19.4. Компости : Землеробство з основами грунтознавства і агрохімії : B-ko.com : Книги для студентів

19.4. Компости

Компостування — біотермічний процес мінералізації та гумі-фікації органічної речовини, який відбувається в аеробних умо-вах під впливом життєдіяльності мікроорганізмів.

Компостування торфу з гноєм, торфу з гноївкою, сечею, пта-шиним дослідом, відходами тваринницьких комплексів і рослин-ництва дає можливість збільшити виробництво органічних добривта кількість доступних елементів живлення, що в них знаходять-ся, включити в кругообіг додаткову кількість поживних речовин,зменшити забруднення ґрунту й навколишнього середовища,спростити технологію застосування рідкого гною.

У процесі компостування торфу з гноєм як основної маси ком-постів нагромаджується значна кількість доступних елементівживлення торфу, підвищується біологічна активність компосту.Процес компостування відбувається за оптимальних умов тем-ператури, зволоження й аерації. При температурі 60-70°С гинезначна кількість насіння бур'янів, збудників хвороб, шкідливихречовин. Таких умов у процесі компостування досягають при пух-кому укладанні компостної маси, періодичному додатковому зво-ложенні її за рахунок добавляння сечі, гноївки, стоків тваринниць-ких комплексів. При зволоженні понад 75% життєдіяльністьмікроорганізмів в компостній масі знижується, температура — невище ніж 55°С.

Для зменшення втрат поживних речовин у нижню частинукомпосту закладають шар торфу або соломи. Поверхню компос-ту обов'язково вкривають торфом, соломою або ґрунтом. Компо-стування влітку триває 3-4 міс., взимку — 4-6 міс. Виготовляютьторфогнойові, торфосечові, торфофекальні та інші компости. Тор-фогнойові. компости готують при співвідношенні гною і торфу 1 : 1або 1 : 1,5. Збільшення кількості торфу подовжує тривалість ком-постування, зумовлює зниження його якості й ефективності.

Для виготовлення компостів використовують пошаровий,осередковий і площадковий способи.

Пошаровий спосіб. Цей спосіб виготовлення компостів за-стосовують протягом року. На дно гноєсховища (бурту) кладуть40-50-сантиметровий шар торфу. Далі гній і торф кладуть поша-рово (20-30 см).

Після заповнення гноєсховища поверхню компосту вкрива-ють торфом. Періодично компостну масу зволожують гноївкою,сечею. При закладанні компосту у бурти пошарово кладуть торфі гній (20-30 см). Ширина бурту — 4-6, висота — 4-3 м. Довжи-на довільна. Загальна маса бурту-не менш як 300 т. Після фор-мування бурту його поверхню вкривають торфом. Щоб вміст во-логи у бурті був не менш як 60%, компост зволожують гноївкою,сечею. Щомісяця масу бурту перемішують. Через 3-4 міс. ком-постування утворюється високоефективний компост. Готовийвисокоякісний компост має однорідну темного кольору розсип-часту масу з вологістю не більш як 75% і близьку до нейтральноїреакцію, містить всі необхідні елементи живлення в доступнійформі (табл. 39).

Таблиця 39

Склад різних видів компостів (В. А. Васильєв та ін.)

Показники

Торфо-гноєвий

Торфо-сечовий

Торфофе-кальний

Торфопо-слідний

рН

4,8-6,2

5,0-7,9

4,8-6,2

5,5-7,0

Вологість, %

60-75

65-80

65-75

60-70

Зола, %

5-50

5-30

5-50

5-20

Загальний азот, %

2-3,5

2,0-4,2

2,0-3,2

0,6-1,0

NO3 + NH3, мг/ 100 г аб-солютно сухого торфу

60-500

120-700

40-450

-

Легкорозчинний фос-фор, мг/100 г

200-400

150-400

80-450

-

Загальний калій, %

0,6-1,2

1,5-3,0

0,6-1,5

0,6-1,0

Розчинні гумінові ре-човини, %

1-2

1-4

1-2

-

Осередковий спосіб. При осередковому способі виготовлен-ня компостів на шар торфу (подушку) завтовшки 30-50 см кла-дуть, окремими купами гній. Проміжки заповнюють торфом. Потіммасу перемішують бульдозерами і формують бурт завширшки 5-6 та заввишки 2-2,5 м. Через 1 міс. після закладання компостуйого перемішують, поверхню вкривають торфом і соломою. Масакомпосту — не менш як 300 т. Компостування триває 3-4 міс.

На вигульних площадках, літніх таборах торф розстилаюсьшаром 20-30 см. Через деякий час масу буртують і отримують,торфогнойовий компост. Для збільшення поживної цінності ком-постів і зниження втрат азоту до кислого торфу добавляють 1,5-2% фосфоритного борошна. Часто такі компости називають тор-фо-гноєфосфоритними.

Широко застосовують виготовлення компостів на спеціаль-них бетонованих площадках. На подушку з торфу (20-30 см)кладуть шар (20-30 см) підстилкового або безпідстилковогогною, потім поверхню дискують дисковою бороною і згортаютьбульдозером у штабель завширшки 4-6 м. Висота. компостноїмаси досягає 3-4 м.

Для підвищення якості компосту пошарово вносять сечу, 1,5-2% фосфоритного борошна, 0,5-1 калійної солі, 1-2% вапняко-вих матеріалів залежно від складу компонентів. Через 1-1,5 міс.масу перемішують, щоб посилити процеси компостування таутворення однорідного добрива.

Торфосечові (гноївкові) компости готують аналогічно торфо-гнойовим. У 40-50-сантиметровому шарі торфу роблять заглиб-лення, куди вливають сечу або гноївку. На 1 т торфу використо-вують 1-3 т сечі або гноївки. Після вбирання сечі (гноївки)кладуть новий шар торфу і заливають у заглиблення сечу (гної-вку). Масу буртують. Компостування триває 1-1,5 міс.

Аналогічно готують торфофекальні компости. На 1 т торфувикористовують 1-2 т фекальних мас.

Застосовують компости восени під зяблеву оранку. Ефек-тивність прямої дії компостів рівнозначна дії підстилкового гною.

Застосовуючи метанове бродіння для розкладання органіч-них добрив, можна отримати добре розкладене добриво, у яко-му внаслідок біологічних процесів знешкоджено насіння бур'янівта збудників деяких хвороб. Крім того, в процесі метановогобродіння виділяється значна кількість газу, який можна викори-стовувати для побутових потреб.

Сучасні технології за рахунок інтенсивного біологічного окис-лення дають можливість відходам тваринницьких ферм надава-ти однорідного рідинного стану і вносити його в ґрунт.

Застосування вермикультури дає можливість отримувати звідходів рослинництва та органічних добрив вермикомпост, якиймістить 40-45% органічної речовини, 0,9-3,5% загального азо-ту, 0,8-2,2% Р2О5, 0,8-2,1% К2О та інші елементи.

Штучний гній. Для його виготовлення використовують под-рібнену солому, стоки тваринницьких комплексів,покидьки рос-лин. Подрібнену солому, різні рослинні залишки розстелюютьрівним шаром товщиною 30-35 см на ширину 3-3,5 м. Шарущільнюють, змочують водою. Укладають солому пошарово довисоти 2,5 м. Температура у бурті піднімається до 25-30 градусів.Після цього бурт поливають водою, рідким гноєм, стоками тва-ринницьких комплексів. За 3-4 міс штучний гній готовий.