14.1. Роль макро- і мікроелементів

У живленні рослин, крім головних елементів — азоту, фосфо-ру і калію, на думку багатьох дослідників, беруть участь 76 еле-ментів періодичної системи Д. І. Менделєєва. До макроелементівналежать хімічні елементи, вміст яких у ґрунті і рослинах стано-вить від кількох процентів до сотих часток процента в перера-хунку на суху речовину. Макроелементи — це азот, вуглець, ки-сень, водень, сірка, фосфор, калій, кальцій, магній, залізо, натрій.

До мікроелементів належать хімічні елементи, вміст яких уґрунті і рослинах становить не більш як тисячні частки процентав перерахунку на суху речовину. Мікроелементи — це цинк, бор,мідь, молібден, кобальт, манган.

Наявність головних елементів живлення (N, Р і К) у ґрунті ірослинах визначає інтенсивність вибіркового поглинання пожив-них речовин, що виявляється в обміні речовин і зумовлює фор-мування врожаю певної якості.

Азот входить до складу амінокислот, з яких побудована мо-лекула білка, де на азот припадає 16-18%. Білкові сполуки єскладовою частиною протоплазми. Вони є в кожній клітині і, якписав Д. М. Прянишников, становлять матеріальну основу будь-якого життєвого процесу. Без азоту не утворюються білкові спо-луки, без яких не може бути протоплазми, а отже, й життя.

Азот і зольні елементи, які входять до складу рослин у меншійкількості, ніж вуглець, мають велике значення. Без їх участі немож-ливе утворення безазотистих та беззольних органічних сполук.Живлення рослин зольними елементами й азотом добре піддаєть-ся регулюванню через застосування добрив. Азот входить до скла-ду хлорофілу, нуклеїнових кислот, фосфатидів, глюкозидів, алка-лоїдів, ферментів, рістактивуючих та інших речовин. Джереломазоту для рослин є амонійний і нітратний азот. Рослини можутьзасвоювати азот амідів і амінокислот. Бобові та деякі небобовірослини засвоюють азот з атмосфери за допомогою бульбочко-вих бактерій. Основними сполуками, які формують урожай і виз-начають певною мірою його якість, є нітратний та амонійний азот.

Велике значення для засвоєння рослинами азоту має реак-ція ґрунту, концентрація іонів у ньому, стан самої рослини і нако-пичення вуглеводів та інших сполук. При нейтральній реакції ґрун-ту рослини краще засвоюють азот з амонійних добрив, а прикислій — із селітр. Д. М. Прянишников процес перетворення азо-ту у рослині зобразив такою схемою:

NО3 ^ NО2 ^ N^ ^ аспарагін ^ амінокислоти ^ білок.

У насінні обмін азотистих сполук починається з моменту йогопроростання. Від умілого впливу на процес біосинтезу білка таорганічних речовин залежить ефективність добрив та інших за-собів хімізації. Одночасно з процесом біосинтезу білка відбува-ється процес його розкладання. Вміст азоту у рослинах стано-вить від 0,5 до 5%. Багато азоту міститься у насінні, листках,особливо молодих, менше — у стеблах, кореневій системі.

Посилене азотне живлення сприяє розвитку асиміляційноїповерхні та розвитку вегетативних органів рослин, підвищеннюїх урожайності. Надмірне азотне живлення призводить до подов-ження вегетаційного періоду рослин, їх полягання, зниженняазотфіксуючої здатності, накопичення нітратного азоту у сільсь-когосподарській продукції. Поглинутий амонійний і нітратнийазот при достатній кількості у рослинах органічних кислот та іншихсполук швидко вступає у білковий обмін. При недостатній утил-ізації нітратного азоту нітрат-іони можуть накопичуватись у кор-мах та продуктах, які споживає л