в результаті розкладу рослинних залишків і гумусоутво-рення in situ і деякого його переміщення вниз з поступовим про-сочуванням ним ґрунтової маси. Характерно для лісостеповихґрунтів при нейтральній реакції ґрунтового середовища і розвит-ку потужного гумусового горизонту. При цьому чорноземи набу-вають сприятливих водно-фізичних та фізико-механічних власти-востей. Велике значення для акумуляції гумусу мають контрастнікліматичні умови — чергування теплого і холодного сезонів.

Висока біологічна активність чорноземів, великий запас по-живних речовин зумовлюють їх високу природну родючість.

М. В. Ломоносов у своїй праці «О слоях земних» висловив дум-ку про рослинно-наземне походження чорноземів, тобто що чор-нозем утворився при гнитті рослинних і тваринних решток за пев-ний період часу. В. В. Докучаєв назвав чорнозем «царем» ґрунтів.

Профіль чорнозему простий. Він формується за гумусово-акумулятивним типом розподілу речовин. Верхній гумусовий го-ризонт (Н) має рівномірне темно-сіре забарвлення, у вологомустані майже чорне. Він поступово переходить у темно-сірий збуруватим відтінком горизонт (Нр), де є ледь виражені ознакиґрунтотворної породи. Із глибиною поступово гумусність змен-шується, забарвлення гумусового горизонту стає сірим з жовту-вато-бурим відтінком — це горизонт РН, потім горизонт Рh, анижче знаходиться материнська порода Р.

У профілі чорноземів часто помітні сліди діяльності землериїв(ховрахів, хом'яків, кротів та дощових черв'яків). Ходи хребетнихземлериїв заповнені матеріалом з інших горизонтів і називають-ся «кротовинами». Загальна потужність профілю чорноземів ста-новить від 150 до 200 см. Гумусовий горизонт орних чорноземівмістить від 3 до 8% гумусу, а у верхньому шарі цілинних чорно-земів вміст гумусу може досягати 10-12%.

Чорнозем як тип ґрунту за своїми генетичними особливостя-ми та властивостями поділяється на підтипи. В Україні зустріча-ються такі підтипи чорноземів: у Лісостепу — типовий, вилугова-ний, опідзолений та реградований; у Степу — звичайний тапівденний. Серед підтипів виділяються роди, що характеризуютьчорноземи за глибиною «закипання» карбонатів, розвитком у нихпроцесів осолонцювання та осолодіння.

Підтипи та роди поділяються на види за потужністю гумусо-вого горизонту, вмістом гумусу, ступенем вилугованості.

Ґрунтовий вбирний комплекс чорноземів насичений здебіль-шого катіонами Са2+ і Мд2+ (відношення Са2+ : Мд2+ — 7-6 : 1), щосприяє утворенню агрономічно цінної структури. Реакція ґрун-тового розчину чорноземів близька до нейтральної (рН =6,9...7,2) або слабколужна (рН = 7,2...7,5).

Завдяки значному вмісту гумусу і високій біологічній актив-ності чорноземи містять загальний азот (0,2-0,5%), фосфор(0,33-0,16) і валовий калій (1-2,4%). Забезпеченість чорноземівмікроелементами переважно середня.

Чорноземи типові (рис. 7) і вилуговані найбільш поширенів зоні Лісостепу. Найхарактернішою їх ознакою є відносно гли-бокий (80-120 см і більше) гумусний і гумусований (Н + Нр) го-ризонти. На глибині 80-90 см і навіть глибше знаходяться ви-димі карбонати у формі плісняви (псевдоміцелій) та прожилок.

Н/к(А) — гумусовий горизонт (0-45-55 см), тем-но-сірий, на цілині структура грудкувато-зерниста,в орних ґрунтах порохувато-грудкувата, в підорно-му шарі зернисто-дрібно-грудкувата. У нижній час-тині є карбонати, зустрічаються червориїни, пооди-нокі ходи землериїв, перехід поступовий;

Нрк(В1) — гумусовий перехідний горизонт (56-85 см), темно-сірий з буруватим відтінком, нерівно-мірно гумусованнй, інтенсивно переритий землери-ями, карбонатний з нестійкою зернисто-грудкуватоюструктурою, пухкий, перехід поступовий;

РНк(В2) — перехідний горизонт (86-125 см),слабогумусований, сірий з буруватим відтінком,неміцно-грудкуватий; видимі карбонати у виглядіпсевдоміцелію; перехід поступовий;