16. ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ

Способи і строки внесення добрив залежать від біологічних ісортових особливостей культури, попередників, ґрунтово-кліма-тичних умов, організаційно-господарських можливостей. Ґрунто-во-кліматичні умови, рівень забезпечення рослин поживнимиречовинами значною мірою визначають способи внесення доб-рив. Як правило, застосовують розкидний і локальний способивнесення добрив. Розкидне та локальне внесення добрив можебути основним, припосівним удобренням і підживленням.

Розкидне внесення добрив. При розкидному способі вне-сення добрив вони рівномірно розподіляються по поверхні ґрун-ту чи посіву з обов'язковим наступним зароблянням при основ-ному, припосівному обробітку ґрунту та боронуванні.

При зароблянні добрив плугом з передплужником понад80% гранульованих добрив потрапляє у шар ґрунту 8-18 см, апри зароблянні добрив плугом без передплужника вони рівно-мірно розподіляються по всьому орному шару. Культивація абоборонування призводять до того, що 50-60% добрив зосеред-жується в шарі ґрунту 0-2 см, а 81-100% — в шарі ґрунту 0-6 см.Внесення добрив у верхню частину орного шару ґрунту сприяєзниженню оплати одиниці добрива урожаєм, що особливо важ-ливо в умовах недостатнього зволоження. Внесення азотнихдобрив без заробляння у ґрунт на глибину менш як 5 см зумов-лює значні газоподібні втрати азоту. При розкидному способівнесення добрив без заробляння у ґрунт спостерігаютьнайбільші втрати поживних речовин внаслідок змиву та вивіт-рювання сполук азоту. Мінімальний обробіток (без оранки) зу-мовлює недостатнє перемішування добрив з ґрунтом, що зу-мовлює підвищення концентрації азоту, фосфору, калію й іншихелементів живлення, посилює іммобілізацію і зменшує кількістьдоступних поживних сполук азоту, фосфору в основній зоні зо-середження кореневої системи.

Головною вимогою до розкидного способу внесення є рівно-мірність розподілу добрив по поверхні ґрунту або посіву. Не-рівномірність розподілу добрив призводить до зниження врожай-ності на 10-19%, нерівномірності дозрівання врожаю, поляганнярослин і зниження якості продукції. Так, недобір урожаю озимоїпшениці за рахунок полягання досягає 25-60%. Локальне вне-сення добрив. При локальному внесенні добрива розміщують-ся екраном (суцільним шаром), суцільною або пунктирноюстрічкою, розрізненими гніздами. Локальний спосіб порівняноз розкидним дає можливість зменшити площу взаємодії добри-ва з ґрунтом, що сприяє підвищенню коефіцієнта використаннярослинами поживних речовин, особливо з фосфорних добрив.

Локально добрива вносять в основне удобрення, припосів-не і в підживлення. Добрива вносять у рядки або ямки. Розмі-щують стрічку добрив в основному і припосівному внесенні упо-перек до майбутнього напряму сівби рядками. Локальнодобрива вносять за допомогою сіялок, культиваторів-рослино-підживлювачів, комбінованих агрегатів та інших механізмів.

При внесенні основного добрива локальним способом гли-бина заробляння добрив у Поліссі і Лісостепу становить 10-12, уСтепу — 12-15 см. Відстань між стрічками при основному удоб-ренні зернових культур і культур суцільного посіву 12-17 см, про-сапних — 20-30 см. Ширина стрічки 2-4 см. Глибина припосів-ного локального внесення становить 12-15 см.

Оптимальні норми локального внесення добрив на 10-30%менші, ніж розкидного. Застосування для локального внесеннянорм добрив, вищих за оптимальні, зумовлює значно більшезниження врожайності, ніж при розкидному. При локальномувнесенні добрив порівняно з розкидним підвищується вро-жайність зернових культур на 2-5 ц/га, зерна кукурудзи — на 5-8 ц/га. При нормах добрив 60-90 кг/га NPK і вище та високійродючості ґрунту ефективність локального внесення добрив мен-ша, ніж розкидного.

Строки внесення добрив. Із урахуванням біологічних особли-востей вирощування культур, створення оптимальних умов жив-лення рослин, ґрунтово-кліматичних умов добрива вносять восновне і припосівне удобрення, під час вегетації рослин (піджив-лення).

Основне внесення добрив передбачає внесення органічних імінеральних добрив під час основного обробітку ґрунту. За ра-хунок основного удобрення створюють певні умови живлення длярослин протягом вегетаційного періоду. Норми внесення доб-рив встановлюють згідно з системою удобрення та планом ви-користання добрив, проектно-кошторисною документацією.

Високоефективним є сумісне застосування мінеральних іорганічних добрив (гній, компости), особливо на фоні проведе-ної хімічної меліорації. У польових сівозмінах найефективнішевикористовувати органічні добрива під цукрові буряки, картоп-лю, кукурудзу, озиму пшеницю.

Оптимальною нормою підстилкового гною на Поліссі і в Лісо-степу під просапні культури є внесення 30-50 т/га гною, підозимі — 20-30, у Степу — відповідно 30-40 і 20-25, при зро-шенні — до 60 т/га. Оплата 1 т гною приростом урожаю наПоліссі становить 0,69 ц з.о. (зернових одиниць), у Лісостепу іСтепу — 0,44 і 0,26 ц. В умовах зрошення оплата гною зростаєвдвічі порівняно з умовами богару і становить 0,52 ц.

Внесення органічних добрив (гною, компостів) навесні зу-мовлює подовження строків виконання польових робіт, щоврешті-решт призводить до недобору значної кількості врожаю,зниження оплати одиниці добрива, значних втрат поживних ре-човин.

Під час основного удобрення культури вносять 75-80% річноїнорми мінеральних добрив із запланованої для її удобреннякількості; 20-25% норми добрив застосовують припосівне вне-сення та для підживлення певної культури. Враховуючи ґрунто-во-кліматичні умови, особливості живлення рослин азотом, час-то частину азотних добрив з основного внесення переносять навесняно-літній період. Це стосується насамперед ґрунтів легко-го гранулометричного складу.

Дроблення норми мінеральних добрив на основне, припосів-не внесення та підживлення малоефективне, особливо в умовахнедостатнього зволоження. В основне внесення в першу чергувикористовують низькопроцентні, не гранульовані добрива. Наґрунтах з кислою реакцією з фосфорних добрив використову-ють важкорозчинні фосфорні.

В умовах виробництва часто доводиться довносити певнукількість добрив, яка не була внесена з осені, навесні під перед-посівний обробіток ґрунту. Такий спосіб внесення добрив не по-вною мірою сприяє підвищенню врожайності і зумовлює змен-шення оплати одиниці добрива врожаєм.

Припосівне удобрення. При внесенні добрив у рядки і ямкипри посіві поліпшується живлення рослин певними елемента-ми живлення період проростання. Добрива в рядки та ямкивносять на 2-3 см нижче і в бік від насіння. Для припосівноговнесення використовують водорозчинні висококонцентрованітверді і рідкі (РКД, КАС) добрива. Поживні речовини вносять урядки з розрахунку 8-10 кг/га NPK. Оплата добрив, особливосуперфосфатів, при рядковому внесенні значно вища, ніж привнесенні добрив під передпосівний обробіток ґрунту навесні.Ефективність рядкового внесення добрив невелика при висо-кому рівні забезпечення рослин елементами живлення і знач-ному насиченні сівозміни добривами.

Підживлення рослин. Основним завданням підживлення єполіпшення живлення рослин у певні періоди, посилення інтен-сивності формування окремих органів рослин, вплив на відтікпоживних речовин і підвищення якості продукції. Необхідність упроведенні підживлення визначається за результатами рослин-ної і ґрунтової діагностики, вмістом вологи у ґрунті.

Найчастіше проводять кореневі і позакореневі підживлення.При кореневому підживленні добрива вносять у зону розташу-вання основної маси коріння. При позакореневому підживленнірозчини добрив наносять на поверхню рослин. Проводять під-живлення на початку вегетації рослин (ранньовесняні) та пізніпідживлення. Для підживлення використовують водорозчинні ви-сококонцентровані добрива. Особливо підживлення високоефек-тивні коли не застосовують основного і рядкового удобрення.

В сучасних технологіях використовують позакореневі піджив-лення сечовиною в певні фази органогенезу озимої пшениці зметою підвищення її врожаю та збільшення біосинтезу білка взерні. Часто позакореневі підживлення поєднують з внесеннямпестицидів (табл. 25).

В умовах зрошення використовують три варіанти внесеннямінеральних добрив: 1) проведення підживлення додатково доосновного і припосівного удобрення сухими добривами; 2) якщоменша частина річної норми внесена під основний обробіток,то додатково вносять залишок норми добрив у вигляді розчинівразом з поливною водою протягом вегетаційного періоду; 3)усю норму добрив у вигляді розчинів вносять з поливною во-

Таблиця 25

Вплив добрив і пестицидів на врожайність і якість зерна

озимої пшениці

Варіант досліду

Урожай-ність,ц/га

Приріст врожаю,ц/га від

Вміст

білка,

%

добрив

пести-цидів

1. N30P90K90 - фон

48,1

-

-

10,2

2. Фон + N30 (II етап) + N30(IV етап)

55,3

7,2

-

12,3

3. Фон + N30 (II етап) + N30(IV етап) + N30 (VIII етап)

60,2

12,1

-

12,7

4. 1 варіант + пестициди

55,5

7,4

7,4

10,7

5. 2 варіант + пестициди

63,9

15,8

8,6

11,7

6. 3 варіант + пестициди

68,5

20,3

8,3

13,1

дою перед посівом, у період вегетації рослин і після збиранняврожаю.

Вносити добрива можна з поливною водою як до сівби, такі при проведенні вологозарядкових, зволожувальних і освіжаю-чих поливів у період росту і розвитку рослин.

При дощуванні допустима така концентрація розчинів міне-ральних добрив, %: азотних — 0,5, фосфорних — 2, калійних —2-3, складних розчинів — 0,5.

Основне та припосівне внесення добрив і підживленняздійснюють за допомогою прямоточної, перевантажувальної таперевалочної технологій. За прямоточною технологією добривавносять за схемою: склад — агрегат для внесення добрив —поле; за перевантажувальною: склад — перевантажувач — агре-гат для внесення добрив — поле; за перевалочною: склад — ав-тосамоскид — перевантажувальний майданчик — агрегат длявнесення добрив — поле.

Контрольні запитання

Чим відрізняються способи внесення добрив, їх ефективність?

Способи застосування добрив в інтенсивних технологіях.

17. ХІМІЧНА МЕЛІОРАЦІЯ ҐРУНТІВ