19.5. Сапропель

Сапропель — продукт відкладів прісних озер і ставків, якийналежить до органічних або вапнякових добрив. Склад сапро-пелів дуже неоднорідний (табл. 40).

Таблиця 40

Агрохімічна характеристика сапропелів України,% на суху речовину (М. Й. Шевчук, 1996)

Родовище

Волога

Зола

рН

СаО

Fе2Оз

Р2О5

Азот

Сірка

Волинська обл.

9,42

28,6

5,76-8,42

7,18

3,74

0,47

1,85

0,30

Київська обл.

87,5

46,0

6,0-8,1

14,0

4,8

0,82

2,23

1,60

У сапропелях міститься до 30, інколи до 50% і більше, орга-нічної речовини, 20-30% карбонатів кальцію та магнію.Органічні сполуки представлені гуміновими кислотами (11,3-43,4%), фульвокислотами (2,1-23,5%), негідролізованим за-лишком (5,1- 22,6%), геміцелюлозою (9,8-52,5%), целюлозою(0,4-6,0%), водорозчинними сполуками (2,4-13,5%), бітумамиА (3,4-10,9%) і бітумами С (2,1-6,6%) (Бракш та ін., 1962). Завмістом золи сапропелі поділяють на малозольні (до 30% золи),середньозольні (30-50%), підвищенозольні (50-70%), високо-зольні (75-85%). Сапропелі із масовою часткою золи більш як85% називаються мулом. Сполуки азоту знаходяться у сапро-пелі у важкодоступних для рослин формах. Вміст фосфору низь-кий, а калію і мікроелементів дуже низький.

Сапропелі використовують на добриво, з них виготовляютьоргано-мінеральні добрива (табл. 41).

Таблиця 41

Технічні вимоги до сапропелевої сировини різногопоходження для використання її на добриво,% на суху речовину (М. Й. Шевчук, 1996)

 

Показники норм по видах сапропелів

 

Органічних

органо-вапнянових

органо-кремземлистих

Вміст органічної ре-човини

50

15

30

Вміст азоту

1,5

0,7

1,0

не більше

12

-

17

СаО не менше

-

17

-

Fе2О3 не більше

10

10

10

S03 не більше

3

7

3

рН сол., не менше

5

не обмежено

5

Радіоактивне забру-днення цезієм, Кі/кг

5-10-7

5-10"7

5-10-7

Використовують такі технології використання сапропелей надобриво: 1) гідротехнічну; 2) технологію намиву на поля; 3) тех-нологію добування екскаваторами. Остання технологія має пере-ваги перед гідротехнічною, які полягають у простоті добування,використанні серійних машин. Вона в 3 рази менш капіталоєм-на, собівартість добрив у 2 рази менша. Технологію намиву наполя застосовують при корінному поліпшенні малопродуктивнихґрунтів. Для отримання такого самого приросту врожаю від за-стосування сапропелю, як і від гною, його потрібно вносити в2-3 рази більше. За даними Гомельської ПРСХ, урожай кар-топлі на дерново-підзолистих ґрунтах при внесенні N70P60K120становив 139 ц/га, при внесенні 40 ц/га гною — 177 ц/га, привнесенні 40 і 80 т/га сапропелю — відповідно 124 і 174 ц/га.