18.4. Фосфорні добрива : Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії : B-ko.com : Книги для студентів

18.4. Фосфорні добрива

Сировиною для виробництва фосфорних добрив є апатити йфосфорити. За розчинністю фосфорні добрива поділяють наводорозчинні, розчинні у слабких кислотах і важкорозчинні.

До водорозчинних добрив належать суперфосфати. До роз-чинних у слабких кислотах (цитратно- і лимоннорозчинні) нале-жать преципітат, знефторений фосфат, фосфатшлаки. Фосфорит-не борошно відносять до важкорозчинних добрив, розчинних уконцентрованих кислотах — соляній, азотній. Рослини добре зас-воюють сполуки фосфору з водорозчинних добрив і розчинних услабких кислотах. Фосфор із фосфоритного борошна засвоюєть-ся рослинами важко.

Вносять фосфорні добрива з розрахунку на вміст засвоюва-ної або загальної фосфорної кислоти (для фосфоритного борош-на) в перерахунку на Р2О5.

Суперфосфат Ca(Н2Р04)2•Н20 + Н3РО4 + CaSO4. Масо-ва частка засвоюваної фосфорної кислоти у порошкоподібно-му добриві становить 14-21% Р2О5, в гранульованому -18-21%. Вміст вільної фосфорної кислоти 2,5-5% у перерахункуна Р2О5. Гіпс суперфосфату є джерелом сірки для рослин імікроорганізмів.

Сполуки фосфору у суперфосфаті представлені водорозчин-ними (фосфорна кислота), засвоюваними (фосфорна кислота,дигідрофосфат кальцію, фосфати заліза і алюмінію) та нерозчин-ними (нерозкладений апатит або фосфорит). Кількість засвою-ваних сполук фосфору становить 75-90% від загального йоговмісту. Розкладанням апатиту або фосфориту сірчаною кисло-тою добувають простий порошкоподібний суперфосфат.

Після гранулювання порошкоподібного суперфосфату отри-мують гранульований суперфосфат. У гранульованому суперфос-фаті вміст засвоюваної фосфорної кислоти становить 18-21%.Вміст гранул розміром 1-4 мм не менш як 90%, вільної фосфор-ної кислоти 1-2,5% Р2О5,води — 3,5-4%.

У ґрунті відбувається біологічне, хімічне та обмінне поглинан-ня фосфору суперфосфату. Хімічне поглинання фосфору відбу-вається інтенсивно у перші 24 години, далі поглинання — за ра-хунок фізичної сорбції. Хімічне поглинання зумовлює утворенняв ґрунті менш доступних для рослин сполук фосфору. Незважа-ючи на те, що цей процес тривалий і в цілому негативний, вінсприяє закріпленню сполук фосфору в місцях його внесення,завдяки чому фосфор суперфосфату з ґрунту практично не ви-мивається. При адсорбції суперфосфату ґрунтом сполуки фос-фору в результаті обмінних реакцій переходять у ґрунтовий роз-чин, поглинаються рослинами або хімічно ґрунтом.

Застосовують суперфосфат на всіх типах ґрунтів як основнедобриво, в рядки, для підживлення. Ефективність рядкового вне-сення суперфосфату вища, ніж розкидного. Від внесення 1 тсуперфосфату в рядки приріст зерна пшениці становить 5,8 т,під плуг в розкид — 1,8 т.

Суперфосфат амонізований. Виробляють шляхом нейтра-лізації звичайного суперфосфату аміаком. Крім фосфору містить6% азоту.

Суперфосфат подвійний Са(Н2РО4)2* Н2О + Н3РО4. На

відміну від простого суперфосфату в подвійному суперфосфатіфосфор представлений дигідрофосфатом кальцію та вільноюфосфорною кислотою. Гіпс у ньому є домішкою. Масова частказасвоюваної фосфорної кислоти становить 40-50% Р2О5, водо-розчинної — 37-42%. Вміст вільної фосфорної кислоти досягає5% Р2О5, води — 4-5%. Кількість гранул розміром 1-4 мм маєбути не менш як 80%.

Процеси поглинання ґрунтом подвійного суперфосфату, вби-рання рослинами такі самі, як простого суперфосфату. Супер-фосфат подвійний гранульований застосовують на всіх ґрунтахдля основного і рядкового внесення та для підживлення.

Преципітат СаНРО4*2Н2О. Масова частка засвоюваної цит-ратнорозчинної фосфорної кислоти 27-46% Р2О5. Преципітатмає добрі фізичні властивості (розсипчастий, негігроскопічний), за-стосовують для основного внесений на ґрунтах з кислою реакцією.

За даними Географічної мережі дослідів з добривами на дер-ново-підзолистих ґрунтах, приріст соломки льону при внесеннісуперфосфату в складі N30P60Kg0 становив 2,4 ц/га, преципітату —2,2 ц/га картоплі при внесенні N70P70K78 — відповідно 30 і 34 ц/га.

Фосфат знефторений 3CaO • Р2О5 + 4CaO • Р2О5 • SiO2. Ма-сова частка засвоюваної фосфорної кислоти становить 26-38%Р2О5. Білого або сірого кольору. Порошкоподібний, негігроско-пічний, незлежується. Використовують як основне добриво наґрунтах з кислою реакцією.

За даними Географічної мережі дослідів з добривами на дер-ново-підзолистих ґрунтах від внесення знефтореного фосфатув основному удобренні під озимі та ярі культури, льон, картоплюй овочеві отримано такий самий приріст урожаю, як і від супер-фосфату. Аналогічні закономірності в дії цих добрив встанов-лено на сірих опідзолених ґрунтах, чорноземах вилугованих таопідзолених. Вапнування не сприяє зниженню ефективності зне-фтореного фосфату. Оскільки концентрація знефтореного фос-фату у 1,5-2 рази більша, ніж простого суперфосфату, застосу-вання його дає змогу зменшити витрати на транспортування,зберігання і внесення.

Фосфатшлаки. При подрібненні металургійних сплавів ви-робляють фосфатшлак. Загальна формула 4СаО*Р2О5. Масовачастка засвоюваної (лимонно-розчинної) фосфорної кислоти 14-20% Р2О5. У шлаках міститься значна кількість кальцію (до 38-59% СаО), магнію, кремнію, заліза, алюмінію, маргану та іншихметалів. Темно-сірого або чорного кольору, тонкорозмелений.

Вносять фосфатшлаки як основне добриво на кислих ґрунтах.При взаємодії фосфатшлаку з ґрунтом відбувається зменшеннякислотності ґрунту, підвищується доступність сполук фосфору длярослин, ґрунт збагачується на кальцій та інші елементи.

У дослідах Черкаської дослідної станції на чорноземах опідзо-лених при внесенні суперфосфату врожайність цукрових буряківстановила 414 ц/га, фосфатшлаку — 432 ц/га, на сірих опідзоленихґрунтах Вінницької дослідної станції — відповідно 435 і 430 ц/га.

Фосфоритне борошно Ca3(PO4)2 • CaF2. Масова частка загаль-ної фосфорної кислоти становить 16-35% Р2О5. Важкорозчинне.

Чорного або темно-сірого кольору, не злежується. Часточокрозміром 0,03-0,14 мм повинно бути до 90%. При транспор-туванні дуже розпорошується. Вміст вологи — не більш як 1,5%.

Високоефективне при основному внесенні на ґрунтах, гідро-літична кислотність яких більша за 2,5 мг-екв/100 г ґрунту. Підвпливом кислотності ґрунту фосфоритне борошно перетворюєть-ся на більш доступну сполуку СаНРО4, згодом на Са(Н2РО4)2. Прицьому також зменшується кислотність ґрунту. Підсилення процесунітрифікації та більший контакт добрива з ґрунтом сприяють ут-воренню значної кількості доступних сполук фосфору.

В Україні почали добувати жовнові фосфорити на Волині тазернисті у Рівненській області. Розвідані зернисті фосфорити вДонецькій, Чернігівській, Хмельницькій та Закарпатській облас-тях. Вони містять 7-8% Р2О5, близько 40% СаО, кадмію, фтору,урану в них значно менше, ніж у фосфоритах Північної Африки іБлизького Сходу. їх доцільно застосовувати на бідних на фос-фор дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах.

Правильне використання фосфоритного борошна при основ-ному внесенні дає можливість отримувати такі самі приростиврожаю, як і від внесення суперфосфату, фосфатшлаку (табл. 28)при значно нижчих витратах на виробництво одиниці продукції.

Вапнування знижує ефективність фосфоритного борошна. Томуце добриво потрібно вносити до вапнування. Високоефективнефосфоритне борошно при корінному поліпшенні лук і пасовищ.

Таблиця 28

Вплив форм фосфорних добрив на врожайність і якістьзерна кукурудзи на лучно-чорноземних опідзоленихґрунтах (за Л. А. Левченком)

Варіант досліду

Урожай-ність,ц/га

Приріст,ц/га

Вміст

протеїну,

%

крохма-лю, %

Контроль

41,0

-

12,72

62,0

20 т/га гною + N50K50 -фон

67,0

-

13,26

64,0

Фон + Рс 60

73,3

6,3

14,00

67,8

Фон + Рф.ш. 60

72,1

5,1

14,64

64,8

Фон + Рф 60

71,5

4,5

14,58

64,2

Для внесення фосфоритного борошна застосовують пнев-матичні транспортні засоби, щоб зменшити його втрати. Транс-портують і вносять фосфоритне борошно за двома технологія-ми: 1) прямоточною — навантаження на складі у тракторні абоавтомобільні розкидачі з наступним транспортуванням і внесен-ням у ґрунт; 2) перевантажувальною — навантаження на складіу транспортні засоби, транспортування, перевантаження наполі у тракторні розкидачі і внесення ними.