14.4. Рослинна діагностика

Для контролю за ростом, розвитком і формуванням урожаювикористовують різні методи діагностики. Найпоширеніша ґрун-това і рослинна діагностики. Ґрунтова діагностика дає змогувизначати запаси доступного і мінерального азоту (сума азотуамонію та азоту нітратів) у ґрунті, вміст рухомих сполук фосфо-ру, калію та інших елементів. За даними аналізів ґрунтової діаг-ностики встановлюють забезпечення рослин поживними речо-винами (див. табл. 20-22).

Рослинна діагностика поділяється на візуальну й хімічну. Візу-альна діагностика дає можливість оцінити стан посівів і приблиз-но встановити нестачу деяких елементів живлення у рослинах.Хімічна діагностика за об'єктами досліджень поділяється на тка-нинну і листкову. Тканинна діагностика дає змогу визначити вмістнітратного азоту, мінеральних сполук фосфору і калію у сокурослин або їх тканинах. Визначення цих елементів проводитьсяу польових умовах за допомогою експрес-лабораторій («Діагно-стика», «Тканинна діагностика» та ін.).

Останнім часом почали для діагностики азотного живленняпочали використовувати «N тест», який на основі вмісту хлоро-філу дає можливість встановлювати вміст азоту і визначати дозиазотних добрив для підживлень. Достовірніші результати отри-мують при визначенні вмісту азоту, фосфору, калію та інших еле-ментів хімічними методами у листках рослин.

Результати рослинної діагностики використовують при виз-наченні потреби рослин в удобренні, коригуванні рекомендова-них норм і доз добрив. Коригування рекомендованої норми доб-рив (Нд) проводять за формулою

  • Н = Р В / Вф ,

д          опт' факт'

де Р — рекомендована норма добрива, кг/га;

Вопт — оптимальний вміст елемента живлення у рослині, %;

Вфакт — фактичний вміст елемента живлення, %.

Застосування діагностики в умовах закритого ґрунту дає мож-ливість поряд з застосуванням комп'ютерної техніки управлятивирощуванням урожаю певної якості. Впровадження фітомоніто-рингу у закритому ґрунті дає можливість контролювати складсубстратів, поживних розчинів, якість продукції. Так зване точнеземлеробство не можливе без застосування діагностики.

У період вегетації рослини засвоюють різну кількість пожив-них речовин, що часто приводить до зміни співвідношення івмісту їх у листках та інших органах і вимагає коригування умовживлення. Наприклад, якщо вміст азоту значно перевищує опти-мальний його вміст, а фосфору міститься оптимальна або мен-ша кількість, то дозу елемента (Д) уточнюють за співвідношен-ням цих елементів у рослинах за формулою

Н = P(B / Вф ),

д 4 опт' факт''

де Р — рекомендована норма добрива, кг/га;

Вопт — оптимальний вміст елемента живлення у рослині, %;

Вфакт — фактичний вміст елемента живлення, %.

У період вегетації рослини зі зміною співвідношення і вміступоживних речовину листках проводять коригування умов живлен-ня. Наприклад, якщо вміст азоту значно перевищує оптималь-ний його вміст, а фосфору міститься оптимальна або меншакількість, то дозу елемента (Д) уточнюють за співвідношенням цихелементів у рослинах за формулою

Р • N

д          р опт факт

Рфакт • Nопт '

де Р — рекомендована доза елемента, кг/га;

Ропт, Рфакт — відповідно оптимальний і фактичний вміст фос-фору, %;

N^ia, Nom — відповідно фактичний і оптимальний вміст азоту, %.

Інтенсивні технології вирощування сільськогосподарськихкультур вимагають одночасного проведення ґрунтової і рослин-ної діагностик. Використання результатів ґрунтової і рослинноїдіагностик дає змогу приймати більш обґрунтовані рішення провстановлення норм і доз, способів і строків використання доб-рив з метою впливу на врожай і його якість.

Використовуючи метод інфрачервоної спектроскопії (ІЧС),можна визначати вміст головних елементів живлення у рослинаху кілька разів швидше, ніж хімічними методами. Застосування ІЧСз ЕОМ дає можливість не тільки визначати, а й давати рекомен-дації щодо застосування добрив, що дуже важливо для агро-хімічного забезпечення інтенсивних технологій вирощування ози-мої пшениці з метою одержання зерна з вмістом білка понад 14%.

Обґрунтоване застосування органічних добрив, макро- і мікро-елементів на фоні хімічної меліорації сприяє підвищенню пожив-ної цінності зерна пшениці завдяки більшому вмісту білка; у буль-бах картоплі — крохмалю, білка, вітаміну С; у цукрових буряках івинограді — цукрів; у овочевих і плодово-ягідних культурах —вітамінів та інших біологічно цінних сполук. Незбалансоване зас-тосування добрив, внесення добрив із значним вмістом хлорупризводить до зниження якості продукції за рахунок меншоговмісту крохмалю, цукрів. Особливо шкідливим є підвищений вмістважких металів у рослинній продукції (кадмію та інших елементів).